Справа № 454/1906/23
21.01.2026 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокаль кримінальне провадження про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , працюючої вчителем Червоноградської ЗШ І-ІІІ ступенів №14, раніше не судимої
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.358, ч.3 ст.358 КК України,
ОСОБА_5 обвинувачується у тому що у періоди часу з 11.10.2016-25.05.2017р.р, 25.11.2016-26.05.2017р.р., з 01.09.2017-25.05.2018, з 04.09.2018-24.05.2019р.р., 03.09.2018-21.05.2019р.р., 03.09.2019-29.05.2020р.р., 01.09.2020-29.12.2020р.р., з 03.09.2020- 08.10.2020 р.р. працюючи вчителем фізичної культури червоноградської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №14 Львівської області м.Соснівка складала підроблені офіційні документи, шляхом внесення в класний журнал 2-Б класу цієї школи за 2016-2017, 2017-2018р.р., 2018-2019р.р., 2019-2020р.р., 2020-2021р.р. завідомо неправдиві відомості щодо відвідувань та успішності учнів: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 з предмету фізкультури, які протягом цих навчальних років у її класі та у цій школі не навчались.
Таким чином ОСОБА_5 обвинувачується у складанні працівником юридичної особи будь-якої форми власності, який не є службовою особою, завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення - ч.2 ст.358 КК України та
у складанні працівником юридичної особи будь-якої форми власності, який не є службовою особою, завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення, вчинені повторно, - ч.3 ст.358 КК України
В судовому засіданні захисник ОСОБА_4 та обвинувачена ОСОБА_5 заявили клопотання про закриття кримінального провадження, у якому просить звільнити від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, в порядку вимог статті 49 КК України.
Прокурор в судовому засіданні не заперечив проти задоволення заявленого клопотання, висловивши думку про наявність правових підстав для закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності, в порядку статті 49 КК України.
Розглянувши заявлене клопотання, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до вимог частини четвертої статті 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Частиною першою статті 285 КПК України визначено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять роки - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;
Згідно вимог статті 12 КК України визначено, що кримінальне правопорушення передбачене ч.2, ч.3 ст.358 КК України є нетяжким кримінальним правопорушенням.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, що події кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачують ОСОБА_5 мали місце періоди часу з 11.10.2016-25.05.2017р.р , 25.11.2016-26.05.2017р.р., з 01.09.2017-25.05.2018, з 04.09.2018-24.05.2019р.р., 03.09.2018-21.05.2019р.р., 03.09.2019-29.05.2020р.р., 01.09.2020-29.12.2020р.р., з 03.09.2020- 08.10.2020 р.р. , тобто на даний час минуло більше п"яти років, що є підставою для застосування положень п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України.
Як встановлено судом, що строки давності притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за ч.2 ч.3 ст.358 КК України закінчились, обвинувачена не заперечує проти звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі положень ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження щодо неї, а обставини щодо вчинення обвинуваченою протягом цих строків нового злочину певного ступеня тяжкості чи ухилення обвинуваченої від слідства або суду не виявлено.
Згідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Таким чином, оскільки з дня вчинення інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення закінчилися строки давності, їх перебіг не зупинявся і не переривався, що є підставою для звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, на що остання надала свою згоду.
Зміст ухвали має містити лише суть питання, що вирішується ухвалою, встановлені судом обставини, що стосуються цього питання із посиланням на докази, мотиви, з яких суд виходив при постановлені ухвали, положення закону, яким він керувався, висновки та інше.
Тому, з врахуванням засади презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, до ухвалення вироку у справі суд не може робити висновки про винуватість особи, тим більше тоді, коли строки давності притягнення особи до кримінальної відповідальності спливли значно раніше, ніж суд робить такий висновок.
Натомість надання судом оцінки доказам та висновку щодо доведеності вини особи у скоєнні інкримінованого їй кримінального правопорушення при прийнятті рішення про звільнення її від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності суперечить засадам презумпції невинуватості та доведеності вини.
Аналогічне слідує із висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 29.09.2022 р. у справі № 559/182/19.
В зв'язку з цим, вирішуючи питання про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням встановлених ст. 49 КК України строків давності, суд не надає оцінки доказам у кримінальному провадженні та не вирішує питання щодо доведення її винуватості у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення.
За змістом висновків Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 12.09.2022 р. (справа № 203/241/17) у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані із здійсненням кримінального провадження, в т.ч. й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов'язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.
Ураховуючи наведене та керуючись ст.ст. 129, 284, 285, 286, 372 КПК України, ст. 49 КК України, суд, -
Клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_5 - ОСОБА_4 задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.358 та ч.3 ст.358 КК України у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.
Кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 за ч.2 ст.358 та ч.3 ст. 358 КК України, - закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Сокальський районний суд Львівської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі подання апеляційної скарги, якщо її не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий: ОСОБА_1