Провадження №2/447/370/26
Справа №447/3737/25
про передачу справи на розгляд іншого суду
20.01.2026 р. м. Миколаїв
Суддя Миколаївського районного суду Львівської області Джус Р.В.,
вивчивши матеріали
позовної заяви: ОСОБА_1 ,
до відповідача: ОСОБА_2 ,
про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернулась до Миколаївського районного суду Львівської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу зареєстрованого 28.10.2015 у Солом'янському районному у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис №3556.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду даної справи визначено суддю Джуса Р.В.
Статтями 2,3,4 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховою радою України. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Право на звернення до суду за судовим захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів є одним із важливіших конституційних прав громадян та юридичних осіб.
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 7 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV«Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (п.24 рішення від 20.07.2006; заяви №29458/04 та №29465/04) вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Параграфом 3 глави 2ЦПК України визначено територіальну юрисдикцію (підсудність) та регламентовано правила подання позову до суду у відповідності до підсудності.
Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду (ст.19 ЦПК України).
Територіальна підсудність (юрисдикція) - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.
Відповідно до норм ЦПК України існує загальна підсудність справ за місцезнаходженням відповідача /ст.27 ЦПК/, альтернативна підсудність за вибором позивача /ст.28 ЦПК/ та виключна підсудність /ст.30 ЦПК/.
Так, відповідно до ч.1 ст.27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Звертаючись із даним позовом до Миколаївського районного суду Львівської області, у позовній заяві позивач зазначила, що відповідач є громадянином Республіки Ірак та останнім відомим його місцем проживання на території України є: АДРЕСА_1 .
Згідно отриманої судом 09.01.2026 відповіді з Управління надання адміністративних послуг та державної реєстрації Миколаївської міської ради Стрийського району, інформація про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в реєстрі територіальної громади, відсутня.
Відповідно до пунктів 9, 10 ЦПК України, позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи). Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.
Ухвалою від 12.01.2026 суд залишив вказану позовну заяву без руху та надав позивачу час для усунення недоліків позовної заяви, а саме надання доказів проживання та реєстрації відповідача на території с.Раделичі, Стрийський район, Львівська область, місцезнаходження майна відповідача на території України, чи спільного проживання позивача та відповідача, який є громадянином Республіки Ірак, на території України, а також зазначення адреси місця проживання відповідача за межами України.
На виконання вимог вказаної ухвали суду, 20.01.2026 позивач ОСОБА_1 подала через канцелярію суду заяву в якій просить направити справу за підсудністю у відповідний суд міста Києва та надала докази щодо реєстрації місця проживання відповідача на території України, а саме в місті Київ.
Зокрема, згідно долученої позивачкою копії посвідки на постійне проживання, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин Республіки Ірак, ІНФОРМАЦІЯ_2 отримав посвідку на постійне місце проживання на території України, строком до 22.10.2029.
Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи №51950904 від 07.08.2020, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин Республіки Ірак, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
З наведеного вбачається, що зареєстрованим місцем проживання відповідача є місто Київ, що не належить до території, на яку поширюється юрисдикція Миколаївського районного суду Львівської області, та в свою чергу виключає можливість подання позовної заяви до вказаного суду згідно вимог ч.1 ст. 27 ЦПК України.
Згідно з ч.9 ст.187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку встановленому ст.31 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншого суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
За наведених обставин, враховуючи, що відповідач не має зареєстрованого місця проживання чи перебування на території, на яку поширюється юрисдикція (підсудність) Миколаївського районного суду Львівської області, вважаю за необхідне на підставі п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України передати дану цивільну справу на розгляд до Солом'янського районного суду міста Києва, як до суду, територіальна юрисдикція (підсудність) якого поширюється на адресу реєстрації місця проживання відповідача.
Відповідно до ст.32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 185, 260, 261, 354 ЦПК України, суд,
постановив :
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу зареєстрованого 28.10.2015 у Солом'янському районному у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис №3556, передати за підсудністю до Солом'янського районного суду міста Києва (місто Київ, вул. Максима Кривоноса,25).
Роз'яснити учасникам справи, що передача справи, з підстав зазначених вище в ухвалі, здійснюється не пізніше п'яти днів після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а в разі подання скарги не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, однак може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Роман ДЖУС