20 січня 2026 року
м. Харків
справа № 645/6687/24
провадження № 22-ц/818/ 676/26
Харківській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Тичкової О.Ю.,
суддів колегії - Маміної О.В., Мальованого Ю.М.,
за участю секретаря судового засідання Волобуєва О.О.
сторони справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харків апеляційну скаргу ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Немишлянського районного суду м. Харкова від 04 серпня 2025 року в складі судді Шевченко Г.С.,-
У листопаді 2024 року представник ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом в якому просила зобов'язати відповідачку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як матір дитини не чинити позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як батьку дитини перешкоди у спілкуванні з дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повідомляючи про актуальне місцеперебування дитини та про його зміну, а також про зміну номеру телефона дитини.
Встановити наступні способи участі позивача у вихованні та спілкуванні з дитиною:
1) у випадку проживання дитини закордоном - у режимі он-лайн шляхом здійснення батьком дзвінків, в тому числі, відео-дзвінків на телефон дитини через будь-який додаток чи месенжер, окрім «Телеграм», у будь-який зручний та вільний для дитини час, але обов'язково не менше чотирьох разів на тиждень, а саме: в понеділок з 18.30 до 19.00; середу з 18.30 до 19.00; п'ятницю з 18.30 до 19.00; неділю з 17.00 до 18.00 або ж у вівторок з 18.30 до 19.00; четвер з 18.30 до 19.00; суботу з 17.00 до 18.00; неділю з 17.00 до 18.00. У День народження дитини, а також інші свята (Новий рік, Різдво, Великдень) у будь-який зручний для дитини час у режимі он-лайн шляхом здійснення батьком дзвінків на телефон дитини, в тому числі, відео-дзвінків, через будь-який додаток чи месенжер, окрім «Телеграм», не менше одного разу на день;
2) у випадку тимчасового перебування матері з дитиною в Україні шляхом безперервного проведення з дитиною 50% часу з ночівлею дитини за місцем проживання/перебування батька (без присутності матері), в тому числі, з можливістю виїхати з сином на відпочинок в межах України, в залежності від графіку дитини, стану її здоров'я та тривалості перебування в Україні;
3) у випадку постійного проживання матері з дитиною в Україні в межах місця проживання/перебування батька, зокрема, в межах Харківської та Полтавської областей забезпечити батьку безперешкодне спілкування з дитиною шляхом встановлення їх особистих зустрічей щопонеділка та щосереди кожного тижня, починаючи з 18.00 й до 19.30 (з урахуванням графіку сина та стану його здоров'я) без присутності матері на нейтральній території, місцях культурно-розважального характеру, призначених для відпочинку дитини та кожної суботи з 10.00 до 19.00 або ж щовівторка та щочетверга з 18.00 до 19.30 ( з урахуванням графіку сина та стану його здоров'я) без присутності матері на нейтральній території в місцях культурно-розважального характеру, призначених для відпочинку дитини та щонеділі з 10.00 до 19.00 на нейтральній території в місцях культурно-розважального характеру, призначених для відпочинку дитини (без присутності матері). Під час всіх без винятку шкільних канікул дитини забезпечити батьку проведення з дитиною 50% їх часу з ночівлею дитини за місцем проживання/перебування позивача (без присутності матері) та з можливістю виїзду батька з дитиною на відпочинок в межах України без присутності матері з урахуванням стану здоров'я дитини, її графіку та тривалості канікул. У святкові дні: Новий рік, Різдво, Великдень забезпечити батьку обов'язкове побачення з дитиною за спільною домовленістю обох батьків, а у разі відсутності такої домовленості, з 17.00 до 19.00 кожного святкового дня на нейтральній території, місцях культурно-розважального характеру, призначених для відпочинку дитини без присутності матері. У День народження дитини забезпечити батьку обов'язкове побачення з сином за спільною домовленістю та згодою з матір'ю, а у разі відсутності такої домовленості - з 17.00 до 19.00 кожного Дня народження на нейтральній території, місцях культурно-розважального характеру, призначених для відпочинку дитини без присутності матері;
4) у випадку постійного проживання матері з дитиною в Україні в регіонах, віддалених від місця проживання/перебування батька, у режимі он-лайн шляхом здійснення батьком дзвінків, в тому числі, відео-дзвінків, через будь-який додаток чи месенжер, окрім «Телеграм», на телефон дитини у будь-який зручний та вільний для дитини час, але обов'язково не менше чотирьох разів на тиждень, а саме: в понеділок з 18.30 до 19.00; середу з 18.30 до 19.00; п'ятницю з 18.30 до 19.00; неділю з 17.00 до 18.00 або ж у вівторок з 18.30 до 19.00; четвер з 18.30 до 19.00; суботу з 17.00 до 18.00; неділю з 17.00 до 18.00. Кожної суботи останнього тижня місяця забезпечити батьку особисту зустріч з дитиною в межах місця проживання матері з дитиною з 10.00 й до 19.00 та кожної неділі останнього тижня місяця з 9.00 до 12.00 на нейтральній території, місцях культурно-розважального характеру, призначених для відпочинку дитини без присутності матері. Під час всіх без винятку шкільних канікул дитини забезпечити батьку проведення з дитиною 50% їх часу з ночівлею за місцем проживання/перебування батька (без присутності матері) та з можливістю виїхати на відпочинок в межах України, в залежності від графіку дитини, стану її здоров'я та тривалості канікул. У святкові дні: Новий рік, Різдво, Великдень забезпечити батьку спілкування з дитиною у будь-який зручний для дитини час у режимі он-лайн шляхом здійснення батьком дзвінків, в тому числі, відео-дзвінків, через будь-який додаток чи месенжер, окрім «Телеграм», на телефон дитини не менше одного разу на день. У день народження дитини забезпечити батьку особисте побачення з дитиною за спільною домовленістю з матір'ю, а у разі відсутності такої домовленості - з 12.00 до 17.00 кожного дня народження в межах місця перебування сина з матір'ю на нейтральній території, місцях культурно-розважального характеру, призначених для відпочинку дитини без присутності матері.
В обґрунтування позову представник позивача посилався на те, що 08.07.2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстрований у Харківському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Харківській області, актовий запис №2024. За час перебування у шлюбі у сторін народилась спільна дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 28.11.2017 року, актовий запис №4294). Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 02.04.2024 у справі №645/4691/23 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано. З початку повномасштабного вторгнення відповідач почала проживати з дитиною у своїх батьків за адресою: АДРЕСА_1 , після чого стосунки у сторін погіршились. У грудні 2022 року відповідач без попередження виїхала з сином до Нідерландів, м. Дордрехт, Голандія. Відповідач, починаючи з грудня 2023 року здійснює регулярні та умисні перешкоди у його спілкуванні з сином, налаштовуючи дитину проти батька, навмисно відбираючи його телефон. На сьогодні відповідач вживає всіх можливих зусиль для відмежування батька від сина та повного спілкування між ними. Також відповідач не повідомляє позивача про місцеперебування сина або про зміну та про періоди, коли вона з дитиною приїздить до України. Окрім того, відповідач прибувала до України в період березня-квітня місяця 2023 року, проте позивача про дану обставину умисно не повідомила з метою ненадання йому можливості зустрітися з сином. У серпні 2023 року відповідач приїздила з сином до України та перебувала у батьків, попередньо попередивши про це позивача. Після прибуття позивача у визначену дату, позивачу було відмовлено в категоричній формі у цій зустрічі. У зв'язку з викладеним, позивач звернувся до патрульної поліції. ОСОБА_2 в телефонній розмові пояснила, що 20.08.2023 вона з сином перебувала вдома і за постійних конфліктів з позивачем не мала бажання спілкуватись, заборонивши дитині виходити до батька, пояснивши, що на її думку позивач має намір забрати сина з собою. Починаючи з грудня 2023 року й до вересня 2024 року всі спроби позивача зв'язатись з сином були майже безрезультатними. Спілкування позивача з сином частково відновилось лише в жовтні 2024 року, проте, враховуючи позицію відповідача та її нездатність відмежовувати своє особисте ставлення до позивача від його взаємин з дитиною, позивач не може розраховувати на те, що відповідач не буде чинити перешкоди в майбутньому. Також просив стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 20 000 грн.
Рішенням Немишлянського районного суду м. Харкова від 04 серпня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов'язано ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у спілкуванні з сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Встановлено наступний порядок участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 :
- безперешкодне спілкування у режимі онлайн, шляхом здійснення батьком дзвінків засобами мобільного зв'язку, в тому числі, відео-дзвінків через будь-який додаток чи мессенджер, окрім «Телеграм», щовівторка та щочетверга з 18:30 до 19:00, щонеділі з 17:00 до 18:00;
- безперешкодне спілкування щороку у День народження дитини, а також інші свята (Новий рік, Різдво, Великдень) у режимі онлайн, шляхом здійснення батьком дзвінків засобами мобільного зв'язку, в тому числі, відео-дзвінків, через будь-який додаток чи мессенджер, окрім «Телеграм» з 17:00 до 18:00.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.
Рішення обґрунтовано тим, що батько дитини має бажання приймати участь у вихованні дитини, а спілкування між позивачем та дитиною не перешкоджає нормальному розвитку дитини. Наведений порядок спілкування позивача з дитиною є достатнім, таким, що відповідає віковим потребам дитини та принципу розумності, справедливості, збалансованості між інтересами всіх учасників сімейних відносин, пріоритету інтересів дитини та буде достатнім для забезпечення участі батька у процесі виховання сина. Позивачем не представлено жодних вагомих, переконливих і належних доказів та не доведено в суді, що відповідач в майбутньому буде порушувати, не визнавати або оспорювати право позивача на спілкування з дитиною у разі тимчасового проживання останньої в Україні/постійного проживання в Україні/постійного проживання в Україні в регіонах, віддалених від місця проживання/перебування батька, тому встановлення способу та порядку участі батька у вихованні дитини у разі тимчасового або постійного перебування дитини в Україні відсутні.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просила рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд не повно встановив обставини у справі та ухвалив рішення, що не відповідає дійсним обставинам у справі та вимогам закону. Зазначала, що у грудні 2022 року відповідач без попередження виїхала з сином до м. Дордрехт, Голандія та починаючи з грудня 2023 року здійснює регулярні та умисні перешкоди у його спілкуванні з сином, налаштовуючи дитину проти батька, навмисно відбираючи у сина телефон. У серпні 2023 року відповідач приїздила з сином до України та перебувала у батьків, попередньо попередивши про це позивача, проте побачення з сином не дозволила, у зв'язку з чим позивач був вимушений викликати патруль поліції. Починаючи з грудня 2023 року і до вересня 2024 року всі спроби позивача зв'язатись з сином були майже безрезультатними. Таким чином на час вирішення спору відповідачем чиняться перешкоджання у його спілкуванні з сином як за кордоном, так і в Україні, тобто незалежно від місця її перебування, що пов'язано виключно з особистим неприязним ставленням до позивача. Враховуючи мінливість та нестабільність місцезнаходження відповідача з дитиною, неможливість передбачити де саме відповідач знаходиться або планує знаходитись та здійснення нею перешкоджання у спілкуванні з батька з сином, з метою якісного та вичерпного вирішення конфлікту в інтересах дитини, позивач звернувся до суду з позовом про встановлення такого порядку що буде враховувати зазначені обставини та інтереси дитини. Станом на час ухвалення рішення суду позивачу не було достеменно відомо де саме знаходиться відповідач і не виключається, що вона перебувала в Україні.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції залишити без змін. Посилається на те, що суд правильно встановив обставини у справі та врахував всі потреби дитини. Відповідач не приховувала ні від батька, ні від органів опіки та піклування/поліції жодних обставин щодо того, де та з ким дитина проживає за кордоном. Визначений судом порядок є оптимальним саме в теперішніх умовах: дитина малолітня, проживає в іншій країні, потребує обмеження часу перед екранами, а обраний судом графік спілкування забезпечує дотримання прав батька на спілкування та потреби дитини у стабільності й гармонійному розвитку. Наполягання позивача виключно на дзвінках через особистий телефон дитини є надуманим та спрямоване не на досягнення інтересів дитини, а на створення додаткового конфлікту.
Згідно статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін у справі, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що сторони, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , перебували у шлюбі з 08.07.2017 до 02.04.2024. (а.с. 21-22)
Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 28.11.2017 року, актовий запис №4294) (а.с. 20), який після розлучення батьків проживає з матір'ю.
У зв'язку з повномасштабною агресію РФ проти України відповідач з малолітнім сином евакуювалися з міста Харкова, і наразі проживають за межами України за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується Копіями базової реєстрації осіб від 13 січня 2023 року (т. 1 а.с. 61-64).
ОСОБА_4 навчається у Комплексному дитячому центрі «Верелдвейзер» (вид навчання - початкова освіта) з 16.05.2023, що підтверджується повідомленням про зарахування від 01 жовтня 2024 року (т. 1 а.с. 65-66).
З характеристики наданої ОСОБА_4 класним керівником ОСОБА_12 та директором ХГ № 77 ОСОБА_13 від 27.11.2024 р. № 279, вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , здобувач освіти 1-А класу КЗ «Харківська гімназія № 77 ХМР» навчається дистанційно з 01.09.2024 . Хлопець проживає з матір'ю - ОСОБА_2 . ОСОБА_6 виявляє зацікавленість до навчання. На модулях активний, старанно виконує завдання. За характером доброзичливий. Пропусків занять без поважних причин не було. Мати - ОСОБА_2 , займається вихованням і розвитком дитини, забезпечує ОСОБА_6 всім необхідним для навчання, допомагає дитині навчатись дистанційно. Завжди відвідує батьківські конференції, тісно співпрацює з класним керівником. Батько - ОСОБА_1 , із дитиною не спілкується, з сім'єю не проживає. У вихованні дитини участі не бере, з класним керівником на зв'язок не виходить (т. 1 а.с. 81).
Згідно відповіді на адвокатський запит директора ХГ № 77 ОСОБА_13 від 06.12.2024 , твердження викладені у листі КЗ «Харківська гімназія № 77 ХМР» від 27.11.2024 р. № 279, були зроблені виходячи з пояснень громадянки ОСОБА_2 , яка є матір'ю ОСОБА_4 і перебуває на постійному зв'язку з його класним керівником, та за відсутності спілкування батька дитини - ОСОБА_1 з класним керівником (т. 1 а.с. 222).
Відповідно до довідки про результати розгляду звернення, зареєстрованого до ІТС ІПНП (ЄО) за № 2984 від 21.08.2023, 20.08.2023 до чергової частини ВП № 2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області, надійшло повідомлення від гр. ОСОБА_1 про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , дружина ОСОБА_2 не дозволяє бачитися та спілкуватися з дитиною ОСОБА_4 . Малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на даний момент проживає із матір'ю - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , батько - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає у АДРЕСА_3 . Громадянка ОСОБА_2 у телефонній розмові пояснила, що 20.08.2023 вона разом із ОСОБА_4 перебували вдома за вищевказаною адресою, через постійні конфлікти з чоловіком ОСОБА_1 не мала бажання спілкуватися і заборонила дитині виходити до батька, та пояснює, що її чоловік має намір забрати сина з собою, в ході чого прохала свого батька ОСОБА_8 вийти на двір та повідомити ОСОБА_1 , що на даний момент вдома ніхто не проживає. Малолітній ОСОБА_4 свідком цієї події не був, ні фізичному, ні психологічному здоров'ю шкода завдана не була. З батьками було проведено профілактичну бесіду виховного характеру. Перевірка по даному зверненню припинена (т. 1 а.с. 23-25).
З довідки начальника Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ДПС України Г. Феденко від 28.10.2024 вбачається, що ОСОБА_1 з 23.03.2021 працює у Північному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків, у т.ч. на посаді завідувача сектору охорони державної таємниці, технічного та криптографічного захисту інформації з 24.09.2021 р. (т. 1 а.с. 27).
Відповідно до характеристики, виданої 28.10.2024 начальником Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ДПС України ОСОБА_9 , ОСОБА_1 з 2005 року працює в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (нині - Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків), де пройшов шлях від державного податкового інспектора до завідувача сектору. На посаді завідувача сектору охорони державної таємниці, технічного та криптографічного захисту інформації працює з вересня 2021 року. За час перебування на керівній посаді набув досвід роботи з документами, що становлять державну таємницю, та у сфері кіберзахисту, зарекомендував себе грамотним, кваліфікованим фахівцем, сумлінним і відповідальним працівником, вимогливим до себе і до підлеглих. До поставлених завдань ставиться відповідально, виконує їх якісно та своєчасно, швидко орієнтується у складних ситуаціях, проявляє ініциативу, вміє організувати робочий процес і проконтролювати якість виконуваної роботи. Самокритичний, постійно працює над підвищенням свого професійного рівня та над вдосконаленням стилю і методів роботи. Бере активну участь у громадському житті управління. У колективі з усіма підтримує рівні, дружні відносини, користується повагою і авторитетом у керівництва та колег по роботі (т. 1 а.с. 28).
Як вбачається з довідки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 05.11.2024 р., ОСОБА_1 оформив картку ОСОБА_10 дитині ОСОБА_4 , також позивач перераховував грошові кошти на банківську карту відповідача на потреби дитини, що підтверджується платіжними інструкціями АТ КБ «ПРИВАТБАНК», випискою по картці/рахунку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (т. 1 а.с. 29, 99-150, 151-152).
Згідно висновку Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради №246 від 25.06.2025 року про доцільність встановлення порядку участі ОСОБА_1 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_4 , після розірвання шлюбу між батьками дитина ОСОБА_11 залишився проживати з матір'ю, ОСОБА_2 . В Україні відповідач мешкає за адресою: АДРЕСА_4 , однак у зв'язку з повномасштабною агресією РФ мати з дитиною виїхали з України та мешкають в Нідерландах. Батько дитини, ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 , де створено належні житлово-побутові умови для перебування дитини (акт обстеження житлово-побутових умов від 21.05.2025). ОСОБА_1 за місцем роботи характеризується позитивно, психоактивні речовини не вживає, до кримінальної відповідальності не притягувався, регулярно сплачує аліменти, що підтверджується відповідними довідками. ОСОБА_1 пояснив, що матір чинить йому перешкоди у вільному спілкуванні з сином та в участі у його вихованні, що стало причиною звернення до суду. Питання щодо визначення порядку участі батька, ОСОБА_1 , у вихованні малолітнього сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатково було розглянуто на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Харківської міської ради.
Враховуючи вищезазначене, керуючись ст. ст. 19, 157, 159 Сімейного кодексу України та рекомендацією Комісії, в інтересах дитини, Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, як представник органу опіки та піклування, вважає за доцільне встановлення порядку участі ОСОБА_1 у вихованні малолітнього сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , визначивши час:
1. У разі перебування дитини за межами України та/або неможливості особистого побачення, спілкування батька з сином: - щовівторка та щочетверга з 18.30 до 19.00, щонеділі з 17.00 до 18.00 за допомогою відео та/або аудіо зв'язку на телефон дитини; - щороку 25 листопада, 1 січня, 25 грудня з 17.00 до 18.00 за допомогою відео та/або аудіо зв'язку на телефон дитини; - у разі можливості батька виїхати за межі України в період літніх канікул 2 тижні для спільного відпочинку батька з сином.
2. У випадку тимчасового перебування матері з дитиною в Україні: - особисте спілкування батька з дитиною половини часу перебування дитини в Україні з ночівлею дитини за місцем проживання/перебування батька, в тому числі, з можливістю виїхати з сином на відпочинок в межах України;
3. У випадку постійного проживання матері з дитиною в Україні в межах Харківської та Полтавської областей особисте спілкування батька
з дитиною: - щопонеділка та щосереди з 18.00 до 19.30; - кожен 1 та 3 тиждень місяця з 17.00 п'ятниці до 19.00 неділі; - щороку половина зимових канікул та 1 місяць літніх канікул для спільного відпочинку батька з сином; - щороку 25 листопада та 25 грудня з 17.00 до 19.00;
4.У випадку постійного проживання матері з дитиною в Україні
в регіонах, віддалених від місця проживання/перебування батька:
- щовівторка та щочетверга з 18.30 до 19.00, щонеділі з 17.00 до 18.00
за допомогою відео та/або аудіо зв'язку на телефон дитини; - кожна остання субота місяця з 10.00 до 19.00; - кожна остання неділя місяця з 9.00 до 12.00; - щороку половина зимових канікул та 1 місяць літніх канікул для спільного відпочинку батька з сином; - щороку 25 листопада та 25 грудня з 17.00 до 19.00 за допомогою відео та/або аудіо зв'язку на телефон дитини (т. 2 а.с. 94-95).
Із дослідженого в судовому засіданні диску з аудіозаписами розмов між позивачем та відповідачем, а також розмов відповідача з сином, убачається, що у процесі спілкування дитини з батьком мали місце обставини, пов'язані з обмеженням використання дитиною засобів зв'язку. Зокрема, під час однієї з розмов дитина повідомила батькові, що його мобільний телефон перебуває у матері.
Згідно із частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 3 статті 51 Конституції України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Одним із завдань Сімейного кодексу України є забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку (стаття 1).
Загальні засади регулювання сімейних відносин визначено у статті 7 СК України, згідно з якою жінка та чоловік мають рівні права й обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно з пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (стаття 7 Конвенції про права дитини).
Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).
При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно із статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність з виховання, навчання і розвитку дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина 3 статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.
Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу (стаття 141 СК України).
Відповідно до частин 1, 3 статті 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.
На підставі статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Статтею 155 СК України передбачено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Згідно із частинами 1-3 статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. З ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
На підставі частини 2 статті 159 СК України суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Відповідно до статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору щодо її місця проживання. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.
При розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (частина четверта та п'ята статті 19 СК України).
У частині шостій статті 19 СК України передбачено, що суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 09 червня 2022 року у справі № 569/18837/19 (провадження № 61-1728св22) вказано, що визначаючи спосіб участі батька у вихованні дитини, спілкуванні з нею, суди мають враховувати принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та принцип забезпечення найважливіших інтересів дитини. Суд при встановленні способу спілкування має дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.
«відповідно до статті 159 СК України, якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та її вихованні, зокрема він ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини. Суд першої інстанції, встановивши, що між сторонами склались стосунки, які позбавляють позивача можливості регулярно спілкуватися з дітьми, відповідач чинить перешкоди у спілкуванні батька з дітьми, які проживають з матір'ю, дійшов правильного висновку про доцільність спілкування батька з дітьми без присутності матері» (постанова Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі №753/15487/18).
Відповідно до висновків Європейського суду з прав людини у справах про права дітей та забезпечення їхніх найкращих інтересів, взаємна потреба батьків і дітей у сімейному контакті один з одним є чи не найважливішою складовою поняття «сімейне життя», і заходи, що перешкоджають задоволенню таких потреб, є втручанням у відповідне право, захищене статтею 8 Конвенції. Тому такі заходи мають обов'язково відповідати нагальній соціальній потребі, що переслідується, та не порушувати справедливий баланс, який повинен бути досягнутий між відповідними конкуруючими інтересами, з пріоритетом забезпечення найкращих інтересів дитини (рішення ЄСПЛ Странд Лоббен та інші проти Норвегії, № 37283/13, 30 листопада 2017 року; рішення ЄСПЛ Хаддад проти Іспанії, № 16572/17, 18 червня 2019 року).
В аспекті наявності підстав для встановлення обмежень щодо побачень батька з дитиною заслуговує на увагу рішення Європейського суду з прав людини від 19 жовтня 2023 року (заява № 35481/20 «Терещенко проти України»), у якому суд констатував порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод при зменшенні періодичності побачень батька з дитиною (4 дні на місяць) без відповідних і достатніх підстав для цього, зокрема якщо ці обмеження відповідали найкращим інтересам дитини. Матеріали не містили відомостей про те, що особиста зустріч батька з дитиною становила ризик для добробуту чи безпеки дитини. Крім того, судом констатовано неврахування національними судами положень статті 19 СК України, відповідно до якої, вирішуючи спори щодо участі батьків у вихованні дитини, суди могли не погоджуватися з висновком органу опіки та піклування, лише якщо висновок органу був недостатньо обґрунтованим або суперечив інтересам дитини.
Повноцінне спілкування малолітньої дитини з батьком в тій же мірі, що і з матір'ю, відповідає її якнайкращим інтересам.
Колегія суддів зауважує, що правосуддя у справах про піклування про дитину зачасту супроводжується гостроемоційними і мінливими стосунками між батьками, отже остаточність судового рішення у цій категорії справ може бути тимчасовою і нетривалою.
У ході розгляду справи не встановлено жодних належних, допустимих та достовірних доказів, які б свідчили, що проведення дитиною часу з батьком становить ризик для благополуччя чи безпеки дитини.
Обставини, які б свідчили, що спілкування батька з сином перешкоджало б нормальному розвитку дитини, або обумовлювало необхідність проведення побачень позивача з дитиною лише у присутності матері судом не встановлені.
Судова колегія погоджується з висновком суду, про доведеність існування між сторонам у справі напружених відносин, які носять особистий характер та які вочевидь не сприяють у реалізації батьком можливості належно, регулярно та комфортно спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні.
Встановивши, що спільна дитина сторін проживає разом з відповідачкою, яка не забезпечує позивачу можливість спілкування з сином, водночас батько має бажання належним чином виконувати свої батьківські обов'язки щодо виховання дитини, а доказів, які б свідчили про негативний вплив його спілкування з сином не встановлено, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для усунення ОСОБА_2 перешкод у спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 визначення способів його участі у вихованні дитини з урахуванням його тимчасового виїзду за межі України шляхом зобов'язання ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у спілкуванні з сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та встановлення наступного порядку участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 : - безперешкодне спілкування у режимі онлайн, шляхом здійснення батьком дзвінків засобами мобільного зв'язку, в тому числі, відео-дзвінків через будь-який додаток чи мессенджер, окрім «Телеграм», щовівторка та щочетверга з 18:30 до 19:00, щонеділі з 17:00 до 18:00; - безперешкодне спілкування щороку у День народження дитини, а також інші свята (Новий рік, Різдво, Великдень) у режимі онлайн, шляхом здійснення батьком дзвінків засобами мобільного зв'язку, в тому числі, відео-дзвінків, через будь-який додаток чи мессенджер, окрім «Телеграм» з 17:00 до 18:00.
Проте, при цьому суд безпідставно відмовив позивачу у задоволені вимог про встановлення порядку спілкування з дитиною з телефону, що належить дитині та можливості особистого спілкування у разі тимчасового або постійного перебування дитини в Україні.
Тому доводи апеляційної скарги про неповну відповідність визначеного судом способу побачень позивача з сином інтересам дитини частково заслуговують на увагу.
При встановленні графіку участі позивача у спілкуванні та вихованні дитини, судова колегія виходить із того, що сторони протягом тривалого часу не змогли домовитись про порядок участі у вихованні та спілкуванні з дитиною. Окрім того, матір з дитиною теперішній час проживають у Нідерландах. Судова колегія звертаючи увагу на вік дитини, її розпорядок дня, побажання щодо спілкування, вважає за необхідне задовольнити частково позовні вимоги ОСОБА_1 визначивши ОСОБА_1 такі способи участі у вихованні дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 шляхом:
Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у спілкуванні з сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Встановити наступний порядок участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 :
- безперешкодне спілкування у режимі онлайн, шляхом здійснення батьком дзвінків засобами мобільного зв'язку, в тому числі, відео-дзвінків на телефон дитини через будь-який додаток чи мессенджер, окрім «Телеграм», щовівторка та щочетверга з 18:30 до 19:00, щонеділі з 17:00 до 18:00;
- безперешкодне спілкування щороку у День народження дитини, а також інші свята (Новий рік, Різдво, Великдень) у режимі онлайн, шляхом здійснення батьком дзвінків засобами мобільного зв'язку, в тому числі, відео-дзвінків, через будь-який додаток чи мессенджер, окрім «Телеграм» не менше одного разу на день;
-у випадку тимчасового або постійного проживання матері з дитиною в Україні в межах місця проживання/перебування, дитини забезпечити батьку безперешкодне спілкування з дитиною шляхом встановлення їх особистих зустрічей щовівторка з 18.00 до 19.30 та щонеділі з 10.00 до 19.00 ( з урахуванням графіку сина та стану його здоров'я) без присутності матері на нейтральній території в місцях культурно-розважального характеру, призначених для відпочинку дитини. У святкові дні: Новий рік, Різдво, Великдень, день народження дитини кожного року забезпечити батьку обов'язкове побачення з дитиною за спільною домовленістю обох батьків, а у разі відсутності такої домовленості, з 10.00 до 12.00 кожного зазначеного дня на нейтральній території, місцях культурно-розважального характеру, призначених для відпочинку дитини без присутності матері.
Колегія суддів вважає, що саме наведений порядок спілкування позивача з дитиною є достатнім, таким, що відповідає віковим потребам дитини та принципу розумності, справедливості, збалансованості між інтересами всіх учасників сімейних відносин, пріоритету інтересів дитини та буде достатнім для забезпечення участі батька у процесі виховання сина.
Визначений судовою колегією спосіб участі батька у спілкуванні та вихованні дитини не є перешкодою для підтримки зв'язків між батьком і дитиною у інших формах та в інший час, за погодженням батьків.
З урахуванням вікових змін дитини, її розвитку та потреб, зміни місця проживання батьків та дитини, інших змін у сімейному житті колишнього подружжя, батьки не позбавлені в майбутньому права змінити встановлений судом спосіб участі у вихованні дитини.
Відповідно до положень статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного та на підставі належним чином оцінених доказів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду - зміні в частині визначеного судом порядку участі у вихованні дитини.
Судові витрати підлягають розподілу в порядку ст. 141 ЦПК України пропорційно до задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково на його користь підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 6060,65 грн.
Керуючись ст. 367, 369, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Мирось Катерини Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Немишлянського районного суду м. Харкова від 04 серпня 2025 року- змінити.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у спілкуванні з сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Встановити наступний порядок участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 :
- безперешкодне спілкування у режимі онлайн, шляхом здійснення батьком дзвінків засобами мобільного зв'язку, в тому числі, відео-дзвінків на телефон дитини через будь-який додаток чи мессенджер, окрім «Телеграм», щовівторка та щочетверга з 18:30 до 19:00, щонеділі з 17:00 до 18:00;
- безперешкодне спілкування щороку у День народження дитини, а також інші свята (Новий рік, Різдво, Великдень) у режимі онлайн, шляхом здійснення батьком дзвінків засобами мобільного зв'язку, в тому числі, відео-дзвінків, через будь-який додаток чи мессенджер, окрім «Телеграм» на телефон дитини не менше одного разу на день;
-у випадку тимчасового або постійного проживання матері з дитиною в Україні в межах місця проживання/перебування дитини, забезпечити батьку безперешкодне спілкування з дитиною шляхом встановлення їх особистих зустрічей щовівторка з 18.00 до 19.30 та щонеділі з 10.00 до 19.00 ( з урахуванням графіку сина та стану його здоров'я) без присутності матері на нейтральній території в місцях культурно-розважального характеру, призначених для відпочинку дитини. У святкові дні: Новий рік, Різдво, Великдень, день народження дитини кожного року забезпечити батьку обов'язкове побачення з дитиною за спільною домовленістю обох батьків, а у разі відсутності такої домовленості, з 10.00 до 12.00 кожного зазначеного дня на нейтральній території, місцях культурно-розважального характеру, призначених для відпочинку дитини без присутності матері.
У задоволенні позову ОСОБА_1 в іншій частині відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , витрати по сплаті судового збору в сумі 6060 (шість тисяч шістдесят) грн 65 коп.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий О. Ю. Тичкова
Судді О.Ю. Мальований
О.В. Маміна