Справа 350/1577/25
Номер провадження 3/350/11/2026
21 січня 2026 року селище Рожнятів
Суддя Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області Пулик М.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі за текстом - КУпАП),
28.10.2025 до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області з ВП №2 (сел.Рожнятів) Калуського РВП ГУ НП в Івано-Франківській області поступила справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи:
ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом відмовився від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Адміністративне правопорушення вчинено за таких обставин:
17 жовтня 2025 року, о 19 год. 01 хв. в сел.Перегінське по вул.Набережна, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ВАЗ 21101 р.н. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі КНП Рожнятівська багатопрофільна лікарня РСР водій відмовився чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
ІІ. Позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 свою вину у вчиненні даного адміністративного правопорушення не визнав. Суду пояснив, що дійсно був зупинений працівниками поліції, котрі запідозрили його в тому, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння, однак він не був п'яним. Він був в адекватному стані, того дня він алкогольних напоїв не вживав. Він дійсно відмовився пройти огляд на місці зупинки, оскільки не довіряє цим поліцейським. Категорично відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння ще й з тієї причини, що прилад, який пропонують поліцейські, міг показати, що він вживав алкоголь. Оскільки він не довіряв ні поліцейським ні іхньому приладу, то вимагав присутності двох свідків. Також, спочатку він відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння і в лікувальному закладі однак, коли він порадився з адвокатом, який сказав йому не відмовлятися від проходження, він запропонував поліцейським їхати лікарню, але вони не дали йому можливість пройти такий огляд у лікувальному закладі. Після цього він самостійно пройшов огляд і результат встановлений - він був тверезий. Просив не притягувати його до відповідальності, оскільки в матеріалах справи недостатньо відомостей щодо його винуватості.
Аналогічні по суті пояснення дав суду захисник ОСОБА_1 адвокат Озарків М.Д.
Вислухавши особу, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення та його захисника, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши всі докази, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи з наступного.
ІІІ. Досліджені в судовому засіданні письмові докази та відеозаписи:
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 486286 від 17.10.2025 (а.с.1), який за своєю суттю є основоположним документом, на підставі яких особу можна притягнути до адміністративної відповідальності, в якому, окрім іншого, зазначено відомості про посадову особу, яка склала такий протокол та особу, відносно якої він складені, суть вчиненого адміністративного правопорушення та стаття, якою воно регламентоване, зокрема зазначено, що 17 жовтня 2025 року, о 19 год. 01 хв. в сел.Перегінське по вул.Набережна, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ВАЗ 21101 р.н. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі КНП Рожнятівська багатопрофільна лікарня РСР водій відмовився чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким огляд на стан сп'яніння не проводився, від підпису водій відмовився (а.с. 2);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого огляд у медичному закладі відносно ОСОБА_1 не проводився (а.с. 3);
- рапортом поліцейського (а.с.5), який за своїм правовим змістом є службовим документом, яким поліцейський проінформував начальника про законність своїх дій та обставини події, викладені у протоколі про адміністративні правопорушення. Враховуючи, що дані рапорту узгоджуються з іншими доказами у цій справі в розумінні ст. 251 КУпАП, суд вважає такий рапорт належним та допустимим доказом винуватості ОСОБА_1
- відеозаписами, що містяться на багатофункціональному цифровому відеодиску (а.с.8), з яких встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, а тому він є суб'єктом вчиненого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Факт керування транспортним засобом 17 жовтня 2025 року, о 19 год. 01 хв. в сел.Перегінське по вул.Набережна не заперечив і ОСОБА_1 .
З відеозаписів також вбачається, що на вимогу поліцейських пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 на місці зупинки та від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі водій відмовся. Отже, процедура огляду ОСОБА_1 на визначення стану алкогольного сп'яніння проведена з дотриманням вимог законодавства.
Досліджений судом відеозапис інформативний, позбавлений упередженості та суб'єктивного ставлення, є послідовним, містить у хронологічній послідовності необхідні відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
ІV. Застосовані норми права та оцінка суду:
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши всі докази, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до таких висновків.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Положеннями ст.251 КУпАП передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Оцінка доказів, відповідно до ст.252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" звертається увага суду на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як визначено п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому. Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення знаходить свій прояв у дії чи бездіяльності, що заборонені адміністративним правом, та залежить від місця, часу, обставин і способу скоєння адміністративного правопорушення тощо, а також від причинного зв'язку між діянням і шкідливими наслідками цього діяння, вчинення протиправного діяння в минулому, його системності.
Суддя не вправі вийти за межі визначені протоколом про адміністративне правопорушення та самостійно змінити як виклад фактичних обставин правопорушення, так і його юридичну кваліфікацію.
Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 486286 від 17.10.2025 (а.с.1) ОСОБА_1 поставлено у провину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки вона порушила п.2.5 Правил дорожнього руху.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП наступає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само в разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
За своєю юридичною конструкцією диспозиції вищезазначених частин відповідних статей КУпАП є бланкетними, тобто нормами, які лише називають або описують правопорушення, а для повного визначення їх ознак відсилають до інших нормативних актів, зокрема ПДР.
Як визначено в п 1.9 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Таким чином, норми ПДР встановлюють обов'язок водія, а не право, пройти огляд на визначення стану сп'яніння і жодних винятків для цього -ПДР України не містять.
Наведені докази у своїй сукупності спростовують доводи захисника про невинуватість ОСОБА_1 , вказують на порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, а отже і на факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 зобов'язаний був виконати вимогу працівника поліції про проходження огляду на стан сп'яніння незалежно від його згоди чи незгоди із діями поліції. Зазначене прямо передбачено абз. 3 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», які покладають на водія безумовний обов'язок виконати передбачені законом вимоги поліції, в тому числі про проходження огляду на стан сп'яніння. При цьому, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що він був складений не за перебування водія у стані алкогольного сп'яніння, а саме за відмову водія від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, що є окремою складовою диспозиції ч. 1 ст. 130 КупАП.
Слід зазначити, що відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння означає умисне ухилення водія від виконання законної вимоги працівника поліції, спрямованої на перевірку його стану відповідно до встановленого законом порядку. Така відмова виражається у чіткій і свідомій поведінці особи, яка, маючи можливість пройти огляд, відмовляється від нього без поважних причин, незалежно від того, чи визнає вона факт вживання алкоголю або перебування у стані сп'яніння.
Аналізуючи здобуті в судовому засiданнi докази, які є належними, допустимими та достовірними, а їх сукупність є достатньою для того, щоб прийти до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно квалiфiковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки як встановив суд, він керував транспортним засобом та відмовився на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.
Будь яких доказів, які б спростували обставини наведені у зазначеному вище протоколі про адміністративне правопорушення з боку ОСОБА_1 суду надано не було.
Суд не бере до уваги наданий ОСОБА_1 висновок щодо тестування на алкоголь, який проведений за допомогою технічного приладу Алкотест 6820 ( а.с.15), згідно якого він станом на 21 годину 02 хвилин 17.10.2025 тверезий, оскільки йому ставиться у провину відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а не керування автомобілем у стані такого сп'яніння.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 враховую характер вчиненого адміністративного правопорушення, його суспільну небезпеку, особу правопорушника, який не зважаючи на загальноприйняті норми поведінки та співжиття в суспільстві, вчинив грубе, суспільно-небезпечне порушення правил дорожнього руху, внаслідок якого могли настати тяжкі наслідки, ступінь його вини у вчиненому правопорушенні.
Щодо визначення адміністративного стягнення для ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд враховує, що положення зазначеного Кодексу відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для порушника, меті адміністративної відповідальності.
Обставин, що згідно із ст. 34 КУпАП пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене нею адміністративне правопорушення, суд не встановив.
Обставин, що згідно із ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене нею адміністративне правопорушення, судом також не встановлено.
З врахуванням того, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, вважаю за доцільне призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
V. Вирішення питання судових витрат.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки за результатами розгляду справи суд прийшов до висновку про накладення адміністративного стягнення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в у розмірі 0,2 % прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 40-1, 247, 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Штраф сплатити на рахунок № UA148999980313070149000009001, отримувач коштів: КУК в Ів.-Франк.об/21081300, код отримувача: ЄДРПОУ 37951998, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081300.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Судовий збір сплатити на рахунок: UA908999980313111256000026001; отримувач коштів: Державна судова адміністрація України «Судовий збір»/22030106, код отримувача: ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030106.
Роз'яснити особі, яка притягнута до адміністративної відповідальності, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Згідно із ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначеного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області.
В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Суддя :