Справа №: 343/2509/25
Провадження №: 2/343/150/26
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 січня 2026 року м.Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
головуючого - судді Лицура І.М.,
секретаря судового засідання - Бойків В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Калуського району Івано-Франківської області справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТзОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом, в якому просили стягнути зі ОСОБА_1 на свою користь борг за кредитним договором № 14.06.2025-100000464 від 15.06.2025 року в розмірі 10 307,00 грн., а також судові витрати по справі. Свої вимоги мотивували тим, що 15 червня 2025 року між ТзОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно до якого останньому надано кредит у розмірі 5 000,00 грн. строком на 70 днів. На виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей згідно Закону України «Про електронну комерцію» з відповідачем було укладено кредитний договір у письмовій формі у вигляді електронного документа у відповідності до вимог ст. 639 ЦК України, а для його підписання надано одноразовий ідентифікатор. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного договору шляхом перерахування коштів на електронний платіжний засіб споживача за № НОМЕР_1 . Однак, ОСОБА_1 кредитні кошти не повернув в повному обсязі та не виконав інші свої зобов'язання за вказаним договором, у зв'язку з чим в нього станом на дату подання позову виникла заборгованість в розмірі 10 307,00 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 5 000,00 грн., заборгованість за нарахованими відсотками - 2 807,00 грн. та 2 500,00 грн. неустойки. Такі дії свідчать про відмову відповідача від добровільного повернення боргу, в зв'язку з чим виникла необхідність у зверненні до суду з даним позовом.
В судове засідання представник позивача за довіреністю № 2705/25-07 від 27.05.2025 року (а.с. 11) Лисенко О.С. не з'явилася, в позовній заяві зазначила клопотання про розгляд даної справи за відсутності представника ТзОВ «Споживчий центр», вказавши, що не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач відзиву на позов не подавав, в судове засідання не з'явився, подав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій вказав, що позов визнає частково, а саме в частині заборгованості по тілу кредиту, щодо стягнення відсотків та неустойки заперечує, оскільки є діючим військовослужбовцем, на даний час проходить військову службу у в/ч НОМЕР_2 як пілот БПЛК на Покровському напрямку.
Дослідивши та оцінивши всі здобуті й перевірені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Загальні правила щодо форми договору визначено у ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису вiдповiдно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як встановлено в судовому засіданні, 15 червня 2025 року відповідач ОСОБА_1 ознайомився з умовами пропозиції ТзОВ «Споживчий центр» про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферти), у якій визначено порядок кредитування, умови надання та повернення кредиту, строк дії договору (а.с. 19-22).
Після ознайомлення з умовами кредитування та прийняття запропонованої пропозиції (оферти), відповідач підписав одноразовим ідентифікатором Е713 заявку кредитного договору № 14.06.2025-100000464 (кредитної лінії), яка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору та відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 14.06.2025-100000464 (кредитної лінії) (а.с. 22-25).
Вищенаведене свідчить про укладення між сторонами по справі кредитного договору в електронній формі.
Згідно з умовами кредитного договору № 14.06.2025-100000464, сума кредиту складає 5 000,00 грн., строк, на який надається кредит - 70 днів з дати його надання, дата повернення (виплати) кредиту - 23.08.2025 року. Для перерахування коштів позичальником зазначено реквізити електронного платіжного засобу: 5168-74ХХ-ХХХХ-6510. Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна в розмірі 0,01 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 1 чергових періодів користування кредитом. Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна в розмірі 1 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Неустойка становить 75,00 грн., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно листа ТзОВ «Універсальні платіжні рішення» ТОВ «УПР» № 1-1012 від 10.12.2025 року (а.с. 12), ТзОВ «Споживчий центр» повідомлено про те, що на виконання умов договору про переказ коштів № ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024 року, ТзОВ «Універсальні платіжні рішення» перераховано грошові кошти в сумі 5 000,00 грн. в системі iPay.ua на банківську картку № НОМЕР_3 на підставі договору кредиту № 14.06.2025-100000464.
Як вбачається з наданої позивачем довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 14.06.2025-100000464 від 15.06.2025 року (а.с. 28), заборгованість ОСОБА_1 складає 10 307,00 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 5 000,00 грн., заборгованість за нарахованими відсотками - 2 807,00 грн. та 2 500,00 грн. неустойки.
За вищевикладених обставин, враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 істотно порушив умови укладеного з позивачем кредитного договору, своєчасно кредит не погашав та не повернув позичені кошти, суд вважає, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення і з нього на користь ТзОВ «Споживчий центр» слід стягнути суму заборгованості за кредитним договором № 14.06.2025-100000464 від 15.06.2025 року, а саме: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 5 000,00 грн.
Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача інших нарахувань за кредитним договором, то вона до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Частиною 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
Як вбачається з посвідчення серії НОМЕР_4 , виданого 18.04.2023 року та війського квитка серії НОМЕР_5 від 22.08.2022 року (а.с. 38-40), ОСОБА_1 з 25.10.2022 року по даний час проходить військову службу за призовом під час мобілізації, тому на нього поширюються пільги, передбачені ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а отже він звільнений від нарахування і сплати процентів за кредитним договором, кредитна установа під час дії особливого періоду не мала права нараховувати відсотки, а у випадку нарахування - зобов'язана була їх списати.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного суду, викладеною у постанові від 14.05.2021 року в справі № 502/1438/18.
З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача відсотків за кредитним договором № 14.06.2025-100000464 від 15.06.2025 року в сумі 2 807,00 грн. задоволенню не підлягає, оскільки відповідач, як військовослужбовець, згідно ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» звільняється від сплати процентів в особливий період.
Також не підлягає задоволенню і вимога про стягнення 2 500,00 грн. неустойки, оскільки відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Оскільки неустойка за даним кредитним договором нарахована в період дії на території України воєнного стану, то відповідач ОСОБА_1 звільняється від обов'язку її сплати на користь ТзОВ «Споживчий центр».
Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, в ч. 1 якої зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд задоволив позовні вимоги позивача на 48,51 %, то на його користь пропорційно слід стягнути з відповідача відшкодування сплаченого судового збору згідно платіжної інструкції № СЦ00061175 від 11.12.2025 року в розмірі 2 422,40 грн. (а.с. 8), який становитиме 1 175,11 грн.
На підставі викладеного, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 207,526,610,625,638,1048-1050,1054,1055 ЦК України, керуючись ст.ст. 259,263-265,280-282 ЦПК України, суд
Позов задоволити частково.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 14.06.2025-100000464 від 15.06.2025 року в розмірі 5 000,00 грн. (п'ять тисяч гривень) та 1 175,11 грн. (одну тисячу сто сімдесят п'ять гривень і 11 копійок) відшкодування сплаченого судового збору, відмовивши в решті позову.
Заочне рішення може бути переглянуто Долинським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», що знаходиться за адресою: 01032, м.Київ вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ: 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , паспорт № НОМЕР_7 , виданий 10.04.2018 року органом 2617.
Суддя: