Справа №338/1529/25
12 січня 2026 року селище Богородчани
Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого-судді Куценка О. О., секретаря судового засідання Двібородчин І. В., за участі заявниці ОСОБА_1 , її представника - адвоката Бойчука М. Й., заінтересованої особи ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Богородчанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 , про встановлення факту батьківства після смерті батька,
07 листопада 2025 року ОСОБА_1 , звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факт батьківства ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , по відношенню до дітей, сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та внести зміни до актового запису №6 від 12 квітня 2006 року, складеного Кричківською сільською радою Богородчанського району Івано-Франківської області про народження ОСОБА_2 , зазначивши у графі «відомості про батька»: батько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, та до актового запису №5 від 04 лютого 2010 року, складеного Кричківською сільською радою Богородчанського району Івано-Франківської області про народження ОСОБА_4 , зазначивши у графі «відомості про батька»: батько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України.
Свої вимоги заявниця обґрунтовує тим, що вона проживала разом з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2005 року як дружина та чоловік, однак шлюб в органах ДРАЦС між ними не був зареєстрований.
26 листопада 2005 року вона разом з чоловіком ОСОБА_3 вінчалися у храмі «Покрова Пресвятої Богородиці» в м. Івано-Франківську. Таїнство вінчання здійснював протоієрей ОСОБА_5 .
Рішенням Богородчанського районного суду у справі №338/711/25 від 01 вересня 2025 року - встановлено факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу її ( ОСОБА_1 ) разом із ОСОБА_3 з листопада 2005 року до ІНФОРМАЦІЯ_5 , тобто до дня його загибелі.
Під час проживання однією сім'єю у них народилися двоє дітей: син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Крім того, зазначає, що підставою вважати батьком ОСОБА_3 щодо синів ОСОБА_6 та ОСОБА_4 є довідки Кричківської гімназії Солотвинської селищної ради , які засвідчують про участь батька ОСОБА_3 у вихованні своїх дітей.
Перебуваючи у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_3 , нею ( ОСОБА_1 ) у свідоцтві про народження дітей, відомості про батька внесені на підставі частини першої статті 135 СК України.
Позовні вимоги просить задовольнити та встановити факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 є батьком - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Ухвалою суду від 10 листопада 2025 року відкрито окреме провадження у цивільній справі та призначено судове засідання.
Ухвалою суду від 04 грудня 2025 року залучено до участі у справі як заінтересовану особу повнолітнього сина загиблого ОСОБА_3 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою суду від 04 грудня 2025 року витребувано від державного нотаріуса, який здійснює нотаріальну діяльність за місцем відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , відомості про те, чи заведено спадкову справу після смерті останнього.
Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру виданої державним нотаріусом на виконання вимог ухвали суду від 04 грудня 2025 року, спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , не заводилась (а.с.29).
Ухвалою суду від 04 грудня 2025 року витребувано із Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області довідку про зареєстроване місце проживання ОСОБА_3 на момент смерті, а також відомості (довідку) про його близьких родичів (членів сім'ї), які були зареєстровані разом із ним або проживали за іншими адресами.
У судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 та її представник - адвокат Бойчук М. Й. заявлені вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд їх задовольнити. При цьому заявниця пояснила, що батьком її синів є ОСОБА_3 , який за життя визнавав своє батьківство щодо дітей, брав активну участь у їх вихованні, піклувався про них та заявницю, матеріально забезпечував потреби дітей, а також разом із заявницею будував спільні плани на майбутнє.
Представник Богородчанського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Кульчак Р. у судове засідання не з'явилася, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, зазначивши, що вирішення питання щодо задоволення заяви покладає на розсуд суду.
Заінтересована особа ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що загиблий ОСОБА_3 є його батьком, який за життя визнавав себе його батьком та батьком його брата, підтримував із ними сімейні стосунки та брав участь у їх вихованні з дитячого віку. Для нього та його брата він завжди сприймався виключно як батько.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на які заявниця послалася як на підставу своїх вимог, що викладені у заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною першою статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно із пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Нормами частини другої статті 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є запис про батька дитини у книзі записів народження за вказівкою матері, батьківство якого встановлюється.
Відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Згідно зі статтею 130 Сімейного кодексу України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.
Зокрема, відповідно до положень частини третьої статті 128 Сімейного кодексу України заяву про встановлення факту батьківства може бути подано матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.
Пленум Верховного Суду України в пункті 15 постанови № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначив, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини (наприклад, запис про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній) і можуть бути подані матір'ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.
Тлумачення норм статті 130 Сімейного кодексу України свідчить, що законом не встановлено переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України.
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Судом встановлено та підтверджено доказами наступне.
ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Кричківською сільською радою Богородчанського району Івано-Франківського району 12 квітня 2006 року. З вказаного свідоцтва встановлено, що батьками дитини є: ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а. с. 8).
ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Кричківською сільською радою Богородчанського району Івано-Франківського району 04 лютого 2010 року. З вказаного свідоцтва встановлено, що батьками дитини є: ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а. с. 10).
Як стверджується заявницею та не оспорюється учасниками справи, підставою актового запису про народження дітей: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , є її заява, запис про батька дитини вчинено відповідно до частини першої статті 135 СК України(зі слів матері).
Також судом установлено, що рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 01 вересня 2025 року, яке набрало законної сили 01 жовтня 2025 року, підтверджено факт проживання заявниці ОСОБА_1 однією сім'єю із загиблим ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу (а.с.6-7). Вказаним судовим рішенням встановлено, що починаючи з листопада 2005 року ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3 проживали як дружина та чоловік без реєстрації шлюбу в органах ДРАЦС. За час відліку спільного проживання суд встановив дату 26 листопада 2005 року, коли вони повінчалися у соборі «Покрови Пресвятої Богородиці» Івано-Франківської Єпархії УАПЦ, що в м. Івано-Франківську, про що видано свідоцтво, засвідчене настоятелем храму протоієреєм ОСОБА_9 . Вказана подія також відображена у фотографіях, які подані суду на дослідження.
Під час проживання однією сім'єю ОСОБА_1 народила сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Попри те, що відомості про батька дитини внесені до свідоцтва про реєстрацію народження дітей у порядку ст.135 СК України, поясненнями свідків, а також документами, оформленими Кричківською гімназією Солотвинської селищної ради підтверджено, що ОСОБА_3 за життя визнавав факт свого батьківства щодо обох синів та повною мірою виконував батьківські обов'язки по відношенню до них, проживаючи з ними однією сім'єю. Вказана обставина, на думку суду, доводиться також тим, що сповіщення про смерть військовослужбовця ОСОБА_3 військовою частиною НОМЕР_3 та ІНФОРМАЦІЯ_8 було оформлено на ім'я ОСОБА_2 , відомості про якого були надані самим військовослужбовцем до матеріалів особової справи, як про сина.
Вказане рішення набрало законної сили, а встановлені ним обставинами відповідно до статті 82 ЦПК України не потребують повторного доказування та підлягають урахуванню судом під час розгляду цієї справи.
Із досліджених судом довідок №27 та №28 від 09 квітня 2025 року виданих Кричківською гімназією Солотвинської селищної ради підтверджено, що ОСОБА_3 за життя брав активну участь у житті сина ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , регулярно відвідував батьківські збори, підтримував зв'язок із класними керівниками. Участь батька у вихованні дітей була постійною. Батько проявляв відповідальність та зацікавленість у шкільному житті синів (а.с.12; 13).
Відповідно до довідки Кричківського старостинського округу Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області №135/12.05-15 від 11 грудня 2025 року, встановлено, що ОСОБА_3 , 21 березня 2025 року був зареєстрований по АДРЕСА_1 , фактично проживав по АДРЕСА_2 . На момент смерті разом з ним проживали: дружина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 (а.с.31).
Суд визнає зазначено довідку належним та допустимим доказом у розумінні статей 76, 77 ЦПК України, оскільки вона складена компетентним органом у межах його повноважень та містить відомості про місце проживання та склад сім'ї померлого, а наведені у ній обставини узгоджуються з іншими доказами у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У ст. 76 ЦПК України зазначено, що доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з вимогами статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.
Оцінивши докази в їх сукупності відповідно до статті 89 ЦПК України, враховуючи пояснення у судовому засіданні надані повнолітнім сином загиблого ОСОБА_3 - ОСОБА_2 , який вказав, що за життя ОСОБА_3 визнавав себе батьком по відношенню до нього та брата, підтримував із ними сімейні стосунки та брав участь у їхньому вихованні та житті ще з їх дитинства, суд дійшов висновку, що встановлені у справі обставини свідчать про наявність між заявницею ОСОБА_1 та загиблим ОСОБА_3 сталих сімейних відносин, спільне проживання, виконання останнім батьківських обов'язків та фактичне визнання ним ОСОБА_2 та ОСОБА_4 своїми дітьми.
За таких обставин суд приходить до висновку, що заява про встановлення факту батьківства є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відомості про батька у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.
Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.
За положеннями ст. 134 СК України, на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126, 127 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.
На підставі наведеного, керуючись ст. 263-265, 293-294, 315-319 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Богородчанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 про встановлення факту батьківства після смерті батька - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 є батьком - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця села Кричка Богородчанського району Івано-Франківської області та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, уродженця села Кричка Богородчанського району Івано-Франківської області.
Внести зміни до актового запису №6 від 12 квітня 2006 року, складеного Кричківською сільською радою Богородчанського району Івано-Франківської області про народження ОСОБА_2 , зазначивши у графі «відомості про батька»: батько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, та до актового запису №5 від 04 лютого 2010 року, складеного Кричківською сільською радою Богородчанського району Івано-Франківської області про народження ОСОБА_4 , зазначивши у графі «відомості про батька»: батько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 20 січня 2026 року.
Суддя :