Справа № 215/491/26
2-ві/215/3/26
21 січня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
у складі:головуючого - судді Квятковського Я.А.
розглянувши згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксації судового засідання технічними засобами заяву ОСОБА_1 про відвід судді Дудікова А.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про визнання незаконною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -
15.01.26 ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про відвід судді Дудікова А.В., обґрунтовуючи її тим, що, у судді завжди не гаразд з доброзичливістю, увагою і не зрозуміло, які вимоги позову буде розглядати суддя. Вважає, що не можна довіряти судді, який гарантії ст. ст. 43, 46 Конституції України не вважає соціальними, не вказує дату підписання позову і не зазначає мотивів відхилення кожного аргументу, викладеного ним з посиланням на норми права, не підкорюється ст. ст. 4,8 ЗУ «Про судовий збір», ст. 43, 56 Конституції України. Вимагає надати доказ не виконання наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 29.07.1993 року № 58 і Міністерства юстицвії України від 08.06.2001 № 259/34/5. Суддя не вважає потрібним виконання гарантій існуючих прав людини. Суддя перевищує владу та службові повноваження, затягує строки розгляду. Довіра до судді відсутня і саме відвід судді сприяв би уникненню сумнівів, щодо неупередженості суду.
Ухвалою судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.01.25 Дудікова А.В. визнано необґрунтованим заявлений йому відвід та провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання незаконною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди зупинено до вирішення питання про відвід судді.
Учасники справи про час і місце розгляду заяви не повідомлялись згідно до вимог ст.40 ч.8 ЦПК України.
Згідно до ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали заяви про відвід, приходить до такого висновку .
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст. 36 ЦПК України.
Згідно з частиною 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
Крім того, наявність безсторонності відповідно до п.1 ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Згідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Згідно з п.12 висновку № 1 (2001) Консультаційного Ради європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів незалежність судової влади означає повну неупередженість і з боку суддів. При винесенні судових рішень відносно сторін у судовому розгляді, судді повинні бути безсторонніми, а саме - вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення.
Враховуючи наявність значної суб'єктивної складової в оцінці стороною провадження дій та рішень судді, завданням суду, який розглядає відповідну заяву, є встановлення об'єктивних фактів, які б дійсно підтверджували доводи заяви про відвід.
Так із поданої заяви Стояновського В.В. не вбачається наявність прямої чи побічної заінтересованості судді у результаті розгляду справи, певних його прихильностей стосовно будь-кого з учасників справи.
Крім того, не встановлено наявності обставин, що свідчать про те, що головуючий суддя не є безстороннім, неупередженим та не об'єктивним.
Доводи заявника є загальними і надуманими.
Більше того, слід відмітити, що судове провадження у справі ще навіть не відкрито.
Також, суд зазначає, що діючими нормами ЦПК України розгляд справ колегією суддів в судах першої інстанції не передбачено.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява про відвід судді Дудікова А.В. задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 36, 40, п.7 ч.1 ст. 252 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Дудікова А.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про визнання незаконною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею і оскарженню не підлягає.