19 січня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 в інтересах власника майна ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 16 грудня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 16.12.2025 поновлено слідчому СВ Оболонського УП ГУ Національної поліції в м. Києві ОСОБА_7 строк звернення до суду з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, задоволено вказане клопотання слідчого та накладено арешт на мобільний телефон марки «IPhone 14 Pro Max», темно-сірого кольору в прозорому чохлі, з сім-картою «Київстар», на якій наявний напис « НОМЕР_1 , НОМЕР_2 », який поміщено до спеціального пакету НПУ № PSP 1351513 - вилучений під час затримання особи в порядку ст. 208 КПК України, що за адресою: м. Київ, вул. Героїв полку «Азов», 2-А, в приміщенні кабінету № 502 Оболонського УП ГУНП у м. Києві, а саме під час особистого обшуку затриманого ОСОБА_6 ; мобільний телефон марки «Samsung A-55» з сім картою «Київстар» № НОМЕР_3 , ІМЕІ /1/ - НОМЕР_4 , ІМЕІ /2/ - НОМЕР_5 , який вилучено та поміщено до спеціального пакету НПУ № ЕХР 0209076; три металеві ключі та ключ від домофону, які поміщено до спеціального пакету НПУ № ЕХР 0209077 - вилучене під час затримання особи в порядку ст. 208 КПК України, що за адресою: м. Київ, вул. Героїв полку «Азов», 2-А, в приміщенні кабінету № 326 Оболонського УП ГУНП у м. Києві, а саме під час особистого обшуку ОСОБА_8 ; штани чорного кольору та рюкзак чорного кольору, які було поміщено до _____________________________________________________________________________
Справа № 756/17882/25 Слідчий суддя - ОСОБА_9
Апеляційне провадження № 11-сс/824/1656/2026 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
паперового конверту з написом «НПУ», який заклеєно та нанесено пояснювальні написи та підписи учасників слідчої дії; плащ темно-синього кольору, який було поміщено до паперового конверту з написом «НПУ», який заклеєно та нанесено пояснювальні написи та підписи учасників слідчої дії; кросівки синього кольору, які було поміщено до паперового конверту з написом «НПУ», який заклеєно та нанесено пояснювальні написи та підписи учасників слідчої дії; резинову маску, яку було поміщено до паперового конверту з написом «НПУ», який заклеєно та нанесено пояснювальні написи та підписи учасників слідчої дії; металеві кайданки з ключем, які було поміщено до паперового конверту з написом «НПУ», який заклеєно та нанесено пояснювальні написи та підписи учасників слідчої дії; предмет ззовні схожий на пістолет із глушником, який було поміщено до паперового конверту з написом «НПУ», який заклеєно та нанесено пояснювальні написи та підписи учасників слідчої дії - вилучене в ході проведення обшуку квартири АДРЕСА_1 , власником якої являється ОСОБА_8 ; рюкзак сірого кольору «Louis Vuitton» в якому знаходиться чоловіча наплічна сумка чорного кольору, які було вилучено та поміщено до паперового конверту НПУ, який скріплено біркою жовтого кольору; предмет схожий на руків'я від пістолету та предмет схожий на магазин від пістолету з написом «177», які було вилучено та поміщено до паперового конверту НПУ - вилучене в ході проведення огляду місця події за адресою: м. Київ, вул. Юрія Кондратюка, 1, у автомобілі марки «Porsche Cayenee» н.з. НОМЕР_6 , а саме особисті речі ОСОБА_10 ; мобільний телефон марки «Iphone 11» ІМЕІ /1/ - НОМЕР_7 , ІМЕІ /2/ - НОМЕР_8 , який вилучено та поміщено до спеціального пакету НПУ № SUD 2096160 - вилучений у ОСОБА_10 , під час проведення огляду місця події за адресою: м. Київ, вул. Героїв полку «Азов», 2-А, в приміщенні кабінету № 418 Оболонського УП ГУНП у м. Києві; мобільний телефон марки «Iphone 15 Pro Max» ІМЕІ /1/ - НОМЕР_9 , ІМЕІ /2/ - НОМЕР_10 , який вилучено та поміщено до спеціального пакету НПУ № CRI 1043551 - вилучений у ОСОБА_11 , під час проведення огляду місця події за адресою: м. Київ, вул. Героїв полку «Азов», 2-А, в приміщенні кабінету № 410 Оболонського УП ГУНП у м. Києві, шляхом заборони користуватися та розпоряджатися будь-кому і будь-яким чином зазначеним майном.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, представник ОСОБА_5 в інтересах власника майна ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про поновлення процесуального строку та накладення арешту на майно.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначав, що слідчий суддя, не дослідивши жодного доказу про поважність причин пропуску строку на усунення недоліків клопотання про накладення арешту, задовольнив вказане клопотання, пославшись лише на безпідставне твердження прокурора про ненадходження копії ухвали до СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві, що не підтверджене жодними доказами.
Також апелянт зазначав, що слідчим суддею не надано оцінки тому факту, що під час обшуку без ухвали слідчого судді у підозрюваного ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 були вилучені речі. Однак, в порушення вимог ч. 3 ст. 233 КПК України, після здійснення таких дій слідчий не звернувся до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку, а тому встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку ст. 255 цього Кодексу.
Незважаючи на недопустимість таких доказів, слідчий суддя наклав арешт на вилучені речі.
Прокурор, власник майна ОСОБА_6 та його представник ОСОБА_5 у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.
Представник власника майна про поважні причини свого неприбуття не повідомив та клопотань про відкладення судового засідання не подавав.
19.01.2026 від прокурора Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_12 надійшло клопотання про відкладення судового засідання, у зв'язку із зайнятістю прокурора в іншому судовому засіданні, а також необхідністю проведення процесуальних дій в іншому кримінальному провадженні.
Разом з тим, доказів на обгрунтування викладених у клопотанні обставин щодо неможливості забезпечення участі прокурора у судовому засіданні, а також відомостей щодо неможливості прибуття в судове засідання інших прокурорів з числа групи прокурорів у даному кримінальному провадженні, до клопотання не долучено.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 172, ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності учасників судового провадження, які не прибули в судове засідання.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, у провадженні СВ Оболонського УП ГУ Національної поліції в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100050002660 від 31.10.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Згідно даних клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що у жовтні 2025 року у невстановлений досудовим розслідуванням день, час та місці у ОСОБА_6 , з корисливих мотивів, виник злочинний умисел, спрямований на вчинення вимагання грошових коштів у ОСОБА_13 , який займається просуванням сторінок у соціальних мережах.
Виконуючи відведену йому роль, ОСОБА_11 отримав від ОСОБА_6 доручення знайти особу, яка створить сторінку в соціальній мережі та налагодить співпрацю з ОСОБА_13 . З метою реалізації цього плану ОСОБА_11 , діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом підшукання особи, здатної виконати окремі ролі у вчиненні злочину, надав пособництво, залучивши ОСОБА_10 , який мав виступити у ролі "замовника послуг" і організувати зустріч із потерпілим.
30.10.2025 приблизно о 17 год. 20 хв., діючи узгоджено відповідно до попередньо розробленого плану, ОСОБА_10 , виступаючи пособником у реалізації вказаного злочинного умислу, прибув за адресою: м. Київ, вул. Кондратюка, 1, куди на автомобілі марки «Porsche Cayenne» н.з. НОМЕР_11 приїхав ОСОБА_13 для зустрічі з ОСОБА_10 .
Під час перебування в автомобілі ОСОБА_10 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, надав пособництво у вчиненні даного злочину, а саме сприяв його вчиненню шляхом усунення перешкод для його реалізації, а саме під приводом необхідності здійснити телефонний дзвінок, вийшов із салону, залишивши двері незачиненими, після чого до автомобіля раптово сіли ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , який діяв за попередньою змовою з ОСОБА_6 .
У подальшому ОСОБА_6 , погрожуючи ОСОБА_13 предметом, зовні схожим на пістолет, ОСОБА_6 висунув вимогу передати йому грошові кошти в сумі 50 000 доларів США, які останній йому винен в якості неіснуючого боргу.
Для залякування та фізичного утримання потерпілого, ОСОБА_8 за допомогою наручників одягнув їх на руки ОСОБА_13 , після чого ОСОБА_8 та ОСОБА_6 продовжували вимагати передачу коштів. Після того, як потерпілий почав чинити активний опір, ОСОБА_6 і ОСОБА_8 зняли з нього наручники та втекли з місця вчинення злочину.
Згідно даних протоколу затримання від 31.10.2025, слідчим СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_14 30.10.2025 о 22 год. 50 хв. затримано ОСОБА_6 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України, та в ході затримання за адресою: м. Київ, вул. Героїв полку «Азов», 2-А, в приміщенні кабінету № 502 Оболонського УП ГУНП у м. Києві, під час особистого обшуку затриманого ОСОБА_6 було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «IPhone 14 Pro Max», темно-сірого кольору в прозорому чохлі, з сім-картою «Київстар», на якій наявний напис « НОМЕР_1 , НОМЕР_2 », який поміщено до спеціального пакету НПУ № PSP 1351513.
31.10.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вимозі передачі чужого майна, з погрозою насильства щодо потерпілого, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 4 ст. 189 КК України.
Постановою начальника відділення № 1СВ оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_15 від 31.10.2025 вищевказаний мобільний телефон, вилучений в ході затримання ОСОБА_6 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Крім того, згідно даних клопотання, у даному кримінальному провадженні повідомлено про підозру ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України. У вказаних осіб в ході затримання та обшуків також було вилучено майно.
03.11.2025 слідчий СВ Оболонського УП ГУ Національної поліції в м. Києві ОСОБА_7 звернулась до слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва із клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12025100050002660.
Ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 04.11.2025 клопотання слідчого у порядку ч. 3 ст. 172 КПК України було повернуто для дооформлення, із наданням строку в 72 години для усунення недоліків.
12.11.2025 слідчий СВ Оболонського УП ГУ Національної поліції в м. Києві ОСОБА_7 повторно звернулась до слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва із клопотанням після усунення недоліків, в якому просила поновити строк звернення до суду з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, та накласти арешт на мобільний телефон марки «IPhone 14 Pro Max», темно-сірого кольору в прозорому чохлі, з сім-картою «Київстар», на якій наявний напис « НОМЕР_1 , НОМЕР_2 », який поміщено до спеціального пакету НПУ № PSP 1351513 - вилучений під час затримання особи в порядку ст. 208 КПК України, що за адресою: м. Київ, вул. Героїв полку «Азов», 2-А, в приміщенні кабінету № 502 Оболонського УП ГУНП у м. Києві, а саме під час особистого обшуку затриманого ОСОБА_6 ; мобільний телефон марки «Samsung A-55» з сім картою «Київстар» № НОМЕР_3 , ІМЕІ /1/ - НОМЕР_4 , ІМЕІ /2/ - НОМЕР_5 , який вилучено та поміщено до спеціального пакету НПУ № ЕХР 0209076; три металеві ключі та ключ від домофону, які поміщено до спеціального пакету НПУ № ЕХР 0209077 - вилучене під час затримання особи в порядку ст. 208 КПК України, що за адресою: м. Київ, вул. Героїв полку «Азов», 2-А, в приміщенні кабінету № 326 Оболонського УП ГУНП у м. Києві, а саме під час особистого обшуку ОСОБА_8 ; штани чорного кольору та рюкзак чорного кольору, які було поміщено до паперового конверту з написом «НПУ», який заклеєно та нанесено пояснювальні написи та підписи учасників слідчої дії; плащ темно-синього кольору, який було поміщено до паперового конверту з написом «НПУ», який заклеєно та нанесено пояснювальні написи та підписи учасників слідчої дії; кросівки синього кольору, які було поміщено до паперового конверту з написом «НПУ», який заклеєно та нанесено пояснювальні написи та підписи учасників слідчої дії; резинову маску, яку було поміщено до паперового конверту з написом «НПУ», який заклеєно та нанесено пояснювальні написи та підписи учасників слідчої дії; металеві кайданки з ключем, які було поміщено до паперового конверту з написом «НПУ», який заклеєно та нанесено пояснювальні написи та підписи учасників слідчої дії; предмет ззовні схожий на пістолет із глушником, який було поміщено до паперового конверту з написом «НПУ», який заклеєно та нанесено пояснювальні написи та підписи учасників слідчої дії - вилучене в ході проведення обшуку квартири АДРЕСА_1 , власником якої являється ОСОБА_8 ; рюкзак сірого кольору «Louis Vuitton» в якому знаходиться чоловіча наплічна сумка чорного кольору, які було вилучено та поміщено до паперового конверту НПУ, який скріплено біркою жовтого кольору; предмет схожий на руків'я від пістолету та предмет схожий на магазин від пістолету з написом «177», які було вилучено та поміщено до паперового конверту НПУ - вилучене в ході проведення огляду місця події за адресою: м. Київ, вул. Юрія Кондратюка, 1, у автомобілі марки «Porsche Cayenee» н.з. НОМЕР_6 , а саме особисті речі ОСОБА_10 ; мобільний телефон марки «Iphone 11» ІМЕІ /1/ - НОМЕР_7 , ІМЕІ /2/ - НОМЕР_8 , який вилучено та поміщено до спеціального пакету НПУ № SUD 2096160 - вилучений у ОСОБА_10 , під час проведення огляду місця події за адресою: м. Київ, вул. Героїв полку «Азов», 2-А, в приміщенні кабінету № 418 Оболонського УП ГУНП у м. Києві; мобільний телефон марки «Iphone 15 Pro Max» ІМЕІ /1/ - НОМЕР_9 , ІМЕІ /2/ - НОМЕР_10 , який вилучено та поміщено до спеціального пакету НПУ № CRI 1043551 - вилучений у ОСОБА_11 , під час проведення огляду місця події за адресою: м. Київ, вул. Героїв полку «Азов», 2-А, в приміщенні кабінету № 410 Оболонського УП ГУНП у м. Києві, із забороною користуватися та розпоряджатися будь-кому і будь-яким чином зазначеним майном.
Ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 16.12.2025 поновлено слідчому СВ Оболонського УП ГУ Національної поліції в м. Києві ОСОБА_7 строк звернення до суду з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, задоволено вказане клопотання слідчого та накладено арешт на вищевказане майно, шляхом заборони користуватися та розпоряджатися будь-кому і будь-яким чином зазначеним майном
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Предметом даного апеляційного розгляду є апеляційна скарга представника ОСОБА_5 в інтересах власника майна ОСОБА_6 , відтак колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах апеляційної скарги, та лише щодо арешту майна, вилученого під час затримання та особистого обшуку ОСОБА_6 . Ухвала слідчого судді в частині питання законності та обґрунтованості накладення арешту на інше майно, яке належить ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , у даному апеляційному провадженні ніким не оскаржене, а відтак колегією суддів не перевіряється.
Із висновками слідчого судді суду першої інстанції про наявність підстав для накладення арешту на майно ОСОБА_6 погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Предметом апеляційного оскарження є ухвала слідчого судді, яка переглядається, виходячи з тих обставин кримінального провадження, які існували на день її постановлення.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170-173 КПК України, задовольнив клопотання прокурора про накладення арешту на мобільний телефон «IPhone 14 Pro Max» з сім-картою «Київстар», вилучений за адресою: м. Київ, вул. Героїв полку «Азов», 2-А, в приміщенні кабінету № 502 Оболонського УП ГУНП у м. Києві, під час особистого обшуку затриманого ОСОБА_6 , з тих підстав, що наданими матеріалами доведено, що вказаний мобільний телефон може зберігати на собі сліди вчинення кримінального правопорушення або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які мають значення для кримінального провадження, відповідає ознакам речових доказів, передбаченим ст. 98 КПК України, а тому наявна необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів.
З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке слідчий просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання та накладення арешту на вилучене майно ОСОБА_6 , оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказане майно може бути пошкоджене, втрачене, знищене, відчужене чи передане.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя наклав арешт на вилучене майно з дотриманням вимог закону, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Незастосування в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до знищення доказів у провадженні і таким чином позбавить реалізацію мети досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбаченого ч. 1 ст. 170 КПК України.
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.
Крім того, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги у частині оскарження висновку слідчого судді про наявність підстав для поновлення слідчому строку звернення до суду з клопотанням про арешт майна.
Як убачається із матеріалів клопотання слідчого ОСОБА_7 , на обгрунтування доводів про поважність причин пропуску строку на звернення з клопотанням після усунення недоліків, слідчим долучені довідка документознавця 1 категорії сектору документального забезпечення Оболонського УП ГУНП у м. Києві від 12.11.2025, а також копія оскаржуваної ухвали слідчого судді, на якій вказано дату її засвідчення - 11.11.2025.
Відомостей на спростування встановлених слідчим суддю обставин щодо необізнаності слідчого до 11.11.2025 про постановлення слідчим суддею ухвали від 04.11.2025 про повернення клопотання для усунення недоліків, матеріали справи не містять та апелянтом не надано.
Відтак, колегія суддів не убачає підстав для скасування ухвали слідчого судді з наведених підстав. Крім того, вказані доводи апелянта самі по собі не є безумовною підставою для скасування правильної по сутті ухвали слідчого судді про арешт майна.
Колегією суддів не встановлено недотримання прокурором вимог ст.ст. 171, 172 КПК України при зверненні із клопотанням про арешт майна, які б слугували підставою для відмови у його задоволенні.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією не встановлено.
Інші зазначені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що представник ОСОБА_5 звернувся із апеляційною скаргою в інтересах ОСОБА_6 , та відомості про наявність у ОСОБА_5 повноважень представляти інтереси інших осіб, матеріали справи та апеляційна скарга не містять. Разом з тим, у поданій апеляційній скарзі ОСОБА_5 навів доводи щодо незаконності арешту майна ОСОБА_8 , а також порушував питання про скасування ухвали слідчого судді повністю, без наведення обставин, яким чином накладення арешту на майно інших осіб, а саме ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , може свідчити про втручання у права та охоронювані законом інтереси ОСОБА_6 , в інтересах якого діє представник.
З урахуванням викладеного у сукупності, колегія суддів вважає, що слідчим суддею рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно ОСОБА_6 , а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 376, 395, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 в інтересах власника майна ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 16 грудня 2025 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3