19 січня 2026 року місто Київ
єдиний унікальний номер справи: 761/40074/20
провадження номер: 22-ц/824/3531/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),
суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргоюОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 20 вересня 2022 року у складі судді Пономаренко Н.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт» про зобов'язання повернути безпідставно набуте майно,
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 20 вересня 2022 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт» про зобов'язання повернути безпідставно набуте майно - відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, 16 жовтня 2025 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду, направивши засобами поштового зв'язку.
До апеляційної скарги ОСОБА_1 долучила заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 20 вересня 2022 року, мотивуючи його тим, що вказане рішення не було їй вручено у день його проголошення або складання, а його копію було їй надіслано лише 17 вересня 2025 року через підсистему ЄСІТС «Електронний суд».
Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2025 року матеріали справи витребувано із суду першої інстанції.
12 січня 2026 року до Київського апеляційного суду від суду першої інстанції надійшли матеріали справи.
Перевіривши матеріали справи та доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд приходить до висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою з таких підстав.
Відповідно до ч.2 ст.358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
З матеріалів справи вбачається, що 20 вересня 2022 року Шевченківським районним судом міста Києва було ухвалено рішення у даній справі (а.с.111).
Повний текст судового рішення виготовлений 23 вересня 2022 року (а.с.113-117).
По справі встановлено, що 21 червня 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Халупний А.В. ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується його розпискою (а.с.58).
20 вересня 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Халупний А.В. направив до Шевченківського районного суду міста Києва клопотання, в якому не заперечував проти ухвалення заочного рішення за наявними у справі матеріалами та просив задовольнити позовні вимоги, а судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покласти на відповідача (а.с.107-108).
04 жовтня 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Халупний А.В. отримав вступну та резолютивну частини рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 20 вересня 2022 року, що підтверджується відповідною розпискою (а.с.120).
Крім того, апеляційний суд враховує, що судом 25 травня 2022 року ОСОБА_1 було доставлено SMS на її номер телефону ( НОМЕР_1 ) з інформацією про те, що розгляд справи призначено на 30 червня 2022 року на 11 год 15 хв., що підтверджується відповідною довідкою суду першої інстанції (а.55).
Таким чином, позивачка ОСОБА_1 була повідомлена про розгляд справи.
Разом з тим, відповідно до ст.ст. 2,4 ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Як вбачається із інформації на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень, вступна та резолютивна частини рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 20 вересня 2022 року була оприлюднена 23 грудня 2022 року.
Таким чином з 23 грудня 2022 року позивачка ОСОБА_1 мала можливість ознайомитися із вказаним рішенням суду від 20 вересня 2022 року.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин.
Крім того, саме на заявника покладено обов'язок доведення наявності в нього об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення.
Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.
У ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Відповідно до практики ЄСПЛ, яка є джерелом права (ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зі спливом значного проміжку часу, є порушенням принципу юридичної визначеності та «права на суд», гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 42 рішення ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року).
Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у практиці ЄСПЛ.
Так, у параграфі 41 рішення ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими.
Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного ст.8 Конституції України.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у справі №490/10272/19 (провадження № 61-20314ск21).
У відповідності до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що ЄСПЛ у справі «Каракуця проти України» зазначив, що неналежна зацікавленість у розгляді справи може бути підставою для процесуальних наслідків. ЄСПЛ наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 є позивачкою у даній справі, була обізнана про розгляд справи, її представник ознайомлений з матеріалами справи та подав клопотання, в якому не заперечував проти ухвалення заочного рішення за наявними у справі матеріалами, то позивачка повинна була добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та вживати активних заходів з метою оскарження цього рішення суду у встановлені законом строки.
Апеляційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 20 вересня 2022 року ОСОБА_1 подала 16 жовтня 2025 року, тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту цього рішення суду.
Що стосується посилання ОСОБА_1 у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження на те, що вказане рішення суду не було їй вручено у день його проголошення або складання, а його копію було їй надіслано лише 17 вересня 2025 року через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», то воно не приймається до уваги, оскільки відповідно до положень до ч.2 ст.358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
При цьому матеріали справи не містять доказів виникнення обставин непереборної сили, які унеможливили своєчасне звернення ОСОБА_1 до суду із апеляційною скаргою.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 20 вересня 2022 року з підстав, передбачених ч.2 ст.358 ЦПК України.
Протилежний висновок буде порушенням принципу res judicata (правової визначеності).
Керуючись ч.2 ст.358 ЦПК України,Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження у справі за її апеляційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 20 вересня 2022 року.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий
Судді: