21 січня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 686/36451/25
Провадження № 22-ц/820/654/26
Хмельницький апеляційний суд у складі судді-доповідача П'єнти І.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 грудня 2025 про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про стягнення інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання,
19 січня 2026 року до Хмельницького апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 грудня 2025 року, подана з пропуском строку на апеляційне оскарження.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 порушив питання про поновлення строку на апеляційне оскарження у разі його пропуску, зазначаючи, що копію оскаржуваної ухвали суду він отримав лише 16 січня 2026 року. На підтвердження наведених обставин до апеляційної скарги долучено оригінал супровідного листа від 13 січня 2026 року про направлення копії ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 грудня 2025 року у справі № 686/36451/25 за зареєстрованим місцем проживання скаржника.
Вирішуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів виходить із такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 354 ЦПК України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Із матеріалів справи вбачається, що копію ухвали суду вручено ОСОБА_1 16.01.2026, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (п. 3 ч. 6. ст. 272 ЦПК України).
З огляду на положення ч. 1 ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Оскільки ухвалу суду скаржник отримав 16.01.2026, перебіг п'ятнадцятиденного строку на апеляційне оскарження розпочався 17.01.2026 та спливав 02.02.2026 включно.
Апеляційну скаргу подано 19.01.2026, тобто в межах строку, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 354 ЦПК України.
Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин та підлягає поновленню.
Проте, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з таких підстав.
В порушення вимог п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України, до апеляційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Натомість у поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначив, що судовий збір не підлягає сплаті з посиланням на п. 11 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» та ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до п. 11 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Разом з тим, зі змісту апеляційної скарги та матеріалів цивільної справи вбачається, що підставою звернення ОСОБА_1 до суду є вимога про стягнення інфляційних втрат у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання з Держави Україна в особі Державної казначейської служби України.
Заявлена вимога не є вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади або їх посадових осіб, а також не пов'язана із захистом прав споживача у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів».
За таких обставин, положення п. 11 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» та ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у даному випадку застосуванню не підлягають.
Також скаржником заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору. У клопотанні він просить звільнити його від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», посилаючись на скрутний майновий стан.
На підтвердження наведених обставин скаржником подано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 16.04.2025 та на 14.08.2025 за період з січня 2024 року по грудень 2024 року. Також до клопотання додано довідку Хмельницького обласного центру зайнятості № 22-06.1/1500 від 03.06.2025, відповідно до якої скаржник не перебуває на обліку як безробітний, за соціальними послугами не звертався та допомогу по безробіттю не отримує; довідку Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 16.06.2025, згідно з якою скаржник не перебуває на обліку як одержувач пенсійних виплат; а також довідку Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради № 4261 від 04.07.2025, яка підтверджує, що ОСОБА_1 не звертався за призначенням державних соціальних допомог.
Вирішуючи питання про звільнення скаржника від сплати судового збору, апеляційний суд зазначає таке.
Згідно з ч. ч. 1, 3 статті 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у поряду, визначеному законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 29 постанови від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Згідно з ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Таким чином для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.
Надані ОСОБА_1 документи на підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору не дають можливості належним чином оцінити його майновий стан та встановити, що такий стан перешкоджає сплаті судового збору у визначеному законом розмірі, оскільки подані довідки не містять повних відомостей щодо реального доходу скаржника, наявності або відсутності інших джерел доходу, рухомого чи нерухомого майна, а також відомостей про фінансовий стан його рахунків.
Будь-яких інших доказів на підтвердження обставин, визначених ст. 8 Закону України «Про судовий збір», які могли б слугувати підставою для звільнення від сплати судового збору, ОСОБА_1 не надав.
Відсутність достатніх та належних доказів унеможливлює задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.
З огляду на викладене, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору слід відмовити, а скаржнику необхідно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги.
Водночас скаржник не позбавлений права повторно звернутися до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, надавши належні та достатні докази, що підтверджують його майновий стан.
Порядок сплати судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до п.п. 9.2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду апеляційної скарги на ухвалу суду фізичною особою ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2026 року 3328 грн.
У зв'язку із зазначеним, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп. (3328 грн*0,2) за такими реквізитами:
Отримувач коштів - ГУК у Хмел.обл/Хмельниц. мтг/22030101,
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37971775,
Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.),
Код банку отримувача (МФО) - 899998,
рахунок отримувача - UA608999980313181206080022775,
Код класифікації доходів бюджету - 22030101,
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом _______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (дата оскаржуваного рішення) по справі ____ (номер справи), Хмельницький апеляційний суд.
Судовий збір буде зарахований при умові правильного зазначення всіх платіжних реквізитів.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 356 ЦПК України, в апеляційній скарзі мають бути зазначені, серед іншого, реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта особи, яка подає апеляційну скаргу.
З матеріалів апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 не зазначено свого реєстраційного номера облікової картки платника податків, або серії та номера паспорта, що є порушенням вищевказаних вимог.
Окрім цього, згідно з п. 2 ч. 4 ст. 356 ЦПК України, до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет.
Судом встановлено, що скаржником також не надано доказів надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів іншому учаснику справи - відповідачу Державній казначейській службі України.
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без руху.
Керуючись ст.ст. 127, 185, 357 ЦПК України, суд
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 грудня 2025 року.
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 грудня 2025 року залишити без руху та надати скаржнику строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для:
сплати судового збору у розмірі 665,60 грн або подання документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, та оформлення апеляційної скарги відповідно до вимог ст. 356 ЦПК України з наданням копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Оригінал документа про сплату судового збору за вказаними реквізитами або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору, а також апеляційну скаргу, оформлену відповідно до вимог ст. 356 ЦПК України, з копіями скарги відповідно до кількості учасників справи надати до апеляційного суду.
У разі невиконання вимоги суду до вказаного строку апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.В. П'єнта