Справа № 461/10921/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/85/26 Доповідач: ОСОБА_2
13 січня 2026 року м. Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судових засідань ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 30 грудня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 30 грудня 2025 року у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на бездіяльність уповноважених осіб Львівської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР відмовлено.
На ухвалу слідчого судді адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою задовольнити скаргу адвоката ОСОБА_6 від 29.12.2025 та зобов'язати уповноважену особу Львівської обласної прокуратури внести до ЄРДР відомості за заявою адвоката ОСОБА_6 від 23.12.2025 про вчинення уповноваженою особою Першого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, у провадженні якої перебувають матеріали кримінального провадження № 62025140110003058 від 13.08.2025, умисного невиконання рішення Личаківського районного суду м. Львова від 18.09.2025, справа № 463/8757/25 та направити витяг з ЄРДР заявнику.
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що ухвалу слідчим суддею Галицького районного суду м. Львова прийнято без дотримання вимог чинного кримінального та кримінального процесуального законодавства і підлягає скасування.
Вважає, що лист старшого слідчого першого слідчого відділу ТУ ДБР у м. Львові ОСОБА_8 від 18.09.2025 за вих. № 12-11-77198вих-25, який згідно штампу Укрпошти направлено 04.10.2025 і зазначено в ухвалі як результат виконання рішення суду, не є результатом розгляду клопотання, передбаченого ст. 220 КПК України, та не відповідає вимогам статей 50, 55-58, 60 КПК України.
Зауважує, що заяву про застосування до ОСОБА_9 фізичної сили і спеціальних засобів працівниками поліції та ТЦК і СП, внаслідок чого заявником отримано тілесні ушкодження, зафіксовані в медичних закладах, та незаконного позбавлення його волі подано до ТУ ДБР, розташованого в м. Львові, самим ОСОБА_10 , тобто особою, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної та майнової шкоди, тому права і обов'язки потерпілого у ОСОБА_11 виникли з моменту
подання ним заяви про вчинення щодо нього кримінального правопорушення.
Стверджує при цьому, що вмотивованої постанови уповноваженої особи першого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, про відмову у визнанні ОСОБА_9 потерпілим у кримінальному провадженні № 62025140110003058 заявник не отримував.
Щодо твердження про те, що він у кримінальному провадженні № 62025140110003058 не перебуває у жодному процесуальному статусі, перелік яких визначено п.п.19 ст. 3 КПК України, а тому законних підстав щодо надання йому інформації щодо досудового розслідування, покликається на положення ст. 58 КПК України та зазначає, що представником потерпілого адвокатом ОСОБА_12 до клопотання від 03.09.2025 за вих. № 3 старшому слідчому першого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, про виконання процесуальних дій додано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та ордер, які зазначено як додаток у клопотанні й направлення яких підтверджується витягом з реєстру відправлень
електронної пошти адвоката за 03.09.2025.
Крім того, вказує, що Личаківський районний суду м. Львова ухвалою від 18.09.2025 справа №463/8757/25 провадження №1-кс/463/8389/25, задовольняючи скаргу адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , на бездіяльність слідчого Першого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, ОСОБА_13 щодо нерозгляду клопотання від 03.09.2025 про виконання процесуальних дій в кримінальному провадженні № 62025140110003058 від 13.08.2025 і зобов'язуючи уповноважену особу Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, в провадженні якої перебувають матеріали кримінального провадження №62025140110003058 від 13.08.2025 року, розглянути клопотання адвоката ОСОБА_6 №3 від 03 вересня 2025 року не виявив відсутності повноважень адвоката ОСОБА_6 представляти у кримінальному провадженні ОСОБА_7 як потерпілого.
Таким чином, вважає, що у листі старшого слідчого першого слідчого відділу ТУ ДБР у м. Львові ОСОБА_8 від 18.09.2025 викладено його особисті припущення щодо відсутності у адвоката ОСОБА_14 повноважень представляти у кримінальному провадженні № 62025140110003058 інтереси ОСОБА_11 як потерпілого, тобто визначеного в п.19 ч. 1 ст. 3 КПК України при визначені основних термінів Кодексу сторони кримінального провадження - з боку обвинувачення, як представника потерпілого і в листі викладено неправдиву інформацію в частині що до клопотання не долучено підтверджуючих документів про представництво адвокатом ОСОБА_6 інтересів ОСОБА_7
ОСОБА_7 та адвокат ОСОБА_6 у судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Адвоката ОСОБА_6 скерував на адресу апеляційного суду клопотання, у якому не заперечував проти розгляду справи без його участі.
Відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України неприбуття ОСОБА_7 та адвоката ОСОБА_15 в судове засідання не перешкоджає проведенню розгляду.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Колегія суддів вважає, що зазначених вимог закону слідчий суддя при постановленні оскарженої ухвали дотримався в повному обсязі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, під час досудового розслідування можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Разом з тим, до ЄРДР вносяться не будь-які відомості із поданої заяви, яка надходить до органів досудового розслідування, а лише ті, що містять відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Відповідно до ч. 4 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Разом з тим, зміст ч. 1 ст. 214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого, дізнавача чи прокурора вносити до ЄРДР усі відомості прийнятих та зареєстрованих ними заяв, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого чинним КК України.
Згідно з ч. 1 ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Тобто, з врахуванням вищенаведеного, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які відомості із заяви чи повідомлень, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення (внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, передбачено положеннями ч. 1 ст. 214 КПК України, а прийняття і реєстрація заяв, передбачено положеннями ч. 4 ст. 214 КПК України).
Як вбачається з матеріалів скарги, зокрема, долученої до неї заяви про вчинення кримінального правопорушення від 23.12.2025 року, така стосується умисного невиконання ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 18.09.2025 справа №463/8757/25 провадження №1-кс/463/8389/25 уповноваженою особою Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, в провадженні якої перебувають матеріали кримінального провадження №62025140110003058 від 13.08.2025 року.
Листом Львівської обласної прокуратури від 26.12.2025 року звернення адвоката ОСОБА_6 від 23.12.2025 щодо невиконання, на думку апелянта, рішення суду посадовою особою Державного бюро розслідувань, було направлено для розгляду в межах компетенції до ТУ ДБР, розташованого у місті Львові.
Встановлено, що ухвала слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 18.09.2025, на яку адвокат ОСОБА_6 посилається як на невиконану, стосується нерозгляду слідчим Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, ОСОБА_16 клопотання ОСОБА_17 від 03.09.2025 про виконання процесуальних дій в кримінальному провадженні №62025140110003058 від 13.08.2025.
Разом із цим, під час розгляду скарги встановлено, що першим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, було розглянуто звернення адвоката ОСОБА_17 від 03.09.2025, про яке йдеться в ухвалі слідчого Личаківського районного суду м. Львова від 18.09.2025 справа №463/8757/25 провадження №1-кс/463/8389/25 щодо проведення слідчих та процесуальних дій процесуальних дій у кримінальному провадженні №62025140110003058, на яку заявник покликається як на невиконану та за невиконання якої, на думку заявника, слід внести відомості в ЄРДР за його заявою від 23.12.2025.
За результатами розгляду скарги адвоката ОСОБА_6 слідчим суддею ухвалено рішення про відмову у задоволенні скарги, яке на переконання колегії суддів, відповідає фактичним обставинам справи, є належним чином обґрунтованим та вмотивованим.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком слідчого судді про те, що у поданій заяві про вчинення кримінального правопорушення не зазначено об'єктивних даних та обставин, які могли б свідчити про вчинення зазначеною в повідомленні особою кримінально-караного діяння та не надано жодних відомостей на підтвердження такого.
Відтак уповноважені особи ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, отримавши заяву адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , дотрималися вимог чинного законодавства України, перевірили її та встановили факт відсутності обставин, які б мали свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зазначених заявником, й тому слідчий суддя підставно відмовив у задоволенні скарги.
З огляду на наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що слідчий суддя місцевого суду повно і об'єктивно дослідив матеріали провадження та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 на бездіяльність органу досудового розслідування, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Істотного порушення норм кримінального процесуального закону чи неправильного застосування норм матеріального права, які б слугували підставою для скасування оскаржуваної ухвали, апеляційним судом не встановлено.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, а ухвалу слідчого судді - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 31 грудня 2025 року про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність уповноважених осіб Львівської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР, залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: