Справа № 462/9918/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/3633/25 Доповідач: ОСОБА_2
30 грудня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання: ОСОБА_5
розглянувши в м. Львові у відкритому судовому апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 12 грудня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у кримінальному провадженні № 12025141390001227 від 10 грудня 2025 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України,
органом досудового розслідування ОСОБА_7 підозрюється у кримінальному провадженні № 12025141390001227 від 10 грудня 2025 року у вчиненні
кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Слідча СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_8 за погодженням із прокурором Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_9 , звернулась до слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_7 .
Ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 12 грудня 2025 року клопотання слідчої СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_8 , подане у кримінальному провадженні № 12025141390001227 від 10 грудня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України -задоволено частково. Застосовано до підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, терміном на два місяці, тобто до 10 лютого 2026 року включно. Покладено на підозрювану ОСОБА_7 ' наслупні обов'язки; прибувати до СЛІДЧОЇ СВ BR ШІ КРУК ryvJTi ^ 'Львівській області ОСОБА_8 за першою вимогою; не затишати цілодобово місце постійного проживання - квартиру АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, затежно від стадії кримінального провадження, про зміну' свого місця проживання, роботи чи навчання; не відлучатись без дозволу слідчого, прокурора чи суду з м. Львова; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в
Україну; носити електронний засіб контролю. Виконання ухвали доручити слідчій СВ ВП №1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_8 . Контроль за вшоопашам ухвали покласти на прокурора Франківської окружної прокуратур;; м Л;н:зг Львівської області ОСОБА_10 .
Своє рішення слідчий суддя мотивував обґрунтованістю підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, яке належить до категорї тяжких злочинів, та, врахувавши наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, однак прийшов до переконання, що ступінь таких не перешкоджає можливості для застосування щодо неї більш м'якого запобіжного заходу,оскільки протилежного слідчою та прокурором не доведено. Також слідчий суддя врахував той факт, що підозрювана ОСОБА_7 є особою молодого віку. її статус студентки четвертого курсу закладу вищої освіти, наявність у неї постійного місця проживання разом із сім'єю, що підтверджується матеріалами клопотання, відсутність попереднього притягнення до кримінальної відповідальності, вжиття заходів щодо офіційного працевлаштування, а також активне сприяння встановленню обставин кримінального правопорушення, відсутність перешкоджання досудовому розслідуванню та усвідомлення необхідності нести відповідальність за вчинене.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою слідчого судді, адвокат ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, у якій просить змінити запобіжний захід підозрюваній ОСОБА_7 із цілодобового домашнього арешту на домашній арешт в певну пору доби.
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що застосований запобіжний захід до підозрюваної є занадто суворим та обмежує її право на освіту.
Наголошує, що підозрювана навчається на 4 курсі Львівського університету бізнесу та права, є активним учасником студентського життя, за що отримувала відповідні ознаки.
Відтак встановлені слідчим суддею обмеження фактично позбавляють підозрювану відвідувати навчальний заклад для здачі заліків, екзаменів і є, на думку апелянта, неприпустимими.
До початку судового розгляду адвокат ОСОБА_6 подав заяву, у якій зазначив, що підтримує подану апеляційну скаргу у повному обсязі, просив таку задоволити, а розгляд апеляційної скарги провести у відсутність адвоката ОСОБА_6 та підозрюваної ОСОБА_7 .
Прокурор у справі, ОСОБА_11 до початку судового розгляду подала заяву, у якій вказала, що проти апеляційної скарги заперечує, наголосила, що підозрювана має змогу з дозволу слідчого відвідувати навчальний заклад та відлучатися з дому. Також просить розгляд апеляційної скарги проводити без її участі. З урахуванням наведеного та положень ч.4 ст. 405 КПК України, апеляційний розгляд проведено без участі осіб, які не з'явились до суду.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Частиною 1 ст. 404 КПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення у справі «Ilijkov v. Bolgaria»).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею ст.177 цього Кодексу, окрім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Апеляційним судом встановлено, що рішення суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Органом досудового розслідування здійснюється розслідування у кримінальному провадженні № 12025141390001227 від 10 грудня 2025 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
У межах цього провадження 10 грудня 2025 року ОСОБА_7 затримано в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Частково задовольняючи клопотання слідчого за погодження із прокурором, про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваної ОСОБА_7 слідчий суддя дотримався вимог ст. ст.177,183,194 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, дійшовши висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є занадто суворим та невиправданим, оскільки не відповідає ступеню ризиків у кримінальному провадженні, врахувавши при цьому обставини та особу підозрюваної, яка є особою молодого віку, має статус студентки четвертого курсу закладу вищої освіти, постійне місце проживання разом із сім'єю, що підтверджується матеріалами клопотання, раніше не судима, вживає заходи щодо офіційного працевлаштування, а також активно сприяє встановленню обставин кримінального правопорушення та співпрацює із слідством.
Згідно з положеннями ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, окрім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Обираючи підозрюваній ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, слідчим суддею перевірено матеріали провадження та установлено можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Колегія суддів апеляційного суду погоджуються з таким рішенням слідчого судді та вважає, що сторона обвинувачення не довела обставин, які б слугували підставою обмеження права підозрюваної на свободу та свідчили б про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Разом з тим, доводи на які посилається в апеляційні скарзі захисник, не можуть бути підставами для скасування судового рішення, оскільки були враховані суддею при прийнятті рішення.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при розгляді справи, які були б підставою для скасування постановленого судового рішення, колегією суддів не встановлено.
Ухвала слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 12 грудня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту підозрюваній ОСОБА_7 є обґрунтованою та вмотивованою й підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
апеляційну скаргу захисника - адвоката захисника - адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 12 грудня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у кримінальному провадженні № 12025141390001227 від 10 грудня 2025 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України - залишити без змін.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4