Справа № 134/46/26
Провадження №11-сс/801/56/2026
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
16 січня 2026 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
із секретарем ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)
захисника-адвоката ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)
підозрюваного ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за клопотанням старшого слідчого СВ відділення поліції № 1 Тульчинського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Городківка Крижопільського району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України,
за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Крижопільського районного суду Вінницької області від 09.01.2026, якою клопотання старшого слідчого задоволено, застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком протягом 60 (шістдесят) днів з моменту затримання - з 08 січня 2026 року по 08 березня 2026 року включно, з одночасним визначенням застави в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 665600 (шістсот шістдесят п'ять тисяч шістсот) гривень та покладенням обов'язків відповідно до п.п. 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України -
встановив:
В ході розгляду, з матеріалів клопотання за апеляційною скаргою встановлено, що у невстановлений під час розслідування час та місці ОСОБА_8 придбав бойовий припас - оборонну осколкову ручну гранату М 50 (далі - граната М 50). В подальшому, вказану гранату М 50 він переніс до місця свого проживання, а саме в квартиру АДРЕСА_2 . За вказаною адресою ОСОБА_8 зберігав гранату М 50 протягом невизначеного часу, до 08.01.2026. Водночас, передбаченого законом дозволу на придбання, носіння та зберігання бойових припасів, в тому числі гранати М 50, ОСОБА_8 не мав, у встановленому законом порядку дозвіл не оформлював. Вчиняючи умисні дії, які полягали у придбанні, носінні та зберіганні гранати М 50, ОСОБА_8 порушив вимоги, визначені п. 21 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», Інструкцію про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняної зброї для відстрілу патронів, споряджених гумовими кулями чи аналогічними за своїми властивостями металевими снарядами смертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 5 від 12.10.2012.
В подальшому, у ніч з 07.01.2026 на 08.01.2026 ОСОБА_8 перебував за місцем свого проживання, в квартиру АДРЕСА_2 . На ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, близько 01 год. 30 хв., у ОСОБА_8 виник умисел на заподіяння смерті співмешканці ОСОБА_10 . У зв'язку з цим, він стягнув потерпілу з ліжка та наніс декілька ударів кулаком в область голови потерпілої. При цьому в лівій руці ОСОБА_8 тримав предмет, схожий на гранату та висловлював ОСОБА_10 погрози позбавити її життя. В свою чергу ОСОБА_10 , усвідомлюючи небезпеку для свого життя, вхопила куртку та вибігла з квартири в під'їзд. В цей час ОСОБА_8 побіг за нею та, вийшовши в під'їзд будинку, близько 01 год. 40 хв. 08.01.2025, реалізуючи умисел на заподіяння смерті ОСОБА_10 , кинув услід за нею бойовий припас - оборонну осколкову ручну гранату М 50. В результаті вибуху ОСОБА_10 отримала тілесні ушкодження.
Таким чином, ОСОБА_8 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.
Тобто, ОСОБА_8 підозрюється в тому, що придбав, носив та зберігав за місцем проживання без передбаченого законом дозволу бойовий припас, а саме у придбанні, носінні та зберіганні бойового припасу без передбаченого законом дозволу, а також у тому, що маючи умисел на заподіяння смерті потерпілій ОСОБА_10 , розуміючи можливість та бажаючи настання наслідків у вигляді смерті, 08.01.2026 близько 01 год. 40 хв. у під'їзді будинку по АДРЕСА_1 , кинув услід останньої бойовий припас, в результаті чого потерпіла отримала тілесні ушкодження, а саме у закінченому замаху на умисне вбивство.
ОСОБА_8 , 08.01.2026 о 08 год. 30 хв. у порядку ст. 208 КПК України затримано за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України.
Повідомлення про підозру у вчиненні ОСОБА_8 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, складено та вручено підозрюваному 08.01.2026 заступником начальника СВ відділення поліції №1 Тульчинського РВП Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майором поліції ОСОБА_11 .
Старший слідчий СВ Відділення поліції № 1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_9 звернувся до Крижопільського районного суду Вінницької області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 .
Ухвалою слідчого судді Крижопільського районного суду Вінницької області від 09.01.2026 року клопотання старшого слідчого задоволено, застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком протягом 60 (шістдесят) днів з моменту затримання - з 08 січня 2026 року по 08 березня 2026 року включно, з одночасним визначенням застави в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 665600 (шістсот шістдесят п'ять тисяч шістсот) гривень та покладенням обов'язків відповідно до п.п. 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Прийняте рішення слідчий суддя мотивував тим, що при обранні найсуворішого запобіжного заходу суд враховує думку прокурора про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також те, що підозрюваний ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання від 7 до 15 років позбавлення волі, вчинив злочин в умовах воєнного стану. Крім того суд враховує дані про особу підозрюваного, його вік та добрий стан здоров'я, а також те, що останній може незаконно впливати на свідків та потерпілу, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому суд вважає, що застосування щодо нього інших видів запобіжних заходів є неможливим.
В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді Крижопільського районного суду Вінницької області від 09.01.2026 року та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання відмовити та обрати ОСОБА_8 більш м'який запобіжний захід, а саме цілодобовий домашній арешт. У випадку задоволення апеляційної скарги сторони захисту, зменшити розмір застави до 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181680 (сто вісімдесят тисяч шістсот вісімдесят) гривень, тобто розміру застави в межах, встановлених положеннями п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що дана ухвала суду є незаконною, необґрунтованою та такою що не відповідає вимогам КПК України. Висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи викладеним у судовому рішенні, а саме - суд не взяв до уваги обставини, які могли істотно вплинути на його висновки, зокрема суд не в повній мірі врахував наявність стримуючих факторів - наявність міцних соціальних зв?язків підозрюваного, а також те що ОСОБА_8 вперше притягується до кримінальної відповідальності.
Прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді Крижопільського районного суду Вінницької області від 09.01.2026 року, постановити нову якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Городківка Крижопільського району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, раніше не судимого запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів без права внесення застави.
Вимоги мотивує тим, що ухвала слідчого судді є незаконною та підлягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Зазначає, що розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, встановивши обґрунтованість наведеної підозри, належним чином не врахував тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_8 , а також те, що ОСОБА_8 з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на потерпілу, яка є його співмешканкою та вчиняти нові кримінальні правопорушення.
Заслухавши доповідь головуючого судді, думку прокурора ОСОБА_6 , яка підтримала вимоги, викладені в апеляційній скарзі сторони обвинувачення та просила її задовольнити, заперечила проти задоволення апеляційної скарги захисника, думку захисника-адвоката ОСОБА_7 , яка підтримала вимоги, викладені в своїй апеляційній скарзі та просила її задовольнити, заперечила проти задоволення апеляційної скарги прокурора, думку підозрюваного ОСОБА_8 , який підтримав вимоги апеляційної скарги захисника-адвоката ОСОБА_7 та заперечив проти апеляційної скарги прокурора, перевіривши судові матеріали та матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню з огляду на таке.
З матеріалів провадження вбачається, що слідчим слідчого Відділення поліції № 1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_9 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026020190000008 внесеного до ЄРДР 08.01.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України.
Слідчий звернувся до місцевого суду з клопотанням про обрання щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, яке було задоволено оскаржуваною ухвалою.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
При розгляді в суді першої інстанції клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор довів обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 , кримінальних правопорушень та про існування ризиків, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а застосований до нього запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Застосовуючи щодо ОСОБА_8 , запобіжний захід у вигляді взяття під варту, слідчий суддя дійшов висновку, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України. Дана підозра на думку слідчого судді ґрунтується на зібраних по кримінальному провадженню доказах, які містяться у протоколі затримання ОСОБА_8 , протоколі огляду місця події, показаннями потерпілої ОСОБА_10 , показаннями свідка ОСОБА_12 .
Також слідчий суддя встановив що існують ризики передбачені ст. 177 КПК України та з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків слід до нього застосувати запобіжний захід - тримання під вартою, а також суд вважає, що більш м'які запобіжні заходи можуть не запобігти ризику переховування підозрюваного від слідства та суду, незаконного впливу на свідків, та перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином, а тому застосування іншого запобіжного заходу є неможливим.
При цьому суд першої інстанції врахував, що підозрюваний ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання від 7 до 15 років позбавлення волі, вчинив злочин в умовах воєнного стану. Крім того суд врахував дані про особу підозрюваного, його вік та добрий стан здоров'я, а також те, що останній може незаконно впливати на свідків та потерпілу, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому суд вважає,що застосування щодо нього інших видів запобіжних заходів є неможливим.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначив альтернативний запобіжний захід у виді застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених кримінально-процесуальним законом, підстав для зменшення якого колегія суддів не вбачає.
Виходячи зі змісту ч. 4 ст.182 КК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Так, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, які відповідно до вимог ст. 12 КК України є особливо тяжким та тяжким злочинами відповідно.
Пункт 3 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачає, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у розмірі від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно. (абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК).
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.
Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
При цьому, виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб виключити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
На думку суду апеляційної інстанції, з урахуванням обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_8 , характеру кримінальних правопорушень, суд при визначенні розміру застави прийшов до вірного висновку, визначивши ОСОБА_8 заставу в розмірі 200 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 665600 (шістсот шістдесят п'ять тисяч шістсот) гривень.
Підстав вважати вказаний розмір застави непомірним, колегія суддів не вбачає, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, розмір застави повинен визначатися тим степенем довіри, при якому перспектива втратити заставу, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Отже, розмір застави повинен бути помірним та пропорційним щодо конкретної людини та обставин, вчиненого ним кримінального правопорушення, тому суддя дійшов правильного висновку щодо розміру застави.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 422 КПК України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Крижопільського районного суду Вінницької області від 09.01.2026, якою клопотання старшого слідчого задоволено, застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком протягом 60 (шістдесят) днів з моменту затримання - з 08 січня 2026 року по 08 березня 2026 року включно, з одночасним визначенням застави в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 665600 (шістсот шістдесят п'ять тисяч шістсот) гривень та покладенням обов'язків відповідно до п.п. 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4