Справа № 728/2768/25
Провадження № 2/747/36/26
іменем України
(заочне)
21.01.2026 року селище Талалаївка
Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі головуючої судді Тіщенко Л.В. за участю секретаря Зірки В.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Представник ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» Хлопкова М звернулась до суду з даним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 29.07.2024 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 00-9878566 на суму 5 700 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора 20283, що відповідно до умов законодавства визнається належним та допустимим способом підтвердження волевиявлення сторони на укладення правочину. Після вчинення акцепту позичальником кредитодавцем на кредитний договір накладено кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи із кваліфікованою електронною позначкою часу. Зазначений порядок підтверджується положеннями кредитного договору та довідкою про ідентифікацію. На виконання умов кредитного договору 29.07.2024 кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через ТОВ «ПРОФІТГІД» на платіжну картку № НОМЕР_1 . Тобто кредитодавець виконав свої зобов'язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі згідно повідомлення ТОВ «ПРОФІТГІД» з відміткою та додатком до нього. 14.05.2025 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 14052025-МК/ЮнітКапітал, відповідно до умов якого ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором. Відповідно до п.1.2 Договору Факторингу 3 перехід від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого позивач стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
Відповідно до Реєстру Боржників від 14.05.2025 за Договором факторингу 1 та Акту приймання-передачі до позивача перейшло право вимоги до відповідачки. В свою чергу позивачем не здійснювалось жодних нарахувань за кредитним договором. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача від відповідачки не надходило жодного платежу на погашення заборгованості за кредитним договором. Загальна сума заборгованості відповідачки перед позивачем становить 23 350, 0 грн, яка складається з 5 000 грн - заборгованості по тілу кредиту, 18 850, 0 грн - заборгованості по несплаченим відсоткам. Тому представник позивача просить суд стягнути з відповідачки дану суму заборгованості разом з понесеними судовими витратами по сплаті судового збору в сумі 2422, 40 грн та на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 грн.
Ухвалою від 27 листопада 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання на 16 грудня 2025 року, у відповідності до ч.5 ст. 279 ЦПК України ухвалено справу розглядати з повідомленням сторін. Відповідачці за місцем її реєстрації було направлено судову повістку та матеріали. Судова повістка та матеріали, що направлялись відповідачці, повернулись до суду не врученими із відміткою про те, що адресат відсутній за вказаною адресою, тобто відповідачка не вважалась належним чином повідомленою про розгляд справи в суді, тому ухвалою від 16 грудня 2025 року було вирішено проводити розгляд справи у заочному порядку, розгляд справи відкладено на 21 січня 2026 року, про місце, дату і час судового засідання повідомлено відповідачку ОСОБА_1 шляхом поміщення оголошення на веб-сайті судової влади України у відповідності до ст. 128 ЦПК України. Відповідачу було запропоновано протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та протягом п'яти днів - заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідача повідомлено про розгляд справи через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади, яке розміщено 16 грудня 2025 року.
В судове засідання представник позивача не з'явився, у позовній заяві просили суд розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечують. Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явилась, відзиву на позов не подала, про дату час і місце судового розгляду повідомлена через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, тому у відповідності до положень ч.11 ст. 128 ЦПК України відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. Суд, за згодою позивача, ухвалює провести розгляд справи на підставі доказів, що містяться у справі, з винесенням заочного рішення по справі, що відповідає положенню ст. 280 ЦПК України, коли у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, заперечення на позов не подав, позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування даних умов. Крім того, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Судом встановлено, що 29.07.2024 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії № 00-9878566 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатору 20283.( а.с. 24-28) За цим Кредитним договором Кредитодавець надає Позичальнику кредит у національній валюті у вигляді Кредитної лінії на умовах, передбачених Договором, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором (п. 1.1 договору). Відповідно до умов Кредитного договору сума ліміту кредитної лінії (Сума кредиту) складає: 5000 гривень; тип Кредиту - кредитна лінія; цільове призначення Кредиту (мета отримання Кредиту): на споживчі потреби; строк дії кредитної лінії (Строк кредитування): 360 календарних днів. Позичальник зобов'язаний повернути Суму Кредиту Кредитодавцю в останній день Строку кредитування (дата остаточного повернення кредиту) 24 липня 2025 року. Позичальник зобов'язаний оплатити проценти в Періодичну дату оплати процентів, а саме: на 13 серпня 2024 року, та на кожний 15 день після цієї дати за фактичне користування грошовими коштами протягом Строку дії кредитної лінії (Строку кредитування). Кредитодавець одноразово нараховує Комісію за надання кредиту у розмірі 15,00% від суми Кредиту, що складає: 750.00 грн, яку Позичальник зобов'язаний сплатити на умовах, визначених пунктом 3.4 цього Договору. Стандартна процента ставка складає 1, 45% від Суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах Строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3. цього Договору (за виключенням строку кредитування, коли Позичальник має право на використання Зниженої процентної ставки). Знижена процентна ставка становить 1 % від Суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається Позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше наступного дня за першою Періодичною датою оплати процентів, визначеною п.1.3.1. цього Договору. У п. 2.8. Кредитного договору передбачено, що Кредитодавець зобов'язаний надати кредит у дату надання/видачі Кредиту: 29 липня 2024 року Сума Кредиту перераховується Кредитодавцем в сумі 5000 грн. на рахунок Позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 . Відповідно до п. 7.2 Договору строк дії цього договору становить 360 календарних днів. Відповідно до п. 7.3 Кредитного договору Позичальник підтверджує, що йому було в чіткій та зрозумілій формі надано актуальну та достовірну інформацію, передбачену статтею 9 Закону України «Про споживче кредитування», а також інформацію про фінансову послугу та Кредитодавця у визначеному законодавством обсязі, достатньому для прийняття Позичальником свідомого рішення про отримання такої послуги або про відмову від її отримання та ознайомлений з Правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового Кредиту ТОВ «МАКС КРЕДИТ», повністю їх розуміє, погоджується з ними і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, повний текст яких розміщений на сайті за посиланням: https://treba.credit/finansovi-poslugy/. До матеріалів справи долучено Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Макс Кредит», які діють з 09.01.2024 року ( а.с 19-23) Відповідно до даних Кредитного договору та долучених Правил, відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшла на офіційний сайт ТОВ «Макс Кредит» та ознайомилась з актуальною редакцією Правил, після чого добровільно без примусу чи тиску заявила про бажання отримання коштів, зареєструвалась на сайті Кредитодавця, під час чого пройшла процедуру ідентифікації/верифікації, керуючись підказками Сайту, тобто вказала свої персональні ідентифікаційні дані. Таким чином, під час укладення Кредитного договору Первісним кредитором здійснено ідентифікацію та верифікацію Відповідача згідно з вимогами, встановленими Постановою НБУ «Про затвердження Положення про здійснення установами фінансового моніторингу», що передбачено та погоджено умовами Кредитного договору. Суду надано Паспорт споживчого кредиту, що містить інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, який підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором 67198 29 липня 2024 шляхом введення електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Тобто відповідач погодилась з умовами, запропонованими в Паспорті споживчого кредиту, шляхом його підписання за допомогою одноразового ідентифікатора, а Первісний кредитор сформував та надав Відповідачу оферту щодо укладення Кредитного договору. (а.с.17-18) Після здійснення акцепту Позичальником, Кредитодавець наклав на Кредитний договір кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника із кваліфікованою електронною позначкою часу. Вказані дії підтверджуються положеннями Кредитного договору, а також Довідкою про ідентифікацію та самим Кредитним договором (а.с 16) 29.07.2024 здійснено переказ коштів безготівковим зарахуванням через ТОВ «ПРОФІТГІД» на платіжну картку № 4731-21ХХ-ХХХХ-9852. Ці обставини підтверджуються долученим до матеріалів справи Повідомленням від ТОВ «ПРОФІТГІД» з відміткою та додатком до нього ( а.с 14-15) До матеріалів справи долучено розрахунок заборгованості, підготовлений Первинним кредитором за Кредитним договором, відповідно до якого у відповідачки наявна непогашена заборгованість у розмірі 23 850, 0 грн, яка складається з: 5000,00 грн - заборгованість по кредиту; 18 850, 0 грн - заборгованість за нарахованими процентами ( а.с 41-42) 14 травня 2025 ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (фактор) та ТОВ «МАКС КРЕДИТ» (клієнт) уклали Договір факторингу № 14052025-МК/ЮнітКапітал, відповідно до умов якого ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором. Відповідно до п.1.2 Договору Факторингу 3 перехід від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого позивач стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. (а.с.47-50) Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 26 350, 0 грн, що підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників та витягом із реєстру боржників ( а.с 50, 52) Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором № 00-9878566 від 29.07.2024, боржник ОСОБА_1 станом на 01ю10.2025 року заборгованість перед ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» складає 26 350, 0 грн, в тому числі - прострочена заборгованість за сумою кредиту - 5 000, 0 грн, прострочена заборгованість за процентами - 18 850, 0 грн, заборгованість за штрафними санкціями- 2 500 грн. (а.с.40)
Вирішуючи заявлені вимоги, суд враховує положення ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України, відповідно до яких суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Частиною 1 статті 512 ЦК України передбачені підстави заміни кредитора у зобов'язанні в тому числі через передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно з ст. 514 ЦПК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Крім того, ст. 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено відповідним договором або законом. За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст. 1077 ЦК України). Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Суд вважає, що долучений Договір факторингу № 14052025-МК/ЮнітКапітал, від № 17122024-МК/Онлайн від 14 травня 2025 року, Акти прийому-передачі Реєстру Боржників та витяги із реєстрів боржників, платіжні інструкція є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах. Даних, які б свідчили про те, що відповідачкою заперечувалася дійсність таких договорів факторингу чи, що вони у встановленому законом порядку визнавалися недійсним, суду не надано. Отже, позивачем доведено, що до нього перейшло право вимоги до відповідача за Договором кредитної лінії № 00-9878566 від 29.07.2024 та право звернення до суду з даним позовом.
Спір між сторонами стосується стягнення заборгованості за цим Кредитним договором, право вимоги за яким перейшло до позивача. Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України). Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України). Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Згідно із ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі. Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ч.12 ст. 11 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (ст. 12 цього Закону). У п.6 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію», визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Договір, що укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді, про що вказано також у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 та від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.
Суд вважає, що під час укладення Договору кредитної лінії № 00-9878566 від 29.07.2024 сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору та визначено: валюту кредитування, суму кредиту, процентну ставку за користування ним і порядок повернення кредиту, строк кредиту. Таким чином укладений між сторонами договір є обов'язковим до виконання. Такий договір, укладений у формі електронного документа, підписаний ОСОБА_1 шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Наявність електронного підпису сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх. Відповідач не надала суду допустимих доказів, які б підтверджували ту обставину, що вона не укладала із ТОВ «Макс Кредит» вказаного вище кредитного договору та не отримувала кредитних коштів на свій картковий рахунок. Крім того, суд враховує, що Товариство є не банківською (фінансовою) установою, та відповідно не здійснює відкриття, обслуговування банківських рахунків фізичних осіб, не має обов'язку формувати облікові документи за кредитними зобов'язаннями позичальників згідно Закону «Про банки та банківську діяльність. Товариство надає послуги з кредитування фізичних осіб шляхом переказу кредитних коштів на підставі укладеного кредитного договору на банківські реквізити (банківську картку), що вказує сам позичальник в тексті анкети-заяви на отримання кредиту. Кредитний договір є двостороннім, оскільки породжує обов'язок Кредитодавця надати кредит та обов'язок Позичальника його повернути, та сплатити проценти за користування ним. Як вбачається з матеріалів справи, первісний кредитор свої зобов'язання перед відповідачкою виконав, перерахував обумовлені кредитним договором кошти на рахунок відповідачки, зазначений нею особисто в договорі. В порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідачка свої зобов'язання не виконала, а саме не здійснила погашення заборгованості за кредитом у встановленому договором порядку та в строки, у зв'язку із чим у ОСОБА_1 утворилася заборгованість. Доказів погашення суми заборгованості відповідачем не надано, з урахуванням чого є обґрунтованою вимога позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 8000 грн, що є тілом кредиту. З урахуванням досліджених документів доведено, що ОСОБА_1 отримала 5000 грн кредитних коштів. Отже тіло кредиту, яке підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 5000 грн.
Щодо нарахування відсотків в сумі 18 850 грн, то суд вважає за необхідне суд зазначає наступне.
24 грудня 2023 року набув чинності Закон № 3498-IX від 22 листопада 2023 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг». Ст. 8 Закону доповнено частиною 5 такого змісту: максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. А Розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 17 такого змісту: тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%, з 23 квітня 2024 року не більше 1,5%, а з 21 серпня 2024 року не більше 1%. Незважаючи на те, що розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом визначаються сторонами, вони повинні узгоджуватися із нормами законодавства.
Договір кредитної лінії №00-9878566 між сторонами укладено 29.07.2024 у формі електронного документа. З наданого розрахунку заборгованості встановлено, що загальний розмір заборгованості нарахований позивачем за процентами за період з 29.07.2024 по 14.05.2025 ставить 18 850, 0 грн з розрахунку 72, 5 грн за кожен день користування кредитом, що складає 1, 5 % за умовами договору. (а.с.41-42) Але суд вважає за необхідне зазначити, що за період з 29.07.2024 по 12.08.2024 нарахована процентна ставка в розмірі 1 %, за період з 14.08.2024 по 20. 08. 2024 в розмірі 1, 5 %, (загальна сума 1280 грн), що відповідає вимогам законодавства. З 21.08.2024 по 14.05.2025 (198 днів) процентна ставка мала складати 1% відповідно до змін в законодавстві та сума повинна становити становить 9 900 грн (5000 грн х 198 грн х 1%) Отже, загальна сума заборгованості за відсотками, що має бути нарахована за кредитним договором№00-9878566 від 24.07.2024 становить 11 180 грн (1280 грн + 9900 грн) Такий розрахунок відсотків по даному договору є обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам Закону № 3498-IX від 22 листопада 2023 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг». Отже, позовна вимога щодо стягнення заборгованості по несплаченим відсоткам підлягає до часткового задоволення.
Враховуючи вищевикладене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №00-9878566 від 24.07.2024 року в сумі 16 180, 0 грн, яка складається з заборгованості по тілу кредиту - 5 000 грн та 11 180, 0 грн заборгованості по відсотках.
Крім того, ч.5 ст. 265 ЦПК України передбачено, що у резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат. Відповідно до ч. 1, п.п. 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Позивачем заявлено вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 7 000 грн. На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем подано належні докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268) (рішення від 23 січня 2014 року у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України»). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Враховуючи вищевказане та те, що зазначені витрати на правничу допомогу підтверджені належними доказами, беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, типовість позовних заяв характерних позивачу, критерії реальності адвокатських витрат, з урахуванням часткового задоволення позову, суд доходить висновку, що з ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в суді у розмірі 3 000 грн.
Відповідно до ч.1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судом встановлено сплату позивачем при зверненні до суду судового збору в сумі 2422 грн 40 коп., що підтверджується платіжним документом від 24.10.2025. Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки в ході розгляду справи суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову, що становить 68 %, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 017 грн 41 коп.,тобто пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати, які підлягають до стягнення з відповідачки на користь позивача становлять 1647, 23 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258, 263-265, 268 ЦПК України, ст. 526, 610, 611, 612, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 00-9878566 від 24.07.2024 у розмірі 16 180 (шістнадцять тисяч сто вісімдесят) грн 00 коп. в задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» 1647 (одна тисяча шістсот сорок сім) грн 23 коп судового збору та 3 000 (три тисячі) грн 00 коп понесених витрат на надання правничої допомоги.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ», ЄДРПОУ 43541163, адреса : м. Київ, вул. Рогнідинська, 4, літ. А, офіс 10.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 )
Суддя Л.В.Тіщенко