Провадження № 3/742/60/26
Єдиний унікальний № 742/6734/25
21 січня 2026 року м. Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Давидчука Д.П., за участю секретаря судового засідання Сумцової Т.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст.130, ст. 124 КУпАП,
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи.
05.12.2025 о 19:02 у с. Пирогівці по вул. Чернігівська, ОСОБА_1 керував т/з ВАЗ 21093 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у передбаченому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
05.12.2025 о 19:02 у с. Пирогівці по вул. Чернігівська, керуючи т/з ВАЗ 21093 д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу, під час зустрічного роз'їзду, у результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем ВАЗ 210994 д.н.з. НОМЕР_2 . У результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим ОСОБА_1 порушив п.12.1, 13.3 ПДР України, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.
ІІ. Пояснення учасників справи.
Особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, викликався до суду шляхом направлення судової повістки за місцем його реєстрації.
Так, ОСОБА_1 рекомендованим листом направлено судову повістку про виклик до суду на 21.01.2026. Повістку надіслано за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана адреса зазначена у протоколах про адміністративні правопорушення та записана зі слів ОСОБА_1 . Вказаний лист повернуто з відміткою «Відмова».
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно з ч. 1 ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Таким чином суд вжив заходів для завчасного сповіщення ОСОБА_1 про розгляд справи.
Європейський суд з прав людини в п.41 рішення у справі Пономарьов проти України від 03.04.2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки.
Сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
ІІІ. Застосоване судом законодавство.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Згідно з статтею 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Як зазначено в ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом.
При цьому, у відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог частини 2 статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається у межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Щодо порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України та притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до п. 4 Розділу І Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Ознаками алкогольного ( наркотичного ) сп'яніння є: - запах алкоголю з порожнини рота; - порушення координації рухів; - порушення мови; - виражене тремтіння пальців рук; - різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; - поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Розділу І зазначеної Інструкції).
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 року), судам слід ураховувати, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли остання почала рухатись.
Як вказувалося вище, право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд у відповідності до п. 2.5 ПДР кореспондується із обов'язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР передбачена адміністративна відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме: за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Об'єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а також безпеки на річковому транспорті та маломірних суднах.
Об'єктивна сторона зазначеного правопорушення виражається, зокрема у формі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суб'єкт адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП спеціальний - водій транспортного засобу, або інша особа, яка керувала транспортним засобом.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Диспозиція статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
У рішенні по справі "О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі. Суд неодноразово наголошував на тому, що користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов'язки, які пов'язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів і таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.
Щодо порушення ОСОБА_1 п. 12.1, 13.3 ПДР України та притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Так, пункт 1.3 Правил дорожнього руху ( далі ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пункт 1.9 ПДР України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
У п.12.1 Правил дорожнього руху, передбачено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Пункт 13.3 ПДР України визначає, що під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.
Зі змісту ст. 124 КУпАП вбачається, що в разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна на особу накладається адміністративне стягнення.
ІV. Оцінка судді щодо фактичних обставин справи та висновки.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов таких висновків.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП працівниками поліції надано докази, які суддею досліджені у судовому засіданні:
- протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР 1 № 532738 від 05.12.2025 року, серії ЕПР 1 № 532715 від 05.12.2025 року, в яких викладені обставини і суть правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП;
- письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 05.12.2025 року;
- схему наслідків ДТП без потерпілих, що сталась 05.12.2025року;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, згідно з яким ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду. Вказано виявлені ознаки алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю.
- рапорт старшого інспектора Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області від 05.12.2025.
Суд бере до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Однак, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовними та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, і являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи. Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Протоколи серії ЕПР 1 № 532738 від 05.12.2025 року, серії ЕПР 1 № 532715 від 05.12.2025 року, в яких викладені обставини і суть правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП складені уповноваженою на те посадовою особою, в межах наданих їй повноважень, відповідають вимогам ст. ст. 255, 256 КУпАП та в силу ст. 251 КУпАП є доказами у справі.
Положеннями ст. 280 КУпАП регламентовано, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення, передбаченого Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Об'єктивна сторона передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП правопорушення виражається, зокрема у формі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Щодо виявлення працівником поліції у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння суд зазначає наступне.
Із протоколу про адміністративне правопорушення слідує, що 05.12.2025 о 19:02 у с. Пирогівці по вул. Чернігівська, ОСОБА_1 керував т/з ВАЗ 21093 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у передбаченому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного,наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів,що знижують увагу та швидкість реакції,затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року №1452/735,огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів,щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати,що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Отже, оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, визначеними МОЗ і МВС України. Окрім того обов'язковим є доведення підстав для такого огляду особи.
У п. 3 Розділу 1 Інструкції вказано, що ознаками алкогольного ( наркотичного ) сп'яніння є: - запах алкоголю з порожнини рота; - порушення координації рухів; - порушення мови; - виражене тремтіння пальців рук; - різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; - поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Розділу І зазначеної Інструкції).
Суддя звертає увагу на те, що у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого частиною першою ст. 130 КУпАП, яке проявилось у відмові від проходження огляду на стан сп'яніння підлягає доведенню не лише факт керування особою транспортним засобом, а й наявність ознак алкогольного сп'яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан алкогольного сп'янніння на місці чи у медичному закладі, умови та можливість проходження такого огляду в медичному закладі.
У п.12.1 Правил дорожнього руху, передбачено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Пункт 13.3 ПДР України визначає, що під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.
Зі змісту ст. 124 КУпАП вбачається, що в разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна на особу накладається адміністративне стягнення.
За вищевказаних обставин справи, беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 скоїв правопорушення, що передбачені диспозицією ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП, оскільки, вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи і були повно та всебічно досліджені під час судового засідання.
Враховуючи суспільну небезпеку правопорушень та їх характер, суд вважає доцільним застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення, а саме санкцією ч.1 ст.130 КУпАП згідно із вимогами ст.36 цього кодексу.
V. Судові витрати.
Згідно ст. 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Зокрема, п.5 ч.2 ст.4 ЗаконуУкраїни«Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.130, 221, 283-285, 294, 321 КУпАП, суд
Об'єднати справи №742/6734/25, провадження 3/742/60/26, №742/6735/25, провадження
3/742/61/26 та розглянути їх в одному провадженні, присвоївши об'єднаній справі №742/6734/25, провадження 3/742/60/26.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст. 124 КУпАП та накласти адміністративне стягнення за правилами ч. 2 ст. 36 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
Згідно з ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: штраф в подвійному розмірі.
Згідно з ст. 291 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено протягом десяти днів з дня винесення постанови до Чернігівського апеляційного суду.
Суддя Дмитро ДАВИДЧУК