справа №732/1886/25
провадження № 2/732/97/26
21.01.2026 м. Городня
Суддя Городнянського районного суду Чернігівської області Бойко А. О. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , до ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , про поділ спільного майна подружжя,
ОСОБА_1 звернулася до Городнянського районного суду Чернігівської області з позовом до ОСОБА_2 та просила поділити спільно набуте за час шлюбу з відповідачем майно та витребувати з незаконного володіння відповідача ОСОБА_2 на її користь особисте майно, яке належить їй на праві власності.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.11.2025, справу передано головуючому у справі судді Карпинській Н. М.
Ухвалою судді від 20.01.2026 задоволено самовідвід, оскільки у справу вступила на стороні позивачки ОСОБА_1 адвокат Марина Лиманська, яка діє в інтересах позивачки.
Справа передана у порядку повторного автоматизованого розподілу судді Бойко А. О.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України визначено перелік підстав для відводу судді, а саме: суддя не може брати участі у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу) якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Частиною 1 ст. 39 ЦПК України визначено, що в разі наявності підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 ЦПК України, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Справа надійшла у провадження судді Бойко А. О. 20.01.2026.
Згідно із ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до практики ЄСПЛ (рішення від 09.11.2006 у справі «Білуга проти України», від 28.10.1998 у справі «Ветштан проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду та бути відстороненими від прихильності або неприязні до однієї із сторін.
У свою чергу, у рішенні по справі «П'єрсак проти Бельгії» (Piersack v. Belgium) від 01.10.1982, заява № 8692/79, Європейський Суд з прав людини вказав (п.30): не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу. Вказаний висновок, що потім був підтриманий у наступних рішеннях Суду, зокрема, у справі «МакГоннелл проти Сполученого Королівства» (McGonnell v. theUnitedKingdom), заява № 28488/65, § 51, ECHR 2000, та Клейн та інші (KleynandOthers), започаткував розмежуванням критеріїв неупередженості (безсторонності).
Таким чином, судді заборонено брати участь у розгляді справи за наявності будь-яких обставин, які викликають чи можуть викликати сумнів у його об'єктивності.
У преамбулі Бангалорських принципів поведінки суддів йдеться про те, що «компетентність, незалежність і неупередженість судових органів має велике значення у питанні захисту прав людини, оскільки здійснення всіх інших прав цілком залежить від належного здійснення правосуддя».
Рішенням Ради суддів України від 07.12.2017 № 75 роз'яснено норми Закону «Про судоустрій і статус суддів» щодо повноважень РСУ як єдиного компетентного органу з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів, до якого мають звертатися судді у відповідних випадках.
Так, при вирішенні вищеокресленого питання, з урахуванням рекомендацій Ради суддів України щодо врегулювання і запобігання конфліктних ситуацій у діяльності судді, варто керуватися положеннями статті 26 Закону України «Про запобігання корупції», якими встановлено обмеження щодо осіб, визначених цим законом, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, до яких віднесені і судді. Одним із видів обмежень для таких осіб, в тому числі і суддів, є заборона протягом року з дня припинення відповідної діяльності представляти інтереси будь-якої особи у справах (у тому числі в тих, що розглядаються в судах), в яких іншою стороною є орган, підприємство, установа, організація, в якому (яких) вони працювали на момент припинення зазначеної діяльності (частина 1 статті 26). Застосовуючи вказане обмеження до судді, слід вказати, що судді, який вийшов у відставку, заборонено протягом року приймати участь у судових провадженнях у якості учасника справи при розгляді справ у суді, з якого був звільнений з посади. Вважається, що строк у один рік є достатнім для того, щоб приватний інтерес особи, яка раніше працювала суддею, втратив свою значущість і не впливає на об'єктивність та неупередженість судді, у провадженні якого знаходиться така справа.
Отже, ті обставини, що Лиманська М. В. (адвокат, яка надає правову допомогу позивачці у вказаній справі) до 13.02.2025 була головою Городнянського районного суду Чернігівської області, а головуюча суддя, якій передано у провадження цю справу, працювала у цей період суддею цього ж суду, безумовно можуть викликати сумнів у протилежної сторони (відповідача) в упередженості судді, що є порушенням п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів.
Підставою заявлення самовідводу є намір уникнути сумнівів у осіб, які приймають участь у справі, стороннього спостерігача у неупередженості судді.
З метою запобігання можливих безпідставних звинувачень у необ'єктивному розгляді справи, усунення у подальшому можливих сумнівів щодо неупередженості судді та з метою зняття напруженості у стосунках сторін з приводу думки про більш сприятливе становище позивачки під час розгляду справи, керуючись морально-етичними міркуваннями, вважаю доцільним і необхідним в інтересах правосуддя, заявити самовідвід.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Керуючись статтями 36, 39, 40 ЦПК України,
Задовольнити заяву про самовідвід судді Бойко Алли Олександрівни від розгляду цивільної справи № 732/1886/25 (провадження № 2/732/97/26) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Справу передати до канцелярії суду для повторного розподілу у програмі Д-3.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя А. О. Бойко