21 січня 2026 року
м. Київ
справа №380/15446/24
адміністративне провадження № К/990/41874/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Бевзенка В.М., Стеценка С.Г.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу № 380/15446/24
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України (далі - ГУ ПФУ) у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ГУ ПФУ у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2025 (постановлена судом у складі колегії суддів: головуючого судді Шинкар Т. І., суддів: Довгої О. І., Онишкевича Т. В.),
Короткий зміст позовних вимог
15.07.2024 ОСОБА_1 (далі- ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ГУ ПФУ у Львівській області (далі - відповідач, Управління), в якому просила:
визнати протиправними дії Управління щодо відмови ОСОБА_1 , як особі, що необґрунтовано зазнала політичних репресій, у проведенні розрахунку підвищення пенсії та невиплати їй підвищення пенсії у розмірі, передбаченому пунктом «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із розрахунку 50 відсотків від мінімальної пенсії за віком та у проведенні перерахунку стажу роботи у відповідності до статті 58 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
зобов'язати Управління здійснити ОСОБА_1 перерахунок підвищення пенсії в розмірі 50 відсотків від мінімальної пенсії за віком згідно пункту «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 05.05.2018 та перерахунок стажу роботи згідно статті 58 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зі змінами, як особі, що необґрунтовано зазнала політичних репресій і згодом реабілітована, починаючи з 05.05.2018;
визнати протиправними дії Управління щодо відмови у проведенні перерахунку стажу роботи ОСОБА_1 як особі, що необґрунтовано зазнала політичних репресій (заслання), у відповідності до статті 58 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
зобов'язати Управління здійснити перерахунок стажу роботи ОСОБА_1 згідно статті 58 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 05.05.2018 як пільгу по обчисленню стажу роботи до розрахунку пенсії у потрійному розмірі за час відбування покарання у засланні з 10.02.1940 по 31.12.1948 на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного режиму 1917- 1991 років».
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.10.2024 позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2025 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.10.2024 скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії ГУ ПФУ у Львівській області щодо відмови у нарахуванні і виплаті підвищення до пенсії ОСОБА_1 за пунктом «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком як члену сім'ї репресованого, якого було примусово переселено і якого у подальшому було реабілітовано.
Зобов'язано Управління нарахувати і виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії в розмірі 25 відсотків від мінімальної пенсії за віком згідно пунктом «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як члену сім'ї репресованого, якого було примусово переселено і якого у подальшому було реабілітовано, починаючи з 15.01.2024, з урахуванням виплачених сум.
Залишено без розгляду позовні вимоги щодо визнання протиправними дії та зобов'язання ГУ ПФУ у Львівській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії в розмірі 25 відсотків від мінімальної пенсії за віком згідно пункту «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як члену сім'ї репресованого, якого було примусово переселено і якого у подальшому було реабілітовано, за період з 05.05.2018 по 14.01.2024. В решті вимог відмовлено.
До Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ГУ ПФУ у Львівській області про перегляд рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.10.2024 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2025 за нововиявленими обставинами у зв'язку зі смертю позивача, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 16.01.2025 серії НОМЕР_1 . Згідно з вказаним свідоцтвом, позивач ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2025 відмовлено у задоволенні заяви Управління про перегляд рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.10.2024 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2025 у справі № 380/15446/24 за нововиявленими обставинами.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.10.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2025 у справі №380/15446/24 залишено в силі.
Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви ГУ ПФУ у Львівській області про перегляд судових рішень, апеляційний суд виходив з того, що Управління, будучи стороною у справі, починаючи з 16.01.2025 був поінформований про факт смерті ОСОБА_1 , а відтак обов'язку щодо повідомлення суду про такий факт з невідомих причин не виконав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та процесуальні дії у справі
14.10.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУ ПФУ у Львівській області, у якій заявник просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2025, ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву Управління та скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.10.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2025, провадження у справі № 380/15446/24 закрити.
В обґрунтування вимог касаційної скарги Управління зазначає, що судом апеляційної інстанції порушені норми процесуального законодавства та безпідставно не враховано, що ГУ ПФУ у Львівській області не могло бути відомо про обставину смерті ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, через те, що розгляд справи у Восьмому апеляційному адміністративному суді відбувався у порядку письмового провадження.
Управління у касаційній скарзи також акцентує увагу на тому, що до спірних правовідносин застосуванню підлягає положення пункту 5 частини першої статті 238 КАС України, у відповідності до якого суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб'єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Верховний Суд ухвалою від 27.10.2025 касаційну скаргу ГУ ПФУ у Львівській області залишив без руху та встановив заявнику десятиденний строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання доказів сплати судового збору.
ГУ ПФУ в Херсонській області через підсистему «Електронний суд» подало заяву про усунення недоліків касаційної скарги, до якої долучило платіжну інструкцію від 03.11.2025 року №15398.
Верховний Суд ухвалою від 03.12.2025 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ГУ ПФУ у Львівській області.
У зв'язку з відрахуванням 13.01.2026 судді Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді ОСОБА_2 зі штату Верховного Суду внаслідок прийняття Вищою радою правосуддя рішення від 13.01.2026 № 17/0/15-26 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Верховного Суду у зв'язку з поданням заяви про відставку» (наказ Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 13.01.2026 № 86/0/5-26), призначено повторний автоматизований розподіл справи та протоколом від 19.01.2026 визначено склад суду для розгляду касаційної скарги: головуючий - суддя Тацій Л. В., судді: Бевзенко В. М., Стеценко С. Г.
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
Відповідно до частин першої - четвертої та шостої статті 361 КАС судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Верховний Суд неодноразово зауважував, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення. Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.
Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими. Зміна правової позиції суду, навіть якщо вона впливає на подібні правовідносини, не є нововиявленою обставиною, оскільки не змінює фактичні обставини справи, що були предметом судового розгляду.
Колегія суддів також враховує, що необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Подібна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справах № 2а-7523/10/1270 та № 303/3535/16-а, від 04.09.2018 у справі № 809/824/17, від 22.11.2018 у справі № 826/14224/15, від 30.01.2020 у справі № 127/2-а-4944/11, від 21.07.2022 у справі № 826/10281/16, від 29.09.2022 у справі № 560/3507/19 та від 02.05.2023 у справі № 420/20522/21.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду, зокрема у постановах від 09.06.2022 у справі № 9901/230/20, від 08.09.2022 у справі №9901/400/20 та від 22.03.2023 у справі №154/3029/14-ц, дійшла подібних висновків, вказавши, що нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження й ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об'єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їхнього врахування судового рішення.
Також Велика Палата Верховного Суду у постанові 03.02.2021 у справі № 826/20239/16 виснувала, що перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є важливою гарантією захисту прав і свобод людини, зокрема, у сфері адміністративного судочинства. Перегляд судових рішень, які набрали законної сили, є додатковим засобом забезпечення законності судового рішення і є резервним механізмом захисту прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб і забезпечення справедливого та ефективного здійснення правосуддя. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Метою перегляду справи за нововиявленими обставинами є не ревізія судових рішень або усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення.
Для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України, має бути встановлено, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї.
Звертаючись 07.08.2025 до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, відповідач надав копію свідоцтва про смерть ОСОБА_1 , серії НОМЕР_1 від 16.01.2025, якою підтверджується факт смерті позивачки ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішення суду першої інстанції переглянуто Восьмим апеляційним адміністративним судом 07.07.2025.
Водночас, суд апеляційної інстанції встановив, що після того, як факт смерті зареєстровано в органах ДРАЦС (16.01.2025), такі відомості про смерть автоматично передані до Пенсійного фонду України. Пенсійним фондом отримані ці дані та здійснено відповідні виплати.
Таким чином, враховуючи, що відповідач (заявник), будучи стороною у справі, починаючи з 16.01.2025 був поінформований про факт смерті ОСОБА_1 , ГУ ПФУ безпідставно не виконав обов'язку щодо повідомлення суду про такий факт.
Доводи, викладені у касаційній скарзі, про те, що суд апеляційної інстанції не врахував того, що ГУ ПФУ у Львівській області не могло бути відомо про факт смерті позивчаки у зв'язку з незалученням відповідача до розгляду справи, оскільки її розгляд здійснювався у письмовому провадженні, колегія суддів відхиляє з огляду на таке.
Восьмим апеляційним адміністративним судом переглядалось у цій справі рішення суду першої інстанції саме за апеляційною скаргою відповідчача, копії всіх судових рішень вручені ГУ ПФУ у Львівській області. Отже, Управління було обізнано про розгляд справи судом апеляційної інстанції та, отримавши відомості про факт смерті позивачки, мало обов'язок повідомити про це суд.
Враховуючи викладене, Верховний Суд погоджується з висновками Восьмого апеляційного адміністративного суду про те, що наведені заявником обставини не відповідають необхідним ознакам нововиявлених обставин та критеріям, передбаченим пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України.
Суд апеляційної інстанції також обгунтовано звернув увагу на важливість дотримання балансу між можливістю переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами і принципом юридичної визначності, який є складовою верховенства права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, «принцип юридичної визначеності» вимагає, серед іншого, що якщо суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не повинно ставитися під сумнів. Юридична визначеність передбачає повагу до принципу «resjudicata», який є принципом остаточності рішень. Цей принцип фактично наголошує на тому, що жодна із сторін не повинна вимагати перегляду остаточного і обов'язкового судового рішення лише з метою повторного слухання справи та ухвалення нового рішення у справі. Відхилення від цього принципу можна виправдати лише наявністю обставин суттєвого і непереборного характеру (п.43 рішення ЄСПЛ від 09.09.2011 «ZHELTYAKOV v.UKRAINE» (заява №4994/04)).
Згідно зі статтею 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставини, Верховний Суд дійшов висновку, що у задоволенні касаційної скарги слід відмовити, а ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2025 - залишити без змін.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення.
Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2025 у справі № 380/15446/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Головуючий Л. В. Тацій
Судді: В. М. Бевзенко
С. Г. Стеценко