21 січня 2026 року
м. Київ
справа № 757/22297/20-а
провадження № К/990/35097/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Радишевської О. Р., Соколова В. М.
розглянув у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Державної казначейської служби України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року, постановленої у складі колегії суддів: головуючого - Безименної Н. В., суддів: Аліменка В. О., Кучми А. Ю.
І. Обставини справи
1. У травні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
2. Рівненський окружний адміністративний суд рішенням від 09 липня 2025 року позов задоволено частково.
3. Не погоджуючись з указаним рішення суду представник Державної казначейської служби України оскаржив його в апеляційному порядку.
4. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику з підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
5. Такий висновок апеляційного суду вмотивовано тим, що апеляційну скаргу не підписано особою, яка її подала.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
6. Представник Державної казначейської служби України, уважаючи судове рішення суду апеляційної інстанції ухваленим із порушенням вимог процесуального закону, подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
7. Така позиція ґрунтується на тому, що проігнорував той факт, що апеляційна скарга підписана особою, яка забезпечувала самопредставництво Державного казначейства України у справі № 757/22297/20-а, а саме заступником начальника відділу претензійно-позовної роботи Юридичного департаменту Державного казначейства України Тетяною Тимофєєвою, шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису. При цьому апеляційна скарга подана у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС та доставлена до електронного суду 05 серпня 2025 року о 19:17, отримавши статус «Надійшов від АСДС».
8. Верховний Суд ухвалою від 07 жовтня 2025 року відкрив касаційне провадження з підстав, передбачених частиною третьою, абзацом 2 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, підставою касаційного оскарження є порушення цим судом норм процесуального права.
ІІІ. Оцінка Верховного Суду
9. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
10. За змістом частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
11. Документи, що підтверджують повноваження представників, визначенні статтею 59 КАС України.
Згідно з пунктом 1 частини першої вказаної статті Кодексу повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.
12. В силу частини сьомої статті 59 КАС України у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
13. Згідно з частиною першою статті 296 КАС України апеляційна скарга подається у письмовій формі.
14. Водночас частиною першою статті 18 КАС України передбачено, що у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
15. Відповідно до частини четвертої статті 18 КАС України Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
16. За змістом підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 01 січня 2019 року.
17. Згідно з абзацом першом частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
18. 17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення), а з 05 жовтня 2021 року офіційно почали функціонувати підсистеми «Електронний суд», «Електронний кабінет» та підсистема відеоконференцзв'язку.
19. Пунктом 24 розділу ІІІ Положення передбачено, що підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи. Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою wiki.court.gov.ua.
20. Положеннями частини п'ятої статті 5 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
21. Як уже зазначалось, за приписами частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
22. Отже, стаття 55 КАС України передбачає дві форми участі сторін в адміністративній справі, а саме: участь через представника (представництво) і особисту участь (самопредставництво).
23. При цьому частиною третьою статті 55 КАС України передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
24. Таким чином, процесуальний закон встановлює можливість участі у справі суб'єктів владних повноважень та юридичних осіб як у порядку самопредставництва, так і через представника.
25. Згідно з пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України до суб'єктів владних повноважень процесуальний закон відносить, зокрема, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу.
26. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 липня 2020 року у справі № 9901/39/20 звернула увагу на те, що з урахуванням положень статті 55 КАС України для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.
27. Крім того, вирішуючи спірні питання, які виникли у правозастосовній практиці, що стосуються представництва/самопредставництва учасників справи, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 826/5500/18 сформувала універсальний принцип, зміст якого полягає у тому, що повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.
28. Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 15 травня 2003 року № 755-IV якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
У разі сумнівів щодо наявності у особи, яка підписала заяву (скаргу), повноважень на вчинення таких дій в порядку самопредставництва суб'єкта владних повноважень, суд може скористатися відомостями, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а у разі неусунення таких сумнівів - запропонувати заявнику (скаржнику) надати додаткові документи на підтвердження таких повноважень у порядку, встановленому статтею 169 КАС України.
Отже, за наявності сумніву щодо повноважень підписанта апеляційної скарги (у порядку самопредставництва) суд апеляційної інстанції не позбавлений процесуальної можливості пересвідчитись у наявності такого права, зокрема, скориставшись безкоштовним онлайн доступом до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та запропонувати заявнику (скаржнику) надати додаткові документи на підтвердження таких повноважень у порядку, встановленому статтею 169 КАС України.
Трактування положень статті 59 КАС України у протилежному аспекті є неправомірним обмеженням права на доступ до правосуддя, що полягає у надмірному формалізмі.
29. Наведене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 31 січня 2023 року у справі № 160/15934/21 та від 15 січня 2025 року у справі № 440/7214/23.
30. Водночас у справі, що розглядається, відповідач як суб'єкт владних повноважень в силу приписів абзацу першого частини шостої статті 18 КАС України, зареєстрував електронний кабінет в ЄСІТС та подав апеляційну скаргу на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року через підсистему «Електронний суд».
31. За змістом частини восьмої статті 18 КАС України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.
32. Частина восьма статті 44 КАС України визначає, що процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
33. В силу частини десятої статті 44 КАС України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
34. Як убачається з картки руху електронної апеляційної скарги, яку автор касаційної скарги додав до неї, апеляційна скарга від 05 серпня 2025 року доставлена до електронного суду 05.08.2025 о 19:17 та отримала статус «Надійшов від АСДС».
35. Наведене свідчить, що апеляційна скарга від 05 серпня 2025 року відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 18 та частин сьомої, десятої статті 44 КАС України, підписана шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису та надіслана і доставлена до суду апеляційної інстанції в електронній формі з використанням ЄСІТС, що міг перевірити суд під час розгляду матеріалів.
36. Таким чином, суд апеляційної інстанції безпідставно повернув апеляційну скаргу, помилково застосовуючи приписи пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України.
37. Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
38. Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
ІV. Судові витрати
39. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не здійснює новий розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Державної казначейської служби України задовольнити.
2. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року у справі № 757/22297/20-а скасувати, а справу направити до цього ж суду для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Головуючий М. І. Смокович
Судді О. Р. Радишевська
В. М. Соколов