21 січня 2026 року
м. Київ
справа №380/21007/24
адміністративне провадження № К/990/55742/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Соколова В.М., Жука А.В.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом, в якому просив:
-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у період 01.03.2016 по 28.02.2018 включно;
-зобов'язати Головне управління Національної гвардії України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 01.03.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року відповідно положень абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 №1078 та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44, з урахуванням виплачених сум;
-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 , в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 08.10.2019включно відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078;
зобов'язати Головне управління Національної гвардії України нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 , індексацію грошового забезпечення виходячи із фіксованої величини 4463,15 грн за період з 01.03.2018 по 08.10.2019 відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням виплачених сум.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної гвардії України, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2016 по 28.02.2018, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року. Зобов'язано Головне управління Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44, з урахуванням виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
24 грудня 2025 року засобами поштового зв'язку позивач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі.
Предметом спору у цій справі є правильність обчислення індексації грошового забезпечення військовослужбовця.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, як виняток, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, справа розглянута Львівським окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
Оскаржуючи судові рішення у справі, яка розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, скаржник за змістом поданої касаційної скарги послався на підпункт «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та вказує про неоднакове застосування судами норм права. На думку скаржника, розгляд касаційної скарги необхідний для забезпечення сталості та єдності судової практики, оскільки в судах України наявні сотні спорів до Національної гвардії України щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, починаючи з березня 2018 року, за аналогічних обставин.
Верховний Суд відхиляє викладені доводи, позаяк скаржник, заявляючи про неоднакове застосування судами норм права у спорах щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії України, не навів конкретних прикладів судових рішень, у яких за тотожних фактичних обставин та однакового правового регулювання судами було зроблено різні правові висновки. У касаційній скарзі відсутнє посилання на судові справи із зазначенням норм права, які застосовано по-різному. Саме по собі твердження про наявність «сотень спорів» цієї категорії не є підтвердженням існування правової невизначеності або суперечливої судової практики. Колегія суддів наголошує, що масовість спорів не ототожнюється з неоднаковим застосуванням норм права та не свідчить про необхідність касаційного перегляду конкретної справи з метою формування єдиної правозастосовчої практики.
Крім того, скаржник не довів, що у цій справі наявна правова проблема, яка не отримала належного вирішення у практиці Верховного Суду, або що наявні правові позиції Верховного Суду щодо індексації грошового забезпечення військовослужбовців Національної гвардії України є непослідовними чи взаємовиключними.
Отже, враховуючи викладене, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Разом з цим скаржник за змістом поданої касаційної скарги послався на підпункт «б» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Верховний Суд, перевірити зміст поданої касаційної скарги, відхиляє посилання скаржника на підпункт «б» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, оскільки скаржник не навів та не обґрунтував, які саме встановлені оскарженим судовим рішенням він позбавлений можливості спростувати, при розгляді іншої справи та яким чином ці обставини впливають на вирішення спору у конкретній іншій справі.
Відтак, Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі скаржником не наведено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження.
З огляду на відхилення Верховним Судом зазначених заявником виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіС.А. Уханенко В.М. Соколов А.В. Жук