21 січня 2026 року
м. Київ
справа №420/19195/25
адміністративне провадження № К/990/55905/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Соколова В.М., Жука А.В.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_3 про визнання протиправними дії щодо нарахування та виплати грошового забезпечення не в повному розмірі та зобов'язання вчинити певні дії,
У червні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просила:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування, а дії ІНФОРМАЦІЯ_1 та військової частини НОМЕР_2 щодо виплати їй з 11.01.2022 року по 19.05.2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення за 2022, 2023 роки, премії, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено законом на 01.01.2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, тобто без врахування положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 перерахувати, військову частину НОМЕР_3 виплатити перераховане грошове забезпечення з 11.01.2022 року по 19.05.2023 року, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення за 2022, 2023 рік, премії, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023р., на відповідні тарифні коефіцієнти з урахуванням раніше виплачених сум та компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування, а дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за березень та квітень 2022 року, а також допомоги на оздоровлення за 2022 рік з розрахунку 23 тарифного розряду;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 перерахувати, військову частину НОМЕР_3 виплатити перераховане грошове забезпечення за березень та квітень 2022 року, виходячи із тарифного розряду 27, а також допомоги на оздоровлення за 2022 рік, з урахуванням раніше виплачених сум та компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування, а дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_2 щодо виплати індексації грошового забезпечення за період з 11.01.2022 року по 31.12.2022 року, з 01.01.2024 року по 22.05.2025 року в неповному обсязі та без застосування (базового місяця) - березень 2018 року відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 перерахувати, військову частину НОМЕР_3 виплатити їй індексацію грошового забезпечення за період х 11.01.2022 року по 31.12.2022 року, з 01.01.2024 року по 22.05.2025 року із застосуванням (базового місяця) - березень 2018 року відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 з урахуванням раніше виплачених сум та компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування, а дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_3 щодо невиплати їй індексації грошового забезпечення за період з 11.01.2022 року по 31.12.2022 року, з 01.01.2024 року по 22.05.2025 року включно, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078;
- стягнути з військової частини НОМЕР_3 на її користь індексацію грошового забезпечення за період з 11.01.2022 року по 31.12.2022 року, з 01.01.2024 року по 22.05.2025 року включно, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 у розмірі 110912,82 грн. з компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування, а дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_3 щодо виплати їй допомоги на оздоровлення за 2022, 2024, 2025 рік без врахуванням індексації грошового забезпечення;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 перерахувати, а військову частину НОМЕР_3 виплатити перераховану допомогу на оздоровлення за 2022, 2024, 2025 рік, враховуючи індексацію грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум та компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування, а дії ІНФОРМАЦІЯ_1 та військової частини НОМЕР_2 щодо виплати ОСОБА_1 з 11.01.2022 року по 19.05.2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення за 2022, 2023 роки, премії, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено законом на 01.01.2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, тобто без врахування положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 перерахувати, військову частину НОМЕР_3 виплатити перераховане грошове забезпечення ОСОБА_1 з 11.01.2022 року по 19.05.2023 року, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення за 2022, 2023 рік, премії, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023р., на відповідні тарифні коефіцієнти з урахуванням раніше виплачених сум та компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо виплатити перерахованого грошового забезпечення за березень та квітень 2022 року виходячи із тарифного розряду 27 та перерахунку допомоги на оздоровлення з урахуванням виплаченої індексації грошового забезпечення. Ухвалено в цій частині постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування ОСОБА_1 грошового забезпечення за березень та квітень 2022 року, а також допомоги на оздоровлення за 2022 рік з урахуванням 23 тарифного розряду. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 перерахувати, а військову частину НОМЕР_3 виплатити перераховане грошове забезпечення ОСОБА_1 за березень та квітень 2022 року та допомогу на оздоровлення за 2022 рік, з урахуванням тарифного розряду 27, з урахуванням раніше виплачених сум та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2022, 2024, 2025 рік без врахування виплаченої індексації грошового забезпечення. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 перерахувати, а військову частину НОМЕР_3 виплатити ОСОБА_1 перераховану допомогу на оздоровлення за 2022, 2024, 2025 рік, з урахуванням виплаченої індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року залишено без змін.
26 грудня 2025 року засобами поштового зв'язку позивач надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, як виняток, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, справа розглянута Одеським окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
Оскаржуючи судові рішення у справі, яка розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, скаржник послалася на підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Скаржник зазначає, що ця справа має виняткове значення для неї, оскільки скаржник є ветераном військової служби, учасником бойових дій та через протиправну бездіяльність відповідачів позбавлена права на отримання спірної індексації грошового забезпечення у вказаний період, що може бути кваліфіковано як втручання у її право власності через недоотримання належних коштів як соціальних гарантій держави перед військовослужбовцем, які гарантовані на рівні вимог чинного законодавства України.
Так, обґрунтовуючи виняткове значення цієї справи для себе, скаржник посилається на свій статус ветерана військової служби та учасника бойових дій, а також на недоотримання індексації грошового забезпечення, яке вона розцінює як втручання у право власності. Водночас скаржник не навела жодних доводів і не надала доказів того, що ухвалені судові рішення спричиняють або можуть спричинити для неї незворотні чи непоправні наслідки, які неможливо буде усунути в інший спосіб, передбачений законом.
Сам по собі факт незгоди з судовими рішеннями та твердження про порушення соціальних гарантій не свідчать про винятковість справи, оскільки подібні правовідносини та наслідки є типовими для спорів цієї категорії і не свідчать автоматично про винятковість цієї справи для скаржника.
Отже, враховуючи викладене, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Відтак, Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі скаржником не наведено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження.
З огляду на відхилення Верховним Судом зазначеної заявником виняткової обставини, передбаченої пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, що є передумовою для перевірки вмотивованості підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_3 про визнання протиправними дії щодо нарахування та виплати грошового забезпечення не в повному розмірі та зобов'язання вчинити певні дії.
2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіС.А. Уханенко В.М. Соколов
А.В. Жук