21 січня 2026 року
м. Київ
справа №120/765/25
адміністративне провадження №К/990/28/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів: Жука А.В., Соколова В.М.,
перевірив касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2025 року (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 25 серпня 2025 року) адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 квітня 2016 року та з 01 червня 2016 року по 28 лютого 2018 року. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 квітня 2016 року та з 01 червня 2016 року по 28 лютого 2018 року. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 30 січня 2020 року по 21 листопада 2022 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 - 2022 роки, компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні за повних 20 календарних років служби, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок його грошового забезпечення з 30 січня 2020 року по 21 листопада 2022 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 - 2022 роки, компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні за повних 20 календарних років служби, із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року, та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з цим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстави несплати судового збору.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги, передбачених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху від 01 вересня 2025 року. Запропоновано особі, яка подала апеляційну скаргу, виконати вимоги даної ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги протягом 5 днів з дня отримання ухвали суду шляхом сплати судового збору у повному розмірі.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року апеляційну скаргу повернуто заявникові.
Відповідач повторно подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року відмовлено в задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про поновлення строку на подання апеляційної скарги. Апеляційну скаргу залишено без руху з підстав пропуску строку звернення до суду та несплати судового збору.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року відмовлено в задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про продовження строку на сплату судового збору. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2025 року.
23 жовтня 2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» відповідач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 04 листопада 2025 року касаційну скаргу залишено без руху з установленням скаржнику десятиденного строку для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до касаційного суду документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі та надання доказів про надсилання цієї касаційної скарги іншим учасникам справи.
Ухвалою Верховного Суду 18 листопада 2025 року заяву військової частини НОМЕР_1 про продовження процесуального строку задоволено. Продовжено військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду 09 грудня 2025 року у задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги відмовлено. Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року повернуто скаржнику.
01 січня 2026 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» відповідач повторно надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року у цій справі.
Відповідно до частин першої, другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень Сьомим апеляційним адміністративним судом 14 жовтня 2025 року постановлено оскаржувану ухвалу, а отже, останній день на касаційне оскарження припадав на 13 листопада 2025 року, а з цієї касаційною скаргою заявник звернувся 01 січня 2026 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
В касаційній скарзі заявлено клопотання про поновлення процесуального строку,
В цьому клопотанні зазначено, що 10 грудня 2025 року військовою частиною НОМЕР_1 отримано ухвалу Верховного Суду по справі №120/765/25. Скаржник вказує, що увесь вказаний проміжок часу військовою частиною НОМЕР_1 вживались заходи щодо оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2025 року, що, на думку скаржника, свідчить про намір скористатися правом на доступ до правосуддя та можливості оскаржити судові рішення в апеляційній інстанції. Скаржник зазначає, що неусунення недоліків касаційної скарги військовою частиною НОМЕР_1 , що виявилось у несплаті судового збору вчасно є обставиною, яка зумовлено об'єктивно непереборною посадовими особами військової частини НОМЕР_1 , та такою, що не залежить від волевиявлення військової частини НОМЕР_1 .
Також скаржник вказує, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.
З огляду на викладене, Верховний Суд зазначає наступне.
Так, вирішуючи питання поновлення строку касаційного оскарження, суд оцінює дотримання строків звернення до суду на час подачі первісної касаційної скарги, а також з врахуванням усього проміжку часу до постановлення відповідної ухвали про поновлення або відмову у поновленні таких строків.
Верховний Суд також зазначає, що повернення касаційної скарги не є безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження і обставини, за яких Верховний Суд вже повертав попередню касаційну скаргу, безпосередньо пов'язані саме з діями скаржника щодо неналежного оформлення касаційної скарги.
Як встановлено Судом з відомостей комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» (далі - КП «ДСС»), 23 жовтня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 09 грудня 2025 року касаційну скаргу повернуто скаржнику на підставі частини другої статті 332 КАС України.
Як встановлено Судом з відомостей КП «ДСС», копію ухвали Верховного Суду від 09 грудня 2025 було надіслано та доставлено до електронного кабінету відповідача в підсистемі «Електронний суд» 09 грудня 2025 року о 20:20.
Частиною шостою статті 251 КАС України передбачено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, враховуючи вищевикладене, скаржник 10 грудня 2025 року отримав ухвалу Верховного Суду про повернення касаційної скарги від 09 грудня 2025 року.
З цією касаційною скаргою відповідач звернувся лише 01 січня 2026 року, тобто через три тижня після отримання ухвали Верховного Суду від 09 грудня 2025 року, якою первісну касаційну скаргу повернуто заявникові.
Колегія суддів наголошує, що відповідно до частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Згідно абзацу 1 частини сьомої статті 18 КАС України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Крім того, відповідно до частини 11 статті 251 КАС України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення..
Суд звертає увагу, що метою обов'язкової реєстрації електронного кабінету в ЄСІСТ є можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу.
Суд звертає увагу скаржника, що поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Суд звертає увагу скаржника, що чинне законодавство України не передбачає зупинення процесуального строку у разі звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою та повернення такої касаційної скарги.
Так скаржником, звертаючись з повторною касаційною скаргою, допустив значний проміжок часу з моменту отримання ухвали Суду про повернення касаційної скарги та повторного звернення.
При цьому, Суд наголошує, що належним підтвердженням наміру реалізувати своє право на касаційне оскарження, є направлення повторної касаційної скарги скаржником у найкоротший строк.
Разом з тим, значний проміжок часу з моменту отримання ухвали Суду про повернення касаційної скарги та повторним поданням цієї касаційної скарги, вказує на відсутність процесуальної зацікавленості скаржника у касаційному перегляді судових рішень у цій справі.
Слід наголосити, що посилання скаржника на те, що військовою частиною НОМЕР_1 упродовж певного часу вживалися заходи щодо оскарження судового рішення, саме по собі не є належним та достатнім обґрунтуванням поважності причин пропуску процесуального строку. Намір скористатися правом на доступ до правосуддя не може заміняти обов'язок дотримання вимог процесуального закону, зокрема щодо подання повторно касаційної скарги у найкоротший строк після повернення попередньо поданої касаційної скарги. Фактично доводи клопотання зводяться до загальних посилань на організаційні труднощі та суб'єктивне сприйняття процесуальних дій скаржником, що не може визнаватися поважною причиною пропуску строку у розумінні положень КАС України.
Стосовно посилання скаржника на запровадження воєнного стану, Верховний Суд зазначає, що обставини введенням в Україні воєнного стану і залучення особового складу військової частини до дій по захисту Вітчизни могли утруднити дотримання строку на касаційне оскарження, втім зазначені доводи скаржника не підтверджені жодними доказами (як-от, наприклад, накази командування про залучення особового складу тощо).
За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною та підтверджений відповідними доказами.
Отже, доводи скаржника про неможливість своєчасно подати повторно цю касаційну скаргу у найкоротший строк після повернення попередньо поданої скарги через введення в Україні воєнного стану Верховний Суд уважає необґрунтованими.
Отже, колегія суддів доходить висновку, що скаржником не вказано поважних причин пропуску на касаційне оскарження, не надано доказів щодо вжиття заходів для вчасного подання касаційної скарги у найкоротші строки після її повернення, не обґрунтовано зволікання з поданням цієї касаційної скарги.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених скаржником в клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.
Також положенням частини четвертої статті 330 КАС України передбачено, що до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору, проте відповідачем до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 3 пункту 1 частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на ухвалу сплачується судовий збір - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено, що з 01 січня 2026 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 3328,00 грн.
Однак відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2 662,40 ? грн (3328,00 грн *0,8).
Реквізити для сплати судового збору: ГУК у м. Києві/Печерський район/22030102; код ЄДРПОУ: 37993783; рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: «*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)».
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
З огляду на викладене, відповідно до положень статей 169 та 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку та надання відповідних доказів на їх підтвердження та подання до касаційного суду документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі.
Керуючись статтями 169, 248, 332 КАС України, Суд
1. Визнати неповажними, зазначені військовою частиною НОМЕР_1 , підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
2. Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року у цій справі - залишити без руху.
3. Надати заявнику касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку та надання відповідних доказів на їх підтвердження та подання до касаційного суду документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі.
4. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку.
5. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, зокрема, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані Судом неповажними або відсутністю заяви про поновлення цього строку, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
6. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали в установлений судом строк в іншій частині, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: А.В. Жук
В.М. Соколов