21 січня 2026 року
м. Київ
справа №240/2858/24
адміністративне провадження №К/990/181/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Стародуба О.П., Стеценка С.Г.,
ознайомившись із заявою ОСОБА_1 з питання відмови від заяви про зміну способу виконання рішення суду та визнання нечинною постанови суду апеляційної інстанції із закриттям провадження
у справі № 240/2858/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі також - ГУ ПФ України в Житомирській області, відповідач), в якому просила:
- визнати протиправною відмову ГУ ПФ України в Житомирській області, оформлену листом від 01.02.2024 № 29684, щодо донарахування та виплати позивачу з пенсії відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастроф»;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії, передбаченої ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі шести мінімальних пенсії за віком, встановлених Законом України «Про Державний бюджет», щомісячно з урахуванням раніше виплачених коштів з 13.09.2023.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28.05.2024, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024, у задоволенні позову відмовлено.
Верховний Суд постановою від 12.12.2024, задовольнивши касаційну скаргу позивачки, скасував вказані рішення судів у справі № 240/2858/24 та прийняв нове - про задоволення позовних вимог. А саме визнав протиправними дії ГУ ПФ України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати, як особі з інвалідністю ІІІ групи, пов'язаної з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, державної пенсії, встановленої ст. 54 Закону України від 28.02.1991 №7 96-XII «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком; зобов'язав ГУ ПФ України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії, передбаченої ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як особі, віднесеній до 1 категорії, щодо якої встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, по третій групі інвалідності в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком щомісячно з урахуванням раніше виплачених сум, з 13.09.2023.
Згодом позивачка звернулася до суду першої інстанції із заявою, у якій просила змінити спосіб і порядок виконання рішення суду у даній справі на стягнення з відповідача нараховану пенсію, передбачену ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі шести мінімальних пенсій за віком, встановлених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, щомісячно з урахуванням раніше виплачених сум з 13.09.2023 по 31.07.2025 в розмірі 181 270,84 грн.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 21.10.2025 у задоволенні вказаної заяви відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2025 скасовано ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 21.10.2025, заяву ОСОБА_1 задоволено. Змінено спосіб виконання рішення суду у справі № 240/2858/24 в частині зобов'язання ГУ ПФ України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії, передбаченої ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ОСОБА_1 як особі, віднесеній до 1 категорії, щодо якої встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, по третій групі інвалідності в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком щомісячно з урахуванням раніше виплачених сум, з 13.09.2023, на стягнення з ГУ ПФ України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 недоотриманої за рішенням суду у справі № 240/2858/24 пенсії, нарахованої за період з 13.09.2023 по 31.07.2025 в розмірі 181 270,84 грн.
У січні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із заявою, в якій просила прийняти її відмову від заяви про зміну способу виконання рішення суду у справі № 240/2858/24, а постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2025 визнати нечинною та закрити провадження у справі. Вказану заяву мотивує тим, що у позивачки наразі відпали підстави для зміни способу і порядку виконання рішення суду у справі.
За змістом норм ч. 3 ст. 44 Кас України учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Згідно із ч. 3 ст. 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Порядок розгляду та прийняття рішень за результатами розгляду заяви зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення врегульовано ст. 378 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України суд, за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може встановити чи змінити спосіб або порядок виконання судового рішення. Питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з ч. 2 ст. 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат (ч. 3 названої статті Кодексу).
При цьому відповідно до ч. 2 ст. 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Враховуючи вищенаведене правове регулювання та те, що із заявою про зміну способу виконання рішення суду у справі № 240/2858/24 ОСОБА_1 зверталася до Житомирського окружного адміністративного суду (як до суду першої інстанції) та, що постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2025, ухвалена за результатами перегляду в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції з питання розгляду заяви, поданої в порядку ст. 378 КАС України, не може бути оскаржена до Верховного Суду, подана заява позивачки є очевидно безпідставною та необґрунтованою, а тому її слід повернути заявнику без розгляду.
Керуючись ст. 167 КАС України, Верховний Суд -
Заяву ОСОБА_1 з питання прийняття її відмови від заяви про зміну способу виконання рішення суду та визнання нечинною постанови суду апеляційної інстанції із закриттям провадження у справі № 240/2858/24 повернути без розгляду.
Копію цієї ухвали надіслати в порядку, встановленому ст. 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб
Суддя С.Г. Стеценко