20 січня 2026 року
м. Київ
справа №243/1713/25
провадження № К/990/47043/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М, Загороднюка А.Г..
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року
у справі №243/1713/25
за адміністративним позовом ОСОБА_1
до Слов'янського відділення Донецького обласного бюро судово-медичної експертизи
про визнання протиправним та скасування лікарського свідоцтва про смерть, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Слов'янського відділення Донецького обласного бюро судово-медичної експертизи про визнання протиправним та скасування лікарського свідоцтва про смерть.
Підставою звернення до суду стала незгода ОСОБА_1 з лікарським свідоцтвом про смерть № 503 від 07 грудня 2023 року, що видане по відношенню до рідного брата позивача, а саме: позивач не згоден з тим, що померлий вчинив самогубство. При цьому ОСОБА_1 зазначає, що 29 грудня 2023 року до установи відповідача було направлено клопотання про виправлення описки у свідоцтві про смерть, яке задоволено не було.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Слов'янського відділення Донецького обласного бюро судово-медичної експертизи про визнання протиправним та скасування лікарського свідоцтва про смерть, -залишено без руху. Встановлено позивачу строк на усунення недоліків 10 днів з дня отримання копії ухвали та роз'яснити, що неусунення недоліків у встановлений судом строк є підставою для повернення позовної заяви.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2025 року в задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду, - відмовлено. Продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Слов'янського відділення Донецького обласного бюро судово-медичної експертизи про визнання протиправним та скасування лікарського свідоцтва про смерть.
На виконання ухвали суду від 21 травня 2025 року позивачем надано клопотання про поновлення строку звернення.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року у справі № 243/1713/25 в задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду - відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_1 до Слов'янського відділення Донецького обласного бюро судово-медичної експертизи про визнання протиправним та скасування лікарського свідоцтва про смерть - повернуто позивачеві.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року залишено без змін ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року.
На адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року у справі №243/1713/25.
Крім того, на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гулійчука Сергія Вікторовича на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року у справі №243/1713/25.
Верховний Суд ухвалою від 01 грудня 2025 року залишив без руху касаційні скарги скаржника надавши строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом надання до суду уточненої касаційної, в якій уточнити вимоги касаційної скарги та чітко вказати оскаржувані судові рішення та дату їх прийняття, а також надати докази надсилання копії касаційної скарги у новій редакції іншим учасникам справи.
Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2025 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гулійчука Сергія Вікторовича на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року у справі №243/1713/25.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду 01 грудня 2025 року, позивач направив до суду заяву про усунення недоліків, в якій позивача вказує, що касаційна скарга подана на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року у справі №243/1713/25.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.
Предметом касаційного оскарження є постанова суду апеляційної інстанції прийнята за результатом перегляду ухвали суду першої інстанції, про повернення позовної заяви. Вказаною постановою суду апеляційної інстанції залишено без змін ухвалу суду першої інстанції. Касаційна скарга обґрунтована, неправильним, на думку позивача, застосуванням судом першої та апеляційної інстанції норм процесуального права та з порушенням принципу верховенства права та гарантій права на доступ до суду, у зв'язку з чим, на переконання скаржника, ухвалені ними рішення підлягають скасуванню
У відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно з частиною другою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3, 4, 5, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Отже, за приписами частини другої статті 328 КАС України ухвала суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві, після її перегляду в апеляційному порядку, та постанова суду апеляційної інстанції за наслідками її перегляду, можуть бути оскаржені в касаційному порядку.
Разом з тим, відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження судового рішення в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
У даному випадку слід зазначити, що питання права, які мають значення для формування єдиної правозастосовчої практики, можуть охоплювати правові явища, що є найбільш суттєвими для такої практики та формування її однаковості. До таких явищ можна віднести систематичне порушення державою норм матеріального та процесуального права, які зачіпають інтереси великого кола осіб, що супроводжуються чималою кількістю оскарження таких рішень у подібних справах, тощо.
Значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі має поставити на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.
Касаційна скарга не містить обґрунтувань, що за таких фактичних обставин справи, рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ.
Перевіряючи матеріали касаційної скарги Верховним Судом встановлено, що зміст ухвалених у цій справі оскаржуваних судових рішень та доводи, викладені у касаційній скарзі, не дають підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики у застосуванні норм процесуального права у такій категорії адміністративних справ.
Враховуючи відсутність обґрунтування впливу наслідків розгляду цієї скарги на формування єдиної правозастосовної практики у застосуванні норм процесуального права, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року у справі №243/1713/25 прийняту за результатом перегляду ухали суду першої інстанції, про повернення позовної заяви необхідно відмовити.
Крім того, ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2025 року (адміністративне провадження № К/990/46363/25 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гулійчука Сергія Вікторовича на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року у справі №243/1713/25.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення касаційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.
З огляду на указане, ураховуючи вимоги, передбачені пунктом 3 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України та наявність ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 3, 333, 359 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року у справі №243/1713/25.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко
А.Г. Загороднюк
Судді Верховного Суду