21 січня 2026 року
м. Київ
справа №440/7906/25
провадження № К/990/50/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Смоковича М.І., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року у справі
за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач) про:
- визнання протиправним та скасування рішення ІНФОРМАЦІЯ_1, яке оформлене витягом з протоколу засідання військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01 квітня 2025 року № 2025-0401-0945, в частині встановлення причинного зв'язку захворювання: Ідіопатичний асептичний некроз голівок та латеральних надвиростків обох плечових кісток, кісток зап'ястку обох кистей, голівки та шийки обох стегнових кісток, надвиростків стегнових кісток, проксимального метаепіфізу правої гомілкової кістки, лікований оперативно (19.06.2023 - артоскопія обох колінних суглобів, дебридмент, субхондральне введення концентрованого аспірату кісткового мозку в латеральні та медіальні надвиростки лівої та правої стегнової кістки; 18.09.2023 - тунелізація шийки та голівок стегнових кісток з введенням концентрованого аспірату кісткового мозку в ділянку асептичного некрозу голівок обох стегнових кісток; 13.12.2023 - введення концентрованого аспірату кісткового мозку в ділянку асептичного некрозу головок латеральних надвиростків плечових кісток, кісток зап'ястку обох кистей) з постійним больовим синдромом, стійкою згинально-привідною контрактурою кульшових суглобів при значному порушенні функції - Захворювання, так, пов'язані з проходженням військової служби;
- зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 переглянути причинний зв'язок захворювання: Ідіопатичний асептичний некроз голівок та латеральних надвиростків обох плечових кісток, кісток зап'ястку обох кистей, голівки та шийки обох стегнових кісток, надвиростків стегнових кісток, проксимального метаепіфізу правої гомілкової кістки, лікований оперативно (19.06.2023 - артоскопія обох колінних суглобів, дебридмент, субхондральне введення концентрованого аспірату кісткового мозку в латеральні та медіальні надвиростки лівої та правої стегнової кістки; 18.09.2023 - тунелізація шийки та голівок стегнових кісток з введенням концентрованого аспірату кісткового мозку в ділянку асептичного некрозу голівок обох стегнових кісток; 13.12.2023 - введення концентрованого аспірату кісткового мозку в ділянку асептичного некрозу головок латеральних надвиростків плечових кісток, кісток зап'ястку обох кистей) з постійним больовим синдромом, стійкою згинально-привідною контрактурою кульшових суглобів при значному порушенні функції, відображений у Витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01 квітня 2025 року № 2025-0401-0945, та прийняти рішення про встановлення причинного зв'язку вище вказаного захворювання із захистом Батьківщини.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.08.2025, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2025, позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення ІНФОРМАЦІЯ_1, оформлене протоколом від 01.04.2025 №2025-0401-0945, в частині встановлення причинного зв'язку захворювань пов'язаних з проходженням військової служби.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути питання щодо встановлення причинного зв'язку захворювання ОСОБА_1 під час виконання службових (бойових) завдань за призначенням по забезпеченню національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, під час захисту Батьківщини, та прийняти рішення з урахуванням висновків суду викладених у судовому рішенні. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із прийнятими у справі судовими рішеннями, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 вирішено здійснювати розгляд справи №440/7906/25 за правилами спрощеного позовного провадження.
Враховуючи, що ця справа законом віднесена до справ незначної складності та розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги про наявність одного з випадків, визначених підпунктами «а-г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та обґрунтувати посилання на конкретний підпункт.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності та/або розглянутих в порядку спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
У касаційній скарзі відсутнє будь-яке посилання скаржника на передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України випадки.
Скаржником не зазначено фактів наявності значного суспільного інтересу, а також виняткового випадку й того, що рішення у цій справі, у контексті індивідуальних ознак цього спору, тягне за собою наслідки, які мають самобутню своєрідність, особливості, характерні виключно для особи, яка подає касаційну скаргу.
При цьому, незгода із рішенням суду попередньої інстанції не свідчить автоматично про неправильність застосування або порушення норм матеріального / процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цих рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь позивача/ відповідача є звичайним передбачуваним процесом.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» («Levages Prestations Services v. France») від 23 жовтня 1996 року, заява №21920/93; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» («Brualla Gomes de la Torre v. Spain») від 19 грудня 1997 року, заява №26737/95).
На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів уважає, що за поданою касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333, 359 КАС України, Суд -
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року у справі №440/7906/25.
2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
М.І. Смокович
Ж.М. Мельник-Томенко
Судді Верховного Суду