21 січня 2026 року
м. Київ
справа № 520/7485/25
адміністративне провадження № К/990/2519/26
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Дашутіна І.В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року у справі № 520/7485/25 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
установив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00196190709, прийняте 24.10.2024 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, про накладення штрафу в розмірі 204928,16 грн за порушення п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій, у торгівлі, громадського харчування та послуг».
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року, позов задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Запорізькій області вже зверталося до Верховного Суду з касаційною скаргою, яку ухвалою Верховного Суду від 13 січня 2026 року було повернуто на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
15 січня 2026 року до Верховного Суду надійшла вдруге подана касаційна скарга Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року у справі № 520/7485/25.
Під час перевірки повторно поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України установлено, що вона повністю повторює зміст попередньої касаційної скарги, яку було повернуто ухвалою Верховного Суду від 13 січня 2026 року (провадження № К/990/492/26).
Аналогічно попередній касаційній скарзі, у поданій повторно касаційній скарзі скаржник, як на підставу касаційного оскарження, посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Відповідно до вказаного пункту підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Верховний Суд в ухвалі від 13 січня 2026 року про повернення раніше поданої касаційної скарги вже звертав увагу скаржника на те, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України відповідач повинен обов'язково вказати: 1) норми матеріального права, які неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Такі обґрунтування в касаційній скарзі відсутні.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою вдруге, скаржник так і не усунув недоліків касаційної скарги, на які були вказані Верховним Судом.
Змістовно обґрунтування касаційної скарги не змінилося.
Зазначене свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз'яснень, які йому надавалися Верховним Судом щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.
Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -
постановив:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року у справі № 520/7485/25 - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Дашутін