21 січня 2026 рокуЛьвівСправа № 500/5067/25 пров. № А/857/49939/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Кузьмича С.М., Мікули О.І.,
з участю секретаря Майстрів Ю.І.,
представника позивача Берегуляка В.Ф.,
представника відповідача Дубаневича О.З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Національного агентства з питань запобігання корупції на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року у справі № 500/5067/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання дії та бездіяльності протиправними,-
суддя в 1-й інстанції Бабюк П.М.,
час ухвалення рішення 23.10.2025 року,
місце ухвалення рішення м.Тернопіль,
дата складання повного тексту рішення 23.10.2025 року,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання дії та бездіяльності протиправними.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Національного агентства з питань запобігання корупції щодо не повідомлення ОСОБА_1 про результати здійсненого щодо нього моніторингу способу життя суб'єкта декларування в повному обсязі. Зобов'язано Національне агентство з питань запобігання корупції повідомити ОСОБА_1 про результати здійсненого щодо нього моніторингу способу життя суб'єкта декларування, який закінчився 21.08.2025, - в повному обсязі, а саме, надати інформацію про:
- дату початку та підстави здійснення моніторингу способу життя суб'єкта декларування;
- результати проведених заходів контролю та встановлені факти відповідності/невідповідності рівня життя суб'єктів декларування, невиконання інших вимог Закону.
Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позову повністю, оскільки моніторинг способу життя відносно ОСОБА_1 закінчився 21.08.2025, у зв'язку з цим відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 51-4 Закону, 25.08.2025 останнього повідомлено в персональний електронний кабінет Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування про результати його здійснення. Щодо позовної вимоги про зобов'язання Національного агентства надати позивачу обґрунтований висновок щодо виявлення ознак корупційного кримінального правопорушення, положення Порядку 236/23, яким врегульовані спірні правовідносини, не містять приписів про обов'язок Національного агентства направляти суб'єкту декларування Обґрунтований висновок. Крім того, суд самостіи?но, в повному обсязі змінив обрании? ОСОБА_1 спосіб захисту, не вирішивши при цьому жодноі? із заявлених ним вимог. В свою чергу такі діі? суду, з врахуванням вищезгаданоі? практики Верховного Суду, не можуть бути розцінені як вихід за межі позовних вимог та беззаперечно свідчать про порушення норм процесуального права, що є прямою підставою для скасування ухваленого ним рішення.
Представник відповідача в судовому засіданні свою апеляційну скаргу підтримав, просить рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
Представник позивача в судовому засіданні, апеляційну скаргу відповідача заперечив, просить рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.
Позивач обіймає посаду Тернопільського міського голови з 30.11.2010 року.
Національне агентство на підставі ст. 51-4 Закону України "Про запобігання корупції", Порядку здійснення моніторингу способу життя суб'єктів декларування, затвердженого наказом від 26.10.2023 № 236/23 здійснило моніторинг способу життя Тернопільського міського голови Надала Сергія Віталійовича.
Як зазначає у відзиві Національне агентство, моніторинг способу життя позивача здійснено на підставі інформації, опублікованій в засобах масової інформації, зокрема відомостей Інтернет видання "Politerno".
21 липня 2025 року Управління проведення моніторингу способу життя та контролю щодо повноти заповнення декларації Національного агентства з питань запобігання корупції звернулося до ОСОБА_1 із листом №281-03/62622-25 з повідомленням, щодо того факту, що відносно нього, як особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, здійснюється моніторинг способу життя, з метою встановлення відповідності рівня життя, наявним у ОСОБА_1 та членів його сім'ї майну і одержаним ними доходам, згідно із декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що подається відповідно до Закону. У листі на підставі ч.1 ст.12, ч.1 ст.13, ст.51-4 Закону запропоновано позивачу надати пояснення щодо походження певних коштів та майна, а також іншу інформацію що з цим повязана(аркуш справи №13-14)
29 липня 2025 року ОСОБА_1 було надано пояснення та документи. (аркуш справи №15-17)
В процесі здійснення моніторингу відповідачем затверджено обґрунтований висновок щодо виявлення ознак корупційного кримінального правопорушення від 19.08.2025, який направлено до Національного антикорупційного бюро.
22 серпня 2025 року представник позивача звернувся до Управління проведення моніторингу способу життя та контролю щодо повноти заповнення декларації Національного агентства з питань запобігання корупції з адвокатським запитом, у якому просив повідомити інформацію стосовно здійснення моніторингу способу життя щодо ОСОБА_1 , як особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. У запиті просив, у разі наявності висновку чи рішень за результатами моніторингу, надати їх копії для ознайомлення. (аркуш справи №18)
25 серпня 2025 року позивач у персональному електронному кабінеті Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування отримав повідомлення від НАЗК у якому вказується, що НАЗК відповідно до абз. 2 ч.4 ст. 51-4 Закону України "Про запобігання корупції" повідомляє, що за результатами здійсненого моніторингу способу життя встановлено ознаки вчинення кримінального корупційного правопорушення, передбаченого ст.368-5 Кримінального кодексу України. Матеріали направлено до спеціального уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції - Національного антикорупційного бюро України. (аркуш справи №19).
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
З огляду на положення пункту 1 частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на публічно-правові спори фізичних осіб із суб'єктами владних повноважень щодо оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності.
НАЗК є суб'єктом владних повноважень у розумінні пункту 7 частини першої статті 4 КАС України, а здійснення ним моніторингу способу життя суб'єкта декларування є реалізацією публічно-владних управлінських функцій на підставі Закону України «Про запобігання корупції» №1700-VII. Оскільки спірні правовідносини виникли у зв'язку зі складенням НАЗК документів у межах здійснення публічно-владних управлінських функцій та стосуються прав, обов'язків і охоронюваних законом інтересів позивача тому даний спір є публічно-правовим і підлягає вирішенню за правилами адміністративного судочинства.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав і законних інтересів особи від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України). У свою чергу, особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права чи законні інтереси, та просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання дій/бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії (частини перша, друга статті 5 КАС України).
З аналізу наведених приписів убачається, що обов'язковою умовою надання судового захисту є встановлення факту порушення прав, свобод чи законних інтересів позивача або створення перешкод для їх реалізації. Водночас при оцінці правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд застосовує критерії, визначені частиною другою статті 2 КАС України, зокрема щодо обґрунтованості, добросовісності, пропорційності та дотримання права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Крім того, колегія суддів враховує положення статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожен, чиї права і свободи порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту. Ефективний засіб захисту має бути доступним та таким, що здатний забезпечити практичний і дієвий результат у конкретній ситуації. У цьому зв'язку суд оцінює не лише факт порушення, а й те, чи забезпечить обраний спосіб захисту реальне відновлення порушеного права.
З матеріалів справи вбачається, що предметом спору у цій справі є діяльність НАЗК при проведенні моніторингу способу життя ОСОБА_1 та ненадання обгрунтованого висновку щодо виявлення ознак корупційного кримінального правопорушення і вимога про зобов'язання НАЗК надати обгрунтований висновок щодо виявлення ознак корупційного кримінального правопорушення стосовно ОСОБА_1 .
Отже, спірні правовідносини виникли у зв'язку із реалізацією НАЗК публічно-владних управлінських функцій, такі стосуються прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а тому мають характер публічно-правового спору і підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції визначені Законом України «Про запобігання корупції» № 1700-VII (далі Закон № 1700-VII). Відповідно до статті 4 цього Закону НАЗК є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику. Пунктом 7-1 частини першої статті 11 Закону № 1700-VII встановлено повноваження НАЗК здійснювати у визначеному законом порядку моніторинг способу життя суб'єктів декларування, який регламентовано статтею 51-4 Закону № 1700-VII.
Згідно зі статтею 51-4 Закону № 1700-VII моніторинг способу життя здійснюється на підставі інформації, отриманої, зокрема, із медіа та інших відкритих джерел, з метою встановлення відповідності рівня життя суб'єкта декларування задекларованим ним майну і доходам. Моніторинг здійснюється з додержанням законодавства про захист персональних даних та не повинен передбачати надмірного втручання у право на недоторканність особистого і сімейного життя. У разі встановлення невідповідності рівня життя Національне агентство надає суб'єкту декларування можливість протягом десяти робочих днів надати письмові пояснення за таким фактом. У разі виявлення ознак корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією, НАЗК інформує спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.
Процедура здійснення моніторингу способу життя визначається Порядком здійснення моніторингу способу життя суб'єктів декларування, затвердженим наказом НАЗК № 236/23 (далі Порядок № 236/23). Зокрема, пунктами 9-11 Порядку № 236/23 передбачено, що за результатами моніторингу готується доповідна записка, після чого керівник самостійного структурного підрозділу приймає рішення про завершення моніторингу, а протягом п'яти днів з дня завершення моніторингу НАЗК зобов'язане надіслати суб'єкту декларування повідомлення про результати здійсненого щодо нього моніторингу способу життя. Відповідно до пункту 8 Порядку № 236/23 у разі встановлення невідповідності рівня життя НАЗК повідомляє про такий факт суб'єкта декларування та надає йому можливість протягом десяти робочих днів подати письмові пояснення.
Судом встановлено, що 19.08.2025 Національним агентством направлено обґрунтований висновок щодо виявлення ознак корупційного кримінального правопорушення до Національного антикорупційного бюро України; 21.08.2025 моніторинг способу життя позивача було визнано завершеним; 25.08.2025 позивача через персональний електронний кабінет Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, повідомлено про результати моніторингу шляхом зазначення факту направлення обґрунтованого висновку до НАБУ.
Тому, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними та необґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання протиправними дій Національного агентства з питань запобігання корупції при проведенні моніторингу способу життя ОСОБА_1 в цілому, а відтак в таких слід відмовити, чого не було зроблено судом першої інстанції.
Поряд з цим, абзацом другим частини четвертої статті 51-4 Закону № 1700-VII та пунктом 11 Порядку № 236/23 встановлено імперативний обов'язок Національного агентства протягом п'яти днів з дня завершення моніторингу способу життя надіслати суб'єкту декларування повідомлення про результати здійсненого щодо нього моніторингу.
Зазначені приписи кореспондуються з положеннями частини другої статті 32 Конституції України, відповідно до яких кожен має право знайомитися в органах державної влади з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею, а також із положеннями частини першої статті 5 Закону України «Про інформацію», якими гарантовано право особи на одержання інформації, необхідної для реалізації її прав та законних інтересів.
За змістом пункту 10 Порядку № 236/23 результати моніторингу способу життя оформлюються у вигляді доповідної записки та охоплюють, зокрема: дату початку та підстави здійснення моніторингу, зміст проведених заходів і їх результати, встановлені факти відповідності/невідповідності рівня життя та вжиті Національним агентством заходи реагування. Відтак повідомлення, яке надсилається суб'єкту декларування відповідно до пункту 11 Порядку № 236/23, має відображати не лише факт реагування Національного агентства, а й іншу істотну інформацію про результати здійсненого контролю.
Водночас у повідомленні від 25.08.2025 Національним агентством відображено лише інформацію про вжитий захід реагування: направлення обґрунтованого висновку до Національного антикорупційного бюро України, без відображення відомостей про дату початку та підстави здійснення моніторингу, зміст проведених заходів та їх результати, а також встановлені факти відповідності/невідповідності рівня життя суб'єкта декларування.
Отже, відповідачем не дотримане належне виконання процедурного обов'язку щодо повідомлення суб'єкта декларування про результати моніторингу у порядку та змісті, визначених пунктом 11 Порядку № 236/23 та не забезпечено процесуальні гарантії суб'єкта декларування.
Колегія суддів звертає увагу, що обов'язок надсилання повідомлення про результати моніторингу, встановлений пунктом 11 Порядку № 236/23, передбачає належне інформування суб'єкта деклaрування про підсумки проведеної процедури як форми фінансового контролю та не може бути зведений виключно до формальної вказівки на подальше реагування НАЗК у вигляді направлення матеріалів до іншого органу. Таке повідомлення має забезпечувати передбачуваність дій суб'єкта владних повноважень та розуміння особою можливих правових наслідків результатів моніторингу.
Колегія суддів окремо наголошує, що зазначений обов'язок НАЗК не є формальністю, а становить одну із процесуальних гарантій суб'єкта декларування у процедурі моніторингу способу життя. Належне інформування про результати моніторингу є необхідною передумовою реалізації права особи на участь у відповідній процедурі, у тому числі шляхом подання письмових пояснень у випадках та порядку, визначених статтею 51-4 Закону № 1700-VII і пунктом 8 Порядку № 236/23. Відтак неналежне виконання відповідачем обов'язку повідомлення позбавляє позивача можливості повною мірою реалізувати передбачені законом гарантії.
Крім того, колегія суддів наголошує, що суд першої інстанції вправі за своєю ініціативою з метою необхідності захисту прав і охоронюваних законом інтересів фізичних і юридичних осіб вии?ти за межі заявлених позивачем вимог, що й було зроблено в даному випадку. Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що обраний ним спосіб захисту є належним та достатнім для ефективного відновлення порушеного права позивача.
Суд першої інстанції вірно зобов'язав Національне агентство з питань запобігання корупції повідомити ОСОБА_1 про результати здійсненого щодо нього моніторингу способу життя суб'єкта декларування, який закінчився 21.08.2025, - в повному обсязі, а саме, надати інформацію про результати проведених заходів контролю та встановлені факти відповідності/невідповідності рівня життя суб'єктів декларування, невиконання інших вимог Закону.
При цьому колегія суддів зазначає, що про дату початку та підстави здійснення моніторингу способу життя суб'єкта декларування, ОСОБА_1 був повідомлений, а відтак в таких вимогах слід відмовити.
Колегія суддів зазначає, що спосіб захисту порушеного права, що обраний в даному випадку судом першої інстанції не зобов'язує відповідача надати позивачу обґрунтований висновок щодо виявлених ознак корупційного кримінального порушення стосовно ОСОБА_1 , тобто не надає доступу позивачу до матеріалів кримінального провадження, однак саме належне інформування про результати моніторингу є необхідною передумовою реалізації права особи на участь у відповідній процедурі.
При цьому, колегія суддів не погоджується з висновком представника відповідача, що НАЗК виконало свій обов'язок, надіславши позивачу повідомлення, оскільки у повідомленні від 25.08.2025 Національним агентством відображено лише інформацію про вжитий захід реагування: направлення обґрунтованого висновку до Національного антикорупційного бюро України, без відображення відомостей про дату початку та підстави здійснення моніторингу, зміст проведених заходів та їх результати, а також встановлені факти відповідності/невідповідності рівня життя суб'єкта декларування.
Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до п.4 ч.1, ч.2 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Переглянувши рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення через неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову.
Керуючись ст.ст.308,315,317,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Національного агентства з питань запобігання корупції задовольнити частково.
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року в справі № 500/5067/25 скасувати та прийняти постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Національного агентства з питань запобігання корупції щодо не повідомлення ОСОБА_1 про результати здійсненого щодо нього моніторингу способу життя суб'єкта декларування в частині результатів проведених заходів контролю та встановлених фактів відповідності/невідповідності рівня життя суб'єкта декларування, невиконання інших вимог Закону.
Зобов'язати Національне агентство з питань запобігання корупції повідомити ОСОБА_1 про результати проведених заходів контролю та встановлені факти відповідності/невідповідності рівня життя суб'єктів декларування, невиконання інших вимог Закону під час здійснення моніторингу способу життя суб'єкта декларування.
В решті позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А. Р. Курилець
судді С. М. Кузьмич
О. І. Мікула
Повне судове рішення складено 21 січня 2026 року.