21 січня 2026 рокуЛьвівСправа № 607/5341/25 пров. № А/857/26720/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Обрізка І.М., Судової-Хомюк Н.М.
секретаря судового засідання Хомича О.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Тернопільській області на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 червня 2025 року (головуючий суддя Дзюбич В.Л., м.Тернопіль) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, в якому просив:
скасувати постанову Державної екологічної інспекції у Тернопільській області про закриття справи від 21 лютого 2025 року №1, яка винесена старшою державною інспекторкою з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Вовчук Тетяною Миколаївною та провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.188-5 КУпАП закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 червня 2025 року позовні вимоги задоволено повністю.
Скасовано постанову Державної екологічної інспекції у Тернопільській області від 21 лютого 2025 року №1, якою справу про адміністративне правопорушення, яке вчинив ОСОБА_1 закрито у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.188-5 КУпАП - закрито за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Тернопільській області на користь позивача понесені судові витрати щодо сплати судового збору в розмірі 605, 60 грн.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Державна екологічна інспекція у Тернопільській області подала оскаржила його в апеляційному порядку, просить таке скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до ст. 34 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», завданням контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища, полягає у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.
Частина 1 ст. 5 Закону України «Про відходи» передбачає, що основними принципами державної політики у сфері поводження з відходами є пріоритетний захист навколишнього природного середовища та здоров'я людини від негативного впливу відходів, забезпечення ощадливого використання матеріально-сировинних та енергетичних ресурсів, науково обгрунтоване узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства щодо утворення та використання відходів з метою забезпечення його сталого розвитку.
В оскаржуваному рішенні, суд першої інстанції вказує на те, що зі змісту постанови №1 від 21.02.2025 року та долучених доказів при не доведено наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-5 КУпАП у діях ОСОБА_1 .
Однак відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно приписів ст. 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території.
Стаття 21 Закону України «Про управління відходами» зазначає, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами належить: забезпечення виконання вимог законодавства про відходи; вирішення питань, щодо розміщення на своїй території об'єктів поводження з відходами, вжиття заходів, щодо ліквідації несанкціонованих і неконтрольованих звалищ; надання згоди на розміщення на території села, селища, міста місць чи об'єктів для зберігання та захоронення відходів; здійснення контроль за додержанням юридичними та фізичними особами вимог у сфері поводження з побутовими відходами.
Зберігання та видалення відходів здійснюється з урахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, в якому зазначається вид та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості, щодо утворення, призначення методів оброблення відходів згідно встановлених умов їх зберігання.
Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.
За результатами проведених перевірок, уповноваженими особами Інспекції встановлено факти неналежного виконання органом місцевого самоврядування делегованих повноважень у сфері охорони навколишнього природного середовища в тому числі, щодо недотримання Великобірківською селищною радою вимог ст. 26 Закону України «Про управління відходами (акт перевірки № 11 від 01.07.2024р., з план-схемою розміщення відходів); акт перевірки № 34 від 17.10.2024р.; акт перевірки № 44 від 17.12.2024р., (складених за участі уповноважених осіб органу місцевого самоврядування, в тому числі селищного голови) щодо неналежного виконання органом місцевого самоврядування Вимоги від 04.07.2024р. №1/1-2-12-1971 суб'єкта владних повноважень, що стосується ліквідації виявлених несанкціонованих сміттєзвалищ із зазначенням координат, площ розміщення сміттєзвалищ на підвідомчій ОТГ території.
Відділом інструментально - лабораторного контролю на неліквідованих сміттєзвалищах, проведено відбори проб грунту, де в подальшому (після проведення лабораторних досліджень) підтверджено перевищення забруднюючих речовин (згідно фонових значень).
Виходячи з приписів ч. 1, 2 ст. 167 Земельного кодексу України, що кореспондуються з ч. 1 ст. 45 Закону України «Про охорону земель», господарська та інша діяльність яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.
Розміщення несанкціонованих сміттєзвалищ, призводить до забруднення земель, підземних вод фільтратом сміттєзвалищ, оскільки експлуатація сміттєзвалищ здійснюється без встановленої системи захисту підземних вод та вловлювання фільтрату. Вода, просочуючись крізь шари відходів, дощова (тала від снігу) "збагачується" різними хімічними речовинами, які утворюються у процесі розкладання відходів. Коли вода проходить крізь насипи необроблених відходів, утворюється токсичний (отруйний) фільтрат у якому поряд з органічними рештками наявні залізо, ртуть, цинк, свинець та інші метали з консервних бляшанок, батарейок та інших елементів, причому це все приправлено барвниками, пестицидами, миючими засобами та іншими хімікатами.
Охорона земель, згідно вимог Закону України «Про охорону земель» - це система правових, організаційних, технологічних та інших видів і заходів, спрямованих на збереження і відтворення родючості, захисту від деградації, ведення сільськогосподарського виробництва з дотриманнямґгрунтозахисних технологій та забезпечення екологічної безпеки довкілля.
Факти псування забруднення/засмічення земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок (актів обстежень), протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення/засмічення земель.
Як зазначалося, місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природнього середовища на своїй території.
Великобірківська селищна рада, як орган місцевого самоврядування, зобов'язана забезпечувати на своїй території належне поводження з відходами, дбати про охорону навколишнього природного середовища, вживати заходів, щодо ліквідації несанкціонованих та не контрольованих відходів, проте, органом місцевого самоврядування, не вжито заходи, щодо запобігання негативного та екологічно безпечного впливу на земельних ділянках, ліквідації наслідків такого впливу, оскільки у місцях несанкціонованого розміщення відходів підтверджено забруднення земель; амонієм, сульфатами, фосфором. Негативні значення містяться у даних щільного залишку водяної витяжки (протокол вимірювань показників складу та властивостей проб ґрунтів від 11,11,2024 року №60-11-241
ОСОБА_1 є головою виконавчого комітету Великобірківської селищної ради. Згідно ч.4 ст. 42 З У «Про місцеве самоврядування в Україні» селищний голова забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; організовує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства.
Відповідно до ст. 52 КУпАП, псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними і радіоактивними речовинами, нафтою та нафтопродуктами, неочищеними стічними водами, виробничими та іншими відходами тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 2.1 Розділу II «Інструкції з оформлення Державною екологічною інспекцією України та її територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення» №264 від 05.07.2004 року, при вчиненні громадянами і посадовими особами адміністративних правопорушень у сфері охорони навколишнього природного середовища уповноважені на те посадові особи органів Держекоінспекції України та громадські інспектори з охорони довкілля згідно вимог ст. 255 КУпАП, складають протоколи про адміністративне правопорушення.
Зважаючи на неналежне виконання Вимоги суб'єкта владних повноважень від 04.07.2024 року №1/1-2-12-1971, даних лабораторних досліджень що виразилися у протоколі вимірювань показників складу та властивостей проб ґрунтів від 11.11.2024 року №60-11-24), уповноваженою особою Інспекції 17.12.2024 року, відносно голови Великобірківської селищної ради - Ковча Любомира Петровича, (інформація разом із належним доказом про осіб відповідальних за навколишнє природне середовище на підвідомчій ОТГ території щодо призначення відповідальної особи уповноваженими особам Інспекції ні під час перевірок ні під час складення протоколів, стороною органу місцевого самоврядування не надавалась/не пред'являлося) у відповідності до вимог КУпАП. Інструкції з оформлення Державною екологічною інспекцією України та її територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення», уповноваженою особою Інспекції складено протокол про адміністративне правопорушення №007476 за ст. 188-5 КУпАП.
Розпорядження Великобірківського селищного голови №77/23-од від 29.12.2023року, щодо призначення відповідальної особи - ОСОБА_2 для встановлення достовірності документа супровідним листом від 28.02.2025 року ВИХ.№ 2-05-707 надіслано на адресу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області.
Зазначаємо, що процедура складення протоколу про адміністративне правопорушення розпочиналася за присутності селищного голови - Ковч Л.П., у центрі надання адміністративних послух (ЦНАП) Великобірківської селищної ради у відповідності до приписів Інструкції з оформлення Державною екологічною інспекцією України та її територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення, вимог КУпАП. Особі правопорушника зачитано зміст ст. 268 КУпАП. Від надання пояснень, ознайомлення та отримання другого примірника протоколу - селищний голова відмовився, що відображається у відповідній графі протоколу. Другий примірник протоколу, разом із дублюючим повідомленням про дату та час розгляду справи, додатково скеровано рекомендованою кореспонденцією за вих.№1/1-1-04-3776 від 17,12.2024 року на адресу Великобірківської селищної ради (докази надсилання містяться у матеріалах справи). Крім цього, сканований пакет документів (формату pdf), скеровано на офіційну електронну адресу Великобірківської селищної ради (print screen міститься у матеріалах справи).
Зазначене в сукупності, засвідчує факт належного оповіщення селищного голови про суть скоєного правопорушення, обізнаність про час та дату розгляду справи.
Наголошує, що у даному випадку, факт порушення вимог природоохоронного законодавства, щодо псування (засмічення/забруднення) земель, підтверджується невиконанням органу місцевого самоврядування Вимоги суб'єкта владних повноважень, що призвело до забруднення землі на неліквідованих сміттєзвалищах, яке підтверджується протоколом вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів №60-11-24 від 11.11.2024 року.
Окремо зазначає, що забруднена земельна ділянку з кадастровим номером 6125255400:01:006:0001, передана в користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - ОСОБА_3 - 13.01.2025року в з покладеним обов'язком щодо ліквідації сміттєзвалища. Проте факт псування землі, уповноваженими особами Інспекції зафіксовано набагато швидше (до моменту передачі земельної ділянки в користування).
У відповідності до ч. 1 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Селищний голова на розгляд справи не явився, причин неявки не повідомив, що розцінюємо як ухилення від відповідальності. Як наслідок, розгляд справи проведено за відсутності особи, у відповідності до ст. 268 КУпАП.
За наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення, адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 , за ст. 188-5 КУпАП, закрито на підставі п.7 ст. 247 КУпАП (закінчення строків передбачених ст. 38 КУпАП - Постанова №11 від 23.12.2024 року).
Скаржник належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення (повідомлення за вих.№2-13-539 від 11.02.2025р.), проте на розгляд справи селищний голова - Ковч Л.П., не з'явився, причин неявки не повідомив, в свою чергу подавши клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
За наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення у відповідності з вимогами ст. ст. 245,246,248,268, 276, 278, 279,280,282 КУпАП, «Положення про Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області», Інструкції з оформлення Державною екологічною інспекцією України та її територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 188-5 КУпАП (п. «ї» ч.І ст. 68 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», адміністративне провадження закрито на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених, ст. 38 КУпАП (постанова про закриття справи №1 від 21.02.2025р.)
Примірник постанови про закриття справи №1 від 21.02.2025 року, у відповідності до вимог ст. 285 КУпАП, супровідним листом від 25.02.2025 року, рекомендованою кореспонденцією скеровано голові Великобірківської селищної ради.
Наявні у рішенні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області висновки, свідчать про неповне з'ясування судом обставин справи, що зумовило прийняття судом помилкового рішення, яке підлягає скасуванню.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що постановою №1 від 21 лютого 2025 року, справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ст.188-5 КУпАП, закрито у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі №607/66/25 встановлено «зі змісту постанови, а також долучених до відзиву на позовну заяву документів неможливо достовірно встановити, що саме невиконання п.5 вимоги №1/1-2-12-1971 від 04.07.2024 року, призвело до перевищення показників ГДК та фонового (контрольного) вмісту, а також чи наявний причинно-наслідковий зв'язок між діями (в даному випадку бездіяльністю) ОСОБА_1 , як селищного голови, щодо не повного виконання п.5 Вимоги та наслідками, у виді псування земель, не зазначено в чому проявилося таке псування (забруднення, засмічення, використання земель у спосіб, що погіршує їх природну родючість тощо). У постанові також не зазначено місце вчинення адміністративного правопорушення, а також відсутні відомості про те, що на ОСОБА_1 , як голову селищної ради, покладено обов'язок щодо охорони навколишнього природного середовища на території Великобірківської селищної ради».
Вирішуючи спір суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до положень ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 188-5 КУпАП передбачено відповідальність за невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків.
Згідно з ст.242-1 КУпАП від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Головний державний інспектор України з охорони навколишнього природного середовища та його заступники, старші державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та їх заступники, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Чорного і Азовського морів та їх заступники, старші державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій.
Частина 1 ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» зазначає, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають навколишнє середовище, як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Згідно ст. 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у галузі охорони навколишнього природного середовища в межах своєї компетенції організовують збір, переробку, утилізацію та захоронення відходів на своїй території.
У відповідності з приписами ст. 33 Закону України «Про управління відходами», зберігання та видалення відходів здійснюється у відповідності до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення).
Забороняється несанкціоноване скидання та розміщення відходів в тому числі побутових у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.
Згідно приписів ст. 9 Закону України «Про управління відходами», територіальні громади є власниками відходів, що утворюються на об'єктах комунальної власності чи знаходяться на їх території і не мають власника або власник яких невідомий (безхазяйні відходи).
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про управління відходами», до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами належить: забезпечення виконання вимог законодавства про відходи; вирішення питань, щодо розміщення на своїй території об'єктів поводження з відходами, вжиття заходів, щодо ліквідації несанкціонованих і неконтрольованих звалищ; надання згоди на розміщення на території села, селища, міста місць чи об'єктів для зберігання та захоронення відходів, здійснення контроль за додержанням юридичними та фізичними особами вимог у сфері поводження з побутовими відходами.
Зберігання та видалення відходів здійснюється з урахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, в якому зазначається вид та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості, щодо утворення, призначення методів оброблення відходів згідно встановлених умов їх зберігання.
Пунктом «а» ч. 1 ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», визначено компетенцію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, до якої належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про використання та охорону земель та про поводження з відходами.
Відповідно до ст. 34 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про управління відходами», контроль у сфері поводження з відходами здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, громадські інспектори з благоустрою населених пунктів.
Відповідно до «Положення про Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області» (далі - Інспекція), затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 01.03.2023 року №44 (із змінами згідно наказу Державної екологічної інспекції України від 29.11.2024 року №169 та №52 від 04.03.2025 року), Інспекція є територіальний орган Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується.
Інспекцією за наслідками проведених перевірок, встановлено факти неналежного виконання органом місцевого самоврядування делегованих повноважень у сфері охорони навколишнього природного середовища в тому числі, щодо недотримання Великобірківською селищною радою вимог ст. 26 Закону України «Про управління відходами», що відображено в актах перевірки № 11 від 01.07.2024 року (складеного за участі Великобірківського селищного голови Ковча Л.П.); № 34 від 17.10.2024 року (складеного за участі Великобірківського селищного голови Ковча Л.П.); № 44 від 17.12.2024 року (складеного за участі заступника Великобірківського селищного голови Чудика А.І. та Старости Великоходачківського старостинського округу), що входить до складу Великобірківської територіальної громади.
З метою усунення виявлених порушень, при проведенні планової перевірки, Інспекцією супровідним листом від 05.07.2024 року за вих.№ 1/1-2-11-1983, на адресу органу місцевого самоврядування направлено обов'язкову до виконання Вимогу вих.№ 1/1-2-12-1971 від 04.07.2024 року, з метою приведення у відповідність із законодавством виявлені порушення.
У подальшому Інспекцією у період з 16 по 17 жовтня 2024 року, в межах повноважень, проведено позапланову перевірку органу місцевого самоврядування, щодо виконання пунктів вищенаведеної Вимоги, строки виконання яких закінчилися.
Як вбачається з акту перевірки від 17.10.2024 року №34) Вимога від 04.07.2024 року №1/1- 2-12-1971, органом місцевого самоврядування не виконано в повному обсязі, що є порушенням п. «ї» ч. 2 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».
Вважаючи на неналежним виконання Вимоги суб'єкта владних повноважень від 04.07.2024 року №1/1-2-12-1971, та враховуючи дані лабораторних досліджень, що виразилися у протоколі вимірювань показників складу та властивостей проб ґрунтів від 11.11.2024 року №60-11-24), уповноваженою особою Інспекції 17.12.2024 року, відносно голови Великобірківської селищної ради Ковч Любомира Петровича, у відповідності до вимог КУпАП, Інструкції з оформлення Державною екологічною інспекцією України та її територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення», уповноваженою особою Інспекції складено протокол про адміністративне правопорушення №007476 за ст.188-5 КУпАП.
У даній спірній ситуації судом першої інстанції зґясовано, що відповідно до розпорядженням Великобірківського селищного голови № 77/23-од від 29.12.2023 «Про призначення відповідальних осіб за дотриманням вимог законодавства у сфері поводження з відходами та дотриманням вимог законодавства з охорони навколишнього природного середовища на території Великобірківської селищної територіальної громади» такою відповідальною особою визначено т.в.о завідувача сектору земельних відносин ОСОБА_2 , натомість до адміністративної відповідальності притягнуто ОСОБА_1 , як фізичну особу.
Крім того, в графі «Додатки» протоколу не зазначено відомостей про жоден доказ, на підставі якого посадова особа при розгляді даної справи зможе дійти висновку про наявність вини Позивача.
При цьому суд, задовольняючи позовні вимоги підставно зауважив, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним та достатнім доказом у розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Також, у матеріалах справи відсутні докази того, що протокол про адміністративне правопорушення складався у присутності ОСОБА_1 і йому роз'яснювались права як особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП України передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідност.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Враховуючи зазначене, правильним є твердження, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відтак суд підставно вважав, що при винесенні оскаржуваної постанови старший державний інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Державної екологічної інспекції у Тернопільській області зобов'язана була з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-5 КУпАП, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Проте всупереч вказаному вище Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області у постанові № 1 від 21.02.2025 при закритті провадження у справі у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, не встановлено наявності складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 , передбаченого ст. 188-5 КУпАП, не зазначено про встановлення факту вчинення особою протиправної дії або бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення та не встановлено вину особи у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 188-5 КУпАП.
У матеріалах справи відсутні будь-які докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-5 КУпАП, і такі Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області не надані.
Враховуючи положення ст. 38 та п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП, суд першої інстанції правильно вважав, що наслідком закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення є лише звільнення особи від накладення адміністративного стягнення. Водночас закриття справи із підстав, передбачених п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП, не передбачає звільнення особи від адміністративної відповідальності, наслідком чого була би відсутність підстав для визнання вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
При цьому суд правильно вкзаав, що з урахуванням вимог КАС України відповідач, як суб'єкт владних повноважень, зобов'язаний довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності.
Згідно п.3 ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Тому, з огляду на зазначені приписами норм законодавства, наявні у матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а справа закриттю за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Враховуючи вказане, колегія судді вважає, що висновки суду відповідають обставинам справи, рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального прав, тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. 243, ст. 286, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 червня 2025 року у справі №607/5341/25 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя М.А. Пліш
судді І. М. Обрізко
Н. М. Судова-Хомюк