Справа №523/22258/25
Провадження №1-кс/523/1299/26
19 січня 2026 року м. Одеса
Слідчий суддя Пересипського районного суду м.Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_6 , погодженим прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:
- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, (РНОКПП НОМЕР_1 ) уродженця смт. Затока Одеської області, Білгород-Дністровського району, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою:, АДРЕСА_2 офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого, (відносно якого у Білгород-Дністровському суді слухається справа за обвинувачення у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 369-2 КК України), у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України
16.01.2026 року до Пересипського районного суду м. Одеси надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_6 по кримінальному провадженню № 62025150020002901 від 17.07.2025 року «Про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 », в якому зазначено, що Відповідно до ст. ст. 19, 68 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 18 КК України встановлено, що службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Згідно Примітки до ст. 364 КК України, службовими особами у статтях 364, 368, 368-2, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, якими особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Так, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є мешканцем Одеської області, який у минулому працював завідувачем сектору мобілізаційної роботи апарату Білгород-Дністровської районної державної (військової) адміністрації, та 11.08.2023 був відсторонений від вказаної посади ухвалою Київського районного суду м. Одеси.
В силу займаної ним до 11.08.2023 посади ОСОБА_4 обізнаний із вимогами діючого законодавства, що регулює облік військовозобов'язаних, порядок зняття таких осіб з обліку, а також бронювання таких осіб, розшуку їх тощо.
Крім того, в силу займаної ним до 11.08.2023 посади ОСОБА_4 має коло знайомств серед службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У зв'язку із викладеним, не пізніше липня 2025 року у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на особисте незаконне збагачення, яке полягало у отриманні неправомірної вигоди від військовозобов'язаних осіб, зацікавлених у знятті з розшуку, за вплив на службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 на вчинення відповідних дій.
Зокрема, у липні 2025 року, у м. Одеса, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, при зустрічі із раніше знайомим йому мешканцем Одеської області ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 отримав інформацію про те, що у ОСОБА_8 наявний його товариш ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який є військовозобов'язаним та перебуває у розшуку у зв'язку із не оновленням облікових даних у ТЦК та СП.
Дізнавшись про вказані обставини, ОСОБА_4 , на виконання раніше розробленого ним злочинного плану, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом вимагання, реалізуючи єдиний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди, з корисливим умислом, з метою особистого протиправного збагачення виказав ОСОБА_8 вимогу надати йому неправомірну вигоду у розмірі 4000 доларів США за вплив на прийняття службовими особами ТЦК та СП рішення щодо зняття ОСОБА_9 із розшуку, як особи, що ухиляється від мобілізації.
Надалі, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливим умислом, з метою особистого протиправного збагачення, о 18 год. 36 хв. 18.08.2025 зустрівся із ОСОБА_8 за адресою: м. Одеса, на перехресті вулиць Базарна та Старобазарний сквер, поблизу будинку 59 по вул. Базарна, де ОСОБА_8 на виконання попередньо виказаної ОСОБА_4 вимоги, передав останньому частину неправомірної вигоди у розмірі 3000 доларів США, що станом на 18.08.2025 складало 124 020 гривень згідно офіційного курсу Національного банку країни, та копії необхідних документів ОСОБА_9 , які в подальшому ОСОБА_4 , поклав у салон автомобіля КIA на якому поїхав в невідомому напрямку. При цьому ОСОБА_4 у особистій розмові з ОСОБА_8 повідомив про подальшу необхідність у передачі грошових коштів у розмірі 2000 доларів США.
В подальшому ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливим умислом, з метою особистого протиправного збагачення продовжуючи реалізацію заздалегідь розробленого злочинного плану, 23.10.2025 близько 19 год. 20 хв. навпроти будинку 10 по вул. Марзаліївська у м. Одеса, (перехрестя пров. Сабанського), зустрівся із ОСОБА_8 та одержав від останнього частину неправомірної вигоди у сумі 2 000 доларів США, що станом на 23.10.2025 склало 83510 гривень згідно офіційного курсу Національного банку України за вплив на прийняття посадовими особами ТЦК та СП рішення щодо зняття останнього з розшуку, як особи, яка ухиляється від мобілізаційних заходів, після чого передав останньому копії документів ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 для подальшого зняття з розшуку, як особи, що ухиляється від мобілізації.
Після, чого ОСОБА_4 був затриманий правоохоронним органом за вчинення кримінального правопорушення в порядку п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України, а його злочинну діяльність було припинено.
Таким чином ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, направлених на особисте незаконне збагачення, маючи серед своїх знайомих уповноважених службових осіб РТЦК та СП, у період з 18.08.2025 по 23.10.2025 отримав від ОСОБА_8 грошові кошти у розмірі 207 530 гривень за вплив на невстановлених, на теперішній час, службових осіб РТЦК та СП з метою зняття ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з розшуку як особи, що неоновила облікові дані та, як наслідок, ухилення ОСОБА_9 від мобілізації.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий посилається на обґрунтованість підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, а також на існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, які дають йому достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження , незаконно впливати на свідків і експертів у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.
Крім того, слідчий зазначає, що необхідно виконати ряд слідчих дій, для повного всебічного, та об'єктивного розслідування справи.
Строк тримання під вартою закінчується 20.01.2026, але по кримінальному провадженню необхідно виконати вимоги ст.ст.290, 291 КПК України, а саме: розсекретити у встановленому законодавством порядку матеріали, отримані за результатами проведення негласних (слідчих) розшукових дій (матеріальні носії інформації), доручення прокурора, постанови про проведення контролю за вчиненням злочину, клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих розшукових дій та відповідні ухвали слідчого судді; після розсекречення матеріалів НСРД, за наявності підстав, вирішити питання про зміну раніше повідомленої ОСОБА_4 підозри та/або повідомити про нову підозру; в установленому законом порядку повідомити осіб, відносно яких проводились негласні слідчі (розшукові) дії, про вказаний факт; виконати з підозрюваним та його захисником вимоги ст. 290 КПК України; скласти обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування, здійснити інші процесуальні та слідчі дії, у виконанні яких може виникнути необхідність під час подальшого досудового розслідування.
Копії клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання, вручені підозрюваному завчасно.
Прокурор в судовому засіданні просив клопотання задовольнити та продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 .
Підозрюваний та захисник заперечували проти задоволення клопотання. Захисник просив змінити запобіжний захід з огляду на відсутність підстав для його задоволення, позитивні характеристики підозрюваного, наявність на утриманні дітей, необґрунтованість підозри.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, приходить до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що слідчими другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025150020002901 від 17.07.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
23.10.2025 о 19 годині 35 хвилин ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України та 24.10.2025 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, вручено копію повідомлення про підозру і пам'ятку з процесуальними правами та обов'язками підозрюваного.
24.10.2025 ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси (справа № 523/22258/25, провадження № 1-кс/523/7062/25 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави у розмірі 500 (п"ятсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 514 000 (один мільйон п"ятсот чотирнадцять тисяч ) гривень строком до 21.12.2025.
19.12.2025 року ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси (справа № 523/22258/25, провадження № 1-кс/523/8444/25 ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави у розмірі 400 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних громадян, що становить 1 211 200,00 гривень. строком до 20.01.2026 року.
Ухвалою слідчого судді від 19.01.2026 строк досудового розслідування продовжено до 23.02.2025.
Обставинами, що перешкоджали здійснити вищевказані процесуальні дії раніше є необхідність:
- розсекретити у встановленому законодавством порядку матеріали, отримані за результатами проведення негласних (слідчих) розшукових дій (матеріальні носії інформації), доручення прокурора, постанови про проведення контролю за вчиненням злочину, клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих розшукових дій та відповідні ухвали слідчого судді;
- після розсекречення матеріалів НСРД, за наявності підстав, вирішити питання про зміну раніше повідомленої ОСОБА_4 підозри та/або повідомити про нову підозру;
- в установленому законом порядку повідомити осіб, відносно яких проводились негласні слідчі (розшукові) дії, про вказаний факт;
- виконати з підозрюваним та його захисником вимоги ст. 290 КПК України;
- скласти обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування, здійснити інші процесуальні та слідчі дії, у виконанні яких може виникнути необхідність під час подальшого досудового розслідування.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення на даному етапі досудового розслідування підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме :
протоколами допитів свідка ОСОБА_8 , матеріалами виконаних доручень Другого оперативного відділу (з дислокацією у м. Одеса) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, матеріалами виконаного доручення ГОУ ДБР, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 22.09.2025, протоколом за результатами проведення спостереження за особою від 18.08.2025, протоколом за результатами проведення спостереження за особою від 20.08.2025, протоколом за результатами проведення спостереження за особою від 30.07.2025, протоколом про результати проведення НСРД у вигляді ауді,-відеоконтролю особи від 25.08.2025, протоколом про результати контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 19.08.2025, протоколом огляду та вручення грошових коштів від 18.08.2025, протоколом затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України, протоколом огляду та вручення грошових коштів від 23.10.2025 та іншими матеріалами досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.
Згідно ст.199 УКПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою. Частина третя ст.199 КПК України передбачає, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, в судовому засіданні прокурором та слідчим доведено наявність достатніх підстав вважати, що продовжують існувати ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме:
- ризик переховування від органів досудового розслідування чи суду, обґрунтовується тим , що внаслідок збройної агресії російської федерації проти України з 24 лютого 2022 року Україною відповідно до відкритих даних не контролюється орієнтовно 15-20 % території держави, що створює додаткові можливості для залишення підозрюваною території України, в тому числі поза офіційними пунктами пропуску, що обґрунтовує існування ризику переховування від суду. Суворість покарання може сприяти вирішенню питання підозрюваним на користь переховування від слідства та суду;
-ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обґрунтовується тим, що під час вчинення злочину підозрюваний у своїй протиправній діяльності використовував мобільні пристрої, зокрема мобільний телефон та перебуваючи на волі може видалити дані матеріалів публікації з веб-версії месенджера «Viber», які зберігаються в мережі Інтернет, чим може спотворити зміст вилучених речових доказів;
- ризик незаконно впливати на свідків та експетрів обгрунтовується тим, що у цьому ж кримінальному провадженні, зокрема чинити тиск на них через обізнаність про обставини вчинення даного кримінального правопорушення з метою схиляння до зміни своїх показань, у тому числі на інших осіб причетних до вчинення кримінального правопорушення, які на даний час не встановлені і не допитані;
- ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується , обгрунтовується тим, що підозрюваний притягаєтся до відповідальності за аналогічний злочин, дії були зумовлені корисним наміром.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Продовжуючи такий запобіжний захід, як тримання під вартою, до підозрюваного, слідчий суддя враховує, що у розпорядженні сторони обвинувачення по даному кримінальному провадженню є достатні дані, що свідчать про наявність ознак злочину та доказів обґрунтованої підозри у його скоєнні злочину саме ОСОБА_4 із кваліфікацією вказаного кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 369-2 КК України, а також враховує вік підозрюваного, має постійне місця проживання, раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки.
З огляду на вищевикладене, не зважаючи обставини які враховуються при обранні запобіжного заходу, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного є достатньо обґрунтованим та підлягає задоволенню.
З огляду на вищенаведене, для застосування більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваному на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не знаходить підстав, адже жоден більш м'який запобіжний захід не здатен забезпечити уникнення ризиків вказаних в ухвалі.
Відповідно до ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
З питання встановлення застави то її розмір повинен відповідати тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та тому ступеню довіри щодо належної процесуальної поведінки підозрюваного (обвинуваченого), який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності пов"язаної з наданням публічних послуг, та з урахуванням його майнового стану. З урахуванням наведеного, тяжкості покарання за інкриміновані злочини, обставини злочину, роль підозрюваного у вчиненні злочинних дій, з урахуванням затягування слідства органами досудового розслідування суд вважає за необхідне визначити розмір застави у відповідності до вимог ч.5 ст.182 КПК України, у розмірі 400 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних громадян, який буде відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, а також є достатнім і прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
З приводу доводів підозрюваного та захисника про недоведеності ризиків, то слідчим суддею досліджено докази які засвідчують їх наявність. З приводу обґрунтованості підозри то наданих доказів достатньо для встановлення того, що підозра є обґрунтованою, тобто будь яких сторонній спостерігач прийшов би до такого самого висновку як і слідчий суддя у вказаному питанні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193-194, 197, 199, 369-372, ст.376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого в ОВС Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_6 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», в межах строку досудового розслідування тобто до 23.02.2026 року.
Строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та покладених на підозрюваного обов'язків у разі внесення застави, закінчується 23.02.2026 року.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України у розмірі - 400 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних громадян, що становить 1 211 300 (один мільйон двісті одинадцять тисяч триста ) гривень.
Визначену заставу, необхідно внести у грошовій одиниці України на такі реквізити - отримувач коштів «Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області», код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26302945, рахунок отримувача UA418201720355249001000005435, банк отримувача «ДКСУ м. Київ», код банку отримувача 820172.
Підозрюваний (обвинувачений) або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу. Підозрюваний, обвинувачений звільняються з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки строком до 23.02.2026 року, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
-не покидати межі Одеської області, прибувати до старшого слідчого Другого слідчого відділу ТУ ДБР у м. Миколаєві ОСОБА_6 із встановленою періодичністю - щосереди;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;
-утримуватися від спілкування зі свідками та підозрюваними, іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт, для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в України.
Роз'яснити підозрюваному (обвинуваченому), що відповідно до ч.ч. 8, 10, 11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Виконання ухвали покласти на прокурора та ДУ «Одеський слідчий ізолятор», відповідно, в частинах, що стосуються їх повноважень.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.
Копію ухвали вручити підозрюваному, прокурору, та направити начальнику ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Слідчий суддя : ОСОБА_1