Справа № 240/14044/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Єфіменко Ольга Володимирівна
Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.
21 січня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Граб Л.С. Матохнюка Д.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача - Житомирська міська рада про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача - Житомирська міська рада про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 01.07.2024 №1944/5 "Про задоволення скарги".
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 01.07.2024 №1944/5 "Про задоволення скарги".
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що 01.04.2024 Міністерством юстиції України зареєстровано скаргу Житомирської міської ради за №36/1270 від 25.03.2024 на рішення від 23.11.2023 №70366199, прийняте державним реєстратором Червоненської селищної ради Житомирської області Попілем Володимирем Вікторовичем щодо господарської будівлі літ. А, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (далі - господарська будівля).
Для забезпечення розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України утворено постійно діючий колегіально-дорадчий орган - Колегію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - Колегія), яка діяла на момент розгляду скарги.
20.06.2025 Колегією складено висновок, яким рекомендовано скаргу Житомирської міської ради від 25.03.2024 №36/1270 задовольнити, визнати прийнятими з порушенням Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та анулювати рішення 23.11.2023 №70366199, від 19.12.2023 №70775405 державного реєстратора Червоненської селищної ради Житомирської області Попіля Володимира Вікторовича, тимчасово блокувати доступ державному реєстратору Червоненської селищної ради Житомирської області Попілю Володимиру Вікторовичу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці.
Під час розгляду скарги Житомирської міської ради Колегією встановлено, що оскаржуваним рішенням державний реєстратор Попіль В.В. відкрив розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на господарську будівлю та зареєстрував право власності на неї за ОСОБА_1 .
За результатом перевірки відомостей Державного реєстру прав Колегією встановлено, що оскаржуване рішення прийняте державним реєстратором Попілем В.В. за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію прав від 14.11.2023 №58011581, поданої Поліщуком В.В., до якої додано довідку про технічні показники від 05.07.2023 №129 Товариства з обмеженою відповідальністю "В.А.П." щодо встановлення загальної площі об'єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , технічний паспорт на господарську будівлю № НОМЕР_1 : НОМЕР_2 , отриманий державним реєстратором Попілем В.В. в результаті взаємодії між Державним реєстром прав та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, який не містить відомостей про об'єкт нерухомого майна.
З відомостей Державного реєстру прав Колегією встановлено, що цим рішенням державний реєстратор ОСОБА_2 вніс зміни у розділ Державного реєстру прав, відкритий на господарську будівлю, щодо адреси господарської будівлі та в запис про право власності на неї на підставі довідки про технічні показники від 05.07.2023 № 129/1 ТОВ "В.А.П" щодо встановлення загальної площі об'єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та електронної копії технічного паспорта від 19.12.2023 № Т101:4506-6461-7666-3388, виданого ТОВ "В.А.П.",
За висновками Комісії рішення підлягає анулюванню як таке, що випливає з факту прийнятого з порушенням законодавства оскаржуваного рішення, оскільки призвело до внесення недостовірної інформації до Державного реєстру прав.
Наказом Міністерства юстиції України №1944/5 від 01.07.2024 скаргу Житомирської міської ради від 25.03.2024 № 36/1270 задоволено; визнано прийнятими з порушенням Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та анульовано рішення від 23.11.2023 №70366199, від 19.12.2023 №70775405 державного реєстратора Червоненської селищної ради Житомирської області Попіля Володимира Вікторовича; тимчасово заблоковано доступ державному реєстратору Червоненської селищної ради Житомирської області ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці; виконання пункту 2 наказу покласти на Офіс протидії рейдерству; виконання пункту 3 наказу покласти на Державне підприємство "Національні інформаційні системи".
З прийнятим наказом Міністерства юстиції України №1944/5 від 01.07.2024 позивач не погоджується, вважає, що Міністерством юстиції України порушено процедуру розгляду скарги, що ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість рішення, а тому звернувся до суду.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обгрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.
Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" №1952-IV від 01.07.2004 регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.
За змістом частини 1 статті 3 Закону №1952-IV загальними засадами державної реєстрації прав є:
1) гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження;
2) обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав;
2-1) одночасність вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва та державної реєстрації прав;
3) публічність державної реєстрації прав;
4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом;
5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.
Частиною 1 статті 7 Закону №1952-IV визначено, що Міністерство юстиції України:
1) забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав;
2) здійснює нормативно-правове регулювання у сфері державної реєстрації прав;
3) забезпечує створення та функціонування Державного реєстру прав, є його держателем;
4) організовує роботу, пов'язану із забезпеченням діяльності з державної реєстрації прав;
5) здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав, у тому числі шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій відповідно до цього Закону та приймає обов'язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом;
6) забезпечує доступ до Державного реєстру прав державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, визначених цим Законом, інших суб'єктів, право доступу яких визначено цим Законом, та приймає рішення про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом;
7) розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов'язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом;
8) складає протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення;
9) організовує роботу з підготовки та підвищення кваліфікації державних реєстраторів;
9-1) надає узагальнені роз'яснення щодо застосування законодавства з питань державної реєстрації прав;
10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Процедуру здійснення Мін'юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту (далі - скарги у сфері державної реєстрації) визначає Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128 (далі - Порядок №1128).
Пунктом 2 Порядку №1128 визначено, що розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін'юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом. Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком.
Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін'юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін'юстом. Склад колегій затверджується Мін'юстом чи відповідним територіальним органом.
Відповідно до п.10 Порядку №1128 для забезпечення можливості участі у колегіальному розгляді скарги у сфері державної реєстрації скаржника, державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів (далі - заінтересовані особи), або надання зазначеними особами письмових пояснень по суті скарги Мін'юст чи відповідний територіальний орган не пізніше ніж за два дні, а під час воєнного стану - за 15 днів до дня засідання колегії забезпечує оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті інформації про дату, час і місце такого засідання, а під час воєнного стану - про дату засідання, та додатково повідомляє зазначену інформацію заінтересованим особам засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).
Інформація про дату, час і місце засідання колегії, що проводиться після відкладення розгляду скарги або для повторного розгляду скарги у визначених законодавством випадках, не оприлюднюється, якщо колегією не прийнято рішення про інше.
Відсутність заінтересованих осіб під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.
Розгляд скарг у сфері державної реєстрації колегіально під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", проводиться з урахуванням обмежень, встановлених відповідним рішенням Кабінету Міністрів України.
Розгляд скарг у сфері державної реєстрації під час дії воєнного стану проводиться без участі заінтересованих осіб.
Отже, при розгляді скарги поданої у сфері державної реєстрації у обов'язковому порядку повідомляються державний реєстратор, а також інші заінтересовані особи, для забезпечення можливості подання особами письмових пояснень по суті скарги, при цьому розгляд скарг у сфері державної реєстрації під час дії воєнного стану проводиться без участі заінтересованих осіб.
Судом першої інстанції встановлено, що підтвердження відомостей щодо належного повідомлення про наявність скарги та можливість подати письмові пояснення щодо такої скарги, як заінтересованої особи, якої безпосередньо стосувалися спірні правовідносини, в матеріалах справи міститься телефонограма (складена головним спеціалістом відділу інформаційно-технологічного забезпечення діяльності Колегії Демченко М.О. 04.06.2024 о 14:48, за номером телефону: 068-743-84-34). За змістом телефонограми, ОСОБА_1 повідомлено про дату розгляду Колегією скарги Житомирської міської ради №36/1270 від 25.03.2024.
За приписами ч.1 ст.37 Закону №1952-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав, а також дії, пов'язані з автоматичною державною реєстрацією прав, можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України або до суду. Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до суду.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.37 Закону №1952-IV Міністерство юстиції України розглядає скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав.
Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів особою, права якої порушено, протягом двох місяців з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав. Поновлення строку подання скарги не допускається (ч.3 ст.37 Закон №1952-IV).
Згідно з ч.5 ст.37 Закону №1952-IV скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав, повідомлення державних реєстраторів про виявлені ними факти використання їх ідентифікаторів доступу до Державного реєстру прав іншими особами розглядаються у строк не більше одного місяця з дня їх надходження.
У разі якщо в місячний строк розгляд скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав, повідомлення державного реєстратора про виявлений ним факт використання його ідентифікаторів доступу до Державного реєстру прав іншими особами провести неможливо, Міністерство юстиції України, його територіальні органи встановлюють необхідний строк для її розгляду, про що повідомляється особі, яка подала скаргу. При цьому загальний строк для вирішення питань, порушених у скарзі, не може перевищувати 45 днів.
Відповідно до ч.7 ст.37 Закону №1952-IV за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають одне з таких мотивованих рішень, яке не пізніше наступного робочого дня з дня його прийняття розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України чи відповідного територіального органу:
- про задоволення скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав);
- про відмову в задоволенні скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав);
- про залишення скарги без розгляду по суті.
Міністерство юстиції України, його територіальні органи залишають скаргу на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав без розгляду по суті, якщо:
1) встановлений цим Законом для подання скарги строк сплив до дня її подання;
2) Міністерством юстиції України, його територіальним органом за результатами розгляду скарги з такого самого питання вже приймалося рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні;
3) наявна інформація про відкрите за заявою скаржника судове провадження, предметом якого є оскарження тих самих рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав;
4) скаргу подано особою, права якої у зв'язку з оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю у сфері державної реєстрації прав не порушено;
5) скаргу подано особою, яка не має на це повноважень;
6) скаржником подано до Міністерства юстиції України, його територіального органу заяву про залишення скарги без розгляду;
7) набрало законної сили судове рішення, яким оскаржуване рішення скасовано або оскаржувані дії, бездіяльність у сфері державної реєстрації прав визнані вчиненими з порушенням цього Закону та анульовані;
8) скаргу подано на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав, що прийняті, вчинені до 1 січня 2016 року.
Підстави для визнання прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав передбачені ст.37 Закон №1952-IV.
Відповідно до пунктів 13 Порядку №1158 за результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально колегія формує висновок про те, чи:
1) встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту;
2) підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов'язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін'юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом.
Пунктом 14 Порядку №1158 визначено, що за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін'юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом.
Рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні, висновок колегії (у разі розгляду скарг у сфері державної реєстрації колегіально) або їх засвідчені копії розміщуються на офіційному веб-сайті Мін'юсту чи відповідного територіального органу не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після прийняття рішення Мін'юстом чи відповідним територіальним органом.
Судом встановлено, що скаргу Житомирська міська рада подала 25.03.2024 до відповідача і в ній вказала, що 25.01.2024 отримала ухвалу суду в справі №240/754/24 зі змісту якої довідалась про реєстрацію 14.11.2023 ОСОБА_1 за собою права власності щодо господарської будівлі літ. А, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, позивач надав суду довідку про доставку електронного листа в якій зазначено, що ухвала Житомирського окружного адміністративного суду від 17.01.2024 у справі №240/754/24 надіслана Житомирській міській раді в електронний кабінет 19.01.2024 о 5 год. 33 хв.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що Міністерство юстиції України мало залишити скаргу Житомирської міської ради без розгляду по суті, так як встановлений цим Законом для подання скарги двомісячний строк сплив до дня її подання.
Крім того, суд вірно зазначив, що строк для прийняття рішення за результатами розгляду скарги обмежений, тобто не може перевищувати 45 днів.
За дослідженими матеріалами справи відслідковується, що колегією Мін'юсту під час прийняття оскаржуваного наказу порушено максимально встановлений 45 денний строк розгляду скарги, встановлений положеннями Закону №1952-IV та Порядком №1128.
Як свідчать матеріали справи, скарга у сфері державної реєстрації на рішення державного реєстратора №36/1270 від 25.03.2024, зареєстрована у Міністерстві юстиції України 01.04.2024 за №СК-1936/24, отже останнім днем розгляду скарги, враховуючи максимальний строк розгляду скарги, мав бути 16.05.2024, а не 01.07.2024.
Порушення строку розгляду скарги Колегією, у сукупності суд оцінює, як підставу для скасування наказу Міністерства юстиції з розгляду скарги у сфері державної реєстрації.
Встановлені обставини справи свідчать про процедурні порушення розгляду скарг у сфері державної реєстрації, допущення яких обумовлюють наявність достатніх і необхідних правових підстав для визнання протиправним та скасування оспорюваного наказу.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду, що під час розгляду скарги відповідачем порушено процедуру розгляду скарг у сфері державної реєстрації, а саме: вимоги Порядку №1128 та Закону №1952-IV, що є підставою для його скасування.
Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. При вирішенні даного публічно-правового спору, суд правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку і, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Щодо інших доводів скаржника, колегія суддів зазначає, що у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року, в межах доводів апеляційної скарги відповідача відповідає.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний суд вважає, що Житомирський окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сторчак В. Ю.
Судді Граб Л.С. Матохнюк Д.Б.