Справа № 560/14120/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Михайлов О.О.
Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.
20 січня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Смілянця Е. С.,
представника позивача: Чернікова Д.Ю.,
представника відповідача: Михно А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
позивач, ОСОБА_1 , звернувся в суд із позовом до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , в якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_1 в межах їх компетенції щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди у збільшеному розмірі до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року за періоди: з 09.11.2023 по 09.04.2024, з 23.04.2024 по 26.07.2024.
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 та військову частину НОМЕР_1 в межах їх компетенції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду у збільшеному розмірі до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року за періоди: з 09.11.2023 по 09.04.2024, з 23.04.2024 по 26.07.2024, з урахуванням раніше виплачених сум.
Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 03.12.2024 позов задовольнив частково.
Визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди у збільшеному розмірі до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року за періоди: з 09.11.2023 по 09.04.2024, з 23.04.2024 по 26.07.2024.
Зобов'язав військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду у збільшеному розмірі до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року за періоди: з 09.11.2023 по 09.04.2024, з 23.04.2024 по 26.07.2024, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні інших вимог - відмовив.
Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 18 березня 2025 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задовольнив повністю. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року скасував. Ухвалив нову постанову, якою в задоволенні позову - відмовив.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановою від 02.10.2025 постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2025 року скасував, а справу № 560/14120/24 направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 28.11.2025 призначив справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні. Витребував у військової частини НОМЕР_2 накази, розпорядження, журнали бойових дій, які стали передумовою для видачі довідки військової частини НОМЕР_2 від 26 липня 2024 року № 2049, а також документи, які містять інформацію про те, які саме завдання, за якою посадою і де виконував військовослужбовець ОСОБА_1 у спірні періоди та чим це підтверджується.
В додаткових поясненнях до апеляційної скарги представник відповідача зазначає, що на підставі директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 31.10.2024р. №Д-321/101/дск «Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України в 2024 році», директиви командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № Д-61/ДСК від 31.10.2024 та наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №1722 від 02.11.2024, до 31.12.2024 було проведено заходи по переформуванню військової частини НОМЕР_2 у військову частину НОМЕР_1 (копія витягу з наказу №1722 від 02.11.2024 додається). Тобто, військова частина НОМЕР_2 увійшла до складу військової частини НОМЕР_1 , умовне найменування - військова частина НОМЕР_2 , анульоване.
Крім того, звертає увагу апеляційного суду, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 06.06.2024 у справі №400/1217/23, необхідною та ключовою умовою для отримання додаткової винагороди в розмірі до 100 000 грн. є не лише перебування військовослужбовця в районах проведення воєнних (бойових) дій, а саме взяття безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, що підтверджується відповідними документами (доказами).
Позивач клопотав про повторне витребовування доказів та зазначає, що замість надання первинних документів обліку бойової роботи - журналів бойових дій, бойових наказів, бойових розпоряджень, донесень, карт бойових дій та інших службових документів - відповідач обмежився поданням вибіркових, фрагментарних матеріалів, які не дозволяють ані суду, ані сторонам здійснити повну та об'єктивну перевірку обставин безпосередньої участі позивача у бойових діях (заходах).
В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 проходить службу на посаді заступника командира батальйону (з артилерії) військової частини НОМЕР_2 .
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 №478 від 04.12.2023 позивача було внесено до списку особового складу частини на виплату додаткової винагороди за листопад 2023 року у розмірі 30 000,00 грн за період з 01.11.2023 по 10.11.2023 (Додаток 1) та до списку особового складу частини на виплату додаткової винагороди за листопад 2023 року у розмірі 50 000,00 грн за період з 11.11.2023 по 30.11.2023 (Додаток 2).
Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 №6 від 01.01.2024 позивача було внесено до списку особового складу частини на виплату додаткової винагороди за грудень 2023 року у розмірі 50 000,00 грн за період з 01.12.2023 по 31.12.2023 (Додаток 2).
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 №89 від 01.02.2024 позивача було внесено до списку особового складу частини на виплату додаткової винагороди за січень 2024 року у розмірі 50 000,00 грн за період з 01.01.2024 по 31.01.2024 (Додаток 2).
Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 №134 від 01.03.2024 позивача було внесено до списку особового складу частини на виплату додаткової винагороди за лютий 2024 року у розмірі 50 000,00 грн за період з 01.02.2024 по 29.02.2024 (Додаток 2).
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 №178 від 01.04.2024 позивача було внесено до списку особового складу частини на виплату додаткової винагороди за березень 2024 року у розмірі 100 000,00 грн за період з 01.03.2024 по 29.02.2024 (Додаток 1). Підстава: БН 61 осб 44 омбр від 11.11.2023 №12/дск, БР №109/дск від 01.03.2024. Журнал бойових дій 61 осб.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) №203 від 23.04.2024 «Про виплату додаткової грошової винагороди в розмірі 100 000 гривень за період з 11.11.2023 по 29.02.2024» наказано: «Виплатити особовому складу військової частини НОМЕР_2 за період безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави агресора, у період здійснення зазначених заходів та виконання бойових (спеціальних) завдань додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн. 00 коп. у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, відповідно до Додатку 1 до цього наказу».
Згідно з Додатком 1 до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 23 квітня 2024 року № 203 періоди безпосередньої участі майора ОСОБА_1 : 11.11.2023 - 30.11.2023; 01.12.2023 - 31.12.2023; 01.01.2024 - 31.01.2024; 01.02.2024 - 29.02.2024.
Підставою слугували: БН 61 осб 44 омбр від 11.11.2023 №12/дск, БН 61 осб 44 омбр №691/дск від 11.11.2023, БН 61 осб 44 омбр №745/дск від 01.12.2023, БН 61 осб 44 омбр №1/дск від 01.01.2024, БН 61 осб НОМЕР_3 омбр №64/дск від 01.02.2024.
Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 №215 від 01.05.2024 позивача було внесено до списку особового складу частини на виплату додаткової винагороди за квітень 2024 року у розмірі 100 000,00 грн за період з 01.04.2024 по 09.04.2024, з 22.04.2024 по 30.04.2024 (Додаток 1). Підстава: БН 61 осб 44 омбр від 01.04.2024 №13/дск, БН 61 осб 44 омбр від 14.04.2024 №14/дск, БР №142/дск від 01.04.2024, Журнал бойових дій 61 осб.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 №236 від 01.06.2024 позивача було внесено до списку особового складу частини на виплату додаткової винагороди за травень 2024 року у розмірі 100 000,00 грн за період з 01.05.2024 по 31.05.2024, (Додаток 1). Підстава: БН 61 осб 44 омбр від 01.04.2024 №13/дск, БН 61 осб 44 омбр від 14.04.2024 №14/дск, БН 61 осб 44 омбр від 23.05.2024 №15/дск, БН 61 осб 44 омбр від 31.05.2024 №16/дск, БР 61 осб 44 омбр №187/дск; від 01.05.2024 Журнал бойових дій 61 осб.
Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 №281 від 01.07.2024 позивача було внесено до списку особового складу частини на виплату додаткової винагороди за червень 2024 року у розмірі 100 000,00 грн за період з 01.06.2024 по 30.06.2024, (Додаток 1). Підстава: БН 61 осб 44 омбр від 01.04.2024 №13/дск, БН 61 осб 44 омбр від 14.04.2024 №14/дск, БН 61 осб 44 омбр від 23.05.2024 №15/дск, БН 61 осб 44 омбр від 31.05.2024 №16/дск, БР 61 осб 44 омбр №255/дск; від 01.06.2024. Журнал бойових дій 61 осб.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 №381 від 01.08.2024 позивача було внесено до списку особового складу частини на виплату додаткової винагороди за липень 2024 року у розмірі 100 000,00 грн за період з 01.07.2024 по 31.07.2024, (Додаток 1). Підстава: БН 61 осб 44 омбр від 14.07.2024 №17/дск, БН 61 осб 44 омбр від 19.07.2024 №18/дск, БН 61 осб 44 омбр від 21.07.2024 №19/дск, БР 61 осб 44 омбр №314/дск, від 01.07.2024 Журнали бойових дій 61 осб.
Адвокатом Тоботою Юлією в інтересах позивача 02.08.2024 подано адвокатський запит до військової частини НОМЕР_1 та Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з проханням:
1. Надати належним чином оформлені виписки з наказів стосовно нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за період участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в періоди з 09.11.2023р. по 09.04.2024р., з 23.04.2024р. по 26.07.2024р з розрахунку 100 000 грн на місяць прямо передбаченої Постановою №168.
2. Вказати причину, на підставі якої не відбулося нарахування виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за період участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в періоди з 09.11.2023р. по 09.04.2024р., з 23.04.2024р. по 26.07.2024р з розрахунку 100 000 грн на місяць прямо передбаченої Постановою №168.
За результатами звернення надано відповідь на адвокатський запит від 29.08.2024 за вих. №8642/94 у якому зазначено: «Щодо причин, на підставі яких не відбулися нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за період участі у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в періоди з 09.11.2023 по 09.04.2024, з 23.04.2024 по 26.07.2024 з розрахунку 100 000 грн на місяць прямо передбаченої Постановою № 168 повідомляємо, що документи які підтверджують безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів ОСОБА_1 , відсутні».
Позивач вважає протиправною невиплату збільшеної додаткової винагороди, згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року №168 за період з 09.11.2023 по 09.04.2024 та з 23.04.2024 по 26.07.2024, а тому звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Так, за змістом частин 1-3 статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (Закон - № 2232-XII), захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає у тому числі проходження військової служби.
Статтею 2 Закону № 2232-XII встановлено, що проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Положеннями статті 3 Закону № 2232-XII передбачено, що правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно приписів пунктів 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Згідно з Інструкцією "Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України", затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 25 червня 2018 року № 558, грошове забезпечення означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії), одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168).
Зокрема, пунктом п.1-1 Постанови №168 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період воєнного стану: військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), виплачується додаткова винагорода у розмірі 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань відповідно до умов, визначених Міністерством оборони;
військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.
За приписами п. 1-2 Постанови № 168 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затверджений Наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260 (далі - Порядок № 260).
Наказом Міністерства оборони України № 44 від 25.01.2023 внесені зміни до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, шляхом доповнення Порядку новим розділом № XXXIV «Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану».
Відповідно до п. 2 розділу № XXXIV Порядку № 260 на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:
100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах).
Я вірно зазначає суд першої інстанції, доказів протиправності наказів командира військової частини НОМЕР_2 №178 від 01.04.2024, №203 від 23.04.2024, №215 від 01.05.2024, №236 від 01.06.2024, №281 від 01.07.2024 , №381 від 01.08.2024 суду не надано.
Зазначені докази суду апеляційної інстанції також не надано.
Якщо позивач упродовж періоду, щодо якого виник спір, проходив військову службу, але не виконував бойових чи інших завдань, які в розумінні пункту 1 постанови № 168 дають підстави для виплати додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн розмірі, важливо установити, які саме завдання він виконував і де проходив службу. Ці обставини є ключовими для правильного вирішення спору і не можуть бути проігноровані (подібні висновки викладено також у постановах Верховного Суду від 22.11.2023 у справі № 520/690/23, від 05.06.2024 у справі № 200/660/23 та багатьох інших).
На запит суду апеляційної інстанції про надання інформації представник відповідача зазначає, що бойові завдання у військових частинах ставляться та результати їх виконання фіксуються відносно військових підрозділів (батальйону, роти, дивізіону, батареї тощо) в цілому, а не щодо кожного окремого військовослужбовця особисто. Тобто, в таких документах відсутнє зазначення ідентифікуючих даних стосовно конкретних військовослужбовців та конкретного їх місця перебування чи пересування у місцях розташування сил та засобів військової частини. Зазначення ідентифікуючих даних конкретних військовослужбовців в таких документах не передбачено керівними документами, окрім випадків, коли військовослужбовець виконує окреме спеціальне завдання (наприклад, у складі розвідувальної групи), що оформлюється окремим розпорядженням. Відомості про залучення позивача у спірний період до виконання таких окремих завдань не встановлені.
Додатково звертає увагу апеляційного суду, що відповідно до ст. 35 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, наказ можна віддавати одному чи групі військовослужбовців усно або письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв'язку. Таким чином, законодавство не вимагає суцільної письмової фіксації всіх наказів та розпоряджень тактичного рівня. Із наявних у апелянта архівних матеріалів колишньої військової частини НОМЕР_2 вдалося віднайти один запис в журналі бойових дій за 23.11.2023 (копія додається), в якому чітко зазначено, про завдання заступнику командира батальйону (ЗКБ) з артилерії - постійно підтримувати взаємодію з командирами артилерійських підрозділів, які підтримують батальйон.
Колегія суддів також враховує правову позицію Верховного Суду, сформованою, зокрема, у постановах від 27.03.2025 у справі № 340/3094/24, від 27.03.2025 у справі № 340/3094/24, від 02.10.2025 у справі № 560/14120/24 та від 27.11.2025 у справі № 280/11142/24, згідно якої статус території як активної зони бойових дій або зони можливих бойових дій не має визначального значення під час розгляду питання про право військовослужбовця на додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168. Як уже неодноразово наголошувалося Верховним Судом, ключовим є встановлення факту підтвердження його безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки, відсічі і стримування збройної агресії . Невключення території до переліку районів ведення бойових дій саме по собі не є підставою для відмови у виплаті додаткової винагороди, оскільки визначальним є документально підтверджений факт безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або виконанні завдань, пов'язаних із забезпеченням національної безпеки.
Держава не може відмовити особі у виплатах, якщо існують чинні законодавчі норми, які передбачають такі виплати, а особа відповідає умовам, що висуваються цими нормами для проведення таких виплат. Для цього суди мають перевірити чи існують норми, які передбачають виплату, а також чи відповідає особа умовам, для проведення таких виплат.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції приходить до обґрунтованого висновку, що позивач мав право на виплату збільшеної додаткової винагороди, згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року №168 за період з 09.11.2023 по 09.04.2024 та з 23.04.2024 по 26.07.2024, відтак позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Також, колегія суддів зазначає, що відсутність чіткої відповіді відповідача, які саме завдання, за якою посадою і де виконував військовослужбовець ОСОБА_1 у спірні періоди та чим це підтверджується, є більше наслідком власної організації ведення службової документації відповідача, ризик якої не може і не повинен покладатися на військовослужбовця.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 21 січня 2026 року.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.