Ухвала від 20.01.2026 по справі 240/25383/25

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

Справа № 240/25383/25

20 січня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Шидловського В.Б.

суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М.

перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2025 року позовну заяву в частині позовних вимог за період з 01.02.2023 по 02.05.2025 - залишено без розгляду.

Не погодившись із судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

Встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам ст.296 КАС України, Сьомим апеляційним адміністративним судом відповідно до ухвали від 22 грудня 2025 року залишено апеляційну скаргу ОСОБА_1 без руху. При цьому особі, яка подала апеляційну скаргу, запропоновано в строк до 05 днів усунути недоліки апеляційної скарги.

25 грудня 2025 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання клопотання про відстрочення сплати судового збору. Зазначене клопотання мотивоване тим, що позивач є пенсіонером, якому на момент подачі апеляційної скарги, виповнилось 56 років, та не має іншого доходу окрім пенсії, розмір якої станом на 01.12.2025 року складає 12953,72 грн щомісячно. У свою чергу, за подання апеляційної скарги належить сплатити судовий збір у сумі 3028 грн., що становить приблизно 33% від розміру її пенсії, що є предметом оскарження.

Ухвалою суду від 05 січня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, продовжено ОСОБА_1 термін для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом сплати судового збору на 05 днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

12 січня 2026 року до суду надійшло клопотання від позивача звільнення від сплати судового збору. До вказаного клопотання позивачем долучено довідку про доходи з органів Державної податкової служби України, в якій вказано про відсутність доходів з грудня 2024 року по грудень 2025 року.

Ухвалою суду від 13 січня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, продовжено ОСОБА_1 термін для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом сплати судового збору на 03 днів з моменту отримання копії цієї ухвали. Також роз'яснено особі, яка подала апеляційну скаргу, що в разі не усунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, апеляційну скаргу буде повернуто.

14 січня 2026 року до суду повторно надійшло клопотання від представника позивача про звільнення від сплати судового збору на підставі ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", яке обґрунтоване тим, що за подання апеляційної скарги належить сплатити судовий збір у сумі 3028 грн., що становить приблизно 40% від розміру його пенсії, згідно з розрахунком пенсії станом на 01.12.2025 року.

Суд апеляційної інстанції вважає, що клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Згідно з положеннями статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У відповідності до положень статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Тобто, заявляючи клопотання про звільнення від сплати судового збору така особа повинна надати докази в підтвердження неможливості сплати судового збору чи в підтвердження того, що така сплата судового збору може позбавити цю особу фінансової можливості на отримання життєво необхідних потреб.

При цьому, обов'язок підтвердження наявності обставин тяжкого майнового стану особи, яка звертається до суду з позовом або апеляційною скаргою, та наявності в неї підстав для звільнення від сплати судового збору покладається на виключно на таку особу.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що станом на 01.12.2025 року розмір пенсії позивача становить 12953,72 грн., однак на виконання вимог ухвали суду від 13.01.2026 позивачем так і не долучено доказів на підтвердження факту скрутного матеріального становища скаржника станом на час подання апеляційної скарги чи факт того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, оскільки відомості щодо розміру пенсії позивача за попередній календарний рік так і не подано.

При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що додана скаржником довідка про відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків не може свідчити, що позивач не має інших джерел для існування та забезпечення своїх потреб - зокрема для сплати судового збору (вклади, нерухоме та рухоме майно з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини, тощо), оскільки у вказаній довідці відсутні відомості про розмір пенсії, яку позивач безперечно отримує.

Також заявником не надано й документів на підтвердження того, що він має статус малозабезпеченої особи, дохід якої є нижчим від прожиткового мінімуму, що могло б беззаперечно свідчити про скрутне матеріальне становище заявника.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов'язків, передбачених законами України, у зв'язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.

Оскільки за змістом статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено можливість звільнити від сплати судового збору виключно з урахуванням майнового стану особи, а позивачем не надано в повній мірі доказів на підтвердження скрутного майнового стану, то станом на 20 січня 2026 року скаржником вимогу про усунення недоліків апеляційної скарги у визначений судом строк не виконано.

Згідно з ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.

Керуючись ст.ст.169, 296, 298, 325, 328, 329 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

2. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії повернути особі, яка її подала.

3. Копію ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

4. Копію ухвали про повернення апеляційної скарги надіслати учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач Шидловський В.Б.

Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.

Попередній документ
133463164
Наступний документ
133463166
Інформація про рішення:
№ рішення: 133463165
№ справи: 240/25383/25
Дата рішення: 20.01.2026
Дата публікації: 23.01.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (20.01.2026)
Дата надходження: 05.11.2025
Предмет позову: визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії