Справа № 120/14814/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Бошкова Ю.М.
Суддя-доповідач - Біла Л.М.
21 січня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Моніча Б.С. Гонтарука В. М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Смак Ланів" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Смак Ланів" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області та до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 14 травня 2025 року позов задоволено.
Суд визнав протиправним та скасував рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11665857/45406607 від 21.08.2024 та зобов'язав Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 28.06.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю "Смак Ланів" датою їх подання.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - ГУ ДПС у Вінницькій області, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
Апеляційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Разом з тим, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не в повній мірі надано оцінку матеріалам справи та доводам відповідачів.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступні обставини.
Між ТОВ «ПОДІЛЬСЬКИЙ КРАЙ» та Позивачем укладено договір оренди № 03/06-2024 від 03.06.2024, відповідно до умов якого ТОВ «ПОДІЛЬСЬКИЙ КРАЙ» передано орендарю у строкове платне користування виробничий корпус під літерою Д1, виробничий корпус під літерою Г1 та адміністративну будівлю під літерою Ж2, загальною площею 4 044,5 кв.м., які надалі разом іменуються «Об'єкт оренди» та знаходяться за адресою: м. Ладижин, вул. Промислова, 15, для ведення Позивачем господарської діяльності.
03.06.2024 між Позивачем та ПП «БТУ Центр» укладено договір суборенди № 03-06/2024. Відповідно до умов договору Позивачем передано суборендарю у строкове платне користування частину виробничого корпусу під літерою Г1 площею 543,80 кв.м. та частину виробничого корпусу під літерою Д1 площею 613,90 кв. м., які надалі разом іменуються «Об'єкт оренди» та знаходяться за адресою: м. Ладижин, вул. Промислова, 15. Загальна площа Об'єкту оренди становить 1157,70 кв. м., для ведення господарської діяльності.
На виконання вимог Податкового кодексу України Позивачем виписана податкова накладна № 1 від 28.06.2024 за послуги суборенди нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Ладижин, вул. Промислова, 15 за червень 2024, на загальну суму 180 000,00 грн. з ПДВ.
16.07.2024 документ прийнято та збережено, реєстрація зупинена, що підтверджується квитанцією від 17.07.2024.
За змістом квитанції, відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної від 28.06.2024 № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена «обсяг постачання товару/послуг 68.20, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуг та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій Порядку» та запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрації Податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
05.08.2024 Позивачем подано Повідомлення про подання пояснень щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено та надано копії документів, що підтверджується квитанцією №2 від 06.08.2024 та листом від 05.08.2024 № 01/05-08.
За результатом розгляду наданих документів контролюючим органом надіслано Повідомлення № 11614232/45406607 про надання додаткових документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної. Зокрема, платнику податків зазначено про необхідність надання актів прийому передачі майна в оренду з орендодавцем і суборендарем, актів звірки взаєморозрахунків.
15.08.2024 на виконання зазначеного вище Повідомлення Позивачем листом № 01/15-08 надано пояснення та копії усіх необхідних документів (а.с. 38-41).
Натомість, 21.08.2024 відповідачем винесено рішення № 11665857/45406607, відповідно якого відмовлено в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних в зв'язку з ненаданням додаткових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, реєстрацію якої зупинено.
27.08.2024 на виконання умов ст. 56 ПК України, позивачем оскаржено рішення 11665857/45406607 від 21.08.2024 в адміністративному порядку до контролюючого органу вищого рівня.
За результатами розгляду скарги, 04.09.2024 ДПС України винесено рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/рахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від № 57384/45406607/2 про залишення скарги без задоволення, а рішення комісії Відповідача 1 без змін.
Відтак, незгода позивача із рішенням контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної спонукала його звернутися до суду із цим адміністративним позовом.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, не надали суду доказів на підтвердження правомірності рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, оскільки обставин, які б унеможливлювали її реєстрацію в реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування датою її подання на реєстрацію судом не встановлено.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Абзацом 1 пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Положеннями пункту 201.7 статті 201 цього Кодексу, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Згідно із пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Пунктами 13, 15 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначеної норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року №1165 (набрала чинності 01 лютого 2020 року), якою серед іншого затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).
Відповідно до пункту 4 вказаного Порядку, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
За приписами пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.
Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Як встановлено з матеріалів справи, оскаржуване рішення про відмову в реєстрації ПН зумовлено виключно не наданням платником на вимогу податкового органу додаткових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній.
Надаючи оцінку вказаному судова колегія відзначає, що відповідно до квитанції про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну № 1 від 28.06.2024 було прийнято, однак її реєстрацію зупинено. У повідомленні контролюючого органу позивачу було запропоновано надати письмові пояснення та копії документів, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію зазначеної податкової накладної.
Позивач з метою реєстрації податкової накладної №1 від 28.06.2024 у ЄРПН надіслав комісії ГУ ДПС пояснення та необхідні документи, що стосуються відповідної господарської операції.
За результатом розгляду наданих документів контролюючим органом надіслано Повідомлення № 11614232/45406607 про надання додаткових документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної. Зокрема, платнику податків зазначено про необхідність надання актів прийому передачі майна в оренду з орендодавцем і суборендарем, актів звірки взаєморозрахунків.
15.08.2024 на виконання зазначеного вище Повідомлення Позивачем листом № 01/15-08 надано пояснення та копії усіх необхідних документів, в тому рахунку і копії актів прийому передачі майна в оренду з орендодавцем і суборендарем та актів звірки взаєморозрахунків (а.с. 38-41).
Разом із тим, контролюючий орган конкретно не зазначив в чому дійсно полягають недоліки та порушення при поданні на реєстрацію податкової накладної, не наведено жодного порушення норм матеріального права і яку конкретно інформацію, зазначену в ПН/РК необхідно підтвердити та які конкретно необхідно подати пояснення та копії яких документів.
До того ж, графа "Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)" спірного рішення жодної інформації (документи) також не містить.
Суд першої інстанції надав правильну оцінку первинним документам, що були надані позивачем як на вимогу податкового органу, так і до матеріалів справи.
Наразі, судова колегія погоджується з позицією суду першої інстанції, що позивач на підтвердження фактичного постачання товару, його оплати та правомірності складання податкової накладної надав необхідний пакет документів, передбачених п. 5 Порядку №520, що виключає можливість висновку про невизначеність податкових зобов'язань та свідчить про протиправність оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Водночас, реальність здійснення господарської операції може бути досліджена під час здійснення податкового контролю, зокрема, шляхом проведення відповідних перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законом.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, надавши належну оцінку наявним у справі доказам, дійшов правильного висновку про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача у частині визнання протиправними та скасування рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну датою її фактичного подання, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, надані позивачем документи були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 1 від 28.06.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її фактичного подання на реєстрацію.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, понесених позивачем в зв'язку з апеляційним розглядом даної справи, колегія суддів враховує наступне.
Статтею 132 КАС встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до статті 134 КАС витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з частиною сьомою статті 139 КАС розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Отже, документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
На підтвердження витрат на правову допомогу позивач надав копії: договору про надання правової допомоги №1 від 09.10.2024; Додаткової угоди № 2 від 24.09.2025 року до Договору №1 від 09.10.2024 року; акту надання послуг №2 від 24.09.2025; детального опису наданих послуг з розрахунком гонорару від 24.09.2025 року; ордеру серії АО №119556.
Відповідно до умов договору від 09.10.2024 року, укладеного між позивачем та адвокатом Мельничуком С.О., адвокат зобов'язується за завданням клієнта надати останньому правову допомогу, а клієнт зобов'язується оплатити надання послуг та фактичні витрати адвоката, необхідні для виконання даного договору.
Відповідно до пункту 3.2 договору розмір гонорару та порядок його оплати визначається сторонами у Додатковій угоді до цього договору
Пунктом 1 Додаткової угоди №2 від 24.09.2025 року сторони погодили, що розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокату становить 4000 грн.
Відповідно до Детального опису наданих послуг від 24.09.2025 року клієнту надано такі юридичні послуги:
1) консультація клієнта щодо подачі відповіді на апеляційну скаргу;
2) підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу.
Загальна вартість послуг (виконаних робіт) складає фіксований розмір - 4000,00 грн.
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи у суді апеляційної інстанції, суд повинен врахувати критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 04.02.2020 у справі №280/1765/19.
Врахувавши складність справи, обсяг та якість виконаних адвокатом робіт, витрачений час, значення цієї справи для осіб, які є іншими сторонами у справі, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені витрати є необгрунтованими та неспівмірними із складністю цієї справи.
На переконання колегії суддів, позивачем безпідставно заявлено до відшкодування витрати по професійній правничій допомозі в розмірі 4000 грн, що мають стягуватися з відповідачів за надання послуг на стадії апеляційного супроводження справи, оскільки адвокат, який надавав правничі послуги не змінювався з моменту звернення позивача до суду з даним позовом, позиція сторін йому була відома і не потребувала додаткового чи повторного вивчення. Обставини справи, законодавство, що регулює спірне питання також були відомі.
Наведене свідчить, що підготовка до апеляційного розгляду у даній справі, на стадії апеляційного оскарження не потребувала від адвоката великого обсягу аналітичної роботи.
Таким чином враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте на користь позивача, нескладність справи, наявність сталої судової практики, колегія суддів вважає, що сума витрат вказана заявником є завищеною, а відтак, на засадах співмірності та справедливості на користь позивача підлягає стягненню 2000,00 грн. понесених судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про стягнення з Головного управління ДПС у Вінницькій області відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 травня 2025 року - без змін.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ ВП 44069150, 21001, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Смак Ланів" (код ЄДРПОУ 45406607, 24321, Вінницька область, м. Ладижин, вул.Промислова, 15) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Біла Л.М.
Судді Моніч Б.С. Гонтарук В. М.