Справа № 120/530/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Крапівницька Н. Л.
Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.
20 січня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Білої Л.М. Матохнюка Д.Б. ,
секретар судового засідання: Роїк Т. С.,
за участю:
представника позивача: Коновалової Анни Павлівни
представників відповідача: Зайцевої Анни Михайлівни, Лаштабенко Тетяни Юріївни
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛЬВІЯЛАТІНВЕСТ" до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
22 грудня 2025 року, 09 січня 2026 року до суду від позивача надійшли додаткові пояснення.
Представники відповідача вимоги апеляційної скарги підтримали, просили суд її задовольнити.
Представник позивача щодо задоволення апеляційної скарги заперечувала, просила суд відмовити в її задоволенні.
Під час розгляду справи в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні, після судових дебатів, колегія суддів дійшла до висновку про перехід до стадії ухвалення та проголошення судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що ТОВ "ОЛЬВІЯЛАТІНВЕСТ" зареєстровано юридичною особою, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Основним видом діяльності ТОВ "ОЛЬВІЯЛАТІНВЕСТ" є змішане сільське господарство, іншими видами діяльності є, зокрема, вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, післяурожайна діяльність, оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Учасником цього товариства з найбільшою часткою у розмірі 99,99% є Приватне аграрно-орендне підприємство «ЗОРЯ».
Позивач входить до складу транснаціональної інвестиційної групи NCH, яка включає, зокрема, компанію "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" (компанія "ATS AGRIBUSINESS INVESTMENTS LIMITED"); компанію "АМАРІСТА ЛІМІТЕД" (компанія "AMARISTA LIMITED; компанію "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" (компанія "AGROPROSPERIS 2 LIMITED").
21 грудня 2007 року Позивач та компанія "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" уклали кредитний договір № OLV-1/07 згідно з пп. 1.1-1.3 якого Кредитор (компанія "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД") передає Позичальнику (Позивач) у тимчасове користування грошові кошти, які у подальшому називаються "Кредит", для поповнення обігових коштів Позичальника, а також для налагодження фінансово-господарської діяльності Позичальника, а Позичальник зобов'язується використати Кредит для поповнення своїх обігових коштів та налагодження своєї фінансово-господарської діяльності, повернути Кредитору на умовах цього Договору таку ж суму Кредиту та сплачувати Кредитору проценти за користування Кредитом. Загальна сума Кредиту складає 10 000 000,00 (десять мільйонів) доларів США. Розмір ставки процентів за користування Кредитом складає 11% (одинадцять процентів) річних, виходячи з 365 календарних днів у році".
Згідно п.5.2 цього Договору позичальник повертає кредит Кредитору шляхом банківського переказу із свого поточного рахунку на поточний рахунок Кредитора.
30.12.2008 між компанією "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" (Кредитор) та ТОВ "ОЛЬВІЯЛАТІНВЕСТ" (Позичальник) укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору № OLV-1/07 від 21.12.2007, відповідно до п. 1.2 внесено зміни у п. 1.3 Кредитного договору № OLV-1/07 від 21.12.2007, виклавши його в наступній редакції: «розмір ставки Процентів за користування Кредитом становить 16,4% річних, виходячі з 365 календарних днів у році».
26.03.2009 між компанією "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" (Кредитор) та ТОВ "ОЛЬВІЯЛАТІНВЕСТ" (Позичальник) укладено додаткову угоду №2 до кредитного договору № OLV-1/07 від 21.12.2007, відповідно до п. 1.2 внесено зміни у п. 1.2. Кредитного договору № OLV-1/07 від 21.12.2007, виклавши його в наступній редакції: « загальна сума Кредиту складає 12 100 000, 00 доларів США».
12.09.2012 між компанією "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" (Кредитор) та ТОВ "ОЛЬВІЯЛАТІНВЕСТ" (Позичальник) укладено додаткову угоду №3 до кредитного договору № OLV-1/07 від 21.12.2007, відповідно до п. 1.1 внесено зміни у п. 23.1 ст. 23 Кредитного Договору зміна банківських реквізитів.
30.11.2012 між компанією "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" (Кредитор) та ТОВ "ОЛЬВІЯЛАТІНВЕСТ" (Позичальник) укладено додаткову угоду № 4 до кредитного договору № OLV-1/07 від 21.12.2007, відповідно до п. 1.2. внесено зміни в п. 1.3. Кредитного Договору, виклавши його в наступній редакції: « 1.3. Розмір ставки Процентів за користування Кредитом становить 11% річних, виходячи з 365 календарних днів у році». Відповідно до п. 1.3. внесено зміни в п. 5.1 Кредитного Договору, виклавши його в наступній редакції: «Кінцева дата повернення Загальної Суми Кредиту згідно з цим договором настає 31 грудня 2016 року (Дата завершення). Це означає, що в Дату завершення на банківський рахунок Кредитора одноразовим платежем повинна надійти Загальна Сума Кредиту, яка визначена в п. 1.2 ст. 1 цього Договору».
31.03.2014 між компанією "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" (Кредитор) та ТОВ "ОЛЬВІЯЛАТІНВЕСТ" (Позичальник) укладено додаткову угоду № 5 до кредитного договору № OLV-1/07 від 21.12.2007, відповідно до п. 1.1 цієї угоди, керуючись п. 22.1 ст. 22 Договору Сторони дійшли згоди про внесення змін в ст. 1 Договору, а саме Сторони дійшли взаємної згоди щодо зміни розміру процентної ставки за користування кредитом, у зв'язку з цим п. 1.3 Договору викладено в новій редакції: « п. 1.3 Розмір ставки Процентів за користування Кредитом становить 3% річних, виходячи з 365 календарних днів».
01.12.2016 між компанією "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД", компанією «Амаріста Лімітед» та компанією «АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД» підписано Договір про реструктуризацію.
Відповідно до умов цього Договору «ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД» передає компанії "Амаріста" Договори позики за кредитним портфелем, як компенсацію за викуплені акції компанії "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС". Як наслідок, компанія "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" була замінена на нового кредитора компанію "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД", зареєстровану у Республіці Кіпр.
01.12.2016 між компанією "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД", компанією "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" та позивачем укладено Додаткову угоду № 7 до Договору № OLV-1/07, згідно якої відбулась заміна попереднього кредитора на нового кредитора компанію "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД", зареєстровану у Республіці Кіпр.
22.12.2016 між компанією "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" (Кредитор), ТОВ "ОЛЬВІЯЛАТІНВЕСТ" (Позичальник) та "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" (Новий Кредитор) укладено Додаткову угоду №8 до Кредитного договору № OLV-1/07, якою вирішено зменшити суму кредиту, що надається за Договором до суми фактично наданої Позичальнику на дату укладення цієї Додаткової угоди та викласти п. 1.2 ст. 1 Договору у такі редакції: « 1.2 Загальна сума Кредиту становить 12 099 00, 00 доларів США (Загальна Сума Кредиту).
17.11.2017 між "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" (Кредитор) та ТОВ "ОЛЬВІЯЛАТІНВЕСТ" (Позичальник) укладено Додаткову угоду № 9 до Кредитного договору № OLV-1/07, якою доповнено ст. 1 Договору п. 1.7 наступного змісту: « 1.7 Кредитор підтверджує, що останній є бенефіціарним власником процентного доходу, отримуваного з України. Виданий Кредит профінансовано за рахунок нерозподіленого прибутку та власного капіталу Кредитора. Кредитор не є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) чи тільки посередником відносно такого доходу. Кредитор є безпосереднім отримувачем доходу та має право отримувати вигоду з доходу та визначати його подальшу економічну долю. Не існує договірних, юридичних чи інших зобов'язань з передання отриманих Процентів третім особам. Кредитор є безпосереднім власником права вимоги за цим Договором».
Крім того, 15 лютого 2010 року позивач та компанія "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" уклали договір позики № 1/OLV, згідно з пп. 1.1-1.3 якого Позикодавець (компанія "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД") передає Позичальнику (Позивач) грошові кошти, що надалі іменуються Позика, а Позичальник зобов'язується використовувати Позику для поповнення обігових коштів і налагодження фінансово-господарської діяльності, а також повернути Позикодавцю суму Позики, що надається Позичальнику за цим Договором, і сплачувати Позикодавцю відсотки за користування Позикою. Загальна сума Позики, що надається Позикодавцем Позичальнику, становить 4 600 000,00 (чотири мільйони шістсот тисяч) Доларів США. Розмір ставки Відсотків за користування Позикою становить 10% (десять відсотків) річних, виходячи з 365 календарних днів у році".
Згідно п.5.5 цього Договору Позичальник повертає позику Позикодавцю шляхом банківського переказу із свого поточного рахунку на поточний рахунок Позикодавця.
06.09.2010 між компанією "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" (Позикодавець) та ТОВ "ОЛЬВІЯЛАТІНВЕСТ" (Позичальник) укладено Додаткову угоду №1 до Договору Позики № 1/OLV від 15.02.2010, відповідно до 1. Пункт 1.2 ст. 1 Договору Позики, викласти в наступній редакції: « 1.2 Загальна сума Позики, що надається Позикодавцем Позичальнику становить 7 304 000, 00 доларів США».
01.03.2012 між компанією "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" (Позикодавець) та ТОВ "ОЛЬВІЯЛАТІНВЕСТ" (Позичальник) укладено Додаткову угоду №2 до Договору Позики № 1/OLV від 15.02.2010, з якої слідує, що сторони домовились, що Загальна Сума Позики, що надається становить 8 704 000, 00 доларів США, розмір ставки Відсотків за користування Позикою становить 11% річних, виходячи з 365 календарних днів.
12.09.2012 між компанією "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" (Позикодавець) та ТОВ "ОЛЬВІЯЛАТІНВЕСТ" (Позичальник) укладено Додаткову угоду №3 до Договору Позики № 1/OLV від 15.02.2010, з якої слідує, що сторони домовились, що Загальна Сума Позики, що надається становить 13 704 000, 00 доларів США.
31.03.2014 між компанією "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" (Позикодавець) та ТОВ "ОЛЬВІЯЛАТІНВЕСТ" (Позичальник) укладено Додаткову угоду №4 до Договору Позики № 1/OLV від 15.02.2010, з якої слідує, що розмір ставки Відсотків за користування Позикою становить 3% річних, виходячи з 365 календарних днів.
28.04.2016 між компанією "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" (Позикодавець) та ТОВ "ОЛЬВІЯЛАТІНВЕСТ" (Позичальник) укладено Додаткову угоду №5 до Договору Позики № 1/OLV від 15.02.2010, з якої слідує, що Загальна Сума Позики становить 11 711 695,03 долари США.
01.12.2016 між компанією "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД", ТОВ "ОЛЬВІЯЛАТІНВЕСТ" та компанією "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" укладено Додаткову угоду № 6 до Договору Позики № 1/OLV від 15.02.2010 у зв'язку з зміною позикодавця на нового.
17.11.2017 між "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" (Позикодавець) та ТОВ "ОЛЬВІЯЛАТІНВЕСТ" (Позичальник) укладено Додаткову угоду №7 до Договору Позики № 1/OLV від 15.02.2010, якою доповнено ст. 1 Договору пунктом 1.7 наступного змісту: « 1.7. Позикодавець підтверджує, що останній є бенефіціарним власником процентного доходу отримуваного із України. Видану Позику профінансовано за рахунок нерозподіленого прибутку та власного капіталу Позикодавця. Позикодавець не є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або тільки посередником щодо такого доходу. Позикодавець є безпосереднім отримувачем доходу та має право отримувати вигоду з доходу та визначати його подальшу економічну долю. Не існує договірних, юридичних або інших зобов'язань щодо передачі отриманих Відсотків третім особам. Позикодавець є безпосереднім власником права вимоги за цим Договором».
26.12.2019 між "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" (Позикодавець) та ТОВ "ОЛЬВІЯЛАТІНВЕСТ" (Позичальник) укладено Додаткову угоду №10 до Договору Позики № 1/OLV від 15.02.2010, якою з 01.01.2020 вирішено змінити розмір ставки Відсотків за користування Позикою, розмір ставки відсотків становить 1,5% річних, виходячи з 365 календарних дні.
Так з огляду на укладення 01.12.2016 вищевказаного Договору про реструктуризацію між компанією "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД", компанією "АМАРІСТА ЛІМІТЕД" та компанією "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" компанія "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" була замінена на нового кредитора компанію "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД"15.
Сума Кредиту була збільшена з 4 600 000,00 (чотири мільйони шістсот тисяч) дол. США до 7 304 000,00 (сім мільйонів триста чотири тисячі) дол. США, 8 704 000,00 (вісім мільйонів сімсот чотири тисячі) дол. США, 13 704 000,00 (тринадцять мільйонів сімсот чотири тисячі) дол. США, а потім зменшена до 11 711 695,03 (одинадцять мільйонів сімсот одинадцять тисяч шістсот дев'яносто п'ять дол. США і три центи США), що підтверджується вищевказаними додатковими угодами.
Процентна ставка була збільшена з 10% річних до 11% річних, а потім зменшена до 3% річних, 1,5% річних, що підтверджується вищевказаними додатковими угодами.
Протягом 2017-2020 років позивач здійснював виплату доходу на користь нерезидента-компанії "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" у вигляді процентів за Кредитними Договорами, зокрема за 2017 рік 58 497 646 грн. (2 169 099 дол. США); за 2018 рік 16 949 600 грн. (629 151 дол. США); за 2019 рік 15 523 583 грн. (616 389 дол. США); за 2020 рік 6 907 344 грн. (244 752 дол. США).
При виплаті такого доходу Товариство застосовувало зменшену ставку оподаткування податком з доходів нерезидента із джерелом їх походження з України у розмірі 2% у 2017-2019 роках та 5% у 2020 році на підставі Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи.
В цілому позивачем було нараховано та сплачено такі суми податку з доходів нерезидента із джерелом їх походження з України: за 2017 рік 1 169 953 грн., за 2018 рік 338 992 грн., за 2019 рік 310 472 грн., за 2020 рік 345 367 грн.
25.07.2023 ГУ ДПС у Миколаївській області видано наказ № 853-П "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ОЛЬВІЯЛАТІНВЕСТ".
За результатами перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині оподаткування доходів нерезидента із джерелом походження з України при виплаті процентів по кредиту та позиці на корить компанії Республіки Кіпр «АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД» за період з 01.01.2017 по 31.12.2020 складено акт № 8080/14-29-23-20/35520957 від 08.09.2023 в якому зафіксовано порушення позивачем: п.103.2, п.103.3 ст.103, п.п.141.4.2 п. 141.4 ст.141 ПК України, в результаті чого занижено податок з доходів нерезидента із джерелом походження з України, в періоді, що перевірявся на загальну суму 12516942, а тому числі за 2017 в сумі 7604694 грн. , в тому числі за IV квартал 2017 в сумі 7604694 грн., за 2018 в сумі 2203448 грн., за 2019 в сумі 2018065 грн., за 2020 в сумі 690735 грн.
За результатом чого, Головним управлінням ДПС в Миколаївській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 9675142923 від 20.10.2023, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів нерезидента на суму 15 473 493, 75 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням 12 516 942 грн. та за штрафними санкціями 2 956 551,75 грн.
Позивач скористався процедурою адміністративного оскарження, однак рішенням Державної податкової служби України № 38572/6/99-00-06-01-02-06 від 29.12.2023 у задоволенні скарги ТОВ "ОЛЬВІЯЛАТІНВЕСТ" було відмовлено, а спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду для його скасування.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються положеннями Податкового кодексу України.
Пунктом 14.1.54 ст. 14 ПК України визначено, що дохід з джерелом їх походження з України будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Згідно з пп. 141.4.1 ст. 141 ПК України доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є: а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом.
Відповідно до п. 141.4.2 ст. 141 ПК України резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3-141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Таким чином, законодавством України передбачено, що оподаткуванню податком на прибуток за ставкою 15% підлягають виплачені резидентом на користь нерезидента проценти як плата за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит.
Поряд із цим, як слідує з пункту 3.2 статті 3 ПК України якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України визначено ст. 103 ПК України.
Згідно з п. 103.2 ст. 103 ПК України особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.
Положеннями п. 103.4 ст. 103 ПК України визначено, що підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.
Відповідно до п. 103.5 ст. 103 ПК України довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.
Отже, у момент виплати доходу достатньою підставою для застосування зниженої ставки податку є наявність довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України і така довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.
Між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр підписано Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи від 08.11.2012, яку ратифіковано 04.07.2013. Набрала чинності для України 07.08.2013 року.
За змістом положень зазначеної Конвенції, проценти, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, будуть оподатковуватись тільки в цій другій Державі, якщо такий резидент має фактичне право на ці проценти і підлягає оподаткуванню в цій другій Договірній Державі у відношенні цих процентів.
Термін "проценти" при використанні в цій статті означає доход від боргових вимог будь-якого виду, незалежно від іпотечного забезпечення і незалежно від володіння правом на участь у прибутках боржника, і зокрема, доход від урядових цінних паперів і доход від облігацій і боргових зобов'язань.
Термін "проценти" не буде включати ніякі доходи, які можуть розглядатись як розподіл згідно з положеннями статті 10 цієї Конвенції.
Положення пункту 1 цієї статті не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на проценти, яка є резидентом однієї Договірної Держави, здійснює комерційну діяльність у другій Договірній Державі, в якій виникають проценти, через розташоване там постійне представництво, або здійснює в цій другій Державі незалежні особисті послуги з розташованої там постійної бази, і боргове зобов'язання, на підставі якого сплачуються проценти, дійсно відноситься до такого постійного представництва або постійної бази.
При цьому, право на застосування зменшеної ставки податку, передбачену відповідним міжнародним договором України, виникає, за умови одночасного виконання таких вимог: нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України; нерезидентом надано довідку (або її нотаріально засвідчену копію), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України; нерезидент є бенефіціарним власником доходу.
За правилами п. 103.3 ст. 103 ПК України бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.
При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.
Для визначення особи як фактичного отримувача доходу, така особа повинна володіти не тільки правом на отримання доходу, але повинна бути і особою, яка визначає подальшу економічну долю доходу. Тобто, коли отримувач процентів має право отримувати вигоду та визначати подальшу економічну долю доходу і не пов'язаний договірними або юридичними зобов'язаннями щодо перерахування такого доходу іншій особі, отримувач є бенефіціарним власником доходу (постанова КАС ВС від 14.08.2018 № К/9901/51316/18).
Разом з тим, чинним законодавством не встановлено форми документу, що підтверджує статус контрагента як бенефіціарного власника доходу, та який повинна мати особа на момент проведення виплати. Однак, у разі заперечення обставин щодо бенефіціарного статусу нерезидента-отримувача доходу, обов'язок доказування зворотного в силу положень Кодексу адміністративного судочинства України покладається на контролюючий орган як на суб'єкта владних повноважень.
Аналогічна Правова позиція висловлена Верховним Судом у справах № 817/1045/17 та № 803/1005/17.
З матеріалів справи встановлено, що «АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД» є резидентом Республіки Кіпр у розумінні Конвенції, що підтверджується свідоцтвами від 20.02.2017 року, від 19.04.2018 року та від 27.02.2019 року, виданими Міністерством фінансів Республіки Кіпр.
Дотримання позивачем пункту 103.2 статті 103 ПК України не заперечується відповідачем та не є спірним у цій справі.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, на підтвердження того факту, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір станом на 2017 рік, позивач надав податковому органу свідоцтва резидента, які видане 20.02.2017 Податковим управлінням 1472 Нікосії Міністерства фінансів Республіки Кіпр, яким засвідчено, що компанія "AGROPROSPERIS 2 LIMITED" зареєстрована у республіці Кіпр з 27.10.2016. Апостиль виданий компанії "AGROPROSPERIS 2 LIMITED" головою відділу прибуткових податків А. Хаджидеметріу, засвідчений постійним секретарем Міністерства юстиції та з питань громадського порядку Кіпру у м. Нікосії В. Іоанну 24.02.2017 № 43885/17. Переклад документа з англійської мови на українську мову зроблено перекладачем Кузьменко І.С., справжність підпису якого засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мінюкова-Кручина Т.П. (реєстраційний № 141).
Крім того, на підтвердження того факту, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір станом на 2018 рік, позивач надав податкове свідоцтво резидента, видане 19.04.2018 Податковим управлінням 1472 Нікосії Міністерства фінансів Республіки Кіпр, яким засвідчено, що компанія "AGROPROSPERIS 2 LIMITED" зареєстрована у республіці Кіпр з 27.10.2016. Апостиль виданий компанії "AGROPROSPERIS 2 LIMITED" головою відділу прибуткових податків А. Хаджидеметріу, засвідчений постійним секретарем Міністерства юстиції та з питань громадського порядку Кіпру у м. Нікосії Хризі Блітса 26.04.2018 № 87721/18. Переклад документа з англійської мови на українську мову зроблено перекладачем Кузьменко І.С. , справжність підпису якого засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мінюкова-Кручина Т.П. (реєстраційний № 100).
На підтвердження того факту, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір станом на 2019 рік, позивач надав податкове свідоцтво резидента, видане 27.02.2019 Податковим управлінням 1472 Нікосії Міністерства фінансів Республіки Кіпр, яким засвідчено, що компанія "AGROPROSPERIS 2 LIMITED" зареєстрована у республіці Кіпр з 27.10.2016. Апостиль виданий компанії "AGROPROSPERIS 2 LIMITED" головою відділу прибуткових податків А. Хаджидеметріу, засвідчений постійним секретарем Міністерства юстиції та з питань громадського порядку Кіпру у м. Нікосії Хризі Блітса 01.03.2019 № 41059/19. Переклад документа з англійської мови на українську мову зроблено перекладачем ОСОБА_1 , справжність підпису якого засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мінюкова-Кручина Т.П. (реєстраційний № 78).
На підтвердження того факту, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір станом на 2020 рік, позивач надав податкове свідоцтво резидента, видане 04.03.2020 Податковим управлінням 1472 Нікосії Міністерства фінансів Республіки Кіпр, яким засвідчено, що компанія "AGROPROSPERIS 2 LIMITED" зареєстрована у республіці Кіпр з 27.10.2016. Апостиль виданий компанії "AGROPROSPERIS 2 LIMITED" головою відділу прибуткових податків А. Хаджидеметріу, засвідчений постійним секретарем Міністерства юстиції та з питань громадського порядку Кіпру у м. Нікосії В. Іоанну 13.03.2020 № 49911/20. Переклад документа з англійської мови на українську мову зроблено перекладачем ОСОБА_1 , справжність підпису якого засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мінюкова-Кручина Т.П. (реєстраційний №290).
Надані позивачем документи відповідають вимогам як міжнародного, так і національного законодавства. Зазначені обставині визнаються сторонами, зокрема, як було зазначено вище, відповідач не заперечує тієї обставини, що компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" була резидентом Республіки Кіпр у розумінні Конвенції у спірні періоди і надавала позивачу довідки на підтвердження цьому, видані компетентним (уповноваженим) органом Республіки Кіпр, які відповідають вимогам ст. 103 (пп. 103.4-103.5) ПК України.
Водночас, спір у цій справі фактично виник у зв'язку із невизнання ГУ ДПС права позивача на застосування зменшеної ставки оподаткування податком з доходів нерезидента із джерелом їх походження з України у розмірі 2% у 2017-2019 роках та 5% у 2020 році, з посиланням на те, що компанія «АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД» не була бенефіціарним власником процентного доходу, отриманого від Товариства, оскільки, на думку ГУ ДПС, здійснювала подальше перерахування процентів на користь компанії NСН.
Аналізуючи доводи апелянта, колегія суддів наголошує, що сам по собі факт укладення договору про реструктуризацію у 2016 році не підтверджує того, що компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" не була бенефіціарним власником процентного доходу, отриманого від ТОВ "ОЛЬВІЯЛАТІНВЕСТ" у 2017-2020 роках.
Так, на переконання апелянта, компанія «АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД» не є кінцевим отримувачем грошових коштів, виплачених українським підприємством у вигляді процентів, та їх бенефіціарним власником, а є лише проміжним агентом (здійснює транзит), оскільки «АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД» отримала всі права на кредити (тіло позики та нараховані проценти), які були видані українським підприємствам, в результаті зміни структури внутрішньогрупового фінансування групи компаній Агропросперіс, в обмін на випущені привілейовані акції передані власному акціонеру «Амаріста».
Однак, колегія суддів вважає такі твердження помилковими, оскільки, як встановлено з матеріалів справи договір про реструктуризацію від 01.12.2016 року було укладено з метою передачі функції фінансування в межах групи компанії "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД", при чому за наслідками укладення такого Договору компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" набула права вимоги до українських компаній групи, включаючи позивача, за кредитними договорами, стороною яких вона стала.
Відповідач не наводить жодного доказу в Акті перевірки на підтвердження того, що в результаті укладення Договору про реструктуризацію від 01.12.2016 року компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" набула статусу агента або особи, що виконує лише посередницькі функції щодо доходу, отримуваного за кредитними договорами, стороною яких вона стала.
Більше того, як вбачається з Додаткових угод № 7 та № 9 від 17.11.2017 року до Кредитних договорів, на які також послався і Відповідач в Акті перевірки, позивач та компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" підтвердили, що (а) остання не є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) чи посередником щодо доходу, отримуваного за такими Кредитними договорами, і є власником прав вимоги за Кредитними договорами; (б) у компанії "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" не існує зобов'язань з передання отриманих за Кредитними договорами процентів третім особам.
Натомість позивачем було надано: власні письмові підтвердження "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" про те, що вони є бенефіціарним власником отримуваного доходу; довідку-підтвердження компетентного органу Республіки Кіпр про суму процентних доходів та "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД"; сертифікат резидентності; свідоцтво про склад Ради директорів та Секретаря "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД", яким підтверджено, що до складу Ради директорів входять лише громадяни та резиденти Кіпру.
При цьому, апелянт не вказує яким чином факт зміни структури внутрішньогрупового фінансування у 2016 році може довести відсутність у компанії "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" статусу бенефіціарного власника процентного доходу, отриманого від позивача у 2017-2020 роках.
У постанові від 21.03.2018 у справі № 803/1005/17 Верховний Суд відзначив, що чинним законодавством не передбачено ні уповноваженого органу, ні форми звітності, на підставі яких резидент міг би документально підтвердити фактичне право на одержання доходу (статус бенефіціарного власника). Водночас у разі заперечення обставин щодо бенефіціарного власника, обов'язок доказування зворотного в силу положень Кодексу адміністративного судочинства України покладається на контролюючий орган як на суб'єкта владних повноважень.
В іншій постанові від 14.08.2018 року у справі № 817/1045/17 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, аналізуючи подібні правовідносини, стороною яких виступала компанія тієї ж інвестиційної групи, що і "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" зазначив, що "[…] проценти за користування позикою були перераховані на рахунок нерезидента - ATS AGRIBUSINESS INVESTMENTS LIMITED, Кіпр, а відповідачем, всупереч вимог процесуального Закону, не було надано доказів того, що вказаний нерезидент не має повноважень визначати подальшу економічну долю такого доходу у вигляді відсотків тобто не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем доходу, а з наданих позивачем доказів, що наявні в матеріалах справи, не вбачається, що вказана компанія має будь - які зобов'язання щодо подальшого перерахування отриманого доходу (його більшої частини) іншому нерезиденту, як відсутні і будь-які обмеження щодо самостійного визначення подальшої економічної долі вказаного доходу, суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про необґрунтованість доводів контролюючого органу, що нерезидент - ATS AGRIBUSINESS INVESTMENTS LIMITED, Кіпр, не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу у вигляді процентів за користування позикою, а відтак і безпідставність доводів контролюючого органу, щодо необхідності оподаткування виплаченого вказаній компанії доходу у вигляді відсотків за загальним правилом в розмірі 15%.".
Положеннями частин першої, другої статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд також зауважує, що повноваження щодо витребування, дослідження й аналізу первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, обов'язкових платежів, порушення інших вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з метою визначення сум грошових зобов'язань та штрафних санкцій, є дискреційними повноваженнями і виключною компетенцією останніх. Своєю чергою, завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в справедливому, неупередженому та своєчасному вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, інакше було б порушено принцип поділу влади.
Отже, саме відповідач в межах реалізації покладених на нього функцій (ст.ст. 19-1, 75, 85 ПК України) уповноважений отримувати від платників податків у порядку, визначеному законодавством, документи про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, за результатами аналізу яких реалізує компетенцію в частині визначення сум грошових зобов'язань у порядку, визначеному пунктом 54.3 статті 54 ПК України.
Натомість адміністративний суд аналізує рішення контролюючого органу, ухвалене за результатами означених заходів на предмет його відповідності критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
При цьому, апелянт, як суб'єкт владних повноважень ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції не довів, що "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" не має повноважень визначати подальшу економічну долю такого доходу у вигляді відсотків тобто не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем доходу, а з наданих позивачем доказів, що наявні в матеріалах справи, не вбачається, що вказана компанія має будь-які зобов'язання щодо подальшого перерахування отриманого доходу (його більшої частини) іншому нерезиденту, як відсутні і будь-які обмеження щодо самостійного визначення подальшої економічної долі вказаного доходу.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість доводів контролюючого органу, що нерезидент "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД", Кіпр, не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу у вигляді процентів за користування позикою, а відтак і безпідставність доводів контролюючого органу, щодо необхідності оподаткування виплаченого вказаній компанії доходу у вигляді відсотків за загальним правилом в розмірі 15%" та, як наслідок, протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від № 9675142923 від 20.10.2023 року.
При цьому суд застосовує Правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 19.03.2025 у справі № 560/8133/24, від 17.12.2025 року у справах № 560/9576/24, № 120/9601/24, які сформовані за аналогічних правовідносин (обставин) та в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України є обов'язковою для врахування.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Згідно з позицією ЄСПЛ, викладеною, зокрема, у справі "Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції", заява № 36985/97, рішення від 23 липня 2002 року, п. 110, адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи повинні бути розглянуті на підставі наданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів мусять саме податківці.
Враховуючи вищенаведені обставини та правові норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Вінницькій області № 9675142923 від 20.10.2023 є протиправним та підлягає скасуванню.
Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Біла Л.М. Матохнюк Д.Б.