Справа № 560/19849/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Блонський В.К.
Суддя-доповідач - Біла Л.М.
21 січня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Моніча Б.С. Гонтарука В. М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 травня 2025 року позов задоволено частково.
Суд визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 221750004361 від 02.07.2024 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком в зв'язку із недостатністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV та зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV, періоди трудової діяльності відповідно до записів у трудовій книжці колгоспника НОМЕР_1 від 12.01.1987 року, виданої на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.01.1987 року по 13.11.1987 року, з 22.12.1987 року по 21.01.1998 року, з 22.01.1998 року по 31.12.1998 року.
Також, суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.06.2024 року про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9.07.2003 року № 1058-IV.
У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції встановив наступні обставини справи.
25.06.2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9.07.2003 року № 1058-IV.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення, за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Заява позивача за принципом екстериторіальності розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 221750004361 від 02.07.2024 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно заяви від 25.06.2024 року в зв'язку із недостатністю страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV.
За результатами розгляду поданих документів до страхового стажу не зараховано періоди роботи в колгоспі згідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 від 12.01.1987 року:
- з 26.09.1986 по 13.11.1987, оскільки відсутня інформація про встановлений та фактично відпрацьований мінімум трудової участі у громадському господарстві;
- з 22.12.1987 по 21.01.1998, оскільки дані про встановлений та фактично відпрацьований мінімум трудової участі у громадському господарстві не завірено належним чином (відсутня дата документа на підставі якого внесено запис), в наданій уточнюючій довідці про встановлений та фактично відпрацьований мінімум трудової участі у громадському господарстві № 260/04-03 від 20.06.2024 року, виданій Чемеровецьким трудовим архівом Чемеровецької селищної ради зазначено особу ОСОБА_1 , та ОСОБА_1 (по батькові написано не повністю), що не відповідає паспортним даним;
- з 22.01.1998 по 31.12.1998, оскільки відсутня дата та номер наказу про прийняття, в наданій уточнюючій довідці № 260а/04-03 від 20.06.2024 року, виданій Чемеровецьким трудовим архівом Чемеровецької селищної ради зазначено особу ОСОБА_1 , (по батькові написано не повністю), що не відповідає паспортним даним.
За період з 01.01.1999 року страховий стаж позивача врахований відповідно до індивідуальних відомостей про особу.
Згідно поданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу, страховий стаж позивача становить 28 років 9 місяців 05 днів, необхідний розмір страхового стажу становить 31 рік.
Із змісту трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 від 12.01.1987 року, виданої на ім'я ОСОБА_1 встановлено:
- запис № 1 від 26.09.1986 року-прийнятий на посаду економіста по оплаті колгоспу імені Леніна, (протокол засідання правління № 10 від 26.09.1986 року);
- запис № 2 від 13.11.1987 року-звільнений за власним бажанням, (протокол засідання правління № 11від 13.11.1987 року);
- запис № 4 від 22.12.1987 року-прийнятий на посаду економіста, (у графі 4 трудової книжки відсутній запис про дату і номер розпорядчого документу про прийняття на посаду);
- запис № 5 від 21.01.1998 року-звільнений за власним бажанням, (протокол засідання правління № 11 від 13.11.1987 року);
- після запису № 5 здійснено записи за 1987-1998 роки про встановлений та фактично відпрацьований мінімум трудової участі у громадському господарстві;
- запис № 6 від 22.01.1998 року-прийнятий в члени КСГП імені Кірова с. Свіршківці Чемеровецького району Хмельницької області на посаду головного бухгалтера, (у графі 4 трудової книжки вчинено запис-книги обліку праці);
- запис № 7 від 20.01.2000 року-вибув з членів колективного сільськогосподарського підприємства імені Кірова с. Свіршківці в зв'язку з реорганізацією нового підприємства;
За період з 01.01.1999 року страховий стаж позивача врахований відповідно до індивідуальних відомостей про особу.
Відповідно до архівної довідки від 20.06.2024 року № 260/04-03, виданої Чемеровецьким трудовим архівом на ім'я ОСОБА_1 , с. Свіршківці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, у архівному фонді ТзОВ ім. Савчука с. Івахнівці Чемеровецького району Хмельницької області значиться кількість відпрацьованих люд/днів у к-спі ім. Тімірязева, с. Івахнівці, КСП, КГП ім. Тімірязева, с. Івахнівці ОСОБА_1 , -1987 рік; ОСОБА_1 , 1988-1998 роки.
Відповідно до архівної довідки від 20.06.2024 року № 260а/04-03, виданої Чемеровецьким трудовим архівом на ім'я ОСОБА_1 , с. Свіршківці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, ОСОБА_1 працював у КСП ім. Кірова с. Свіршківці Чемеровецького району Хмельницької області про кількість відпрацьованих люд/днів за 1998-2003 роки.
Позивач, не погоджуючись з рішенням пенсійного органу про відмову у призначенні пенсії за віком, звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції враховує наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV, (далі-Закон № 1058-IV).
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
В солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування призначається пенсія за віком, як один із видів пенсійних виплат, що передбачені частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV.
Згідно із частинами 1, 2 статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж-період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку-на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини 1 та частини 4 статті 26 Закону № 1058-IV, починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою-третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.
Частинами 1, 3 статті 44 Закону № 1058-IV встановлено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 45 Закону № 1058-IV, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Відповідно до пункту 1.1 "Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, (далі Порядок № 22-1), заява про призначення пенсії, подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України.
Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви, (пункт 1.8 Порядку № 22-1).
Пунктом 2.1 Порядку № 22-1 встановлено перелік документів, необхідних для призначення пенсії, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком, зокрема: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637. За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1), а у разі необхідності-за формою згідно з додатком 3 до Положення.
Згідно із пунктами 4.3, 4.7 Порядку № 22-1, рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Відповідно до пункту 4.10 Порядку № 22-1, після призначення пенсії, електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, для здійснення виплати пенсії.
До 01 січня 2004 року стаж роботи працівників, який надає право на трудову пенсію обраховувався відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991 року, який набрав чинності 01.01.1992 року на підставі постанови ВР України від 6 грудня 1991 року № 1788-XII, (далі Закон № 1788-XII).
Згідно із пунктом а) статті 3 Закону № 1788-XII, право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом: особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів,-за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Стаття 56 Закону № 1788-XII встановлює види трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію.
Відповідно до статті 56 цього Закону, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Згідно із статтею 62 Закону № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктом 1, 2 "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, (далі Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 13 "Основних положень про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників", затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 21 квітня 1975 року № 310, відповідальність за організацію робіт по веденню, обліку, зберіганню і видачі трудових книжок покладається на голову колгоспу.
Відповідальність за своєчасне і правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видання несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа.
Як встановлено з матеріалів справи, 07.06.2024 року позивачу виповнилося 60 років і він 25.04.2024 року звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком.
За період трудової діяльності особи до запровадження системи персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, основним документом, що підтверджує її трудовий (страховий) стаж є трудова книжка.
Подання документів для підтвердження стажу роботи відповідно до пункту 3 Порядку № 637, необхідно тільки у випадку відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.
Згідно поданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу, обчислений пенсійним органом страховий стаж позивача становить 28 років 9 місяців 05 днів, необхідний розмір страхового стажу становить 31 рік.
Із змісту трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 від 12.01.1987 року, виданої на ім'я позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено, що у трудовій книжці після запису № 5 здійснено записи за 1987-1998 роки про встановлений та фактично відпрацьований мінімум трудової участі у громадському господарстві.
За наявності у трудовій книжці необхідних записів про встановлений та фактично відпрацьований мінімум трудової участі у громадському господарстві за 1987-1998 роки, суд робить висновок про те, що до страхового стажу підлягає зарахуванню трудова участь позивача в громадському господарстві за період з 01.01.1987 року по 13.11.1987 року, з 22.12.1987 року по 21.01.1998 року та за період з 22.01.1988 року по 31.12.1998 року.
Період роботи позивача у колгоспі за період з 26.09.1986 року по 31.12.1986 року не підлягає зарахуванню до страхового стажу, оскільки у трудовій книжці за цей період відсутні записи про встановлений та фактично відпрацьований мінімум трудової участі у громадському господарстві, документів, передбачених пунктом 3 Порядку № 637 в підтвердження вимог про зарахування вказаного періоду трудової діяльності до страхового стажу за відсутності відповідних записів у трудовій книжці, позивач не надав.
Судова колегія вважає, що відсутність дати і номеру розпорядчого документа про прийняття на посаду на підставі якого внесено запис про період трудової діяльності позивача з 22.12.1987 по 21.01.1998, а також відсутність запису про дату та номер документа про прийняття на роботу, на підставі якого внесено запис про період трудової діяльності позивача за період трудової діяльності позивача з 22.01.1998 по 31.12.1998, не заважає належному підрахунку страхового стажу за вказані періоди часу за наявності записів за 1987-1998 роки про встановлений та фактично відпрацьований мінімум трудової участі у громадському господарстві, оскільки обчислення страхового стажу проводиться за фактичною тривалістю такої участі.
Суд першої інстанції при вирішенні спору вірно врахував, що відповідальність за своєчасне і правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видання, несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа, що робить неможливим перекладення такої відповідальності на позивача у вигляді відмови у зарахуванні до страхового стажу вказаних періодів трудової діяльності у громадському господарстві за наведених вище обставин, та як наслідок відмови у призначенні пенсійних виплат.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 221750004361 від 02.07.2024 року позивачу протиправно відмовлено у зарахуванні до страхового стажу періодів роботи в колгоспі згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 12.01.1987 року з 01.01.1987 по 13.11.1987, оскільки відсутня інформація про встановлений та фактично відпрацьований мінімум трудової участі у громадському господарстві; з 22.12.1987 по 21.01.1998, оскільки дані про встановлений та фактично відпрацьований мінімум трудової участі у громадському господарстві не завірено належним чином (відсутня дата документа на підставі якого внесено запис), в наданій уточнюючій довідці про встановлений та фактично відпрацьований мінімум трудової участі у громадському господарстві № 260/04-03 від 20.06.2024 року, виданій Чемеровецьким трудовим архівом Чемеровецької селищної ради зазначено особу ОСОБА_1 , та ОСОБА_1 (по батькові написано не повністю), що не відповідає паспортним даним; з 22.01.1998 по 31.12.1998, оскільки відсутня дата та номер наказу про прийняття, в наданій уточнюючій довідці № 260а/04-03 від 20.06.2024 року, виданій Чемеровецьким трудовим архівом Чемеровецької селищної ради зазначено особу ОСОБА_1 , (по батькові написано не повністю), що не відповідає паспортним даним.
В контексті встановлених обставин, судом першої інстанції вірно обрано спосіб поновлення порушених прав позивача шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 221750004361 від 02.07.2024 року та зобов'язання повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.06.2024 року про призначення пенсії за віком.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 травня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Біла Л.М.
Судді Моніч Б.С. Гонтарук В. М.