Справа № 278/3922/25
Головуючий у 1-й інстанції: Дубовік О.М.
Суддя-доповідач: Боровицький О. А.
20 січня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Ватаманюка Р.В. Курка О. П.
за участю:
секретаря судового засідання: Яремчук Л.С,
представника позивача: не з'явився,
представника відповідача: Ярошенко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 05 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач звернувся до Житомирського районного суду Житомирської області з позовом до Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 05 листопада 2025 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
В судове засідання представник позивача та позивач не з'явився про причини неявки суду не повідомив.
Представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги та просила суд задовольнити її.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 27.07.2024 о 03 годині 07 хвилин в м. Житомирі, по вул. Тараса Бульби - Боровця, 42, водій - ОСОБА_1 , керував т/з Tesla S (номерний знак НОМЕР_1 ) на якому номерний знак не відповідає вимогам стандартів, чим порушив п. 2.9 «в» ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. На підставі зазначеного винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5323977 від 27.07.2025 поліцейським взводу № 1 роти № 2 батальйону УПП в Житомирській області ДПП сержантом поліції Ковальчуком Олександром Юрійовичем.
Вважаючи вказану постанову ЕНА №5323977 від 27.07.2025 протиправною позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.121-3 КУпАП настає за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.
Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР).
Відповідно до п.п. 2.9в Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Відповідно до ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Згідно з ч. 1 ст. 121-3 КУпАП керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Статтею 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст.ст. 75,76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідно до долученого представником відповідача відеозапис до відзиву підтверджує фактичні обставини події щодо зупинки позивача ОСОБА_1 представниками поліції під час дії комендантської години, який керував транспортним засобом «Tesla S» із номерними знаками НОМЕР_2 . Із відеозапису, встановлено, що дійсно номерний знак НОМЕР_2 транспортного засобу «Tesla S», яким керував позивач ОСОБА_1 , має дефекти, а саме: майже відсутній синій фон та напис «UA», що свідчить про невідповідність державних номерних знаків вимогам стандартів.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що матеріалами справи підтверджується наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Однак колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Зазначене право на правову допомогу гарантується статтею 59 Конституції України, якою закріплено: «Кожен має право на правову допомогу… Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав». Дане право є непорушним та не може бути обмежене в жодному випадку згідно зі статтею 64 Конституції України: «Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.»
У відповідності до частини першої статті 271 КУпАП, у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України..
Отже, законодавством визначено права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, зокрема, право на юридичну допомогу при розгляді справи.
Вказане право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, кореспондується з обов'язком посадової особи, яка розглядає справу, забезпечити реалізацію такого права.
Такий обов'язк посадової особи, зокрема, передбачено Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України №1395 від 07.11.2015р.
Так, відповідно до п. 4 Розділу ІІІ Інструкції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, користується правами, визначеними у статті 268 КУпАП.
Пунктом 5 Розділу ІІІ Інструкції передбачено, що поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема, таке питання: чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Судом апеляційної інстанції із відеозапису встановлено, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 виявив бажання скористатись правовою допомогою та відкласти розгляд справи з метою залучення захисника, про що заявив відповідне усне клопотання.
Представниками поліції вказані клопотання були розглянуті на місці та вирішено задовольнити клопотання ОСОБА_1 про залучення захисника, однак відмовлено у клопотанні останнього про відкладення розгляду справи, мотивуючи тим, що розгляд даної категорії справи відбувається на місці зупинки.
Водночас, із долученого представником відповідача відеозапису до відзиву на позовну заяву, вбачається, що поліцейським не вжито жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги.
Верховний Суд, проаналізувавши положення статей 280, 268, ст.271КУпАП зазначив, що у наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року у справі № 524/9827/16-а).
Суд констатує, що недотримання поліцейським у процесі винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, визначеної КУпАП України процедури, зокрема щодо не вжиття дій щодо надання реальної можливості позивачу реалізувати право на отримання правової допомоги, здійснення розгляду справи не дочекавшись представника позивача, то таке призводить до порушення права особи приймати участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення та інших прав, визначених статтею 268 КУпАП України та є достатньою і самостійною підставою для скасування прийнятої за результатами її проведення постанови, що унеможливлює перехід до суті покладених в її основу адміністративних правопорушень.
При цьому, суд звертає увагу, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для позивача, що знаходиться в нерівному положенні по відношенню до суб'єкта владних повноважень.
Порушення норм процесуального права, недотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення суб'єктом владних повноважень (в даному випадку - поліцейським) при складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання адміністративної відповідальності особи, яка вчинила правопорушення.
При цьому, суд вважає, що поліцейський не був позбавлений можливості відкласти розгляд справи на іншу дату та надати можливість позивачу скористатися правовою допомогою, про що неодноразово просив позивач.
Щодо висновків суду першої інстанції про закриття провадження у справі.
Так, суд першої інстанції вважав, що з урахуванням встановленого факту порушення процедури прийняття спірної постанови, суд приходить до висновку, що постанова серії ЕНА №5323977 від 27.07.2025 є протиправною, тому наявні підстави для її скасування із закриттям провадження у справі.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що підставою для закриття провадження у справі є факт відсутності в діях особи-порушника складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи, що за наслідками судового розгляду встановлено грубе порушення відповідачем порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, колегія суддів не надає оцінку події правопорушення та наявності або відсутності в діях позивача складу порушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Натомість, згідно п. 2 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).
На підставі викладеного, враховуючи, що підставами скасування оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення є порушення процедури розгляду справи, то з урахуванням встановлених КАС України завдань адміністративного судочинства, колегія суддів дійшла висновку про необхідність надіслання справи про адміністративне правопорушення у відношенні позивача на новий розгляд до компетентного органу, а саме - Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції.
Водночас, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про закриття провадження у справі.
Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги частково спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України задовольнити частково.
Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 05 листопада 2025 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.
Постанову серії №5323977 від 27.07.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190,00 грн, винесену поліцейським 1 взводу 2 роти 1 батальйону Полк-1 УПП в Житомирській області сержантом поліції Ковальчуком Олександром Юрійовичем, - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП направити на новий розгляд до Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Боровицький О. А.
Судді Ватаманюк Р.В. Курко О. П.