Справа № 148/1919/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Дамчук О.О.
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
20 січня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Шидловського В.Б. Сапальової Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 03 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
у липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, посилаючись на те, що 13.02.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 винесена постанова №Т/25/500 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, як зазначено в постанові за те, що 17.02.2025, під час проведення аналізу взаємодії підприємств, установ та організацій з ІНФОРМАЦІЯ_2 , було встановлено, що посадовими особами ТОВ «КОМПАНІЯ ОРАНТУС» не було виконано належним чином розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 29.01.2025 №Р25/01/1120, тим самим порушивши абз.6,13,14 ст.21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Зазначає, що копію даної постанови отримав 29.07.2025.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що вважає оскаржувану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, з огляду на те, що позивач виконав свій обов'язок щодо належного виконання розпорядження відповідача, однак був безпідставно притягнутий відповідачем до адміністративної відповідальності. Постанову було винесено за відсутності позивача, не повідомивши при цьому останнього належним чином про дату розгляду справи. Протокол складено з порушенням 24 годинного строку, в порушення припису ч.2 ст.254 КУпАП, з моменту виявлення адміністративного правопорушення. Фабула адміністративного протоколу не відповідає обставинам справи, оскільки не підтверджена належними та допустимими доказами.
Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 03 грудня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Вказує, що суд першої інстанції не дослідив ретельно оскаржуваної у позові Постанови, про притягнення до адміністративної відповідальності, та вказав, що Позивачем «не видавався Наказ «про оповіщення працівників», за яким працівників було оповіщено про виклик до Відповідача», слід зазначити, що у самій оскаржуваній Постанові зазначено, що Позивач таки видав Наказ №03/02/25 яким сповістив працівників про виклик до Відповідача.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2026 року розгляд справи призначено у відкритому судовому засіданні на 20 січня 2025 року о 14 год. 15 хв.
Позивач в судове засідання не з"явився тоді як про час та місце розгляду справи був належним чином повідомленим. Заяв клопотань не надійшло.
19.01.2026 року на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшла заява про продовження процесуального строку. У поданій заяві представник відповідача просить встановити новий строк на подання відзиву ІНФОРМАЦІЯ_2 на апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Відкласти розгляд справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на іншу дату.
На обгрунтування заявленого зазначає, що ухвалою суду учасникам справи запропоновано протягом 5 днів з моменту отримання вказаної ухвали подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі.
У відповідності до положень ст.251 КАС України, за наявності у Відповідача електронного кабінету у підсистемі ЄСІКС “Електронний суд», днем отримання ІНФОРМАЦІЯ_2 ухвали Сьомого апеляційного суду вважається 12 січня 2026.
Поряд з цим, у відповідності до ст.162 КАС України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
Розглянувши подану заяву колегія суддів зазначає таке.
Стаття 286 КАС України регламентує особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно з частиною 5 статті 286 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням учасників справи.
Рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 03 грудня 2025 року відповідачем отримано 04.12.2025.
Таким чином строк на апеляційне оскарження закінчився 14.12.2025.
Розділом III КАС України регламентовано перегляд судових рішень судом апеляційної інстанції.
Зокрема, стаття 304 КАС України визначає порядок та строки подання відзиву на апеляційну скаргу.
Згідно з ч.1 ст.304 КАС України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.
Аналізуючи положення ст.286 КАС України, ст.304 КАС України та обгрунтування посилань апелянта на положення ст.162 КАС України, слідує висновок про помилковість у представника відповідача бачення можливості застосування зазначених норм чинного законодавства.
З підстав зазначених вище, колегія суддів не бере доводи представника ІНФОРМАЦІЯ_3 до уваги та відмовляє в задоволенні заяви про встановлення нового строку на подання відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 та відкладення розгляду справи на іншу дату.
Відповідно джо ст.311 КАС України справа судом апеляційної інстанції переглядається в порядку письмового провадження.
Дослідивши та перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 являється керівником ТОВ «КОМПАНІЯ ОРТУС».
Із копії розпорядження № Р25/01/1120 (а.с.60) вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 29.01.2025 було надано керівнику ТОВ «КОМПАНІЯ ОРТУС» розпорядження про виклик з метою уточнення персональних даних та забезпечення прибуття 14.02.2025 за адресою АДРЕСА_1 працівників: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Про результати виконання розпорядження поінформувати до 12.02.2025. До відповіді долучити корінець повістки, копію наказу про оповіщення вказаних вище, призовників, військовозобов'язаних та резервістів з доведенням його під їх особистий підпис. Надати інформацію щодо призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які ухиляються від виконання військового обов'язку.
Із повідомлення директора ТОВ «КОМПАНІЯ ОРТУС» №1102-25 від 11.02.2025 про виконання розпорядження (а.с.24 зворот) вбачається, що директором повідомлено ІНФОРМАЦІЯ_2 про те, що товариству невідомо місцезнаходження ОСОБА_5 , так як він перебуває у відпустці, а тому повідомити останнього про явку до ТЦК та СП неможливо. Також, посилаючись на Постанову КМУ від 7 червня 2024 №675 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами КМУ від 30.12.2022 №1487 і від 16.05.2024 №560» виснував, що працівники підприємства, щодо яких вже оформлене бронювання або, які знаходяться в процесі проходження процедури надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв'язку з бронюванням - на період окресленої відстрочки (обумовленої бронюванням), щодо вказаних працівників не передбачено здійснення мобілізаційних заходів з боку територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, в тому числі направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, тощо.
13.02.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 винесена постанова №Т/25/500 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, як зазначено в постанові за те, що 17.02.2025, під час проведення аналізу взаємодії підприємств, установ та організацій з ІНФОРМАЦІЯ_2 , було встановлено, що посадовими особами ТОВ «КОМПАНІЯ ОРАНТУС» не було виконано належним чином розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 29.01.2025 №Р25/01/1120, тим самим порушивши абз.6,13,14 ст.21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Вважаючи постанову протиправною, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до адміністративного суду.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості вимог позивача, відтак і відсутності підстав для їх задоволення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП встановлює обов'язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до ч.3 ст.210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За визначенням у Законі України Про оборону України особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 №303/2014 Про часткову мобілізацію.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.
Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Приписами п.1, п.2, абз.6, 8 п.3 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», передбачено, що Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Статтею 17 Закону України «Про оборону України» передбачені права та обов'язки громадян України у сфері оборони. Зокрема, ч.2,3 цієї статті передбачено, що громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я та віком, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Такий обов'язок включає виконання військового обов'язку в запасі та дотримання правил військового обліку.
Згідно з пунктом 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. №1487 передбачено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям.
Відповідно до абз.3 ч.2 ст.16 Закону України «Про оборону України» посадові особи підприємств, установ та організацій усіх форм власності забезпечують ведення персонального військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, сприяють їх підготовці до військової служби, призову на строкову військову службу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, створенню працівникам належних умов для виконання ними військового обов'язку згідно із законодавством, забезпечують здійснення заходів з їх військово-патріотичного виховання.
Підприємства, установи і організації зобов'язані сприяти територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінню та/або регіональним органам Служби безпеки України, відповідним підрозділам розвідувальних органів України у їхній роботі в мирний час та в особливий період (абз.6 ч.1 ст.21 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію").
Згідно з абзацом шостим пункту 13 Постанови КМУ від 16 травня 2024 р. №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» керівники підприємств, установ, організацій з отриманням розпорядження відповідного голови (начальника) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації) або відповідного керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки про проведення заходів мобілізації чи виклик резервістів та військовозобов'язаних районного (міського) територіального центру комплектування забезпечують прибуття резервістів та військовозобов'язаних шляхом їх перевезення від підприємства (установи, організації) до пунктів збору районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або військових частин чи звільнення їх від виконання обов'язків з урахуванням часу, необхідного для прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та у разі потреби часу на зворотній шлях.
Відповідно до абз.1,2 п.13 Постанови КМУ №560 керівники підприємств, установ,організацій з отриманням розпорядження відповідного голови (начальника) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації) або відповідного керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки про проведення заходів мобілізації чи виклик резервістів та військовозобов'язаних районного (міського) територіального центру комплектування видають наказ керівника підприємства (установи, організації) про проведення оповіщення резервістів та військовозобов'язаних, у якому зазначаються підстава та мета видання, перелік осіб, які підлягають оповіщенню, дата, час та місце їх прибуття, способи доставки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який надіслав розпорядження, відповідальні особи за здійснення оповіщення, порядок здійснення контролю за оповіщенням та прибуттям військовозобов'язаних, інші питання.
Згідно з пунктом 6 розділу 1 «Загальні питання» Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженої постановою КМУ від 16.05.2024 №560 визначено, що призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає: зокрема, прибуття резервістів та військовозобов'язаних до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, для уточнення своїх персональних даних, внесення відповідних змін у військово-облікові документи та до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів; проходження резервістами та військовозобов'язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби; перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення; документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації; відправлення призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 47 Постанови КМУ №1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», у разі отримання розпоряджень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів (додаток 13) щодо оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів керівники (голови) державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій зобов'язані:
- видати наказ (розпорядження) про оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, довести його до відома таких осіб під особистий підпис, а у разі виконання такими особами дистанційної, надомної роботи, у період їх тимчасової непрацездатності, перебування у відпустці або у відрядженні - рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення у частині, що стосується їх прибуття до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у визначені строки, та надіслати копію відповідних наказів (розпоряджень) та підтвердну інформацію або документи про здійснення оповіщення у триденний строк до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів;
- вручити призовникам, військовозобов'язаним та резервістам повістки про явку за викликом до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу (за наявністю);
- письмово повідомити з наданням витягів з наказів (розпоряджень) відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, відповідним підрозділам розвідувальних органів про осіб з числа призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які тимчасово непрацездатні, перебувають у відпустці або у відрядженні;
- забезпечити здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям призовників, військовозобов'язаних та резервістів до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу. За визначенням поняття «Військовозобов'язані» - це особи, які перебувають на військовому обліку в запасі та можуть бути призвані до Збройних Сил України або інших військових формувань для комплектування під час мобілізації або воєнного стану. До цієї категорії входять чоловіки віком від 18 до 60 років, а також жінки з медичною або фармацевтичною спеціальністю, які відповідають певним критеріям і не мають відстрочки.
Заброньовані особи належать до категорії військовозобов'язаних (осіб, які перебувають на військовому обліку) і мають відстрочку від призову під час мобілізації, що є однією з підстав для тимчасового звільнення від мобілізації.
Як встановлено в судовому засіданні та не оспорювалося учасниками справи ОСОБА_1 є керівником ТОВ «КОМПАНІЯ ОРТУС».
Із копії розпорядження №Р25/01/1120 (а.с.60) вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 29.01.2025 було надано керівнику ТОВ «КОМПАНІЯ ОРТУС» розпорядження про виклик з метою уточнення персональних даних та забезпечення прибуття 14.02.2025 за адресою АДРЕСА_1 працівників: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Про результати виконання розпорядження поінформувати до 12.02.2025. До відповіді долучити корінець повістки, копію наказу про оповіщення вказаних вище, призовників, військовозобов'язаних та резервістів з доведенням його під їх особистий підпис. Надати інформацію щодо призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які ухиляються від виконання військового обов'язку.
Із повідомлення директора ТОВ «КОМПАНІЯ ОРТУС» №1102-25 від 11.02.2025 про виконання розпорядження (а.с.24 зворот) вбачається, що директором повідомлено ІНФОРМАЦІЯ_2 про те, що товариству невідомо місцезнаходження ОСОБА_5 , так як він перебуває у відпустці, а тому повідомити останнього про явку до ТЦК та СП неможливо. Також, посилаючись на Постанову КМУ від 7 червня 2024 №675 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами КМУ від 30.12.2022 №1487 і від 16.05.2024 №560» виснував, що працівники підприємства, щодо яких вже оформлене бронювання або, які знаходяться в процесі проходження процедури надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв'язку з бронюванням - на період окресленої відстрочки (обумовленої бронюванням), щодо вказаних працівників не передбачено здійснення мобілізаційних заходів з боку територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, в тому числі направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, тощо.
Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що позивачем на власний розсуд здійснено трактування змісту Постанови КМУ від 7 червня 2024 №675 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами КМУ від 30.12.2022 №1487 і від 16.05.2024 №560», оскільки: пункт 2 підпункт 6 даної Постанови передбачає доповнення п.69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №560 абзацом такого змісту: “Процедура надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв'язку з бронюванням та відстрочки, передбаченої підпунктами 16-23 пункту 1 додатка 5, не передбачає направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду».
А тому дана норма вирвана із контексту п.69 Постанови №560, абзацами 3-5 якої передбачено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), можуть бути направлені на медичний огляд шляхом вручення їм повісток за наявності підстав для проходження медичного огляду відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів (зокрема у разі відсутності дійсного рішення військово-лікарської комісії про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану та/або наявності інших підстав, передбачених законодавством), а також направлені на такий огляд у разі, коли такі громадяни самостійно виявили бажання пройти медичний огляд. У разі проходження резервістами та військовозобов'язаними медичного огляду під час мобілізації та/або воєнного стану строк дії довідки з висновком щодо придатності до військової служби становить один рік. Процедура надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв'язку з бронюванням та відстрочки, передбаченої підпунктами 16-23 пункту 1 додатка 5, не передбачає направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Колегія суддів зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у розпорядженні зазначено мету виклику, як уточнення персональних даних осіб, що викликаються і вона ніяк не пов'язана з проходженням військово-лікарської комісії.
Також п.47 Постанови КМУ №1487 передбачений конкретний алгоритм дій керівників підприємств, установ та організацій, які отримали від ТЦК та СП розпорядження щодо оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до ТЦК та СП, а саме:
1) керівники вказаних підприємств, установ та організацій повинні видати наказ, з яким під особистий підпис ознайомити працівників, що викликаються до ТЦК та СП, а працівників що перебувають у відрядженнях, на лікарняних та відпустках повідомити рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення у частині, що стосується їх прибуття до відповідного ТЦК та СП.
2) вручити призовникам, військовозобов'язаним та резервістам повістки про явку за викликом ТЦК та СП.
3) письмово повідомити з наданням витягів з наказів (розпоряджень) відповідним ТЦК та СП, про осіб з числа призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які тимчасово непрацездатні, перебувають у відпустці або у відрядженні.
4) забезпечити здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям призовників, військовозобов'язаних та резервістів до відповідного ТЦК та СП.
У протоколі про адміністративне правопорушення №Т/25/500 від 26.02.2025 відносно ОСОБА_1 (а.с.25) зазначено, що 17.02.2025, під час проведення аналізу взаємодії підприємств, установ та організацій з ІНФОРМАЦІЯ_2 було встановлено, що посадовими особами ТОВ «КОМПАНІЯ ОРТУС», не було виконано належним чином розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 29.01.2025 №Р25/01/1120, яке полягало у відсутності повноти військового обліку в ТОВ «КОМПАНІЯ ОРТУС» відносно ОСОБА_5 , оскільки, як повідомлено у листі директора товариства (а.с.24 зворот), даний громадянин знаходиться у відпустці та товариству невідомо його місцеперебування, в зв'язку з чим товариство не може сповістити його належним чином щодо змісту розпорядження. Та в ігноруванні вимог абзацу 2 пункту 47 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а саме: 29.01.2025 ТОВ «КОМПАНІЯ ОРТУС», засобами поштового зв'язку, було надіслано розпорядження №Р25/01/1120 з вимогою здійснити оповіщення працівників: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , однак згідно того же листа директором товариства повідомлено, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 є заброньованими у встановленому законом порядку та не підлягають направленню на військово-лікарську комісію, чим ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП.
Як убачається із копії наказу Директора ТОВ «КОМПАНІЯ ОРТУС» від 03.02.2025 №03/02/2025, який було надіслано на адресу відповідача (а.с.61 зворот), наказ про оповіщення та явку військовозобов'язаних та призовників та ІНФОРМАЦІЯ_3 винесено тільки відносно ОСОБА_4 .
Щодо працівників: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , зазначених у розпорядженні №Р25/01/1120 від 29.01.2025, у матеріалах справи відсутні докази про видання наказів про їх оповіщення та зобов"язання явкою до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Також у матеріалах справи відсутні відомості щодо направлення на адресу проживання ОСОБА_5 повідомлення, що стосується його прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 , направленого рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення. Наказ про надання ОСОБА_5 щорічної основної відпустки в період з 31.01.2025 до 14.02.2025 у матеріалах справи відсутній.
З огляду на зазначене, в діях керівника ТОВ «КОМПАНІЯ ОРТУС» наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.310-1 КУП, а тому посилання позивача на те, що фабула адміністративного протоколу не відповідає обставинам справи не підтвердилося в судовому засіданні.
Щодо зазначення апелянтом, що його не було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, то колегія суддів до уваги не бере, оскільки таке твердження спростовується особистим підписом позивача із зазначенням дати 26.02.2025, який значиться в протоколі про адміністративне правопорушення №Т/25/500 (а.с.25-26), під відомостями про повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності про роз'яснення останньому ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП та повідомленні що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 15:00 год. 04.03.2025. Тобто позивача було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи та строки передбачені ст.277-2 КУпАП не порушені, а тому у позивача був час належним чином підготуватися до розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Колегія суддів вважає, помилковою позицію апелянта щодо порушення відповідачем строку складання протоколу передбаченого ст.254 КУпАП, оскільки частинами 7,9 ст.258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління та регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України (у частинi правопорушень, вчинених військовозобов'язаними Служби зовнішньої розвідки України), якщо особа подала відповідну заяву, в якій вона не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності.
Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення. Положення цієї частини не застосовуються у разі притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованих за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису), а також правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення, згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності та подала про це відповідну заяву.
Враховуючи, що 26.02.2025 позивачем були надані пояснення (а.с.27) в яких останній вказав, що ТОВ «КОМПАНІЯ ОРТУС», не визнає свої дії як такі, що порушують законодавство України, тому складання протоколу саме 26.02.2025 не містить ознак порушення строків його складання та дії відповідача щодо його складання саме 26.02.2025 є такими, що відповідають вимогам закону.
Відтак, постановляючи оскаржувану постанову, відповідач діяв правомірно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а оскаржувана постанова є обґрунтована, тобто прийнята з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Згідно із приписами ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Статтею 293 КУпАП регламентовано, що орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає серед іншого рішення про скасування постанови і закриття справи.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог, а тому вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову, залишивши оскаржувану постанову без змін.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Зазначеним вимогам закону рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 03 грудня 2025 року відповідає.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 03 грудня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Шидловський В.Б. Сапальова Т.В.