Справа № 560/6840/20
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шевчук О.П.
Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.
20 січня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Курка О. П. Сторчака В. Ю. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної судової адміністрації України на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року (ухвалене в м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України про стягнення коштів,
У жовтні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до Хмельницького апеляційного суду, Державної судової адміністрації про стягнення коштів.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 січня 2021 року, яке залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2021 року адміністративний позов задоволено частково.
Позивач звернувся до суду першої інстанції з заявою, в якій просив: встановити судовий контроль за виконанням Державною судовою адміністрацією України рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.01.2021 у справі № 560/6840/20 про стягнення з відповідача за рахунок бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів" на користь позивача 52975,12 грн. компенсації за порушення строку виплати щомісячного грошового утримання в розмірі 58926 грн 71 коп. за період з листопада 2014 року по вересень 2020 року, зобов'язавши Державну судову адміністрацію України упродовж десяти днів подати звіт про виконання цього судового рішення.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі №560/6840/20 - задоволено.
Зобов'язано Державну судову адміністрацію України подати до Хмельницького окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення у справі №560/6840/20, протягом 30 днів з моменту отримання цієї ухвали.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні заяви.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Позивач своїм правом, передбаченим, ст.ст. 300, 304 КАС України не скористалась та не подала відзив на апеляційну скаргу.
Сьомий апеляційний адміністративний суд, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування зобов'язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень закріплені ст. 382 КАС України.
Частиною 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Заявник вказує, що рішення суду на момент звернення до суду із заявою про встановлення судового контролю відповідачем не виконано.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачено, що виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду.
Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002, "Ромашов проти України" від 27.07.2004, "Шаренок проти України" від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язувальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" від 26.04.2005, та у справі "Крищук проти України" від 19.02.2009).
Як зазначив Європейський Суд з прав людини у рішенні від 06.09.1978 у справі "Класс та інші проти Німеччини", одним з основоположних принципів демократичного суспільства є принцип верховенства права, пряме посилання на який міститься у преамбулі Конвенції. Із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури (пункт 55).
Відповідно до ч.2 ст. 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Оскільки, як встановлено з матеріалів справи рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 січня 2021 року станом на подання вказаної вище заяви Державною судовою адміністрацією України не виконано, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності підстав для встановлення судового контролю щодо зобов'язання Державну судову адміністрацію України подати до суду звіт про виконання судового рішення по справі №560/6840/20.
Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Державної судової адміністрації України залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Курко О. П. Сторчак В. Ю.