Справа № 620/4346/24 Суддя (судді) першої інстанції: Житняк Л.О.
21 січня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Єгорової Н.М.,
суддів - Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,
при секретарі - Олешко М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС) на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернігівській області", Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року позов ОСОБА_1 до Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернігівській області", Міністерство внутрішніх справ України в особі Відділу координації пенсійних питань про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернігівській області" щодо невключення у довідку від 30 серпня 2023 року №33/45-8-У про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року, інформації про надбавку за особливості проходження служби та премії;
- зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України в особі Відділу координації пенсійних питань підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби та премії, виплачених за аналогічною посадою у середніх розмірах, яку обіймав ОСОБА_1 , для перерахунку йому з 01 лютого 2023 року пенсії.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року апеляційну скаргу Міністерство внутрішніх справ України залишиено без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року без змін.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року без змін.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2025 року задоволено заяву про встановлення судового контролю у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернігівській області", Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, зобов'язано Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС) надати суду звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року у справі №620/4346/24, оформлений відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України, у місячний строк з дня набрання чинності цією ухвалою.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року прийнято звіт Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС) про виконання рішення суду по справі №620/4346/24, встановити Регіонального сервісному центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС) новий строк для подання звіту про виконання рішення суду по справі №620/4346/23 - 60 днів з дня отримання даної ухвали.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач - Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС) подав апеляцій апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким прийняти звіт про виконання Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.
Звернув увагу суду, що резолютивна частина рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року у даній справі не містить зобов'язання включити до довідки про грошове забезпечення надбавку за особливості проходження служби в розмірі 50% та премії в розмірі 255%.
Додатково зазначив про те, що надбавка за особливості проходження служби в розмірі 50% та премії в розмірі 255% розраховані відповідно до посадового окладу 2910 грн, водночас в матеріалах справи відсутні докази, що особи, які перебувають на службі в Національній гвардії України в січні 2023 року отримували грошове забезпечення, в тому числі додаткові види та премія, визначені шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01 січня 2023 року.
Позивач подав до суду відзив, відповідно до якого просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, оскільки відсоткові значення надбавки та премії були офіційно повідомлені Регіональному сервісному центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС) компетентним органом - Головним управлінням Національної гвардії України, проте вказана інформація була не враховано під час видачі довідки.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2025 року №620/4346/24 зобов'язано Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС) надати суду звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року у справі №620/4346/24, оформлений відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України, у місячний строк з дня набрання чинності цією ухвалою.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 травня 2025 року прийнято звіт від 21 березня 2025 року про виконання рішення суду у справі №620/4346/24, встановлено Регіональному сервісному центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях новий строк для надання звіту про виконання судового рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року у справі №620/4346/24 - два місяці з дня отримання даної ухвали.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року прийнято звіт Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС) про виконання рішення суду по справі №620/4346/24, встановити Регіонального сервісному центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС) новий строк для подання звіту про виконання рішення суду по справі №620/4346/23 - 60 днів з дня отримання даної ухвали.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що довідку від 18 лютого 2025 року №31/33/17/-61-У видано всупереч інформації, наведеної у листі Національної гвардії України від 04 грудня 2024 року №27/13/4-466-2024, що свідчить про невиконання рішення суду в частині визначення розміру премії.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Аналогічні положення викладені в ч.ч. 2-4 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки.
Згідно з ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Так, Конституційний Суд України неодноразово наголошував, що виконання судового рішення є невід'ємним складовим елементом права кожного на судовий захист; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом; держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абз. 3 п. 2 мотивувальної частини рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012, перше речення абз. 2 п. 3 мотивувальної частини рішення від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012, перше речення абз. 8 пп. 2.1 п. 2 мотивувальної частини рішення від 15 травня 2019 року №2-р(II)/2019, мотивувальна частина рішення №10-р/2020 у справі №1-14/2020(230/20) від 28 серпня 2020 року).
Згідно з ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України (перше речення частини другої); органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть ухвалювати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання (абз. 2 ч. 7).
Приписами ст. 381-1 КАС України визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції (ч. 1).
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу (ч. 2).
Згідно з 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ч. 1).
Відповідно до ч. 1 ст. 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ч. 2).
За приписами ч. 1 ст. 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 382-2 КАС України звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
Згідно з ч. 1 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2цього Кодексу.
Частинами 2, 3 ст. 382-3 КАС України передбачено, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Відповідно до ч.ч. 10, 11 ст. 382-3 КАС України у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Як встановлено судом першої інстанції, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року у справі №620/4346/24 зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України в особі Відділу координації пенсійних питань підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби та премії, виплачених за аналогічною посадою у середніх розмірах, яку обіймав ОСОБА_1 , для перерахунку йому з 01 лютого 2023 року пенсії.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року замінено сторону у справі №620/4346/24 її правонаступником, а саме Міністерство внутрішніх справ України в особі Відділу координації пенсійних питань про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії замінити на Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС).
На виконання рішення суду, Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС) виготовлено довідку від 24 грудня 2024 року №31/33-17-61, відповідно до якої розмір грошового забезпечення позивача становить: посадовий оклад - 2910,00 грн; оклад за військовим (спеціальним) званням - 950,00 грн; надбавка за вислугу років 35% - 1351,00 грн; надбавка за особливості проходження служби 50% - 2605,00 грн; премія 225% - 6547,50 грн.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2025 року встановлено Регіональному сервісному центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС) місячний строк для подання до суду звіту про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року у справі №620/4346/24, з дня набрання чинності ухвалою від 13 березня 2025 року.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 травня 2025 року встановлено Регіональному сервісному центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях новий строк для надання звіту про виконання судового рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року у справі №620/4346/24 - два місяці з дня отримання даної ухвали.
На адресу Чернігівського окружного адміністративного суду 14 травня 2025 року надійшов звіт про виконання рішення суду Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року у справі №620/4346/24 до якого долучено довідку від 18 лютого 2025 року №31/33/17/-61-У, в відповідно до якої розмір грошового забезпечення позивача включає: посадовий оклад - 4430,00 грн; оклад за військовим (спеціальним) званням - 1450,00 грн; надбавка за вислугу років 35% - 2058,00 грн; надбавка за особливості проходження служби 50% - 3969,00 грн; премія 54,4333% - 2411,40 грн.
Згідно з приміткою до довідки від 18 лютого 2025 року №31/33/17/-61-У, посадовий оклад та оклад за військове (спеціальне) звання були розраховані шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 2023 рік на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". Інформація про премію та надбавку за особливості проходження служби, що фактично виплачувались військовослужбовцям Національної гвардії України станом на 01 січня 2023 року з урахуванням посадових окладів та окладів за військовим званням, що визначались шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб - відсутня.
Отже відповідачем на виконання рішення суду видано довідку від 18 лютого 2025 року №31/33/17/-61-У, в якій посадовий оклад та оклад за військове (спеціальне) звання розраховані шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 2023 рік на відповідний тарифний коефіцієнт, а додаткові види грошового забезпечення розраховані з урахуванням оновлених розмірів посадового окладу та окладу за військове звання.
Разом з тим, розмір премії, виплаченої за аналогічною посадою, яку обіймав ОСОБА_1 для перерахунку йому з 01 лютого 2023 року пенсії не відповідає розміру середньої премії станом на 01 січня 2023 року зазначеної в листі Національної гвардії України від 04 грудня 2024 року №27/13/4-466-2024.
Відповідно до листа Національної гвардії України від 04 грудня 2024 року №27/13/4-466-2024, який наявний у відповідача, розмір надбавки за особливості проходження служби та премії станом на 01 січня 2023 року становив 50% та 225% відповідно, що давало відповідачу об'єктивну можливість самостійно обчислити розмір премії.
Враховуючи встановлені обставини, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що довідку від 18 лютого 2025 року №31/33/17/-61-У видано всупереч інформації, наведеної у листі Національної гвардії України від 04 грудня 2024 року №27/13/4-466-2024, що свідчить про невиконання рішення суду в частині визначення розміру премії.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 382-2 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС) - залишити без задоволення, а ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Суддя-доповідач Н.М. Єгорова
Судді Є.О. Сорочко
Є.В. Чаку
Повне судове рішення складено "21" січня 2026 року.