Справа № 640/21831/18
про залишення апеляційної скарги без руху
20 січня 2026 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Кобаль М.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рост Капітал Активе» до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби в м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень і зобов'язання вчинити дії, -
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідачем - ГУ ДПС у м. Києві подано апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та винести нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 295 та 296 КАС України.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.09.2025, 17.10.2025 та 30.12.2025 повернуто апеляційні скарги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року.
12.01.2026 року ГУ ДПС у місті Києві вчетверте звернулося до суду з апеляційною скаргою. Зазначене підтверджується датою на штампі канцелярії на першому аркуші апеляційної скарги.
Правовими положеннями ч. 1 ст. 295 КАС України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Як вбачається з матеріалів справи, апеляційну скаргу подано 12.01.2026 року, тобто, з пропущенням встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку для її подачі.
У апеляційній сказі відповідачем заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване ти, що вперше апеляційна скарга подана вчасно, проте повернена останньому через несплату судового збору.
Також, представник відповідача посилається на практику касаційної інстанції і зазначає про наявність у останнього права, відповідно до ст. 299 КАС України, на повторне подання апеляційної скарги.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідач вчетверте скористався своїм правом на подачу апеляційної скарги на рішення першої інстанції. При цьому, апелянтом не надано належних доказів пропуску строку починаючи з моменту отримання рішення суду першої інстанції, та належних доказів неможливості подати апеляційну скаргу, через обставини на які посилається скаржник.
Крім того, з поданої апеляційної скарги вбачається, що вона подана через досить тривалий час тільки 12.01.2026 року, а апеляційні скарги була повернуті ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду 01.09.2025, 17.10.2025 та 30.12.2025.
Дослідивши зазначені доводи та матеріали справи, суд апеляційної інстанції зазначає, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Крім того, матеріали справи не містять доказів оскарження відповідачем ухвал Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.09.2025, 17.10.2025 та 30.12.2025 про повернення апеляційних скарг останньому.
Отже, посилання зазначені відповідачем у вищевказаному клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не спростовують факт пропуску останнім строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а вказані обставини не можуть бути поважною підставою для визнання пропуску строку на апеляційне оскарження.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність надати скаржнику час для подання обґрунтованої заяви про поновлення строку із зазначенням інших причин поважності такого пропуску, достатніх для його поновлення, та надання належних доказів такого пропуску.
Крім того, скаржником до моменту подання апеляційної скарги вчетверте, не сплачено судовий збір в даній справі.
Питання, пов'язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI (в редакції чинній на момент подачі позовної заяви).
Законом України від 06.12.2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», внесено зміни до названого Закону, які набрали чинності 05 січня 2017 року.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Даний позов подано в 2018 році.
Так, згідно з частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, встановлюється 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ставки судового збору обраховуються, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 1762,00 грн., який встановлений станом на 01 січня 2018 року (рік звернення з адміністративним позовом).
Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 N 2147-VIII, який набув чинності 15.12.2017, внесені зміни до Закону України «Про судовий збір», зокрема ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», встановлено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду, розмір судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Таким чином, судовий збір при поданні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції сплачується у розмірі 150 % ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, та становить - 10 572,00 грн. (1762, 00 грн. * 4 * 150% ).
В порушення вимог чинного законодавства України, скаржником до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Вказані недоліки можуть бути усунуті апелянтом шляхом подання до суду апеляційної інстанції оригіналу квитанції про сплату судового збору в повному обсязі, а саме: 10 572,00 грн.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, відповідно до ст.ст.169, 296 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 169, 296, 298 КАС України, суддя, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року - залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання даної ухвали.
Роз'яснити апелянту, що у випадку не виконання вимог ухвали у встановлений строк до апеляційної скарги будуть застосовані наслідки визначені п.1 ч. 4 ст. 169 або п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя М.І. Кобаль