Справа № 697/2170/24
Провадження № 1-кс/697/6/2026
Іменем України
19 січня 2026 року м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
з участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 1 2024 25 034 0000206 від 03.07.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 336 КК України,-
У провадженні судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_5 перебуває кримінальне провадження № 1 2024 25 034 0000206 від 03.07.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 336 КК України.
12.01.2026 від обвинуваченого ОСОБА_4 до суду надійшла заява про відвід судді ОСОБА_5 , яка датована ОСОБА_4 09.01.2026.
Ухвалою судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_5 від 12.01.2026 заяву обвинуваченого ОСОБА_4 від 09.01.2026, яка надійшла до суду 12.01.2026, про відвід головуючому у справі судді ОСОБА_5 передано до канцелярії для її авторозподілу, в порядку статті 35 КПК України.
13.01.2026 вказану заяву розподілено на розгляд судді ОСОБА_1 , розгляд заяви про відвід призначено на 19.01.2026.
Заяву про відвід обгрунтовує тим, що 04.06.2024 під час відвідування з метою уточнення військово-облікових даних ІНФОРМАЦІЯ_1 службовою особою цього органу, ОСОБА_6 було нанесено удар в ділянку шиї, який за висновком спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи було віднесено до категорії легких тілесних ушкоджень. Внаслідок побиття, неправомірних дій, нанесеного ОСОБА_4 умисного тілесного ушкодження працівником ТЦК, ОСОБА_4 перебуває на лікуванні, бо загострились хронічні хвороби, переніс панічну атаку, а також погіршився його психічний стан здоров'я у зв'язку з нанесеною травмою. За зазначеним фактом працівниками Державного бюро розслідування після численних скарг з боку потерпілого було заведено кримінальне провадження №62024100140000522 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України. За для свого «захисту» працівники ТЦК сфальшували документи, що стали підставами для заведення кримінального провадження за ст. 336 КК України. На зараз зазначене кримінальне провадження за статтею 336 КК України відносно ОСОБА_4 , розглядає по суті суддя ОСОБА_5 .. Заявник зазначає, що він у відповідності до ст.75-81 КПК України подає заяву про відвід судді ОСОБА_7 , оскільки на його думку наявні обставини викликають сумнів у неупередженості головуючого судді, що унеможливлюють подальший справедливий розгляд справи. Також ОСОБА_4 зазначає, що на момент подання даної заяви ним подано дисціплінарну скаргу до Вищої ради правосуддя на дії судді, яка перебуває на розгляді. Також зазначив, що обставинами даного відводу є те що: суддя розглядав заяви про відвід у його відсутність, а саме: заявник завчасно подавав заяву про перенесення засідання з медичними документами (від 17.11.2025), які підтверджують стан здоров'я та психоемоційні обмеження для участі у судовому засіданні; розгляд суддею його заяви про відвід у відсутності сторони без належного врахування документів; зазначає, що дані дії порушують принцип рівності сторін, ст. 6 Конвенції, ст. 21, 22 та 35 КПК України. Також посилається на непропорційність застосованих заходів, оскільки попри наведені медичні доводи, суддя застосував примусовий привід та максимальне грошове стягнення, що свідчить про упереджене ставлення до учасника. Крім того, ОСОБА_4 посилається на хибне відображення медичних документів, а саме: ухвалою суду від 10.12.2025 зазначено дату документів 29.10.2025 замість фактичної 17.11.2025, що на думку заявника могло вплинути на оцінку поважності неявки та створює сумнів у об'єктивності судді.
У судове засідання, призначене 19.01.2026 для розгляду заяви про відвід судді обвинувачений ОСОБА_4 не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу (а.с. 254).
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_8 у судовому засідані оголосила суду, що вона не уповноважена здійснювати представництво ОСОБА_4 при розгляді заяви про відвід судді.
Суддя ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, про розгляд заяви повідомлений належним чином.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення заяви про відвід судді, у зв'язку з її безпідставністю та необґрунтованістю. Також звернув увагу суд на те, що обвинувачений затягує процес з розгляду кримінального провадження, шляхом подачі необгрунтованих заяв про відвід судді. Окрім цього обвинувачений у судові засідання не з'являється.
Виходячи з положень ст. 81 КПК України, враховуючи наведене, суд вважає можливим розглянути заяву у відсутності вказаних осіб, оскільки неявка вказаних осіб не перешкоджає розгляду заяви про відвід.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення прокурора та перевіривши доводи поданої заяви про відвід,суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Відповідно до частини першої статті 21 КПК України, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
У випадку незгоди з судовим рішенням відповідно до ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
Водночас частиною 5 статті 80 КПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим. Особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді при розгляді справи з наведенням відповідних фактів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Статтею 75 КПК України передбачено вичерпний перелік обставин, що виключають участь слідчого судді в кримінальному провадженні.
За приписами статей 126,129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя є незалежні та керуються верховенством права, вплив на них у будь-який спосіб забороняється.
Згідно з роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади», процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом (п.10). Відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини у кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім ( рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" Pullar v. the United Kingdom, рішення від 10 червня 1996 року, п. 38). Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна Wettstein), п. 43). Отже, головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Безумовною підставою є обставина, побоювання сторін, що суддя є небезстороннім, однак «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії або виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.
У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. При вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною.
Розглядаючи заяву про відвід судді, суд звертає увагу, що відповідно до Конституції України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя є незалежним при здійсненні правосуддя.
При розгляді заяви про відвід судді інший суддя не є апеляційним чи дисциплінарним органом, а тому не може надавати оцінку процесуальним діям та рішенням судді на предмет дотримання ним норм законодавства, правильності чи неправильності ведення суддею судового процесу або прийнятих суддею рішень, а має лише з позиції стороннього спостерігача визначити існування обставин, які за суб'єктивним чи об'єктивним критерієм можуть викликати сумніви у його неупередженості.
Зокрема в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Упередженістю слід вважати наявність факторів, які у об'єктивного спостерігача створюють враження про існування у конкретної особи наперед сформованої думки щодо певних подій, їх розвитку та наслідків.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі.
За об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Стосовно суб'єктивного критерію, то особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного (рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п.43).
Стосовно об'єктивного критерію, то при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Отже, для задоволення відводу за об'єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або, що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.
Заявлений відвід зводиться до незгоди із процесуальними рішеннями судді, та припущень заявника щодо його упередженості, однак не містить належних даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді, що передбачені зазначеною вище нормою КПК України.
Згідно з роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України в пункті 10 Постанови "Про незалежність судової влади" №8 від 13.06.2007, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом.
Суд в межах розгляду заяви про відвід не уповноважений надавати оцінку законності та обґрунтованості постановлених іншим суддею рішень чи його дій, а тому відповідні доводи не можуть бути покладені в основу рішення про відвід.
Крім того, незгода з прийнятим рішенням, відповідно до чинного КПК України, не може бути підставою для відводу судді, або свідчити про його особисту заінтересованість в результатах провадження, викликати сумнів у його неупередженості. Незгода з процесуальними діями судді не є підставою для відводу.
Суд також враховує те, що обвинуваченим неодноразово подавалися заяви про відвід судді, у задоволенні яких було відмовлено та залишено без розгляду, тому суд вважає, що заява про відвід головуючому судді ОСОБА_5 свідчить не про сумніви сторони захисту в неупередженості головуючого судді ОСОБА_5 , а спрямоване на затягування розгляду справита уникнення покарання обвнуваченим, у разі доведеності його вини та визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні.
Той факт, що заявник внаслідок суб'єктивного розуміння сумнівається в неупередженості судді, не свідчить про його реальну упередженість та необ'єктивність і, як наслідок, не тягне за собою усунення судді від розгляду судової справи.
Аналогічна позиція висловлена Касаційним кримінальним судом у складі Верховного Суду у своїх ухвалах від 12.02.2018 у справі № 359/9855/15-к та від 06.11.2019 у справі № 300/474/17.
На думку суду, заява про відвід головуючого судді, спрямована на заміну головуючого судді з метою затягнути розгляд справи.
На підставі зазначеного, заява про відвід суддді задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 75, 80, 81, 372, 376 КПК України, суд,-
У задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 1 2024 25 034 0000206 від 03.07.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 336 КК України - відмовити.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошено 20. 01.2026 о 16.00 год..
Головуючий ОСОБА_1