21.01.2026
Справа № 696/45/26
Провадження № 2-з/696/2/26
іменем України
21 січня 2026 року суддя Кам'янського районного суду Черкаської області Білопольська Н.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану разом з пред'явленим позовом до приватного виконавця Недоступа Дмитра Миколайовича, ДП «СЕТАМ», Акціонерного банку «УКРГАЗБАНК», ОСОБА_2 , про визнання електронних торгів недійсними, визнання акту про реалізацію недійсним, скасування виконавчих дій та поновлення права власності, -
ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить заборонити нотаріусам та державним реєстраторам вчиняти будь-які дії щодо реєстрації права власності на майно; заборонити покупцю ОСОБА_2 відчужувати або передавати майно будь-яким способом; накласти заборону на реєстраційні дії у ДРРП щодо лоту № 590677 та зупинити дії приватного виконавця у ВП № 78877336.
До заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 подала до суду клопотання про звільнення її від сплати судового збору, враховуючи її майновий стан, оскільки вона є інвалідом ІІІ групи, пенсіонером, її матеріальний стан є обмеженим, а сплата судового збору у встановленому розмірі є для неї фінансовим тягарем та фактично унеможливлює реалізацію її права на доступ до правосуддя.
На підтвердження вказаних обставин ОСОБА_1 надала довідку Головного управління ПФУ в Черкаській області про доходи № 0725 7271 6712 2785, відповідно до якої позивач отримує пенсію по інвалідності із січня 2025 року по грудень 2025 року, пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 та довідку до акта огляду МСЕК серії 12 ААБ № 420079.
Згідно із ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 цього Кодексу залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умов, зокрема якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно з постановою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» (із змінами, внесеними згідно з постановою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 25 вересня 2015 року) Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R(81)7, прийнята Комітетом Міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
Разом з тим, враховуючи положення п. 1 ст. 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі»).
У зв'язку з цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані із судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до Цивільного процесуального кодексу України, Закону України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ст. 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).
Звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Подане ОСОБА_1 клопотання про звільнення від сплати судового збору не містить відомостей про належність до будь-якої із категорій осіб, які мають право на пільги щодо сплати судового збору. Також нею не додано жодних документів, які б підтверджували скрутне матеріальне становище, зокрема, довідки про склад сім'ї, довідки про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, доказів про відсутність рухомого і нерухомого майна, тощо.
Формальне посилання на важке фінансове становище без належного доказового підтвердження не є достатнім для ухвалення рішення про звільнення від сплати судового збору.
Наявність у ОСОБА_1 третьої групи інвалідності відповідно до Закону України «Про судовий збір» не звільняє її від сплати судового збору за подання до суду заяви про забезпечення позову. Разом з тим, такі доводи заявника не дають підстав для звільнення її від сплати судового збору, оскільки розмір судового збору за подання заяви про забезпечення позову в сумі 665,60 грн не перевищує 5% розміру річного доходу заявника за попередній календарний рік, який склав 28 332,00 грн.
Інших належних та допустимих доказів, які підтверджують майновий стан позивача, до позовної заяви додано не було.
За вказаних обставин суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 не надано доказів свого майнового стану та не доведено, що розмір судового збору, який підлягає сплаті при зверненні до суду з даним позовом, перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу за попередній календарний рік.
Водночас встановлено, що заява про забезпечення позову є такою, що не відповідає вимогам ч. 1 ст. 151 ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;
6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;
7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Реєстраційний номер облікової картки платника податків або паспортні дані інших сторін - фізичних осіб, які не є підприємцями, вказуються у випадку, якщо вони відомі заявнику.
Як вбачається із заяви про забезпечення позову позивач звернулася до приватного виконавця Недоступа Д.М., ДП «СЕТАМ», Акціонерного банку «УКРГАЗБАНК», ОСОБА_2 , однак не зазначила повне (прізвище, ім'я та по батькові) ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 6 ст. 151 ЦПК України передбачено, що до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Із доданої до заяви про забезпечення позову квитанції про сплату № 3758-7968-5991-9159 від 19 січня 2026 року вбачається, що ОСОБА_1 сплатила у АТ «ТАСКОМБАНК» судовий збір за позовом у розмірі 1 331,20 грн.
Згідно з п.п. 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви про забезпечення позову, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на час звернення до суду становить 665,60 грн.
Проте позивачем ОСОБА_1 , у порушення вимог Закону України «Про судовий збір», при зверненні до суду із заявою про забезпечення позову не було сплачено судовий збір та не наведено доводів і не подано доказів на підтвердження підстав для звільнення її від сплати судового збору.
Разом з тим, ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою приватного виконавця Недоступа Д.М., ДП «СЕТАМ», Акціонерного банку «УКРГАЗБАНК» про визнання електронних торгів недійсними, визнання акту про реалізацію недійсним, скасування виконавчих дій та поновлення права власності, яка ухвалою судді від 13 січня 2026 року залишена без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Недоліки позовної заяви станом на 21 січня 2026 року не усунуті.
Відповідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
За таких обставин, з огляду на відсутність у заяві про забезпечення позову ціни позову, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, відсутності відомостей про вартість майна, на яке необхідно накласти арешт, та несплату судового збору, заяву слід повернути заявнику.
Керуючись ст.ст. 151-154, 260 ЦПК України, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору відмовити.
Заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 , подану разом з пред'явленим позовом до приватного виконавця Недоступа Дмитра Миколайовича, ДП «СЕТАМ», Акціонерного банку «УКРГАЗБАНК», ОСОБА_2 , про визнання електронних торгів недійсними, визнання акту про реалізацію недійсним, скасування виконавчих дій та поновлення права власності, - повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви про забезпечення позову не позбавляє права повторно подати заяву про забезпечення позову, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви про забезпечення позову.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складення), а якщо ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.А. Білопольська