21.01.2026 Суддя ОСОБА_1
Справа № 644/11719/25
Провадження № 1-кп/644/108/26
21 січня 2026 року м. Харків
Індустріальний районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в місті Харкові клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025170020017931 від 08 листопада 2025 року, стосовно підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бузове, Вовчанського району Харківської області, громадянина України, який має вищу, одруженого, на утриманні нікого не має, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, який проходив службу на посаді старшого стрільця - оператора 2 штурмового відділення 3 штурмового взводу 11 штурмової роти НОМЕР_1 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 , військове звання «солдат», раніше не судимого, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,
Прокурор Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним клопотанням, в якому просить звільнити від кримінальної відповідальності підозрюваного ОСОБА_4 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025170020017931 від 08 листопада 2025 року, у зв'язку із продовженням проходження військової служби.
Клопотання обґрунтоване наступним.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про оборону України», ст.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною радою України, у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який продовжено до теперішнього часу.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №176 від 19.06.2024 ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу частини на посаду старшого стрільця - оператора 2 штурмового відділення 3 штурмового взводу 11 штурмової роти НОМЕР_1 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 та поставлено на всі види забезпечення.
Згідно зі ст.65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Являючись військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, відповідно до вимог ст.ст. 9,11,16,127,128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців.
Відповідно до ст.12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.
За приписами статей 129,130,199,216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза
військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Однак, солдат ОСОБА_4 , під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 , 09.09.2025 вирішив стати на злочинний шлях, та діючи умисно, в умовах воєнного стану, без дозволу командування та поважних причин тимчасово, незаконно ухилитись від проходження військової служби та проводити час на власний розсуд.
Так, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, та за відсутності законних підстав 09.09.2025 в умовах воєнного стану без поважних причин самовільно залишив місце служби у н.п. Старовірівка Куп'янського району Харківської області, та без відповідних дозволів командирів і начальників, без документального оформлення відпустки чи відрядження, перебував у невстановленому місці.
Доводячи свій злочинний умисел до кінця ОСОБА_4 в період з 09.09.2025 по 26.11.2025 включно, в умовах воєнного стану, незаконно постійно перебував поза межами місця несення військової служби у АДРЕСА_2 , та проводив час на власний розсуд не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та без поважних причин.
За час відсутності ОСОБА_4 , обов'язки з військової служби за посадою не виконував, перебуваючи поза межами території місця служби в медичні установи не звертався, правоохоронні органи, органи державної влади або органи місцевого самоврядування про свою належність до військової служби, про вчинене ним ухилення від військової служби та про його причини не повідомляв, вільний час проводив на власний розсуд, до 26.11.2025 до з'явлення останнього до органу досудового розслідування.
Проте, солдат ОСОБА_4 достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив військовий злочин проти встановленого порядку проходження військової служби за наступних обставин.
Так, у зв'язку з виконанням завдань за призначенням, пов'язаних із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України військова частина НОМЕР_2 виконує завдання за призначенням на території Харківської області.
До 26.11.2025 року солдат ОСОБА_4 , усвідомлюючи реальну можливість участі у веденні бойових дій, був відсутнім на службі без поважних причин тривалістю понад три доби у місці тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_2 .
26.11.2025 ОСОБА_4 добровільно прибув до Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР у м. Полтаві та повідомив про вчинений ним злочин, намір далі проходити військову службу.
З огляду на викладене, враховуючи, що ОСОБА_4 після вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України добровільно звернувся із клопотанням до слідчого про намір повернутися для продовження проходження військової служби та активно сприяв розкриттю злочину, прокурор звернувся до суду з даним клопотанням про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.5 ст.407 КК України на підставі ч.5 ст.401 КК України, закривши провадження по справі.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання та наполягав на його задоволенні в повному обсязі.
ОСОБА_4 клопотання підтримав, просив звільнити його від кримінальної відповідальності, зазначив про бажання проходження служби у військовій частині НОМЕР_3 на посаді машиніста екскаватора інженерно - позиційного відділення інженерно - технічного взводу інженерно - саперної роти.
Суд, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дійшов наступних висновків.
Згідно з ч.2 ст.314 КПК України в підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених п.п. 4-8 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду. У разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Аналогічні норми викладені у пункті 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23 грудня 2005 року, відповідно до якого суд зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності, у разі наявності спеціальних обставин, передбачених конкретною нормою закону, якою, у даному випадку, є норма ч. 5 ст.401 КК України.
Статтею 288 КПК України визначено що, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 401 КК України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Суд зазначає, що 24 лютого 2022 року Президентом України видано Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який було затверджено Законом України 2102-IX від 24.02.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан. Також Президентом України було видано Указ № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», яким постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Відповідно до вимог Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
У ч.5 ст.401 КК України визначено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст.ст. 407,408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Відповідно до письмової згоди командира військової частини НОМЕР_3 , командування військової частини НОМЕР_3 надало згоду на продовження військової служби солдатом ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на посаді машиніста екскаватора інженерно - позиційного відділення інженерно - технічного взводу інженерно - саперної роти військової частини НОМЕР_3 .
ОСОБА_4 підтвердив у судовому засіданні добровільність згоди на продовження військової служби, необхідність виконання ним свого обов'язку щодо захисту Батьківщини.
Згідно зі ст.65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Враховуючи, що ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягався, виявив бажання повернутися на військову службу, наявна письмова згода командира військової частини НОМЕР_3 на проходження ОСОБА_4 військової служби, суд доходить висновку, що ОСОБА_4 необхідно звільнити від кримінальної відповідальності за ч.5 ст. 407 КК України, а кримінальне провадження відносно нього закрити на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.
Судом з'ясовано, що підозрюваний ОСОБА_4 розуміє підстави та наслідки закриття провадження відповідно до ч.5 ст.401 КК України, звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, безумовної можливості судового розгляду провадження з його вирішенням по суті.
Згідно з ч.2 ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій ч. 5 ст. 401 КК України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.
Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлявся.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні, речові докази, арешт майна відсутні.
Запобіжний захід відносно підозрюваного ОСОБА_4 не застосовувався.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 401,407 КК України, ст.ст.284-286,288 КПК України, суд
Клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025170020017931 від 08 листопада 2025 року, - задовольнити.
Звільнити підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, на підставі ч.5 ст.401 КК України для продовження проходження військової служби.
Кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025170020017931 від 08 листопада 2025 року, відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.407 КК України, - закрити.
Зобов'язати ОСОБА_4 , невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання ухвалою законної сили, прибути до військової частини НОМЕР_3 для продовження проходження військової служби.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_3 після набрання ухвалою суду законної сили невідкладно поновити на військовій службі ОСОБА_4 .
Ухвала суду може бути оскаржена протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Ухвалу складено та надруковано в нарадчій кімнаті 21 січня 2026 року в одному примірнику.
Головуючий