621/2789/25
2/621/379/26
іменем України
(заочне)
21 січня 2026 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області:
головуючий - суддя Овдієнко В. В.
секретар судового засідання - Кришталь А. А.
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК Єврокредит",
представник позивача - Коростельов С. В.,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у порядку загального позовного провадження за відсутності учасників справи в залі суду справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Єврокредит" до ОСОБА_1 про стягнення суми,
Від ТОВ "ФК Єврокредит" надійшла позовна заява до ОСОБА_1 з наступними вимогами: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 319 154 грн 10 коп., яка складається з: - заборгованості за основним боргом (тілом кредиту) (в тому числі простроченим) в розмірі 141 778 грн 12 коп.; - заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками (в тому числі простроченими) в розмірі 88 275 грн 98 коп.; - заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями (в тому числі простроченими) в розмірі 89 100 грн 00 коп.; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати: - зі сплати судового збору за подання позову в розмірі 3 829 грн 84 коп.; зі сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 1211 грн 20 коп.; - на оплату професійної правничої допомоги адвоката в розмірі 20 700 грн 00 коп.
На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 28.09.2021 АТ "МЕГАБАНК" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 82-107-867-2-21-Г з ануїтетними платежами. За умовами укладеного кредитного договору, кредитодавець (Банк) надає кредитні кошти (кредит), в сумі на умовах визначених договором, які позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі згідно з додатками до договору.
Також, як визначено в самому кредитному договорі, цей договір є договором приєднання до правил обслуговування клієнтів в АТ "МЕГАБАНК"/Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, які розміщуються на офіційному сайті АТ "МЕГАБАНК": www.megabank.ua.
Розділом 2 кредитного договору визначено умови та порядок надання кредиту. У відповідності до вказаних умов: кредит надається на строк з 28.09.2021 до 27.09.2024; загальний розмір кредиту складає 150 000 грн 00 коп.; процентна ставка за користування кредитом, що нараховується на суму заборгованості (фіксована) складає 5,00 % річних; розмір комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості в % від суми кредиту складає 1.80 % та сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця; процентна ставка за користування кредитом у разі наявності простроченої заборгованості до договором % річних, нараховується на суму простроченої заборгованості, починаючи з першого дня прострочення боргу становить 50,00 % річних.
Після укладення кредитного договору банк свої зобов'язання виконав у повному обсязі і видав позичальнику кредитні кошти в сумі 150 000 грн 00 коп., що підтверджується відповідною заявою на видачу готівки таабо банківською випискою з рахунку клієнта.
У відповідності до розділу 4 Кредитного договору: - повернення кредиту та сплата процентів за користування ним здійснюється щомісячними ануїтетними платежами, передбаченими договором. (ануїтетними платежами в розумінні цього пункту є рівні щомісячні платежі, що підлягають до сплати позичальником та направляються на погашення суми кредиту і процентів за користування ним, і розраховуються таким чином, що в кінці строку дії цього договору за умови виконання зобов'язання позичальником заборгованість його повністю погашається); - платіжний період - календарний місяць. Перший платіжний період - перший місяць користування кредитом, який починається з дня надання кредиту та закінчується останнім днем цього календарного місяця. Розмір першого ануїтетного платежу дорівнює розміру нарахованих процентів за користування кредитом у перший платіжний період. Останній платіжний період - останній місяць користування кредитом, який починається першого дня цього календарного місяця та закінчується в термін, визначений в розділі 2 цього Договору. Розмір останнього ануїтетного платежу визначається рівним повному фактичному об'єму зобов'язань позичальника на дату вказаного платежу; - нарахування процентів за користування кредитом проводиться з 1-го по останній календарний день звітного місяця, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році та процентної ставки, передбаченої договором. При цьому, день видачі та день повернення кредиту вважаються одним днем (метод визначення днів для нарахування процентів «факт/360»).
Згідно пункту 5.4. кредитного договору, сторони погоджують та своїм підписом позичальник підтверджує, що цей договір з усіма додатками та правилами обслуговування клієнтів в АТ "МЕГАБАНК"/Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, які розміщуються на офіційному сайті АТ "МЕГАБАНК": www.megabank.ua, являють у сукупності для сторін один єдиний договір, у зв'язку із чим істотні умови, які є обов'язковими для договору відповідно до чинного законодавства України, можуть міститися як у тексті договору, чи додатках до нього, так і у правилах обслуговування клієнтів в АТ "МЕГАБАНК"/ Договорі комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, які розміщуються на офіційному сайті АТ "МЕГАБАНК": www.megabank.ua.
Крім того, пунктом 5.5. кредитного договору визначено, що своїм підписом позичальник підтверджує, в тому числі що: - з правилами обслуговування клієнтів в АТ "МЕГАБАНК"/Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, які розміщуються на офіційному сайті АТ "МЕГАБАНК": www.megabank.ua та/або у відділеннях кредитодавця, а також умовами цього Договору ознайомлений і згодний. Шрифт тексту, що застосований у цьому договорі та додатках до нього, жодним чином не ускладнюють його читання та розуміння змісту та суті цих документів; - укладання цього договору відповідає його інтересам, внутрішній волі та волевиявленню, а також підтверджує відсутність будь-якої умови чи обставини, які б позичальник вважав незрозумілими, обтяжливими для нього та такими, що порушують та позбавляють його прав, які він звичайно мав до укладання цього договору; - один оригінал цього договору із додатками, тарифи, паспорт споживчого кредиту ним отримані, з реальною річною процентною ставкою та загальною вартістю кредиту на дату укладення цього договору, а також графіком платежів у письмовій формі ознайомлений; - до підписання цього договору ознайомлений з інформацією, передбаченою ч. 2 та ч. 3 ст. 9 Закону України "Про споживче кредитування". У подальшому позичальник виконав свої зобов'язання з повернення суми кредиту, оплати нарахованих процентів та комісії лише частково. Відповідно до умов кредитного договору строк повернення всієї суми отриманого кредиту та сплати всіх нарахованих банком платежів за кредитом мав остаточно спливати в погоджену сторонами кінцеву дату повернення кредиту, а саме - 27.09.2024.
Однак, позичальник належним чином умови кредитного договору не виконував і не сплачував всі узгоджені платежі на погашення кредитної заборгованості.
У відповідності до пункту 3.3.5 кредитного договору, кредитодавець має право вимагати повернення кредиту у повному обсязі, строк виплати якого ще не настав, у разі затримання позичальником сплати щомісячного платежу та/або процентів щонайменше на один календарний місць.
Датою останнього платежу позичальника по сплаті заборгованості за кредитним договором є 03.02.2022, відповідно, затримка оплати щомісячних платежів становить більше одного календарного місяця.
Таким чином, станом на день подання позовної заяви, у відповідача існує заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 319 154 грн 10 коп., яка складається з: - заборгованості за основним боргом (тілом кредиту) (в тому числі простроченим) в сумі 141 778 грн 12 коп; - заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками (в тому числі простроченими) в сумі 88 275 грн 98 коп.; - заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями (в тому числі простроченими) в сумі 89 100 грн 00 коп.
Вказана сума заборгованості за кредитним договором розрахована банком станом на 03.09.2024, і в подальшому позивачем не змінювалась. Після 03.09.2024 жодних додаткових нарахувань, в тому числі комісій, процентів та штрафів позивачем не проводилось.
03.09.2024 відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024, між АТ "МЕГАБАНК" та ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "МУСТАНГ ФІНАНС" був укладений Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги. ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "МУСТАНГ ФІНАНС" є фінансовою установою та має діючу ліцензію для здійснення діяльності з надання фінансових послуг.
В подальшому, ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "МУСТАНГ ФІНАНС" 27.12.2024 уклало з ТОВ "ФК ЄВРОКРЕДИТ" Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги. ТОВ "ФК ЄВРОКРЕДИТ" є фінансовою установою та має діючу ліцензію для здійснення діяльності з надання фінансових послуг.
На підставі укладеного договору № 1/12 про відступлення прав вимоги від 27.12.2024 та Реєстру Боржників до нього ТОВ ФК ЄВРОКРЕДИТ" набуло право грошової вимоги, в тому числі й до відповідача ОСОБА_1 за договором № 82-107-867-2-21-Г від 28.09.2021.
Невиконання відповідачем умов кредитного договору стало підставною для пред'явлення в суді цього позову.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 29 серпня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви представника позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК Єврокредит" Коростельова С. В. про вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Єврокредит" до ОСОБА_1 про стягнення суми.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 16.09.2025 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 16.10.2025.
16.10.2025 у зв'язку з першою неявкою відповідача підготовче засідання відкладене на 01.12.2025.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 01.12.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13:15 годину 01.12.2025, того ж дня судовий розгляд відкладено на 21.01.2026.
21.01.2026 належним чином повідомленні учасники справи на судове засідання не з'явилися.
Представник позивача Коростельов С. В. у позовній заяві просив проводити розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 будь-яких заяв по суті справи чи з процесуальних питань не подавала, про причини неявки не повідомила.
Суд не має відомостей про причину повторної неявки відповідача, яка повідомлялася про час і місце розгляду справи у порядку, визначеному ЦПК України, і від якої не надійшли відзив чи заява про судовий розгляд за відсутності відповідача, що дало підстави вирішити справу на підставі наявних у ній даних (постановити заочне рішення) у відповідністю з ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, проти чого не заперечував представник позивача.
В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначає Верховний Суд, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору (Постанова КЦС ВС від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18.).
У цій справі суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, тому вирішив спір по суті за відсутності відповідача.
Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:
Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до статей 76-81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Під час судового розгляду встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Даними копій кредитного договору № 82-107-867-2-21-Г від 28.09.2021 (з ануїтетними платежами) приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (індивідуальна частина), таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, паспорта споживчого кредиту, заяви на видачу готівки № TR.3175900.3378.46 від 28.09.2021, заяви-анкети на отримання кредиту, паспорта громадянина України, підтверджується, що 28.09.2021 між АТ "Мегабанк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, за умовами якого останній відкрито рахунки та встановлено кредитний ліміт, максимальна сума якого складає 150 000 грн 00 коп., на строк 36 місяців, з орієнтовною реальною річною процентною ставкою % річних 49,0409. Загальна вартість кредиту - 259 281 грн 49 коп., яка складається з: 150 000 грн 00 коп. - тіло кредиту; 12 081 грн 49 коп. - проценти за користування кредитом; 97 200 грн 00 коп. - сума за обслуговування кредитної заборгованості. Також, договір та його складові містять підпис ОСОБА_1 в якості позичальника (а. с. 23-35).
Згідно довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором № 82-107-867-2-21-Г від 28.09.2021, виписок по рахункам ОСОБА_1 по кредитному договору, укладеному між АТ "Мегабанк" та ОСОБА_1 , станом на 03.09.2024 мається заборгованість у розмірі 319 154 грн 10 коп., яка складається з: заборгованості за основним боргом - 141 778 грн 12 коп.; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками - 88 275 грн 98 коп.; заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями - 89 100 грн 00 коп. (а. с. 37-47).
Відповідно до протоколу електронного аукціону № GFD001-UA-20240618-01260, договору № GL1N426240 про відступлення прав вимоги від 03.09.2024, укладеного між АТ "Мегабанк" та ТОВ "ФК "Мустанг Фінанс", платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 66895 від 31.07.2024, Витягу з реєстру договорів, права вимоги за яким відступаються та Боржників/Дебіторів за такими договорами (додаток № 1 до Договору № GL1N426240 про відступлення прав вимоги від 03.09.2024), ТОВ "ФК "Мустанг Фінанс" набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 82-107-867-2-21-Г від 28.09.2021 в сумі 319 154 грн 10 коп. (а. с. 48-56).
Відповідно до договору № 1/12 про відступлення прав вимоги від 27.12.2024, укладеного між ТОВ "ФК "Мустанг Фінанс" та ТОВ "ФК ЄВРОКРЕДИТ", додаткової угоди № 1 до договору № 1/12 про відступлення права вимоги від 27.12.2024, платіжної інструкції № 1074 від 27.12.2024, Витягу з реєстру договорів, права вимоги за яким відступаються та Боржників/Дебіторів за такими договорами (додаток № 1 до Договору № 1/12 про відступлення прав вимоги від 27.12.2024) ТОВ "ФК ЄВРОКРЕДИТ" набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 82-107-867-2-21-Г від 28.09.2021 в сумі 319 154 грн 10 коп. (а. с. 57-75).
Згідно статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно статті 640 Цивільного кодексу України - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно статті 642 Цивільного кодексу України - відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору чи вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до вимог частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України передбачено, що разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до вимог статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позивачем надано докази виникнення між сторонами правовідносин у зв'язку з укладанням: 28.09.2021 між АТ "Мегабанк" та ОСОБА_1 кредитного договору № 82-107-867-2-21-Г, та подальшими укладеними договорами факторингу та відступлення прав вимоги, за умовами яких позивач набув право вимоги у цій справі, і наявності з боку відповідача невиконаних зобов'язань за цими договорами.
Відповідно до статті 562 ЦК України зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Правові наслідки порушення грошового зобов'язання боржником визначені у статтях 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов'язують його сплатити суму боргу кредитору.
При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц).
За умовами кредитного договору № 82-107-867-2-21-Г від 28.09.2021 сторони встановили строк кредитування до 27.09.2024.
На час закінчення строку кредитування (27.09.2024) розмір заборгованості за кредитним договором № 82-107-867-2-21-Г від 28.09.2021 склав 259 281 грн 49 коп., яка складається з: 150 000 грн 00 коп. - тіло кредиту; 12 081 грн 49 коп. - проценти за користування кредитом; 97 200 грн 00 коп. - сума за обслуговування кредитної заборгованості.
Таким чином, лише наведений розмір заборгованості по відсоткам може бути стягнутий з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК Єврокредит", оскільки після спливу строку кредитування, відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, товариство не мало правових підстав нараховувати відсотки за кредитним договором.
Що стосується вимог в частині стягнення нарахованої та несплаченої комісії за кредитним договором № 82-107-867-2-21-Г від 28.09.2021, суд зазначає наступне.
Згідно пунктів 2.8, 2.9 розділу 2 кредитного договору № 82-107-867-2-21-Г від 28.09.2021 встановлено, що розмір комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості, в % від суми кредиту сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця - 1,80.
Розмір щомісячного платежу, який включає суму ануїтетного платежу (крім першого та останнього) та суму щомісячної комісійної винагороди, сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця у розмірі 7 202 грн 57 коп. (а. с. 23-27).
Згідно з абзацом третім частини четвертої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" (у редакції станом на 01.01.2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України Про споживче кредитування), кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
10.06.2017 року набрав чинності Закон України "Про споживче кредитування" від 15.11.2016 року №1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері. У зв'язку з чим у Законі України Про захист прав споживачів текст статті 11 викладено в такій редакції: Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України Про споживче кредитування.
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України "Про споживче кредитування", після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування", умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Згідно частини другої статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" (10.06.2017) щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною, відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України Про споживче кредитування.
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 року у справі №496/3134/19, провадження №14-44цс21.
Пунктами 2.8, 2.9 розділу 2 кредитного договору № 82-107-867-2-21-Г від 28.09.2021, встановлено комісію, на час подання позовної заяви складає 89 100 грн 00 коп., тобто, фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена частиною першою статті 11 Закону України "Про споживче кредитування", отже ці положення договору є нікчемними.
Враховуючи, що вимагається до стягнення 89 100 грн 00 коп. - заборгованості за нарахованою та нестягнутою комісіями за кредитним договором № 82-107-867-2-21-Г від 28.09.2021, щодо якого встановлено нікчемність, належить відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "ФК Єврокредит" в частині стягнення заборгованості за комісією.
За таких обставин, позовна заява ТОВ "ФК Єврокредит" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 82-107-867-2-21-Г від 28.09.2021 в розмірі 153 859 грн 61 коп., з яких: 141 778 грн 12 коп. - основний борг; 12 081 грн 49 коп. - заборгованість по відсоткам. У задоволенні решти позову належить відмовити.
З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
У частині другій статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано копії: договору про надання правничої допомоги № 1/07 від 01.07.2025, Додатки № № 1, 2, 3 до договору про надання правничої допомоги № 1/07 від 01.07.2025, реєстр боржників від 02.07.2025, акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги від 20.08.2025 (а. с. 76-82).
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.
На це вказав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України, з відповідача належить стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача судового збору за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 1211 грн 20 коп.
Враховуючи, що позивачу було відмовлено у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову, то стягнення в цій частині не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК ЄВРОКРЕДИТ" 153 859 (сто п'ятдесят три тисячі вісімсот п'ятдесят дев'ять) грн 10 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК ЄВРОКРЕДИТ" 1 875 (одну тисячу вісімсот сімдесят п'ять) грн 47 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору та 10 139 (десять тисяч сто тридцять дев'ять) грн 79 коп. на відшкодування витрат на правничу допомогу.
У задоволенні решти позову - відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Зміївським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його складення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК ЄВРОКРЕДИТ", місцезнаходження: пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105, м. Дніпро, 49001, код ЄДРПОУ: 40932411.
Відповідач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
Повне рішення складене 21.01.2026.
Головуючий: В. В. Овдієнко