Сарненський районний суд
Рівненської області
Справа № 572/5849/25
Провадження№2-а/572/22/26
20 січня 2026 року м. Сарни
Сарненський районний суд Рівненської області -
в складі головуючого судді Довгого І.І.,
за участю секретаря судових засідань Захарчук А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАЛ №489481 від 01.10.2025 року,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Сарненського районного суду Рівненської області з позовом до Управління патрульної поліції у Рівненській області, в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії БАЛ №489481 від 01.10.2025 року, а справу провадженням закрити.
В обґрунтування вимог представник позивач зазначає, що 01.10.2025 року водія ОСОБА_1 , було зупинено поліцейським роти №5 батальйону №1 полку УПП в Рівненській області ДПП сержантом поліції Новаком Павлом Романовичем та винесено постанову серії БАД № 489481, притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн. У вищевказаній постанові зазначено, що 01.10.2025 року приблизно о 21 год. 20 хв. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом VOLKSWAGEN (державний номерний знак НОМЕР_1 ) по вул. (взагалі не зазначено) м. Сарни, без діючого полісу ОСЦПВ власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.1.ґ ПДР України. Вважає, що вищевказана постанова Серії БАД № 489481 винесена передчасно та з грубим порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки поліцейський роти №5 батальйону №1 полку УПП в Рівненській області ДПП сержант поліції Новак Павло Романович під час зупинки автомобіля не повідомив водію законну підставу зупинки автомобіля, передбачену ст. 35 ЗУ “Про національну поліцію». Дану постанову позивач вважає незаконною та необґрунтованою, винесеною з грубим порушенням вимог чинного законодавства у відповідності з яким підлягає скасуванню.
Ухвалою від 03 листопада 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі.
Представник позивача Давиденко А.О. позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача Управління патрульної поліції у Рівненській області Буза В.О. подала відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити у задоволенні позову, оскільки твердження позивача про безпідставну зупинку є безпідставними, бо передбачено право поліцейських перевіряти наявність чинного полісу страхування в процесі здійснення загального нагляду за дорожнім рухом, а не лише в разі фіксації порушень чи ДТП.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає що позов підлягає задоволенню.
Згідно з п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 01 жовтня 2025 року керував транспортним засобом VOLKSWAGEN державний номерний знак НОМЕР_1 без діючого полісу ОСЦПВ власників наземних транспортних засобів чим порушив п.2.1 г ПДР України. Згідно даної постанови на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Ч.1 ст. 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановленим законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечуються систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, а також вирішення її у відповідності з законом, уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283 і 284 КУпАП. В ньому повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказати мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі ст.ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Однак будь-які докази, які б підтверджували наявність адміністративного правопорушення з боку позивача, відповідачем надані не були.
Згідно ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний, зокрема, мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством - страховий поліс(сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Тобто, водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу працівників поліції пред'являти для перевірки страховий поліс лише у випадках, передбачених законодавством.
Ці випадки чітко прописані в Законі України від 01 липня 2004 року «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до п. 21.2 ст. 21 цього Закону - «Забезпечення обов'язковості страхування цивільно-правової відповідальності» встановлено, що контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідними підрозділами МВС України при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.
Відповідно до п. 21.3 ст. 21 встановлено, що при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред'являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу.
Відповідно до п. 21.4 ст. 21 встановлено, що у разі експлуатації транспортного засобу на території України без наявності чинного поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особа несе відповідальність, встановлену законом.
Виходячи з наведеного, законодавець чітко розмежував процедуру передачі водійських документів і страхового полісу. Випадки, коли виникає обов'язок пред'являти поліс, відрізняють від випадків, коли виникає обов'язок пред'являти «посвідчення водія» та реєстраційні документи на транспортний засіб.
Тобто вимагання інспектором поліції полісу, в будь-яких інших випадках, крім вищезазначених незаконна.
Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Натомість, в мотивувальній частині постанови у справі про адміністративне правопорушення серії БАД № 489481 від 01.10.2025 року відсутні посилання на докази, якими обґрунтовується рішення посадової особи про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень, в тому числі відсутні письмові пояснення водія транспортного засобу про обставини вчинення правопорушення.
Таким чином за відсуності об'єктивних, достовірних та допустимих доказів, які не зезначені в оскаржуваній постанові, спростувати пояснення позивача немає можливості, і будь-які сумніви з приводу наявності вини водія транспортного засобу трактуються на користь водія, оскільки наявні у справі докази, зокрема, постанова не дають суду підстав зробити висновок про те, що позивач вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Суд вважає, що факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП, є недоведеним, а оскаржувана постанова відповідачем прийнята не в спосіб, який передбачений нормами КУпАП, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для її скасування.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов є обґрунтованим і оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Згідно ч.3 ст. ст. 286 КУпАП за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, серед іншого скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст. 122 КУпАП, ст.ст. 7, 139, 205, 244-246, 286 КАС України, п.10 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Управління патрульної поліції у Рівненській області (вул. Степана Бандери, 14а, м. Рівне ЄДРПОУ 40108646) про визнання незаконною та скасування постанови - задовольнити.
Скасувати постанову серія БАД №489481 від 01 жовтня 2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 425 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, провадження в справі закрити в зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.
Повне судове рішення складене 20 січня 2026 року.
Суддя: