Справа № 569/24061/25
19 січня 2026 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в особі судді Бучко Т.М.
розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить скасувати постанову № 3367 по справі про адміністративне првопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 25 серпня 2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП і накладення на нього адміністративного стягнення у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян у вигляді штрафу в сумі 17000 грн, а провадження у справі закрити.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивачу інкримінується порушення вимог абз.7 ч.14 ст.22 цього Закону. Враховуючи виклад фабули інкримінованого позивачу правопорушення неможливо встановити яку саме норму нормативно-правового акту порушено позивачем, адже відповідач у справі не визначив назву відповідного закону. Якщо припустити, що відповідач, формуючи фабулу оскаржуваної постанови, керувався Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", то абз.7 ч.1 ст.22 неможливо встановити, оскільки відповідного абзацу не існує. Крім того, в оскаржуваній постанові зазначається, що 19 червня 2025 року під час дії особливого періоду було надіслано повістку поштовим зв'язком військовозобов'язаному ОСОБА_1 про прибуття на 09 год 00 хв 29 червня 2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 для звірки даних в особливий період. Днем отримання повістки ОСОБА_1 є відмітка, проставлена у поштовому повідомленні 10 липня 2025 року. Вказане свідчить про очевидну хронологічну та фактичну суперечність у самій постанові, яка унеможливлює визнання дій позивача як правопорушення. З моменту направлення повістки (19 червня) до визначеної дати явки (29 червня) минуло лише 10 днів, тоді як сама повістка була нібито вручена позивачу вже після спливу цього строку - 10 липня. Отже, позивач не мав жодної фактичної можливості знати про виклик чи з'явитися у визначений у повістці день. Будь-яке адміністративне стягнення вимагає наявності вини - умислу чи необережності. У даному ж випадку відсутня навіть об'єктивна можливість вчинення правопорушення, адже повідомлення про обов'язок з'явитися він отримав уже після того, як дата явки минула. Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" передбачає обов'язок з'явитися до територіального центру комплектування виникає у громадян після отримання повістки. Саме факт отримання є юридичною передумовою виникнення обов'язку. До моменту вручення повістки така особа не вважається повідомленою і не може бути притягнена до відповідальності за неявку. Оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, адже відсутня об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210-1 КУпАП. ІНФОРМАЦІЯ_3 не мав повноважень на розгляд цієї адміністративної справи, оскільки вона розглянута з порушенням вимог щодо територіальної підвідомчості, визначених ст.276 КУпАП. Позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 та проживає у АДРЕСА_1 . Жодних доказів того, що правопорушення було вчинено або виявлено у місті Ковель відповідачем не надано. Навпаки, із самої фабули постанови вбачається, що дії, які нібито утворюють склад правопорушення (неявка за повісткою), стосуються виклику до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а не до Ковельського. ОСОБА_1 не був присутній при розгляді справи, жодним належним чином не повідомлявся про її розгляд, відтак було порушено його право на захист, гарантоване законодавством України та міжнародними нормами.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача Чабан А.С. просить відмовити у задоволенні позову. Заперечення проти позовних вимог мотивує тим, що під час дії особливого періоду військовозобов'язаний ОСОБА_1 оповіщався про необхідність прибути на 9 год 00 хв 29 червня 2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення данизх. Для цього йому була вручена особисто повістка. ОСОБА_1 після оновлення даних зазначив своє фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , на яку було надіслано повістку. Згідно трекінгу поштового відправлення з сайту ДП "Укрпошта" підтверджується, що повістка прибула до адресата 30 червня 2025 року та у вказаний день була вручена одержувачу. Будучи належним чином оповіщеним військовозобов'язаний ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушив вимоги абз.1 ч.1 ст.22 Закону України "Про мобілізаційнц підготовку і мобілізацію", тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. У постанові та протоколі з технічних причин помилково зазначено, що днем отримання повістки військовозобов'язаним ОСОБА_1 є відмітка, проставлена у поштовому повідомленні 10 липня 2025 року. Фактично військовозобов'язаний ОСОБА_1 оповіщався 30 червня 2025 року, отже правильною слід вважати дату оповіщення саме 30 червня 2025 року. 14 серпня 2025 року було складено протокол № 3367 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно військовозобов'язаного ОСОБА_1 . Позивач копію протоколу отримав . В протоколі йому роз'яснені ст.63 Конституції України, права та обов'язки, передбачені ст.268 КУпАП, а також повідомлено, що розгляд справи про вчинене ним адміністративне правопорушення відбудеться в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 о 14 год 30 хв 25 серпня 2025 року. Розгляд справи 25 серпня 2025 року відбувся без участі позивача. Позивач, який є військовозобов'язаним, порушив норми закону про мобілізацію та, щоб уникнути відповідальності, ставить суд в оману, стверджуючи, що до ІНФОРМАЦІЯ_5 його не викликали. До ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач не з'явився, жодних документів щодо поважності причин неявки не надав. В діях позивача наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, а тому ІНФОРМАЦІЯ_6 правомірно винесено псотанову про накладення адміністративного стягнення.
Ухвалою від 11 листопада 2025 року позовну заяву суд залишив без руху та надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк недоліки позовної заяви позивач усунув.
Ухвалою від 21 листопада 2025 року суд поновив позивачу строк на оскарження постанови, позовну заяву прийняв до розгляду, відкрив провадження у справі та призначив справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями, визначеними ст.268, 269, 286 КАС України для окремих категорій термінових справ, без виклику сторін.
Суд, дослідивши наявні у справі докази, дійшов таких висновків.
Суд встановив, що 19 червня 2025 року керівником ІНФОРМАЦІЯ_7 сформована повістка № 3993653 на ім'я ОСОБА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , з вимогою з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_8 29 червня 2025 року о 09:00 год для уточнення даних.
Повістка № 3993653 направлена на адресу позивача 19 червня 2025 року рекомендованим листом, про що свідчить опис вкладення до рекомендованого поштового відправлення № 0610261938203, та отримана ОСОБА_1 особисто 30 червня 2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0610261938203 та трекінгом поштового відправлення Укрпошта.
14 серпня 2025 року старший офіцер ІНФОРМАЦІЯ_1 склав відносно ОСОБА_1 протокол № 3367 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП щодо порушення ним вимог абз.1 ч.1 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію" (громадяни зобов'язані з'явитися за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_5 для визначення їх призначення на особливий період), абз.7 ч.3 ст.22 цього Закону (у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк).
В поясненнях у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 зазначив, що після дзвінка слідчого 25 липня 2025 року прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , надав документи щодо свого лікування після служби в ЗСУ.
25 серпня 2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковник ОСОБА_2 виніс постанову № 3367 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян у вигляді штрафу в сумі 17000 грн.
За змістом постанови, 19 червня 2025 року під час дії особливого періоду було надіслано повістку поштовим зв'язком військовозобов'язаному ОСОБА_1 прибути на 09 год 00 хв 29 червня 2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 для звірки даних в особливий період. Днем отримання (такого поштового відправлення) повістки військовозобов'язаним ОСОБА_1 є відмітка, прсотавлена у поштовому повідомленні 10 липня 2025 року, що підтверджується інформацією від поштового оператора. Отже, будучи належним чином оповіщенисм військовозобов'язаний ОСОБА_1 не прибув у визначений час та дату до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Даним фактом не прибуття він порушив вимоги абз.7 ч.1 ст.22 цього Закону (у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк), тобто він вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. Дане правопорушення було виявлене під час складання протоколу згідно Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Частина перша статті 210 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. За вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період відповідальність встановлена ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Згідно з абз.11 ст.1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами), в Україні введено воєнний стан, який триває донині.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України від 03 березня 2022 року № 2105-IX (зі змінами), оголошено загальну мобілізацію, строк проведення якої продовжено до 03 лютого 2026 року.
Частиною десятою статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" встановлений обов'язок громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зокрема прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до абз.1 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані, серед іншого, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк (абз.7 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).
Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок).
Згідно з п.21 Порядку, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (п.28 Порядку).
Відповідно до підп.1 п.41 Порядку, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки.
Відповідно до вимог ст.283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Опис обставин, установлених під час розгляду справи, повинен точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актів, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
Оскаржувана постанова не містить норми нормативно-правового акту, яку порушив позивач, оскільки назви закону не зазначено. У протоколі № 3367 про адміністративне правопорушення від 14 серпня 2025 року вказано про порушення позивачем вимог абз.1 ч.1 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію" та абз.7 ч.3 ст.22 цього Закону. У постанові № 3367 від 25 серпня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення вказано про порушення позивачем "абз.7 ч.1 ст.22 цього Закону". Разом з тим, частина перша статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію" не містить абз.7.
Відповідно до викладеного в оскаржуваній постанові опису обставин, військовозобов'язаний ОСОБА_1 , будучи належним чином оповіщеним, не прибув у визначений час та дату до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Суд з матеріалів справи встановив, що повістку № 3993653 про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 29 червня 2025 року о 09:00 год ОСОБА_1 отримав особисто 30 червня 2025 року. Відтак, позивач був належно оповіщений про виклик до ТЦК тільки 30 червня 2025 року, тобто на день пізніше від дня, який був визначений для його явки до ТЦК 29 червня 2025 року.
При цьому, запит про надання скан-копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ІНФОРМАЦІЯ_3 направив до ІНФОРМАЦІЯ_2 лише 09 грудня 2025 року. На момент винесення оскаржуваної постанови у позивача вказана інформація була відсутня, оскільки у постанові днем отримання повістки вказано 10 липня 2025 року.
Оскільки ОСОБА_1 не був оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 29 червня 2025 року, так як повістку отримав лише 30 червня 2025 року, і на момент винесення постанови у відповідача було відсутнє належне підтвердження оповіщення військовозобов'язаного про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, відповідач не мав підстав для прийняття оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення.
За встановлених у справі обставин суд дійшов висновку, що відповідач не довів у встановленому порядку факт вчинення позивачем правопорушення, про яке зазначено в оскаржуваній постанові, що свідчить про необгрунтованість постанови № 3367 по справі про адміністративне правопорушення від 25 серпня 2025 року через відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, а отже, позов належить задовольнити.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на задоволення позову, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним документально підтверджені витрати на оплату судового збору в розмірі 605,60 грн.
На підставі наведеного та керуючись ст.2, 9, 90, 139, 244-246, 255, 286, 294, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову № 3367 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 25 серпня 2025 року, винесену щодо ОСОБА_1 , а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп у відшкодування судових витрат.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Восьмого адміністративного апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі:
позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ;
відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Суддя