Дата документу 21.01.2026Справа № 554/7388/25
Провадження № 2/554/100/2026
21січня 2026 року м. Полтава
Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого судді - Материнко М.О.,
за участю секретаря судового засідання - Кашуби В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
05 травня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,у якому прохали стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» заборгованість за кредитним договором № 9145 від 23.03.2024 року станом на 24.04.2025 року у сумі 36392,13 грн., яка складається із: 3781 грн.-заборгованість за кредитом, 32611,13 грн.-заборгованість за нарахованими процентами за період з 23.03.2024 року по 23.03.2025 року, що нараховані відповідно до п. 1.2. кредитного договору за ставкою 2,5% за кожен день користування кредитом(912,5% річних) та графіку платежів, а також судовий збір в сумі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у сумі 10000 грн.
Позов мотивований тим, що відповідно до укладеного Кредитного договору № 9145 від 23.03.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» (торгова марка «PROCENT») та ОСОБА_1 , остання отримала кредит у розмірі 4150 гривень, строком на 365 днів (до 23.03.2025 року), шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5 % від суми кредиту за кожен день користування (912,5% річних).
Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua та підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Зразок кредитного договору, Правила надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, затвердженими наказом директора ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ») викладені для загального доступну https://procent.com.ua/uk/about_us. в мережі Інтернет на сайті товариства.
Сума кредиту по укладеному Кредитному договору, перераховувалась на платіжну карту відповідача, яка була верифікована шляхом блокування певної суми коштів або іншим способом за правилами міжнародних платіжних систем.
Кредитний договір був підписаний відповідачем 23.03.2024 року о 18:51:11 год. шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 874983 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua.
Кредитні кошти були відправлені відповідачу 23.03.2024 року на платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «КБ «ПРИВАТБАНК», що підтверджується довідкою про успішний переказ.
Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору, позивач нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі 2,5 % від суми кредиту за кожен день користування (912,5% річних). Строк надання кредиту відповідно до п. 1.3. Кредитного договору становить 365 днів.
У межах строку кредитування відповідач зобов'язаний сплачувати позивачу проценти періодичними платежами кожні 20 днів.
Відповідач в порушення умов Кредитного договору не повернув суму кредиту, не сплатив нараховані відсотки відповідно до Графіку платежів, в зв'язку з чим виникла заборгованість за Кредитним договором, що має відображення у Розрахунку заборгованості , чим порушує умови Кредитного договору, не виконує взятих на себе зобов'язань.
Позивач прохає стягнути виключно заборгованість за простроченими процентами та сумою кредиту за період з 23.03.2024 року по 23.03.2025 року.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань, заборгованість відповідача за Кредитним договором станом на 24.04.2025 року становить 36392,13 грн., яка складається із: 3781 грн. - заборгованість за кредитом; 32611,13 грн. - заборгованість за нарахованими процентами за період з 23.03.2024 року по 23.03.2025 року, що нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 2,5 % за кожен день користування кредитом (912,5% річних) та Графіку платежів.
Вказану заборгованість відповідачем до цього часу так і не погашено.
Ухвалою судді від 05.06.2025 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами.
Відповідачу рекомендованим листом були направлені копії матеріалів справи та ухвали про відкриття провадження.
13 червня 2025 року від відповідача до суду надійшов відзив на позов, у якому прохали відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на їх необгунтованість. Вказують на те, що кредитний договір не був укладений ні в паперовій формі, ні в електронній, такого договору взагалі не існує. Надані копії документів не відповідають вимогам закону, таким чином відсутні докази того, що відповідач і сам кредитор підписували наданий суду тексти кредитного договору будь-яким способом. Відповідач ставить під сумнів відповідність поданих суду документів, наявність оригіналів таких документів взагалі. Відповідач посилається на той фак, що не був ознайомлений із самим договором, його умовами на момент укладення такого договору, а тому не зобов'язаний сплачувати відсотки чи будь-які інші платежі, на які відсутня згода позичальника. Вказує на те, що позивачем не доведено факту перерахування коштів на рахунок відповідача, та не надано належних бухгалтерських документів на підтвердження здійснення операцій. Надані позивачем документи не підтверджують розмір заборгованості , а тому нарахування сум по кредиту не відповідає обставинам справи, не підлягає до стягнення із відповідача на користь позивача.
Дослідивши матеріали справи, надавши правову оцінку наявним у справі доказам суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідно до укладеного Кредитного договору № 9145 від 23.03.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» (торгова марка «PROCENT») та ОСОБА_1 , остання отримала кредит у розмірі 4150 гривень, строком на 365 днів (до 23.03.2025 року), шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5 % від суми кредиту за кожен день користування (912,5% річних).
Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua та підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Зразок кредитного договору, Правила надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, затвердженими наказом директора ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ») викладені для загального доступну https://procent.com.ua/uk/about_us. в мережі Інтернет на сайті товариства.
Сума кредиту по укладеному Кредитному договору, перераховувалась на платіжну карту відповідача, яка була верифікована шляхом блокування певної суми коштів або іншим способом за правилами міжнародних платіжних систем.
Кредитний договір був підписаний відповідачем 23.03.2024 року о 18:51:11 год. шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 874983 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua.
Кредитні кошти були відправлені відповідачу 23.03.2024 року на платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «КБ «ПРИВАТБАНК», що підтверджується довідкою про успішний переказ.
Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору, позивач нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі 2,5 % від суми кредиту за кожен день користування (912,5% річних). Строк надання кредиту відповідно до п. 1.3. Кредитного договору становить 365 днів.
У межах строку кредитування відповідач зобов'язаний сплачувати позивачу проценти періодичними платежами кожні 20 днів.
Відповідач в порушення умов Кредитного договору не повернув суму кредиту, не сплатив нараховані відсотки відповідно до Графіку платежів, в зв'язку з чим виникла заборгованість за Кредитним договором, що має відображення у Розрахунку заборгованості , чим порушує умови Кредитного договору, не виконує взятих на себе зобов'язань.
Позивач прохає стягнути виключно заборгованість за простроченими процентами та сумою кредиту за період з 23.03.2024 року по 23.03.2025 року.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань, заборгованість відповідача за Кредитним договором станом на 24.04.2025 року становить 36392,13 грн., яка складається із: 3781 грн. - заборгованість за кредитом; 32611,13 грн. - заборгованість за нарахованими процентами за період з 23.03.2024 року по 23.03.2025 року, що нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 2,5 % за кожен день користування кредитом (912,5% річних) та Графіку платежів.
Вказану заборгованість відповідачем до цього часу так і не погашено.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно доч.1,2ст.207 ЦК України правочин вважається таким,що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних),у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Відповідно доп.6, 7, 12 ч.1ст.3З У «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором-дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту)укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Електронний правочин-дія особи,с прямована нанабуття, зміну абоприпинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем. Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно доч.1ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до ч.3, 4, 6 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію»електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти)однією стороною та її прийняття (акцепту)другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір(оферта)може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції(оферти)у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч.1ст.9 ЗУ «Про фінансові послуги та фінансові компанії» фінансова послуга надається на підставі договору, який укладається, змінюється, припиняється, виконання зобов'язань за яким забезпечується відповідно до вимог цивільного законодавства України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом та спеціальними законами. Договір про надання фінансової послуги (крім договору, предметом якого є послуга з торгівлі валютними цінностями або виконання платіжної операції, якщо зобов'язання за відповідними правочинами повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення) укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину: 1) у паперовій формі; або 2) у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; або 3) у порядку, передбаченому законодавством України про електронну комерцію.
У разі недотримання письмової форми договору про надання фінансової послуги, якщо така форма договору передбачена цією частиною, такий договір є нікчемним.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
На підставі викладеного законодавство України надає можливість укласти кредитний договір відповідно до вимог ЗУ «Про електронну комерцію» з використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Укладений між позивачем та відповідачем кредитний договір №9145 від 23.03.2024 року не суперечить Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та не визнаний на час розгляду справи недійсним.
Укладення вказаного кредитного договору саме відповідачем підтверджується витягом з інформаційно-телекомунікаційної системи https://procent.com.ua ,Хронологією дій щодо укладення кредитного договору N9145 від 23.03.2024 р.
Доказів того, що такий кредитний договір укладений не був відповідачем суду надано не було.
Заперечення проти його укладення з боку відповідача суд розцінює як небажання виконувати зобов'язання, яке виникло та погашати заборгованість.
Доказів того, що такий кредитний договір був укладений іншою особою суду надано не було.
До поліції з приводу протиправних дій по відношенню до відповідача, остання не зверталася.
Крім того, свого розрахунку відповідачем суду надано не було, а лише заперечується розмір таких нарахувань.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В даному випадку позивачем доведено факт укладення кредитного договору саме відповідачем та отримання нею кредиту в розмірі визначеному договором. Відповідачем не надано доказів того, що інша особа уклала від її імені договір та/або використала без її згоди отриманні кредитні кошти, які надійшли на її банківський рахунок.
Відповідно до наданого позивачем детального розрахунку заборгованості за вказаним договором станом на 24.04.2025 року у відповідача мається заборгованість перед позивачем у сумі 36392,13 грн., яка складається із: 3781 грн. - заборгованість за кредитом; 32611,13 грн. - заборгованість за нарахованими процентами за період з 23.03.2024 року по 23.03.2025 року, що нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 2,5 % за кожен день користування кредитом (912,5% річних) та Графіку платежів.
Вказана заборгованість відповідає умовам укладеного між сторонами кредитного договору. Доказів сплати процентів відповідачем не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи, що відповідачем порушено право позивача на отримання коштів за кредитом, процентів за користування відповідачем кредитними коштами, а тому позов підлягає задоволенню та із ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія « Процент» заборгованість за кредитним договором № 9145 від 23.03.2024 року станом на 24.04.2025 року у сумі 36392,13 грн., яка складається із: 3781 грн. - заборгованість за кредитом; 32611,13 грн. - заборгованість за нарахованими процентами за період з 23.03.2024 року по 23.03.2025 року, що нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 2,5 % за кожен день користування кредитом (912,5% річних) та Графіку платежів.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволено повністю, а тому у відповідності до вимог п. 1 ч.2 ст. 141 ЦПК України із відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у сумі 2422,40 грн.
Крім того, позивач прохає стягнути із відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн.
Відповідно до ч. 1,3,4,6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження вказаних витрат позивачем додано копію акту приймання-передачі наданих послуг № 18 до договору № 03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03 червня 2024 року на суму 10000 грн., платіжну інструкцію кредитованого переказу коштів від 28.02.2025 року за надання юридичних послуг до договору№ 03.06.2024 згідно акту № 18 від 28.02.2025 на суму 10000 грн.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 р. у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020р. у справі 904/4507/18.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат(встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір -обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ у справі «East/WestAllianceLimited» проти України»).
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 (провадження№ 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження№ 61-44217св18), від 15 червня 2021 року у справі № 159/5837/19 (провадження№ 61-10459св20), від 01 вересня 2021 року у справі № 178/1522/18 (провадження № 61-3157св21).
Указана судова практика є незмінною.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги/додатковій угоді до договору.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю.
В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов'язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Суд вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 грн. є значно завищеними.
Враховуючи складність справи, яка є малозначною, виконані адвокатом роботи, зміст позовної заяви, обсяг доданих документів, розмір задоволених позовних вимог, суд вважає, що до витрати на професійну правничу допомогу підлягають до задоволення частково, а саме у розмірі 4000 грн.
Такий її розмір відповідає засадам розумності та співмірності характеру наданої правової допомоги та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 279, 353, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» заборгованість за кредитним договором № 9145 від 23.03.2024 року станом на 24.04.2025 року у сумі 36392,13 грн., яка складається із: 3781 грн. - заборгованість за кредитом; 32611,13 грн. - заборгованість за нарахованими процентами за період з 23.03.2024 року по 23.03.2025 року.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» судовий збір у сумі 2422,40 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення .
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду .
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ»,код ЄДРПОУ- 41466388, адреса- м. Київ, бульвар Вацлава Гавеля, 4,
відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП- НОМЕР_2 , адреса реєстрації- АДРЕСА_1 .
Суддя М.О. Материнко