Дата документу 14.01.2026Справа № 554/431/26
Провадження № 1-кс/554/1155/2026
14 січня 2026 року м. Полтава
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтава, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за заявою від 04.01.2026 року,
08.01.2026 року ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із вищезазначеною скаргою, в якій просив зобов'язати ТУ ДБР у м. Полтаві невідкладно внести відомості про вчинення злочину, які мають ознаки складу злочину, передбаченого КК України, до ЄРДР на підставі його заяви та розпочати досудове розслідування у формі досудового слідства і надати витяг з ЄРДР.
В обґрунтування скарги зазначив, що 04.01.2026 року він направив на офіційну електронну скриньку ТУ ДБР у м. Полтаві заяву про вчинення кримінального правопорушення. Ця заява з додатками була отримана і зареєстрована суб'єктом, бездіяльність якого оскаржується, однак викладені у ній відомості до ЄРДР не внесено, досудове розслідування не розпочато, в зв'язку з чим ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з цією скаргою.
Представник ТУ ДБР у м. Полтаві в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, про причини своєї неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подав. Неявка суб'єкту, бездіяльність якого оскаржується, у відповідності до положень ч.3 ст.306 КПК України, не є перешкодою для розгляду скарги.
Зважаючи на неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді на підставі ч.4 ст.107 КПК України не здійснюється.
Вивчивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ч.1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Так, згідно із п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Частиною 1 статті 214 КПК України визначено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 року № 298, згідно з пунктом 1 глави 2 розділу I якого, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з положеннями п.п.4, 5 ч.5 ст.214 КПК України.
При цьому слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відомостей до ЄРДР.
Отже, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це є гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості про кримінальне правопорушення є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ч.1 ст.36, ч.5 ст.40, ч.4 ст.40-1 КПК України прокурор, слідчий та дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
У випадках, якщо в заяві чи повідомленні є ті чи інші об'єктивні дані, що можуть свідчити про ознаки певного кримінального правопорушення, то є підстави вважати таку заяву чи повідомлення саме заявою чи повідомленням про кримінальне правопорушення, і тільки такі заяви і повідомлення повинні вноситись до ЄРДР за відповідною правовою кваліфікацією. Якщо ж у повідомленнях чи заявах таких ознак немає, то вони не можуть вважатись такими, які підлягають обов'язковому внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України).
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 30.01.2019 року (справа № 818/1526/18, провадження № 11-1263апп18), у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Згідно з ч.1 ст.11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Слідчим суддею встановлено, що 04.01.2026 року ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із заявою про вчинення кримінального правопорушення. У цій заяві ОСОБА_3 виклав відомості, які, на його думку, свідчать про вчинення прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра кримінального правопорушення, що полягало у неналежному розгляді його скарги, поданої в порядку статті 308 КПК України, щодо перевищення розумних строків кримінального провадження, в якому заявника визнано потерпілим. ОСОБА_3 зазначив, що наведена прокурором причина неможливості розгляду його скарги, а саме - перебування матеріалів справи у Соборному районному суді міста Дніпра, не відповідає дійсності, оскільки матеріали фактично перебувають у слідчого.
Проаналізувавши зміст заяви ОСОБА_3 , слідчий суддя приходить до висновку, що вона не містить відомостей, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого певною статтею КК України та могли бути внесені до ЄРДР, оскільки викладені у ній обставини фактично стосуються здійснення прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра своїх процесуальних повноважень, і можуть бути оскаржені в установленому законом порядку.
Сама по собі незгода із процесуальними рішеннями чи діями прокурора не свідчить про наявність у діях прокурора складу кримінального правопорушення.
За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що подана заява не містить відомостей, які б об'єктивно свідчили про наявність ознак кримінального правопорушення, а тому не вбачає бездіяльності з боку уповноважених осіб ТУ ДБР у м. Полтаві, яка б полягала у невнесенні до ЄРДР відомостей про кримінальні правопорушення після отримання заяви ОСОБА_3 від 04.01.2026 року.
На підставі викладеного, в задоволенні скарги ОСОБА_3 слід відмовити.
Керуючись ст.ст.214, 303-307, 372 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтава, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за заявою від 04.01.2026 року, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1