Дата документу 16.01.2026Справа № 554/13146/24
Провадження № 6/554/11/2026
16 січня 2026 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого - судді Савченко Л.І.
при секретарі - Титаренко Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Полтава заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 05 червня 2025 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 27 листопада 2025 року у справі № 554/13146/24,-
23 грудня 2025 року представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою, в якій просить розстрочити виконання постанови Полтавського апеляційного суду від 27.11.2025 р. та рішення Шевченківського районного суду від 05.06.2025р. по справі № 554/13146/24 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованості за кредитним договором №493735- КС-001 від 21.03.2024 р. у сумі 40 343, 60 грн., яка складається із: 19 000 грн.-суми прострочених платежів по тілу кредиту, 2 850 грн.-суми прострочених платежів за комісією, відсотків за користування кредитом - 18 493,60 грн., судового збору - 2960,17 грн., а всього разом - 43 303,77 грн. строком на 11 місяців з моменту набрання ухвалою законої сили, до 27 числа кожного місяця по 3 937 грн., починаючи з січня 2026 року і до 27.11.2026 року.
В обгрунтування заяви зазначає, що рішенням суду від 05.06.2025 позовні вимоги ТОВ «Бізнес позика» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованість за кредитним договором №493735-КС-001 від 21.03.2024 р. у сумі 21 850 грн., яка складається із: 19000 грн.-сума прострочених платежів по тілу кредиту, 2850 грн.-сума прострочених платежів за комісією.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 27.11.2025 апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" адвоката Клименка Тараса Васильовича задоволено.
Рішення Шевченківського районного суду м. Полтави від 05 червня 2025 року в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про стягнення процентів за користування кредитом скасовано та ухвалено у відповідній частині нове судове рішення. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення процентів за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес позика» заборгованість по нарахованим процентами за користування кредитом у сумі 18 493,60 грн.Здійснено перерозподіл судових витрат. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес позика» судовий збір у сумі 2960,17 грн. В іншій частині рішення Шевченківського районного суду м. Полтави від 05 червня 2025 року залишено без змін. Сукупна сума до стягнення з відповідача складає 43 303, 77 грн.
Представник вказує, що ОСОБА_1 на сьогоднішній день не працює, так, як знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, додаткових доходів не має, має малолітню дитину, якій тільки 8 місяців. Живе сім'я після народження дитини за рахунок батька - військовослужбовця на одну заробітну плату. Ці обставини утруднюють для відповідача виконання постанови апеляційного суду від 27.11.2025 та рішення суду від 05.06.2025 р. ОСОБА_2 зазначає, що відповідач обізнаний, що рішення суду є обов'язковими до виконання і тому буде робите все можливе для того, щоб його виконати, проте не одним платежем - сумою 43 303, 77 грн., адже таких коштів відразу в родини немає.
У судове засідання сторони не з'явились. Позивач ТОВ «Бізнес позика», будучи належним чином повідомленим про дату, місце та час розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку судової повістки в електронному кабінеті в підсистемі «Електронний суд» свого представника до суду не направили, про причини його неявки суд не повідомлено.
Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у заяві прохала розглядати заяву без її участі (а.с.3 зворот том 2).
Вивчивши подану заяву та дослідивши додані до неї матеріали, суд встановив таке.
Відповідно до ч.1 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Таким чином, задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають його виконання.
Як встановлено судом, згідно з рішенням Шевченківського районного суду міста Полтави від 05 червня 2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованість за кредитним договором №493735-КС-001 від 21.03. 2024 р. у сумі 21850 грн., яка складається із: 19000 грн.-сума прострочених платежів по тілу кредиту, 2850 грн.-сума прострочених платежів за комісією. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» судові витрати по справі у вигляді судового збору у сумі 641,21 грн.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 27 листопада 2025 року рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 05 червня 2025 року в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про стягнення процентів за користування кредитом скасовано та ухвалено у відповідній частині нове рішення. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення процентів за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість по нарахованих процентах за користування кредитом у сумі 18493,60 грн. Здійснено перерозподіл судових витрат. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» судовий збір в сумі 2960,17 грн. В іншій частині рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 05 червня 2025 року залишено без змін.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч.1 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий суд розповсюджує дію і на стадію виконання судового рішення. У своїй прецедентній практиці Європейський суд з прав людини нагадує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов'язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї із сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинно розглядатися як невід'ємна частина "процесу" в розумінні статті 6 Конвенції. («Іммобільяре Саффі» проти Італії», заява 22774/93, 28.07.1999, § 63; «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997, § 40).
У справі "Горнсбі проти Греції" Європейський суд з прав людини вказав, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Частинами 3, 4 ст. 435 ЦПК України встановлено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, відстрочення, розстрочення виконання рішення суду може бути надано лише у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10 Постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Згідно з положеннями ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З наведених норм вбачається, що суд може відстрочити чи розстрочити виконання рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів існування таких обставин.
Такі обставини повинні виникнути після ухвалення судового рішення та мають бути об'єктивними, такими що не залежать від волі сторін.
Як вбачається із заяви, представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 мотивує свою заяву тим, що відповідачка на сьогоднішній день не працює, так, як знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, додаткових доходів не має, має малолітню дитину, якій виповнилося тільки 8 місяців. Живе сім'я після народження дитини за рахунок батька - військовослужбовця на одну заробітну плату.
Заявником на підтвердження вказаних обставин надано копію свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 виданого Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 11 квітня 2025 року, з якого вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народивсь ОСОБА_3 , матір'ю якого є ОСОБА_1 . Крім того, долучено довідки Пенсійного Форми ОК-5 та ОК-7 з яких вбачається, що з липня 2024 року ОСОБА_1 не отримує дохід (том 2 а.с. 5-7).
При вирішенні питання про розстрочку виконання рішення, суд враховує, що відповідно до ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Згідно заяви, відповідач просить здійснити розстрочку виконання судового рішення строком на 11 місяців з моменту набрання ухвалою законної сили, до 27 числа кожного місяця по 3 937 грн., починаючи з січня 2026 року і до 27.11.2026 року.
Вирішуючи вказане в заяві питання про розстрочку виконання рішення, суд враховує, що відповідачка не намагається уникнути виконання рішення суду, однак виконання рішення для неї ускладнюється у зв'язку із скрутним матеріальним становищем, оскільки остання перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та не має доходу, тому суд вважає за можливе допустити розстрочку виконання рішення суду.
За наведених вище обставин заяву про розстрочку виконання рішення суду слід задовольнити та надати заявнику розстрочку виконання рішення Шевченківського районного суду від 05.06.2025 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 27.11.2025 року по справі № 554/13146/24 строком на 11 місяців з моменту набрання ухвалою законної сили, до 27 числа кожного місяця по 3 937 грн., починаючи з січня 2026 року і до 27.11.2026 року.
Керуючись ст.435 ЦПК України,суд,-
Заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 05 червня 2025 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 27 листопада 2025 року у справі № 554/13146/24 - задовольнити.
Допустити розстрочку виконання рішення Шевченківського районного суду від 05.06.2025 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 27.11.2025 року по справі № 554/13146/24 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованості за кредитним договором №493735- КС-001 від 21.03.2024 р. у сумі 40 343, 60 грн., яка складається із: 19 000 грн.- суми прострочених платежів по тілу кредиту, 2 850 грн.-суми прострочених платежів за комісією, відсотків за користування кредитом - 18 493,60 грн., судового збору - 2960,17 грн., а всього разом - 43 303,77 грн. строком на 11 місяців з моменту набрання вказаною ухвалою законної сили, до 27 числа кожного місяця по 3 937 грн., починаючи з січня 2026 року і до 27.11.2026 року.
Ухвала підлягає оскарженню в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Суддя Л.І.Савченко