Дата документу 21.01.2026Справа № 554/6717/23
Провадження № 1-кп/554/75/2026
21 січня 2026 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві кримінальне провадження №12023000000000257 від 16.02.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,
У провадженні суду перебувають вищевказані матеріали кримінального провадження.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у виді домашнього арешту, строк якої закінчується, заборонивши залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 22.00 год по 06.00 год наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту. В обґрунтування клопотання про продовження запобіжного заходу посилався на те, що існує обґрунтована підозра обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також існують ризики, передбачені п.п.1,3,4 ч.1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу, та продовжують існувати і наразі їх вагомість не зменшилась.
Обвинувачений ОСОБА_4 вважав за можливе розглянути клопотання у відсутність свого захисника ОСОБА_5 , щодо продовження запобіжного заходу заперечував.
Суд, вислухавши думку учасників судового засідання, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про доцільність продовження раніше обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує дані про особу обвинуваченого, який розлучений, раніше не судимий, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину за вчинення якого у разі доведення вини передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
З огляду на конкретні обставини, суд прийшов до висновку, що наразі не перестали існувати ризики, які стали підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а саме, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України, виходячи із вимог частини першої статті 197 КПК України, обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід відповідає характеру і тяжкості діяння, яке йому інкримінується, а разом з іншим, допомагає уникнути виникненню ризиків, існування яких прокурором доведено, тому суд приходить до висновку про неможливість застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу та про доцільність продовження строку домашнього арешту терміном на 2 місяці.
На обґрунтування заперечень щодо продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту жодних доводів не наведено.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 177, 181, 201, 372, ч.2 ст.376 КПК України, суд,
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту терміном на 2 місяці, тобто до 21 березня 2026 року, заборонивши залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 22 год 00 хв по 06 год 00 хв наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту.
Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає без дозволу прокурора або суду;
- повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утриматися від спілкування із потерпілим ОСОБА_6 , свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , працівниками КП «Спецкомбінат похоронно-ритуального обслуговування»;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Попередити обвинуваченого про наслідки ухилення від покладених на нього судом обов'язків.
Контроль за виконанням ухвали в частині дотримання обвинуваченим умов застосованого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту покласти на керівника територіального органу поліції за місцем проживання обвинуваченого та прокурора.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Полтави протягом 7 днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали оголошено 21.01.2026 року о 13.00 год.
Суддя ОСОБА_1