Справа № 620/3059/25 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Лукашова О.Б.,
Суддя-доповідач Кобаль М.І.
13 січня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Кобаля М.І.,
суддів Бужак Н.П., Черпака Ю.К.,
при секретарі Литвин С.В.
за участю:
представника відповідача: Полегешко Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, визнання протиправними та скасування рішення та вимоги, -
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у Чернігівській області) в якому просив:
1) визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 29.10.2024 року:
- №16678/Ж10/25-01-24-05 в частині заниження суми чистого оподаткованого доходу на суму 4 656 193,06 грн та застосування штрафних санкцій на загальну суму 1 047 643,44 грн.;
- № 16679/Ж10/25-01-24-05 у частині заниження суми військового збору на загальну суму 69 842,88 грн та застосування штрафних санкцій у розмірі 17 460,72 грн;
2) визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДПС у Чернігівській області від 29.10.2024 року №Ф-16682/Ж10/25-01-24-05 про заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 15 585,90 грн;
3) визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 29.10.2024 року № 16683/ Ж10/25-01-24-05 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасного не нарахованого єдиного внеску у розмірі 7 792,95 грн.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року значений позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, який з'явився у призначене судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , у спірний період був зареєстрований, як фізична особа-підприємець, та перебував на податковому обліку в ГУ ДПС у Чернігівській області, з 29.04.2016 по 15.06.2020, та здійснював підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування та був платником таких видів податків і зборів: податок на доходи фізичних осіб, податок на додану вартість, військовий збір та єдиний внесок, що не заперечується сторонами.
04.09.2023 направлено лист №1878/ж12/25-01-24-05-11 згідно з яким, у зв'язку з надходженням відомостей щодо припинення підприємницької діяльності ГУ ДПС у Чернігівській області повідомило, що для проведення відповідних заходів, у зв'язку з припиненням платника податків, необхідно на підставі ст.20 Податкового кодексу України, для проведення документальної перевірки відповідно пп.78.1.7 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу, надати всі документи пов'язані з господарською діяльністю за період з 01.01.2018 по 15.06.2020, а саме:
- банківські виписки но розрахунковим рахункам з 01.01.2018 по дату закриття;
- книги обліку доходів фізичної особи, яка займається підприємницькою діяльністю за період з 01.01.2018 по 15.06.2020, а у разі їх відсутності детальну інформацію помісячно щодо отриманих доходів та понесених витратах;
- рахунки, прибуткові та видаткові накладні, чеки, податкові накладні;
- товарно транспортні накладні;
- договори оренди та/або документи, які підтверджують право власності па приміщення та транспортні засоби, які використовуються в господарській діяльності;
- інформацію щодо залишків товарно матеріальних цінностей в кількісному та вартісному показниках станом на 01.01.2018, 01.01.2019, 01.01.2020, 15.06.2020. У разі відсутності зазначених відомостей просило відповідно до п.п. 20.1.6 та н.п.20.1.9 н.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України провести інвентаризацію та обрахувати залишки товарно - матеріальних цінностей етапом на вищевказані дати;
- інформацію про наявність дебіторської/ кредиторської заборгованості в розрізі контрагентів станом на 01.01.2018, 01.01.2019, 01.01.2020, 15.06.2020;
- трудові договори, укладені з найманими працівниками, відомості нарахування та виплати заробітної плати, заяви про використання податкової соціальної пільги за період з 01.01.2018 року по 15.06.2020 року (в разі наявності);
- інші документи, які стосуються здійснення господарської діяльності.
Вказаний вище лист від 04.09.2023 №1878/ж12/25-01-24-05-11 був повернутий відправнику 09.10.2023, у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Відповідно до наказу ГУ ДПС у Чернігівській області від 13.03.2024 №233-п, на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.7 п. 78.1, ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», проведена документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 , починаючи з 15.04.2024 тривалістю 5 робочих днів:
- з питань дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб, військового збору за період з 01.01.2018 по 15.06.2020;
- з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за період з 01.01.2018 по 15.06.2020.
На адресу позивача було направлено повідомлення від 13.03.2024 №73/ж4/25-01-24-04-04 про проведення перевірки з копією наказу від 13.03.2024 №233-п, у повідомлені також зазначено про необхідність, починаючи із зазначеного терміну, забезпечити надання всіх необхідних документів, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків) та інших документів, які пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.)
Повідомлення та копію наказу ОСОБА_1 отримано особисто 18.03.2024, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
24.04.2024 відповідачем складено акт від 24.04.2024 №273/ж6/25-01-24-05-01 про ненадання документів для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.
26.04.2024 до позивача був направлений лист №727/ж12/25-01-24-05-11 про надання пояснень. Лист отриманий позивачем 06.05.2024, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
За результатами перевірки, посадовими особами було сформовано та направлено на поштову адресу позивача Акт від 26.04.2024 № 6204/Ж5/25-01-24-05/3273907171.
За висновками Акту, перевіркою встановлені порушення, зокрема:
- п. 177.1, п. 177.2. п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України: було занижено суму чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 4 656 193,06 грн, в т.ч. за 2018 рік на суму 3163680,96 грн, за 2019 рік на суму 680 052 грн, за 2020 рік на суму 812 460,10 грн.
Усього донараховано податку на доходи фізичних осіб за актом перевірки в сумі 838 114,75 грн, у тому числі за 2018 рік на суму 569 462,57 грн, за 2019 рік на суму 122409,36 грн, за 2020 рік на суму 146 242,82 грн.
- п.п. 1.1 п.161 підрозділу 10 Податкового кодексу України: занижено суму військового збору, що підлягає сплаті до бюджету.
Всього за актом перевірки за період 2018-2020 роки донараховано позивачу військового збору в сумі 69842,88 грн, у тому числі за 2018 рік на суму 47455,21 грн, за 2019 рік на суму 10200,77 грн, за 2020 рік на суму 12 186,90 грн.
- підпункту 2 пункту 1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»: ПП-ФО ОСОБА_1 внаслідок чого платником було занижено суму єдиного внеску на 15 585,90 грн, в тому числі за 2020 рік в розмірі 15 585,90 грн.
На підставі висновку Акту перевірки від 26.04.2024 № 6204/Ж5/25-01-24-05/3273907171 ГУ ДПС у Чернігівській області було прийнято (далі по тексту - оскаржувані ППР, оскаржувана вимога та оскаржуване рішення про застосування штрафних санкцій):
- податкове повідомлення-рішення від 29.10.2024 року № 16678/Ж10/25-01-24-05 у частині заниження суми чистого оподаткованого доходу на суму 4 656 193,06 грн та застосування штрафних санкцій на загальну суму 1 047 643,44 грн;
- податкове повідомлення-рішення від 29.10.2024 року № 16679/Ж10/25-01-24-05 у частині заниження суми військового збору на загальну суму 69 842,88 грн та застосування штрафних санкцій у розмірі 17 460,72 грн;
- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 29.10.2024 року №Ф-16682/Ж10/25-01-24-05 про заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 15 585,90 грн;
- рішення від 29.10.2024 року № 16683/ Ж10/25-01-24-05 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасного не нарахованого єдиного внеску у розмірі 7 792,95 грн.
Вважаючи, оскаржувані ППР, вимогу та рішення про застосування штрафних санкцій протиправними, позивач звернувся до суду для захисту своїх прав та законних інтересів.
Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач позбавим можливості позивача надати всі документи на перевірку, а тому суд позбавлений можливості виділити з загального обсягу грошових зобов'язань суму, яка збільшена правомірно, адже такі дії суду будуть підміною повноважень контролюючого органу, з огляду на що оскаржувані ППР скасовано судом.
Також, суд першої інстанції дійшов висновку, що нарахування єдиного внеску, військового збору та застосування штрафних санкцій за їх донарахування є похідним від встановленого контролюючим органом заниження суми чистого оподаткованого доходу на суму 4 656 193,06 грн, яке визнано судом передчасним, у зв'язку з позбавленням позивача права на надання документів на перевірку.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України) та іншими законами України з питань оподаткування (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно зі статтею 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Приписами підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у разі якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
Відповідно до пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 ПК України цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на адресу позивача було направлено повідомлення від 13.03.2024 №73/ж4/25-01-24-04-04 про проведення перевірки, з копією наказу від 13.03.2024 №233-п про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 , починаючи з 15.04.2024, тривалістю 5 робочих днів:
- з питань дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб, військового збору за період з 01.01.2018 по 15.06.2020;
- з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за період з 01.01.2018 по 15.06.2020.
Вказане повідомлення та копію наказу отримано особисто позивачем 18.03.2024, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
У свою чергу, наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 затверджено Порядок обліку платників податків і зборів (далі - Порядок № 1588).
У відповідності до підпункту 1 пункту 11.18 розділу ХІ Порядку № 1588 підставою для зняття фізичної особи-підприємця з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням, або за судовим рішенням, або у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою.
Дата зняття з обліку фізичної особи-підприємця відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
За підпунктом 4 пункту 11.18 розділу ХІ Порядку № 1588 державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.
Згідно з підпунктом 6 пункту 11.18 розділу ХІ Порядку № 1588 після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.
Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що розпочата процедура припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця є підставою для проведення документальної позапланової перевірки такої особи, а нормами Податкового кодексу України не передбачено обмежень щодо призначення такої перевірки після проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця. Більш того, положення Порядку № 1588 вказують на те, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької діяльності, адже після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності і така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності та подати декларацію за останній базовий податковий (звітний) період.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.04.2021 у справі № 480/2004/19, від 04.11.2021 у справі № 320/1375/19.
Отже, прийняття контролюючим органом оскаржуваного наказу від 13.03.2024 № 233-п зумовлено надходженням від Єдиного Державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , що відповідає положенням податкового законодавства, зокрема, п.78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України.
Згідно з пункту 78.5 статті 78 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Таким чином, обставини дотримання контролюючим органом процедури проведення перевірки входять до предмету доказування для цілей вирішення даного спору, й підлягають першочерговому дослідженню.
Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що обов'язку контролюючого органу щодо повідомлення платника податків про проведення відповідної перевірки кореспондує обов'язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції або повідомлень, крім того, необізнаність платника з наказом про проведення перевірки через нехтування або ухилення від виконання такого обов'язку без поважних причин не може бути в подальшому розцінена на користь останнього (постанови Верховного Суду від 10.05.2022 у справі № 804/2455/18, від 11.02.2021 у справі № 802/549/16-а).
Колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що 13.03.2024 податковим органом засобами поштового зв'язку направлено позивачу на його податкову адресу примірник наказу та повідомлення про проведення перевірки, які згідно з рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення, яке вручено ОСОБА_2 18.03.2024.
Відповідно до пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Згідно з пунктом 85.4. статті 85 ПК України, при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати закінчення перевірки.
Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності врегульований статтею 44 Податкового кодексу України.
У свою чергу, п. 44.1 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності (п.44.3 ст.44 ПК України).
Відповідно до положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (ст.1). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч.1 ст.9).
З огляду на вказані норми права підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності не підтверджених відповідними первинними документами.
Таким чином, на підтвердження правомірності формування даних податкового обліку платник податків повинен мати відповідні належно оформлені первинні документи, які і є підставою для формування даних податкового та бухгалтерського обліку.
Як вже вище зазначено судом, згідно з вимогами пункту 85.2 статті 85 ПК України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки, тільки після початку перевірки.
Відповідно до пункту 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Таким чином, ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України до їх відсутності.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.08.2019 у справі № 160/8441/18, від 28.10.2021 у справі № 802/880/18-а, від 06.09.2022 у праві № 640/772/21, від 14.12.2022 у справі № 640/637/19, від 07.02.2023 у справі № 640/9880/19.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ГУ ДПС в Чернігівській області на адресу позивача надіслало запит від 04.09.2023 №1878/ж12/25-01-24-05-11 щодо надання документів. Цей запит повернуто відповідачу 09.10.2023, у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Колегія суддів апеляційної інстанції наголошує, що вказаний запит податкового органу був направлений позивачу до видання наказу про проведення перевірки (13.03.2024), а отже вказаний запит не може вважатися таким, що пов'язаний з перевіркою.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що факт ненадання ОСОБА_2 документів на вказаний запит контролюючого органу, який направлено останньому до видання наказу про проведення перевірки, не може бути підставою для встановлення факту їх відсутності.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що відповідач, діючи всупереч приписам пункту 85.4 статті 85 ПК України, а саме, завершивши перевірку без подання запиту про надання документів, порушив права ОСОБА_2 та позбавив його будь-якої можливості надати документи на перевірку, а отже зроблений податковим органом висновок про відсутність у скаржника документів є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсності.
Приймаючи оскаржуване ППР від 29.10.2024 року № 16678/Ж10/25-01-24-05 відповідач дійшов висновку, що позивачем здійснено заниження суми чистого оподаткованого доходу на суму 4 656 193,06 грн (за 2018 рік - 3 163 680,96 грн, за 2019 рік - 680 052 грн, за 2020 рік - 812 460,10 грн), у зв'язку з чим було донараховано податок з доходів фізичних осіб (18%) у сумі 838 114,75 грн (за 2018 рік - 569 462,57 грн, за 2019 рік - 122 409,36 грн, за 2020 рік - 146 242,82 грн) та застосовано штрафних санкцій відповідно до підпункту 123.2 статті 123 ПК України (25% від суми визначеного податкового зобов'язання) на загальну суму 209 528,69 грн.
В підпункті 3.2.1 Акту перевірки податковий орган вказав, що в ході проведення перевірки використано отримані виписки про рух коштів від Чернігівське РУ ПАТ КБ «Приватбанк» та Чернігівське відділення AT «Ощадбанк» ФОП ОСОБА_1 , у періоді з 01.01.2018 по 15.06.2020.
Під час проведення перевірки контролюючим органом встановлено, що згідно з випискою банку Чернігівське РУ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Чернігів, за період з 01.01.2018 по 15.06.2020 ФОП ОСОБА_1 отримав кошти за товари та послуги від контрагентів, на загальну суму 3 869 669,06 грн (в т.ч. ПДВ 644 945,99 гри.), із них за 2018 рік у сумі 379 1269,06 грн (в т.ч. ПДВ 631879,32 грн), 2019 рік на суму 78 400 грн (в т.н. ПДВ 13 066,67 грн).
За даними виписки про рух коштів, отриманого від Чернігівське відділення АТ «Ощадбанк» м. Чернігів ФОП ОСОБА_1 отримав кошти за товари та послуги від контрагентів у суму 130 235,00 грн (в т.ч. ПДВ 21 705,83 грн), а саме: за 2018 рік на суму 29 535 грн. (в т.ч. ПДВ 4 922,50 грн), 2019 рік на суму 100 700 грн (в т.ч. ПДВ 16783,33 грн).
Таким чином, ФОП ОСОБА_1 по вище зазначених рахунках, за період з 01.01.2018 по 15.06.2020, отримав кошти на загальну суму без ПДВ 3 333 252,24 грн, в т.ч. за 2018 рік - 3 184 002,24 грн, за 2019 рік - 149 250,00 грн.
За даними Єдиного реєстру податкових накладних у вересні 2018 року, а саме, податкова накладна від 15.09.2018 року №363, від ТОВ «Бінар», код ЄДРПОУ 14000587 в сумі 3500,00 грн., в т.ч. ПДВ 583,33 грн, а тому відповідач зазначає, що в порушення п. 164.1 ст.164 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_1 до валового доходу не включена сума 2916,67 грн.
Відповідно до даних, які надійшли з центральної бази ДРФО щодо отриманих доходів та сплачених податків на користь ФОП ОСОБА_1 у 3 кварталі 2018 року нараховані і виплачені кошти від ТОВ «Торг Мінус Трейд 50», код ЄДРПОУ 41212435 в сумі 14700,06 грн, в т ч ПДВ 2450,01 грн, а тому відповідач зазначає, що порушення п. 164.1 ст.164 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_1 до валового доходу не включена сума 12 250,05 грн.
Також податковим органом встановлено, що в періоді, який перевіряється, ФОП ОСОБА_1 отримував від ОСОБА_3 поворотну фінансову допомогу.
Дані кошти (поворотна фінансова розрахункового рахунку Чернігівське РУ ПА допомога) надходили та списувалися з КБ «Приватбанк».
За період 2018-2019 роки ФОП ОСОБА_1 отримано на розрахункові рахунки від ОСОБА_3 кошти, як поворотну фінансову допомогу на суму 1 638 660,10 грн, повернуто кошти в сумі 826 200 грн. Сума, неповернутої поворотної фінансової допомоги становитиме 812 460,10 грн.
Всього, на думку податкового органу, в порушення п. 164.1 ст.164 ПК України ПП-ФО ОСОБА_1 занижено суму валового доходу на 1 095 280,06 грн, в т.ч. за 2018 рік на 282 819,96 грн, 2020 рік на 812 460,10 грн.
Пунктом 164.1 статті 164 ПК визначено, що загальний оподатковуваний дохід фізичної особи-підприємця - буд-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Згідно пп. 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено: поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.
Згідно зі ст. 1049 ЦКУ позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові, кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п. 177.1 ст. 177 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Якщо боржником не виконується зобов'язання у строк, визначений договором, тобто не повертається поворотна фінансова допомога, то сума заборгованості включається до оподатковуваного доходу платника податку у разі її анулювання (прощення) кредитором до закінчення строку позовної давності.
Враховуючи те, що отримання фізичною особою - підприємцем поворотної фінансової допомоги (позики) відповідно до умов договору підлягає обов'язковому поверненню у визначений строк, то протягом дії договору сума поворотної фінансової допомоги не включається до складу доходу суб'єкта господарювання.
Якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до складу доходів фізичної особи - підприємця та оподатковується на загальних підставах.
Пунктом 177.2 статті 177 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Згідно з підпунктом 177.3.1. пункту 177.3 статті 177 ПК України заначено, що для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг) та суми акцизного податку з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Щодо неповернутої поворотної фінансової допомоги в сумі 812 460,10 грн., яка отримана від ФОП ОСОБА_3 , позивач під час розгляду справи в суді першої інтанції надав копії відповідних договорів між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 , а також видаткові касові ордери.
Відповідно до договору від 23.01.2018 № 1 сума поворотної фінансової допомоги становить 1 000, 00 грн (п.2.1), строк повернення один рік з моменту одержання суми позичальником (п.4.1).
Перерахування коштів позивачу у сумі 1 000,00 грн відбулося 23.01.2018 на підставі платіжного документа №381, що підтверджується даними акту перевірки та не заперечується сторонами.
Повернення поворотної фінансової допомоги відповідно до договору № 1 відбулося 31.10. 2018 -1000,00 грн, які були повернуті 11.07.2018 (платіжний документ №489).
Відповідно до договору від 01.02.2018 сума поворотної фінансової допомоги становить 171 000, 00 грн (п.2.1), строк повернення один рік з моменту одержання суми позичальником (п.4.1).
Поворотну фінансову допомогу було перераховано позивачу у сумі 170 300,00 грн, а саме: платіжним документом від 09.02.2018 №3692 - 5 800,00 грн, платіжним документом від 09.02.2018 №3691 - 46 000,00 грн, платіжним документом від 22.02.2018 №3699 - 20 000,00 грн, платіжним документом від 26.02.2018 №3701 - 25 000,00 грн, платіжним документом від 03.03.2018 №3703 - 35 500,00 грн, платіжним документом від 13.03.2018 №3711 - 38 000,00 грн, що підтверджується даними акту перевірки та не заперечується сторонами.
На підтвердження повернення поворотної фінансової допомоги відповідно до договору від 01 лютого 2018 року надані видаткові накладні: 30.03.2018 - 50 000,00 грн (платіжний документ №415), 07.04.2018 - 40 000,00 грн (платіжний документ №422), 18.11.2018 - 80 300,00 грн (видатковий касовий ордер №21). Загальна сума повернення - 170 300,00 грн.
Відповідно до договору від 04.02.2018 сума поворотної фінансової допомоги становить 6 000, 00 грн (п.2.1), строк повернення один рік з моменту одержання суми позичальником (п.4.1).
Поворотну фінансову допомогу було перераховано позивачу платіжним документом від 27.02.2018 № 3702 у сумі 5 800,00 грн, що підтверджується даними акту перевірки та не заперечується сторонами.
На підтвердження повернення поворотної фінансової допомоги відповідно до договору від 04 лютого 2018 року у сумі 5 800,00 грн надано видатковий ордер від 10.07.2018 №2/1.
Відповідно до договору від 07 лютого 2018 року сума поворотної фінансової допомоги становить 639 000, 00 грн (п.2.1), строк повернення один рік з моменту одержання суми позичальником (п.4.1).
Поворотну фінансову допомогу було перераховано позивачу платіжним документом від 07.02.2018 №3690 у сумі 639 000,00 грн, що підтверджується даними акту перевірки та не заперечується сторонами.
Повернення поворотної фінансової допомоги відповідно до договору від 07 лютого 2018 року відбулося: 10.02.2018 - 50 000,00 грн (видатковий касовий ордер №11), 17.02.2018 - 40 000,00 грн (видатковий касовий ордер №2), 09.10.2018 - 100 000,00 грн (видатковий касовий ордер №3), 26.10.2018 - 50 000,00 грн (видатковий касовий ордер №4), 31.10.2018 - 80 000,00 грн(видатковий касовий ордер №5), 07.11.2018 - 45 000,00 грн (видатковий касовий ордер №6), 09.11.2018 - 60 000,00 грн (видатковий касовий ордер №7), 22.11.2018 - 55 000,00 грн (видатковий касовий ордер №8), 03.12.2018 - 80 000,00 грн (видатковий касовий ордер №9), 06.12.2018 - 50 000,00 грн (видатковий касовий ордер №10), 12.12.2018 - 29 000,00 грн (видатковий касовий ордер №11). Загальна сума повернення - 639 000,00 грн.
Відповідно до договору від 15 лютого 2018 року сума поворотної фінансової допомоги становить 40 000, 00 грн (п.2.1), строк повернення один рік з моменту одержання суми позичальником (п.4.1).
Поворотну фінансову допомогу було перераховано позивачу платіжним документом від 17.02.2018 №3697 у сумі 40 000,00 грн, що підтверджується даними акту перевірки та не заперечується сторонами.
Повернення поворотної фінансової допомоги відповідно до договору від 15 лютого 2018 року відбулося: 11.07.2018 - 10 000,00 грн (видатковий касовий ордер №3/1), 15.07.2018 - 30 000,00 грн (видатковий касовий ордер №3/2). Загальна сума повернення - 40 000,00 грн.
Відповідно до договору від 16 лютого 2018 року сума поворотної фінансової допомоги становить 20 000, 00 грн (п.2.1), строк повернення один рік з моменту одержання суми позичальником (п.4.1).
Поворотну фінансову допомогу було перераховано позивачу платіжним документом від 16.02.2018 № 3696 у сумі 20 000,00 грн, що підтверджується даними акту перевірки та не заперечується сторонами.
Повернення поворотної фінансової допомоги відповідно до договору від 16 лютого 2018 року відбулося 10.07.2018 - 4 300,00 грн (видатковий касовий ордер №26), 17.11.2018 - 10 000,00 грн (платіжний документ №589), 20.09.2019 - 5 700,00 грн (згідно з даними акта перевірки через АТ «Ощадбанк»). Загальна сума повернення - 20 000,00 грн.
Відповідно до договору від 10 липня 2018 року сума поворотної фінансової допомоги становить 30 000, 00 грн (п.2.1), строк повернення один рік з моменту одержання суми позичальником (п.4.1).
Поворотну фінансову допомогу було перераховано позивачу у сумі 29 800,00 грн, а саме: 10.07.2018 - 20 000,00 грн (платіжний документ №3763) , 11.07.2018 - 9 800,00 грн (платіжний документ №3763).
Повернення поворотної фінансової допомоги відповідно до договору від 10 липня 2018 року відбулося: 11.07.2018 - 6 500,00 грн (платіжний документ 489), 12.07.2018 - 3 000,00 грн (платіжний документ №490), 10.07.2018 - 19 500,00 грн (платіжний документ 487), 12.12.2018 - 800,00 грн (видатковий касовий ордер №22). Загальна сума повернення - 29 800 грн.
Відповідно до договору від 09 жовтня 2018 року сума поворотної фінансової допомоги становить 700 000, 00 грн (п.2.1), строк повернення один рік з моменту одержання суми позичальником (п.4.1).
Поворотну фінансову допомогу було перераховано позивачу у сумі 693 915,10 грн, а саме: 09.10.2018 - 199 000,00 грн (платіжний документ №3811), 26.10.2018 - 42 000,00 грн (платіжний документ №3823), 31.10.2018 - 80 000,00 грн (платіжний документ №3828), 07.11.2018 - 25 000,00 грн (платіжний документ №3830), 09.11.2018 - 30 000,00 грн (платіжний документ №3832), 09.11.2018 - 38 000,00 грн (платіжний документ №3833), 22.11.2018 - 5 000,00 грн (платіжний документ №3840), 23.11.2018 - 20 000,00 грн (платіжний документ №3841), 23.11.2018 - 77 000,00 грн (платіжний документ №3844), 03.12.2018 - 80 000,00 грн (платіжний документ №3852), 07.12.2018 - 10 000,00 грн (платіжний документ №3854), 12.12.2018 - 18 800,00 грн (платіжний документ №3855), 14.12.2018 - 9 500,00 грн (платіжний документ №3856), 17.12.2018 - 6 000,00 грн (платіжний документ №3859), 17.12.2018 - 20 000,00 грн (платіжний документ №3858), 21.12.2018 - 7 000,00 грн (платіжний документ №3862), 17.01.2018 - 20 000,00 грн (платіжний документ №3875), 27.03.2019 - 6 615,10 грн (платіжний документ №3919).
Повернення поворотної фінансової допомоги відповідно до договору від 09 жовтня 2018 року відбулося: 27.11.2018 - 2 215,10 грн (видатковий касовий ордер №24), 10.10.2018 - 5 000,00 грн (платіжний документ №550), 10.10.2018 - 30 000,00 грн (платіжний документ №552), 12.10.2018 - 145 200,00 грн (платіжний документ №556), 16.10.2018 - 26 000,00 грн (платіжний документ №560), 18.10.2018 - 26 000,00 грн (платіжний документ №560), 22.10.2018 - 38 000,00 грн (платіжний документ №565), 12.11.2018 - 16 700,00 грн (платіжний документ №582), 15.11.2018 - 20 000,00 грн (платіжний документ №587), 19.11.2018 - 15 700,00 грн (платіжний документ №590), 26.11.2018 - 20 000,00 грн (платіжний документ №597), 27.11.2018 - 70 000,00 грн (платіжний документ №595), 28.11.2018 - 12 000,00 грн (платіжний документ №596), 05.12.2018 - 20 000,00 грн (платіжний документ №599), 07.12.2018 - 8 000,00 грн (платіжний документ №602), 12.12.2018 - 6 000,00 грн (платіжний документ №604), 27.12.2018 - 53 000,00 грн (платіжний документ №611), 28.12.2018 - 15 000,00 грн (платіжний документ №612), 08.01.2019 - 33 000,00 грн (платіжний документ №615), 11.01.2019 - 80 100,00 грн (платіжний документ №618), 16.01.2019- 37 000,00 грн (платіжний документ №619), 21.01.2019 - 10 000,00 грн (платіжний документ №621), 22.01.2019 - 5 000,00 грн (платіжний документ №623). Загальна сума повернення - 693 915,10 грн.
Відповідно договору від 29 жовтня 2018 року сума поворотної фінансової допомоги становить 33 545,00 грн (п.2.1), строк повернення один рік з моменту одержання суми позичальником (п.4.1).
Поворотну фінансову допомогу було перераховано позивачу у сумі 33 545,00 грн, а саме: 29.10.2018 - 28 000,00 грн (платіжний документ №3826), 29.10.2019 - 5 545,00 грн (згідно з даними акту перевірки через АТ «Ощадбанк»).
Повернення поворотної фінансової допомоги відповідно до договору від 29 жовтня 2018 року відбулося 30.11.2018 у сумі 33 545,00 грн (видатковий касовий ордер №12).
Відповідно договору від 31 жовтня 2018 року сума поворотної фінансової допомоги становить 5 300,00 грн (п.2.1), строк повернення один рік з моменту одержання суми позичальником (п.4.1)
Поворотну фінансову допомогу було перераховано позивачу у сумі 5300,00 грн, а саме: 12.06.2019 - 5 200,00 грн, 14.06.2019 - 100,00 грн. Повернення поворотної фінансової допомоги відповідно до договору від 31 жовтня 2018 року відбулося 28.05.2019 у сумі 6 300,00 грн, згідно з даними акту перевірки через АТ «Ощадбанк».
Отже частина коштів була повернута шляхом перерахунку на розрахунковий рахунок, а частина коштів була внесена через касу (підтверджується касовими ордерами). Відтак на момент закінчення дії останнього договору ФОП ОСОБА_1 , повернув поворотну фінансову допомогу у повному розмірі, а саме, в сумі 1 638 660,10 грн.
Таким чином, висновок податкового органу, що сума, неповернутої поворотної фінансової допомоги отриманої від ФОП ОСОБА_3 у сумі 812 460,10 грн не знайшли підтвердження під час розгляду справи, а тому висновок відповідача, що позивачем занижено суму чистого оподаткованого доходу за 2020 рік на 812 460,10 грн є передчасним.
Також податковий орган дійшов висновку про заниження суму чистого оподаткованого доходу за 2018 рік на суму 3 163 680,96 грн (різниця між сумою доходу у декларації за 2018 рік - 35 480,00 грн та даними перевірки 3 199 168,96 грн).
Сума нарахованого відповідачем оподаткованого доходу за 2018 рік у розмірі 3 199 168,96 грн складається з коштів отриманих на рахунок ПАТ КБ «Приватбанк» та АТ «Ощадбанк», за 2018 рік у сумі 3 184 002,24 грн. без ПДВ, дохід від ТОВ «Бінар» у сумі 2 916,67 грн без ПДВ, ТОВ «Торг Мінус Трейд 50» - 12 250,05 грн без ПДВ.
Разом з тим, податковим органом не було враховано вказані витрати позивача у декларації за 2018 рік, у зв'язку з ненаданням документів у сумі 2 880 861,00 грн.
Згідно з податковою декларацією про майновий стан і доходи за 2019 рік дохід позивача становить 683 053,00 грн та витрати 680 052,00 грн. Водночас витрати не були враховані контролюючим органом, у зв'язку з ненаданням позивачем документів.
На підставі зазначеного, відповідачем донараховано позивачу оподаткований дохід за 2019 рік у сумі 680 052,00 грн.
Так, під час судового розгляду на підтвердження витрат позивач надав до суду документи на придбання товарів у контрагентів, а саме:
- у ТОВ «ТЛА Чернігів», Договір купівлі продажу від 04.01.2018 № 04/01/П/1 у 2018 році товар на суму 1 282 100,83 грн без ПДВ (1 538 521,00 грн з ПДВ); у 2019 році товар на суму 23 400,00 грн без ПДВ (19 500,00 грн з ПДВ).
На підтвердження господарської операції стороною позивача надано рахунки фактури, видаткові накладні, картка рахунку 631 щодо взаємовідносин з ТОВ «ТЛА Чернігів», виписки з рахунку про оплату товару в 2018 році на суму 1 287 684,17 грн без ПДВ (1 545 221,00 грн з ПДВ) та в 2019 році на суму 14 500,00 грн без ПДВ (17 400,00 грн з ПДВ).
- у ТОВ « 100 ШИН+» в 2018 році на суму 11 083,33 грн без ПДВ (13 300,00 з ПДВ) на підтвердження господарської операції надано рахунки, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, картка рахунку 631, виписки з рахунку про оплату товару в 2018 році та 2019 році на суму 1 389 482,64 грн з ПДВ рахунок, видаткову накладну, картка рахунку 631 щодо взаємовідносин з ТОВ « 100 ШИН+» та виписку з рахунку на оплату товару в 2018 році на суму 13 300,00 грн з ПДВ ;
- у ТОВ «ТЕЛКО Україна», у 2018 році, товар на суму на суму 1 056 417,60 без ПДВ (1 267 701,12 грн з ПДВ). На підтвердження господарської операції надано рахунки, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, картка рахунку 631, виписки з рахунку про оплату товару в 2018 році та 2019 році на суму 1 389 482,64 грн з ПДВ ;
- у ФОП ОСОБА_4 у 2018 році на суму 631 100,00 грн без ПДВ. На підтвердження господарської операції надано видаткові накладні, акти прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), товарно-транспортні накладні, картка рахунку 631, виписки з банківського рахунку.
У висновках Верховного Суду, наведених в постанові від 06 листопада 2018 року в справі №813/3274/17 зазначено, що повноваження щодо визначення суми грошових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є дискреційним повноваженням таких контролюючих органів. Адміністративний суд у справах щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності рішення, передбаченим у Кодексі адміністративного судочинства України критеріям, не може підміняти контролюючий орган та перебирати на себе повноваження, в даному випадку щодо визначення суми недоїмки.
Зважаючи на викладені обставини та те, що суд не вправі підміняти собою контролюючий орган та визначати реальність господарських операцій, пов'язаність здійснених витрат з господарською діяльністю позивача та інше, без попередньої перевірки податковим органом, у свою чергу відповідач позбавим можливості позивача надати документи на перевірку, в даному випадку ані суд першої інстанції, ані суд апеляційної інстанції, не може виділити з загального обсягу грошових зобов'язань суму, яка була збільшена правомірно, адже такі дії суду будуть підміною повноважень контролюючого органу.
Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 29.10.2024 № 16678/Ж10/25-01-24-05 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині прийняття податкове оскаржуваного ППР від 29.10.2024 № 16679/Ж10/25-01-24-05, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.
Так, відповідачем зазначено, що ФОП ОСОБА_1 здійснено заниження суми чистого оподаткованого доходу на суму 4 656 193,06 грн (за 2018 рік - 3 163 680,96 грн, за 2019 рік - 680 052 грн, за 2020 рік - 812 460,10 грн), у зв'язку з чим було донараховано військовий збір (1,5%) у сумі 69 842,88 грн (за 2018 рік - 47 455,21 грн, за 2019 рік - 10 200,77 грн, за 2020 рік - 12 186,90 грн) та застосовано штрафних санкцій відповідно до підпункту 123.2 статті 123 ПК України (25% від суми визначеного податкового зобов'язання) на загальну суму 17 460,72 грн.
Згідно оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 29.10.2024 №Ф-16682/Ж10/25-01-24-05 ГУ ДПС у Чернігівській області донарахував позивачу недоїмку з єдиного внеску (22%) у розмірі 15 585,90 грн.
Вказане донарахування єдиного внеску відбулося, у зв'язку з заниженням оподаткованого доходу, який підлягає оподаткуванню єдиним внеском за червень 2020 року у сумі 812 460,10 грн.
Водночас, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю з дитинства, має ІІІ групу інвалідності з 01.12.2023 безстроково, згідно з посвідченням від 22.06.2006 НОМЕР_1 є отримувачем державної соціальної допомоги, у зв'язку з інвалідністю, починаючи з 01.07.2019 безстроково.
Як вбачається з довідки про доходи Управління соціального захисту населення Прилуцької міської ради від 11.03.2025, позивач з січня по липень 2020 року включно отримував державну допомогу особам з інвалідністю.
Отже, враховуючи приписи частини 4 статті 4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» позивач не був в червні 2020 року платником єдиного внеску.
Щодо оскаржуваного рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 29.10.2024 № 16683/Ж10/25-01-24-05 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску (15 585,90 грн), до позивача застосуванні штрафні санкції у розмірі 50% від суми донарахованого єдиного внеску, а саме: в сумі 7 792,95 грн.
Отже, нарахування єдиного внеску, військового збору та застосування штрафних санкцій за їх донарахування є похідним від встановленого контролюючим органом заниження суми чистого оподаткованого доходу на суму 4 656 193,06 грн (за 2018 рік - 3 163 680,96 грн, за 2019 рік - 680 052 грн, за 2020 рік - 812 460,10 грн), яке визнано судом передчасним, у зв'язку з позбавленням позивача права на надання документів на перевірку.
Таким чином, донарахування податковим органом позивачу грошових зобов'язань, відповідно до оскаржуваних ППР, вимоги та рішення про застосування штрафних санкцій, є безпідставними, що підтверджує їх протиправність, та як наслідок скасування.
Аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку, що оскаржувані ППР від 29.10.2024 року № 16678/Ж10/25-01-24-05 у частині заниження суми чистого оподаткованого доходу на суму 4 656 193,06 грн та застосування штрафних санкцій на загальну суму 1 047 643,44 грн. та №16679/Ж10/25-01-24-05 у частині заниження суми військового збору на загальну суму 69 842,88 грн та застосування штрафних санкцій у розмірі 17 460,72 грн; вимога про сплату боргу (недоїмки) від 29.10.2024 року №Ф-16682/Ж10/25-01-24-05 про заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 15 585,90 грн та рішення від 29.10.2024 року № 16683/ Ж10/25-01-24-05 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасного не нарахованого єдиного внеску у розмірі 7 792,95 грн., прийняті ГУ ДПС у Чернігівській області, є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин і не довів правомірності винесення оскаржуваних ППР, вимоги та рішення про застосування штрафних санкцій відносно ОСОБА_1 , якому не надано можливості довести належними доказами податковому органу під час перевірки спірні обставини, які встановлено судом.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, а в рішенні від 27.09.2010 по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» - що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Як зазначено в п. 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 р. N 15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена в справі «Пономарьов проти України» (пункт 40 мотивувальної частини рішення від 3 квітня 2008 року), в якому Суд наголосив, що «право на справедливий судовий розгляд», яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.
У справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 Конвенції не зобов'язує держав - учасників Конвенції створювати апеляційні чи касаційні суди. Однак там, де такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6» (пункт 22 мотивувальної частини рішення від 20 липня 2006 року).
Аналіз наведених положень дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції дійти висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню, а тому доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу суду.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів апеляційної інстанції доходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.
В зв'язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя: М.І. Кобаль
Судді: Н.П. Бужак
Ю.К. Черпак
Повний текст виготовлено 20.01.2026 року